Рішення

від 11.12.2023 по справі 905/1312/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.12.2023 Справа №905/1312/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Чернової О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області, м. Маріуполь Донецької області

до відповідача: Приватного підприємства «ДІЛЕРАЗОВ», м. Маріуполь Донецької області

про стягнення заборгованості у розмірі 40841,66грн,

без повідомлення (виклику) сторін,

Маріупольський міжрайонний відділ Управління поліції охорони в Донецькій області, м. Маріуполь Донецької області звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства «ДІЛЕРАЗОВ», м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 40841,66грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором №44/Мр від 01.12.2015, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість з оплати послуг у розмірі 40841,66грн.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надані належним чином засвідчені копії додаткової угоди від 01.01.2022 до договору №44/Мр від 01.12.2015 з додатками №1 та №2, акту №МР-0236956 від 28.02.2022 прийому-здачі наданих послуг за лютий 2022 року, рахунок-фактуру №МР-0000168 від 01.02.2022, претензії №2652/43/48/01-2023 від 12.09.2023.

Нормативно свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 526, 546, 547, 548, 549, 550, 610, 611, 612, 614, 615, 623, 625, 629, 639, 639, 640 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179, 180, 181, 193, 198, 199, 216, 217, 218, 220, 224, 226, 230, 231, 232, 234 Господарського кодексу України.

З дотриманням приписів статті 6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1312/23 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою господарського суду від 10.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1312/23. Справу №905/1312/23 ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для подачі заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзиву з доказами, на яких ґрунтуються його заперечення - до 25.10.2023 включно.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача - Донецька обл., місто Маріуполь.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, з 05.03.2022 вся територія Маріупольського району Донецької області є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.

Таким чином, на території місцезнаходження відповідача поштові відділення не функціонують згідно з офіційною інформацією, розміщеною на сайті АТ «Укрпошта».

Відповідач повідомлявся шляхом розміщення повідомлення-оголошення на сайті Господарського суду Донецької області.

Також відповідачу передавались телефонограми на відомі засоби зв`язку, які не прийняті останнім.

Таким чином, судом вчинені усі можливі заходи для належного повідомлення відповідача про відкрите судове провадження.

У встановлений судом строк клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надходило, відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частинною 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що судом створені усі умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, заперечень від сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) не надходило, відзив від відповідача не надходив, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2022 між Маріупольським міжрайонним відділом Управління поліції охорони в Донецькій області (далі - позивач, виконавець) та Приватним підприємством «Ділеразов» (далі - відповідач, замовник) укладено додаткову угоду до договору №44/Мр від 01.12.2015.

Договір №44/Мр від 01.12.2015 сторонами до матеріалів справи не надано.

Відповідно до п.1.1 додаткової угоди з 01.01.2022 введено в дію дислокацію та протокол узгодження договірної ціни, що з 01.01.2022 до 30.06.2022 будуть додатками №№1, 2 до договору №44/Мр від 01.12.2015.

ПП «ДІЛЕРАЗОВ» буде здійснювати оплату охоронних послуг у порядку, обумовлену договором, шляхом щомісячного перерахування вказаних в дислокації сум (пп. 1.2 додаткової угоди).

Інші умови договору №44/Мр від 01.12.2015 залишаються незмінними (п. 2 додаткової угоди).

Сторони підписали додаток №1 до договору №44/Мр від 01.12.2015 - дислокація на 1 півріччя 2022 року, у якому визначили, зокрема, вид охорони, вид послуги, вартість, графік охорони, найменування об`єктів, які охороняються, розрахунок вартості послуг.

Відповідно до розрахунку вартості послуг охорона об`єктів цивільної охорони становить, зокрема, у лютому 2022 році - 40814,66грн.

До матеріалів справи долучено додаток №2 до договору №44/Мр від 01.12.2015 - протокол узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони.

Позивач склав акт №МР-0236956 від 28.02.2022 прийому-здачі наданих послуг за лютий 2022 року та виписав рахунок-фактуру №МР-0000168 від 01.02.2022 на суму 40841,66грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №2652/43/48/01-2023 від 12.09.2023 про сплату послуг з охорони у лютому 2022 році в розмірі 40841,66грн. У претензії позивач вказує, що повторно надає два примірники акту №МР-0236956 від 28.02.2022 прийому-здачі наданих послуг за лютий 2022 року та рахунок-фактуру №МР-0000168 від 01.02.2022.

Претензія направлена на електронну пошту - support@zakupki.com, яка, як стверджує позивач, належить відповідачу.

Позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов`язань з оплати наданих послуг, звернувся до суду з відповідним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У позовні заяві позивач посилається на укладення між сторонами договору Договір №44/Мр від 01.12.2015, проте копію договору суду не надано.

Зі змісту додаткової угоди від 01.01.2022 до договору №44/Мр від 01.12.2015 з додатками №1 та №2, вбачається, що між сторонами наявні правовідносини з надання охоронних послуг.

При цьому, відсутність оригіналу договору не позбавляє можливості довести факт укладення договору та його виконання непрямими доказами (Подібна позиція зазначена в постанові ВС від 04.11.2019 у справі N905/49/15, від 29.01.2020 у справі N916/922/19, від 24.04.2019 у справі N910/4240/18,від 27.05.2020 у справі N916/1118/19).

Судом встановлено, що сторони підписали додаток №1 до договору №44/Мр від 01.12.2015 - дислокація на 1 півріччя 2022 року, у якому визначили, зокрема, вид охорони, вид послуги, вартість, графік охорони, найменування об`єктів, які охороняються, розрахунок вартості послуг.

Сторони факт існування між ними правовідносин з надання послуг не заперечують.

Отже, оцінивши в сукупності надані суду докази, а також права та обов`язки, які виникли на підставі додаткової угоди від 01.01.2022 до договору №44/Мр від 01.12.2015 з додатками №1 та №2, суд встановив, що між сторонами виникли договірні правовідносини з надання послуг, які підпадають під правове регулювання норм ст.ст. 901-907 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

На підтвердження факту надання послуг з охорони об`єкту позивач надав суду акт №МР-0236956 від 28.02.2022 прийому-здачі наданих послуг за лютий 2022 року та рахунок-фактуру №МР-0000168 від 01.02.2022 на суму 40841,66грн.

Акт №МР-0236956 від 28.02.2022 прийому-здачі наданих послуг за лютий 2022 року підписано позивачем в односторонньому порядку.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у Постанові від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17.

За змістом позову позивач вказує, що відповідач прийняв послуги без жодних заперечень щодо їх обсягів та якості.

Належні докази надання (направлення) відповідачеві акту прийому-здачі наданих послуг за лютий 2022 року в матеріалах справи відсутні.

При цьому, суд критично ставиться до доказу направлення претензії з актом та рахунком на електронну пошту support@zakupki.com, оскільки з матеріалів справи, у тому числі з наданої роздруківки з системи аналітики відкритих даних, неможливо ідентифікувати належність такої електронної пошти відповідачу.

Суд звертає увагу, що під час розгляду спору між сторонами, який стосується виконання умов договорів щодо надання послуг/виконання робіт, до предмета доказування, серед іншого, входить не лише встановлення обставин щодо обсягу, якості та вартості послуг (робіт), що є предметом відповідного договору, строків їх надання (виконання) та порядку прийняття, а й аналіз у сукупності інших обставин та доказів, які можуть свідчити про реальне надання/ненадання послуг (виконання/невиконання робіт).

Враховуючи, що відповідачем не підписано акт прийомі-здачі наданих послуг, а також матеріали справи не містять належних доказів надання (направлення) такого акту відповідачеві, з огляду на відсутність інших доказів, які можуть свідчити про реальне надання послуг з охорони (наприклад, витяг з графіку обліку робочого часу особового складу), суд дійшов висновку про недоведеність реального факту надання послуги з охорони.

Суд звертає увагу, що відповідно до Закону України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Акт №МР-0236956 прийому-здачі наданих послуг датований 28.02.2022, у той час, загальновідомим є той факт, що у місті Маріуполі активні бойові дії почалися 24.02.2022.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність. Допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку відмову у задоволенні позову у зв`язку з недоведеністю факту надання послуг.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області, м. Маріуполь Донецької області до Приватного підприємства «ДІЛЕРАЗОВ», м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 40841,66грн відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Чернова

Рішення складено та підписано 11.12.2023.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.