Рішення
від 29.11.2023 по справі 905/1791/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649


Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.11.2023 Справа №905/1791/21

За позовомПриватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля»до треті особи, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаДержавного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» 1) Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», 2) Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу», 3) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послугпростягнення 3 295 228,85 грн

Суддя: Хабарова М.В.

Секретар судового засідання: Сухіна В.А.

Представники учасників справи:

від позивачаДем`яненко О.І.від відповідача від третіх осібАтаманюк В.В. не з`явилисьВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про стягнення 30553659,86 грн, в тому числі: основного боргу в сумі 26471998,80 грн, пені в сумі 1234557,49 грн, 3% річних в сумі 719810,48 грн та інфляційних нарахувань в сумі 2127293,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електроенергії від 21.12.2018, укладеного між сторонами на підставі поданої відповідачем заяви-приєднання від 20.12.2018 в частині наданих позивачем послуг за періоди: з травня по червень 2019 року; з березня по серпень 2020 року; з жовтня по грудень 2020 року; з січня по лютий 2021 року; з травня по червень 2021 року.

2. Короткий зміст рішення Господарського суду Донецької області від 17.01.2022 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2022.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 17.01.2022 у справі №905/1791/21, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2022, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача 23716047,18 грн основного боргу, 589419,23 грн 3% річних, 1861021,48 грн інфляційних втрат, 1091943,12 грн пені. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги споживачу КП «Компанія «Вода Донбасу» у період за травень 2019 року на суму 356362,11 грн та червень 2019 року на суму 1727522,14 грн і заборгованості в сумі 672067,37 грн за надані послуги споживачу ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаська № 1», у червні 2021 року, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, зазначив, що на Оператора системи розподілу (позивача) покладено обов`язок виконати відключення споживачів на вимогу електропостачальника, проте в порушення вимог чинного законодавства та умов пункту 6.5 договору ПАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» не було у повному обсязі та своєчасно виконано вимоги ДПЗД «Укрінтеренерго» про відключення окремих споживачів від розподілу електричної енергії, що свідчить про відсутність правових підстав для покладення на ДПЗД «Укрінтеренерго» обов`язку з оплати вказаних послуг.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за актами за травень-червень 2019 року та за актом за червень 2021 року, суд першої інстанції також відмовив у задоволені позовних вимог про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних, нарахованих на таку суму основного боргу, зазначивши, що такі вимоги є похідними.

Щодо відсутності підстав з оплати послуг за травень 2019 року на суму 356362,11 грн та червень 2019 року на суму 1727522,14 грн, суди зазначили, що відповідач відповідно до положень Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил відповідач має право звертатися до позивача щодо відключення від електроживлення споживачів. Відповідно до п. 14 ч. 3 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» та пп. 8 п. 5.1.2 Правил на оператора системи покладений обов`язок припиняти електроживлення споживача за зверненням електропостачальника згідно з умовами договору з електропостачальником. Наведений обов`язок закріплений також в абз. 9 п. 4.1 договору. Таким чином, відповідальність за правомірність вимоги щодо припинення або обмеження електропостачання споживача в такому випадку несе постачальник. Умовами п. 6.5 договору ризик продовження використання споживачем електричної енергії, попри вимогу постачальника про відключення, покладений саме на оператора системи розподілу (позивача) як особу, зобов`язану здійснити відповідне відключення. При цьому наведена умова Договору не пов`язує покладення такого ризику з конкретними підставами невиконання чи неналежного виконання оператором вимоги про відключення, вжиттям чи невжиттям ним певного обсягу заходів, спрямованих на відключення тощо. Вказане свідчить про відсутність правових підстав для покладення обов`язку з оплати послуг розподілу електричної енергії, яка фактично була надана споживачам у результаті несвоєчасного їх відключення, безпосередньо на відповідача.

Таким чином, отримавши від відповідача вимогу про відключення об`єктів споживача (КП «Компанія «Вода Донбасу») від електропостачання, позивач як оператор системи розподілу в силу норм законодавства та умов договору зобов`язаний був виконати вказану вимогу та відключити об`єкти КП «Компанія «Вода Донбасу» від електропостачання.

Щодо стягнення заборгованості за послуги за актом приймання-передачі наданих послуг від 30.06.2021 в сумі 672 067,37 грн суди із посиланням на лист НКРЕКП від 08.04.2021 № 4593/20.1/7-21 зазначили таке.

Споживач боржник постачальника «останньої надії», незважаючи на наявність звернення постачальника «останньої надії» про припинення електроживлення об`єкта споживача, надісланого споживачу та оператору системи в установленому порядку, має можливість фактично змінити електропостачальника за спливом встановленого Законом граничного 90 денного терміну перебування на постачанні постачальника «останньої надії». Після закінчення цього терміну, навіть за наявності повідомлення про відключення будь-який споживач відповідно до вимог ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» безакцептно припиняє договірні стосунки з постачальником «останньої надії». При цьому споживач-боржник постачальника «останньої надії» після припинення договірних взаємовідносин з ним має можливість укласти договір про постачання електричної енергії споживачу за власним вибором з іншим електропостачальником (на будь-який мінімальний термін) поза процедурою зміни електропостачальника, встановленою розділом VІ Правил. Після того, як дія такого короткострокового договору припиниться зазначений споживач-боржник постачальника «останньої надії», безакцептно поновлює договірні відносини з постачальником «останньої надії», приєднуючись згідно з положеннями статті 64 Закону повторно до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» вже з наявним боргом за спожиту електричну енергію.

Всі спожиті після дати поновлення договірних відносин з постачальником «останньої надії» споживачем-боржником обсяги електричної енергії у разі нездійснення відключення оператором системи на виконання попереджень про відключення, якими започаткована процедура відключення в попередньому періоді постачання, покладаються на втрати оператора системи розподілу, як це передбачено п. 6.5 типового договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії. У разі невиконання зазначених вище заходів з припинення обмеження постачання електричної енергії споживачам боржникам постачальника «останньої надії», оператор системи відповідно до пункту 6.5 типового договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії має віднести на власні втрати обсяги електричної енергії, спожиті, у тому числі, з дати повторного приєднання споживачем боржником постачальника «останньої надії» до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

В порушення вищенаведених вимог чинного законодавства та умов публічного договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, ПАТ «ДТЕК ПЕМ Енерговугілля» не було виконано вимоги про відключення споживача ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» від розподілу електричної енергії.

3. Короткий зміст постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 04.04.2023.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.04.2023 рішення Господарського суду Донецької області від 17.01.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2022 у справі №905/1791/21 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3295228,85 грн, справу передано у цій частині на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

Скасовуючи попередні судові рішення в частині і направляючи дану справу на новий розгляд, Верховний Суд звернув увагу на те, що електропостачальник «останньої надії» не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу (що не перевищує 90 днів) і такий договір вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії. Тобто такий договір укладається автоматично з моменту початку постачання електричної енергії і діє протягом строку, що не перевищує 90 днів. У випадку повторного початку фактичного постачання електричної енергії споживачу внаслідок настання обставин, визначених у ч. 1 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», відбувається нове приєднання до публічного договору постачання електричної енергії на новий обмежений строк.

У цьому контексті Верховний Суд зауважив також про необхідність врахування того, що попри збереження обов`язку здійснення розрахунків між сторонами за попереднім договором, укладеним із постачальником «останньої надії», фактичне нове приєднання до публічного договору постачання електричної енергії призводить до виникнення нових договірних відносин які стосуються іншого строку, обсягів та зобов`язань. Саме обставини наявності заборгованості за конкретним договором обумовлюють можливість припинення повністю або частково постачання електричної енергії.

Крім цього, Верховний Суд зазначив, зміст ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» жодним чином не вказує на безакцептне поновлення попередніх договірних відносин з постачальником «останньої надії», а навпаки зумовлює необхідність кожного разу укладення нового договору із постачальником «останньої надії». У свою чергу, наявність заборгованості за попереднім договором не може бути автоматично перенесена на нові договірні відносини, у тому числі з урахуванням необхідності дотримання порядку щодо своєчасного повідомлення про припинення відповідного постачання електроенергії.

З урахуванням викладеного, Верховним Судом вказано, що досліджуючи обставини щодо можливості стягнення спірної заборгованості за актами за травень-червень 2019 року та за актом за червень 2021 року, суди попередніх інстанцій не надали оцінку доказам щодо періодів під час яких було укладено договори з постачальником «останньої надії», зокрема у контексті встановлення нових договірних відносин, а також співставлення того, чи має поширюватися заборгованість, яка наявна за договорами які укладалися у попередні періоди, на укладені у новий період. У свою чергу, у контексті наявності підстав для припинення постачання електричної енергії дослідженню також підлягає і дотримання порядку повідомлення про таке припинення з урахуванням висновків, викладених у цій постанові.

4. Процесуальні дії суду у справі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2023 справу №905/1791/21 передано на розгляд судді Хабаровій М.В.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.05.2023 прийнято справу №905/1791/21 в частині стягнення 3295228,85 грн до свого провадження, підготовче засідання у справі призначено на 20.06.2023, запропоновано учасникам справи надати суду письмові пояснення по справі з урахуванням постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.04.2023.

Протокольною ухвалою суду від 20.06.2023 відкладено підготовче засідання на 25.07.2023.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.07.2023 відкладено підготовче засідання на 22.08.2023.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 19.09.2023.

В судовому засіданні 19.09.2023 оголошено перерву до 11.10.2023.

У судовому засіданні 11.10.2023 суд ухвалою у протокольній формі оголосив перерву для розгляду справи по суті до 08.11.2023.

Судове засідання 08.11.2023 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Хабарової М.В. у відпустці за сімейними обставинами, про що сторін повідомлено телефонограмами від 07.11.2023.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.11.2023 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 29.11.2023

У судовому засіданні 29.11.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5. Явка сторін у судове засідання

В судове засідання 29.11.2023 з розгляду справи по суті з`явились представники сторін в режимі відеоконференції.

Під час нового розгляду справи представник позивача в судовому засіданні 29.11.2023 заявлені позовні вимоги щодо стягнення 3295228,85 грн, які були передані постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.04.2023 у цій частині на новий розгляд до Господарського суду Донецької області підтримав, просив суд позов в цій частині задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.11.2023 просив суд задовольнити позовні вимоги лише в частині стягнення заборгованості у розмірі 2083884,25 грн, заперечив проти задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за розподіл електричної енергії за червень 2021 року у розмірі 672067,37 грн та на нараховані на дану суму основного боргу пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Треті особи-1, 2, 3 своїх представників у судові засідання під час нового розгляду справи не направили, пояснень під час нового розгляду справи не надали, своїм правом не скористались. Про проведення судових засідань треті особи-1, 2, 3 були повідомлені належним чином.

6. Аргументи учасників справи під час нового розгляду справи.

6.1. Доводи Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго».

24.07.2023 через підсистему «Електронний Суд» відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній визнав позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу електричної енергії у розмірі 25799931,43 грн за період травень, червень 2019 року, березень-серпень 2020 року, жовтень-грудень 2020 року, січень, лютий 2021 року та травень, червень 2021 року. Так, відповідач вказує, що ним на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 12.04.2021 по справі №910/15252/19 було відображено в обліку обсяги споживання по споживачу Комунальному підприємстві «Компанія «Вода Донбасу» за травень та червень 2019 року, а тому виникла необхідність скорегувати надалі послуги з розподілу електричної енергії, а саме: за травень 2019 року у розмірі 8006097 кВт*год на суму 356362,11 грн у сторону збільшення та червень 2019 у розмірі 39279651 кВт*год на суму 1727522,14грн у сторону збільшення. При цьому, відповідач заперечує проти стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу електричної енергії за червень 2021 року в обсязі 2285104 кВт*год на суму 672067,37 грн, оскільки звертався до позивача з вимогою від 25.02.2021 №44/09-00328/В про припинення електропостачання всіх об`єктів Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», у зв`язку з наявністю в останнього заборгованості за попередній період постачання. Однак, як вказує відповідач, позивач ніякого реагування на вимогу не здійснив, а тому вважає, що не здійснивши припинення електропостачання споживача згідно вимоги електропостачальника про відключення за договором відповідно до п.7.10 ПРРЕЕ, в редакції постанови НКРЕКП №805 від 19.05.2021, обсяги електричної енергії, використанні споживачем після дати, зазначеної у вимозі про відключення, покладаються на втрати позивача, який має право відшкодувати їх за рахунок споживача. Крім того, позивач звертає увагу на те, що відповідно до п.13.3 Комерційної пропозиції №3 від 07.06.2019, що діяла в червні 2021 року, та є додатком до Договору про постачання електричної енергії «останньої надії», Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» має право застосувати до споживача оперативно-господарську санкцію у вигляді утримання від постачання електричної енергії до повного понашення боргу, що і було ним застосовано до споживача. До того ж, відповідач зазначає, що він звертався до позивача з листом від 08.07.2021 №44/10-6919-пон з претензією врегулювання суперечності щодо комерційного обліку споживання електричної енергії споживачами постачальника «останньої надаї» та повідомив про непогодження фактичного звіту за червень 2021 року по ОСР позивача. В свою чергу, позивач у відповіді №01/35882 від 18.08.2021 прийняв рішення про те, що обсяги електричної енергії, використанні Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» з другого дня періоду постачання відповідно до наданої постачальником «останньої надії» вимоги про відключення покладаються на витрати відповідача. Разом з тим, відповідач зазначає, що листом Приватне акціонерне товариство «НЕК «Укренерго» №01/62039 від 29.12.2021 повідомило позивача, відповідача, НКРЕКП, що у відповідності до п. 10.2.26 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого НКРЕКП від 14.03.2018 №311, в редакції постанови НКРЕКП від 20.03.2020 №716, АКО на підставі прийнятого рішення по суперечці проведено нове формування сертифікованих даних комерційного обліку між позивачем та відповідачем, які передані АР та іншим учасникам ринку для проведення врегулювання. Відповідач стверджує, що після формування АКО сертифікованих даних комерційного обліку за даними платформи ММS по оператору системи Приватному акціонерному товариству «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» за відповідачем залишилися обсяги споживання по споживачу Державному підприємству «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» за один день червня 2021 року у розмірі 111650 кВт*год (32837,16 грн з ПДВ). За наведених обставин, відповідач також не визначає нараховані позивачем на спірну суму 672067,37 грн основного боргу штрафні санкції, 3% річних та інфляційні втрати. Разом з тим, відповідач вважає, що позивачем не дотримано п.6.8 Договору щодо покладення на відповідача санкцій, а тому і правових підстав для їх нарахування не має. Водночас, відповідач посилаючись на п. 6.7 Договору вважає, що він не несе відповідальності відповідно до п. 6.6 Договору, оскільки невиконання обов`язків зі сплати послуг з розподілу пов`язане з бездіяльністю позивача по виконанню його вимоги щодо припинення електропостачання споживача та виною споживачів.

16.08.2023 через підсистему «Електронний Суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній просить суд задовольнити позовні вимоги лише частково, в частині суми заборгованості за розподілену електричну енергію, яка визнається позивачем, а саме 2083884,25 грн. Так, зокрема, відповідач стверджує, що він листом №44/09-5895/пон від 07.06.2021 «Щодо відключення споживачів» повідомив позивачу про чинну вимогу №44/09-00328/В від 25.02.2021.

постачальника на відключення» об`єкта (точки комерційного обліку) споживача Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», у зв`язку з невиконанням споживача умов договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надаї». При цьому, відповідач зазначає, що відповідно до роз`яснень НКРЕКП від 08.04.2021 №4593/20.1/7-21 оператори системи розподілу зобов`язані невідкладно виконувати наявні на час повторного приєднання вимоги про припинення постачання споживачів-боржників, надані постачальником «останньої надаї» в попередньому періоді - шляхом відключення такого споживача-боржника з першого дня відновлення його стосунків з ПОН, а саме з 01.03.2021. Крім того, відповідач стверджує, що він звертався до позивача листом №44/09-4242 від 17.03.21 з вимогою про надання звіту щодо виконання вимоги №44/09-00328/В від 25.02.2021 про відключення споживача Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», який відповідно до законодавства повинен був бути наданий відповідачем протягом одного дня з моменту дій по виконанню вимоги та який позивачем надано не було. Разом з тим, відповідач вкотре підкреслив, що обсяги спожиті Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» після дати відключення, вказаної відповідачем у вимозі на відключення, покладаються на втрати позивача з посиланням на п. 6.5 Типового договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, п. 7.10 ПРРЕЕ та згідно з роз`ясненнями НКРЕКП від 06.11.2019 №11795/20/7-19 та від 23.01.2020 №963/20/7-20.

6.2. Доводи Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля».

15.08.2023 через підсистему «Електронний Суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній заперечив проти тверджень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив суд задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 3295228,85 грн. Позивач у відповіді на відзив щодо розбіжностей за період червня 2021 року зазначив, що в основу прийняття рішення щодо врегулювання суперечки відповідач посилається на лист НКРЕКП від 08.04.2021 №4593/20.1/7-21 з позицією щодо покладення на втрати ОСР з першого дня нового періоду постачання ПОН, у разі не відключення такого споживача на підставі наявних вимог на відключення у попередніх періодах постачання ПОН (насправді іншого договору за твердженням позивача), але не наведено жодного обґрунтування даного рішення з посиланням на норми чинного законодавства, якими дана позиція підтверджується. При цьому, позивач звертає увагу суду на те, що в іншому листі НКРЕКП №11913/20.4/7-22 від 07.10.2022, регулятором надані вже інші роз`яснення в тому числі щодо укладення договорів зі споживачами, які мають заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію за попередніми договором з постачальником «останньої надії». До того ж, у вказаному листі регулятор зазначив, що при наступному переході до постачальника «останньої надаї» цього ж споживача укладається інший договір, на новий строк. Позивач вказує на те, що дану позицію також висловив у постанові Верховний Суд від 04.04.2023 по даній справі. Крім того, позивач зазначає, що ні положення Закону України «Про ринок електричної енергії», ні ПРРЕЕ не містять у собі умов щодо обов`язку ОСР невідкладно виконувати наявні на час саме повторного приєднання до ПОН вимоги про припинення постачання споживачів-боржників, надані ПОН в попередньому періоді - шляхом відключення такого споживача-боржника з першого дня відновлення його договірних стосунків з ПОН. До того ж, позивач стверджує, що відповідно до положень п. 7.5 ПРРЕЕ припинення повністю або часткове постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення та у разі якщо підставою припинення постачання є заборгованість споживача у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла. Разом з тим, позивач зазначає, що вимога відповідача про відключення 15.03.2021 з 9:00 об`єкта споживача Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» №44/09-00328/В від 25.02.2021 була ним відхилена на підставі того, що на дату відключення ПОН вже з 01.03.2021 не був електропостачальником даного споживача, про що було повідомлено ПОН листом №229 від 15.03.2021. При цьому, позивач вважає, що оскільки вимога відповідача на відключення 15.03.2021 об`єкта споживача Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» №44/09-00328/В від 25.02.2021 була ним відхилена листом №229 від 15.03.2021, то станом на початок червня 2021 року не було жодних законних підстав вважати її діючою та чинною (вона була відхилена, вказана дата відключення сплила кілька місяців тому) та більше того здійснювати на її підставі неправомірне та незаконне відключення споживача з першого дня повторної передачі в ПОН за новим договором з ПОН. Щодо заперечень відповідача щодо нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, то позивач заперечив та зазначив, що порушення відповідачем умов договору щодо оплати за надані послуги є підставою для нарахування визначених ст. 625 Цивільного кодексу України платежів, а наявність чи відсутність вини не звільняє відповідача від встановленого законом обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошових коштів. На підтвердження зазначеної правової позиції останній посилається на постанову Верховного Суду України від 09.11.2016 у справі №3-1195гс15 та від 12.04.2017 у справі №3-1462гс16.

06.11.2023 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення щодо сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, які підлягають сятгненню.

7. Встановлені судом та неоспорені сторонами обставини справи.

Суд зазначає, що предметом нового розгляду даної справи є встановлення наявності або відсутності правових підстав для стягнення з відповідача вартості послуг з розподілу за надані послуги споживачу Комунальному підприємству «Компанія «Вода Донбасу» у період за травень 2019 року на суму 356362,11 грн та червень 2019 року на суму 1727522,14 грн і на суму 672067,37 грн за надані послуги споживачу Державному підприємству «Шахтоуправління «Південнодонбаська № 1» у червні 2021 року.

Відтак, судом в ході нового розгляду будуть встановлені саме обставини справи, які стосуються предмету нового розгляду.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 06.11.2018 №1344 Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р із змінами, відповідача - Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» визначено постачальником «останньої надії» на період з 01.01.2019 по 31.12.2021 на території України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

20.12.2018 Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» приєдналося до публічного договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії шляхом подання до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» підписаної заяви-приєднання від 20.12.2018.

За умовами п. 1.1 Договору цей договір електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови передачі (розподілу) електричної енергії споживачам електропостачальника (надалі постачальник) як послуги оператора системи. Укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання постачальника до умов цього договору.

Оператор системи надає послуги з розподілу електричної енергії за сукупністю споживачів, які входять до групи постачальника згідно з реєстром за ЕІС кодами споживачів та їх точок вимірювання. Реєстр ведеться оператором системи в електронному вигляді. Оператор системи забезпечує надання послуг з розподілу (передачі) в обсязі, необхідному та достатньому для виконання постачальником функцій відповідного суб`єкта роздрібного ринку електричної енергії, та надання інших послуг, зокрема з відключення та підключення споживачів (п. 2.1 Договору).

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що постачальник здійснює придбавання та оплату послуг з розподілу (передачі електричної енергії згідно з умовами глави 3 цього договору за сукупністю споживачів постачальника, які згідно з умовами договорів про постачання електричної енергії (комерційних пропозицій постачальника) здійснюють оплати послуг з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника, та інших послуг оператора системи згідно з порядком розрахунків, який є додатком №2 до цього договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору ціна послуг з розподілу (передачі) визначається згідно з Порядком встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії (Порядком встановлення (формування) тарифів на послуги з передачі електричної енергії), затвердженим Регулятором.

Згідно з п. 3.2 Договору вартість договору складає вартість послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за сукупністю споживачів постачальника, яким згідно з умовами договорів про постачання електричної енергії (комерційний пропозицій постачальника) послуги з розподілу (передачі) електричної енергії придбаває постачальник, та вартість інших послуг згідно з договором. Розрахунковим періодом для цілей цього договору є календарний місяць (п. 3.3 Договору).

Оплата (придбавання) послуг з розподілу (передачі) електричної енергії здійснюється постачальником у формі попередньої оплати, у тому числі плановими авансовими платежами. Оплата послуг з розподілу (передачі) електричної енергії здійснюється постачальником на поточний рахунок оператора системи (п.п. 3.4, 3.5 Договору).

За положеннями п. 4.1 Договору визначено, що оператор системи зобов`язується обмежувати розподіл (передачу) за об`єктами споживачів постачальника на час і дату, визначену у вимозі постачальника про обмеження (відключення) відповідного об`єкта споживача.

Відповідно до п. 5.2 Договору оператор має право на отримання від постачальника своєчасної оплати за надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії споживачам постачальника, яким згідно з умовами договорів про постачання електричної енергії (комерційних пропозицій постачальника) оплату (придбавання) послуг з розподілу (передачі) електричної енергії забезпечує постачальник, оплати послуг з відключення та підключення об`єктів споживачів постачальника та інших послуг, передбачених порядком розрахунків.

Обсяги електричної енергії, використані споживачем постачальника після дати, зазначеної постачальником у вимозі про відключення, покладаються на втрати оператора системи (п. 6.5 Договору).

Цей договір набирає чинності з дня приєднання постачальника до договору і діє протягом 1 року, якщо інший строк не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.1 Договору).

У п. 1.1 Додатку №2 до Договору (Порядок розрахунків) передбачено, що вартість послуг оператора системи за цим договором для постачальника визначається на підставі обсягів електричної енергії і тарифів на розподіл електроенергії оператора системи на відповідних класах напруги, що затверджені НКРЕКП.

Згідно з п. 5.3 Додатку №2 до Договору у разі незгоди постачальника з розрахованою оператором системи плановою вартістю послуг з розподілу (передачі) постачальник зобов`язаний сплатити визначену оператором системи вартість послуг у повному обсязі та надати оператору системи свої обґрунтовані письмові заперечення. Наявність таких заперечень не є підставою для відстрочення строку оплати планової вартості послуг з розподілу (передачі), її не оплати, тощо. У разі прострочення постачальником сплати авансового платежу настають наслідки передбачені пунктом 5.5 цього додатку до Договору.

Відповідно до п. 5.6 Додатку №2 до Договору постачальник до 25 числа місяця (включно), що передує розрахунковому періоду здійснює попередню оплату вартості послуг з розподілу електричної енергії у розмірі 100% обсягу електроенергії, що підлягає розподілу, розрахованого у відповідності до пункту 5.1 даного додатку, на поточний рахунок оператора системи. Датою здійснення оплати за виставленими оператором системи постачальнику платіжними документами є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок оператора системи.

Остаточна вартість послуг з розподілу визначається оператором системи на підставі обсягів розподіленої електричної енергії за кожну розрахункову добу розрахункового періоду тарифу на розподіл (п. 5.7 Додатку №2 до Договору).

Пунктом 5.8 Додатку № 2 до Договору визначено, що оплата послуг з розподілу електроенергії здійснюється виключно в грошовій формі на підставі виставлених оператором системи рахунків, крім розрахунків, проведених відповідно до пункту 6 даного додатку.

За умовами п. 5.9 Додатку № 2 до Договору остаточний розрахунок за надані послуги постачальник здійснює в розрахунковому місяці на підставі акта наданих послуг, отриманим від оператора системи до 14-го числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим.

У разі наявності у постачальника зауважень до акта наданих послуг (при наявності розбіжностей), наданого оператором системи, постачальник повідомляє про це оператора системи, а остаточний розрахунок за розподілену електричну енергію здійснюється постачальником до 14-го числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим, у розмірі, увизначеному в наданому оператором системи Акті наданих послуг, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей (п. 5.10 Додатку № 2 до Договору).

Донараховані суми (за виключенням вартості послуг з розподілу електричної енергії, що сплачується споживачем постачальника безпосередньо оператору системи за договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії) мають бути сплачені постачальником в 5-денний термін з моменту отримання рахунку від оператора системи (п. 9 Додатку № 2 до Договору).

За підсумками розрахункового періоду складається та підписується кожною стороною договору акт наданих послуг з розподілу електричної енергії та інші необхідні документи (п. 10 Додатку № 2 до Договору).

Як стверджує позивач, ним було надано відповідачу послуги з розподілу електричної енергії згідно актів приймання - передачі наданих послуг від 31.05.2019 на суму 1113631,28 грн, від 30.06.2019 на суму 1727522,14 грн від 30.06.2021 на суму 672067,37 грн.

Зазначені акти з відповідними рахунками були направлені на адресу відповідача, даний факт відповідачем не оспорюється.

Акт приймання-передачі наданих послуг за червень 2019 року на суму 1727522,14 грн відповідачем не підписаний. Акт від 31.05.2019 та від 30.06.2021 підписаний відповідачем із зауваженнями.

Відповідно до акту від 31.05.2019: за даними позивача надано послуги з розподілу електроенергії 1 клас напруги 24284581 кВт/год та 2 клас напруги 734477 кВт/год на загальну вартість 1113631,28 грн; за даними відповідача обсяг розбіжностей по акту становить 7771064 кВт/год по 1 класу та 235033 кВт/год по 2 класу споживання Виробничим управлінням Комунального підприємства «Вода Донбасу», по яких були вимоги на обмеження (відключення) об`єкта (точки комерційного обліку) споживача з датою відключення 23.05.2019. Загальна кількість наданих послуг по акту становить 17012961 кВт/год (16513517 кВт/год по 1 класу та 499444 кВт/год по 2 класу). Вартість послуг 757269,17 грн.

Під час первісного розгляду справи відповідачем визнаний факт наявності заборгованості перед позивачем за надані послуги з розподілу електричної енергії за період травень 2019 року на суму 757 269,17 грн з урахуванням розбіжностей.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 17.01.2022 задоволено позивні вимоги про стягнення заборгованості з розподілу електричної енергії за травень 2019 року згідно акту від 31.05.2019 в сумі 757269,17 грн, а в іншій частині в сумі 356362,11 грн відмовлено. Судом касаційної інстанції не переглядалися вимоги позивача про стягнення заборгованості згідно акту від 31.05.2019 на суму 757269,17 грн. Отже, предметом нового розгляду справи є вимоги позивача про заборгованості згідно акту від 31.05.2019 саме в сумі 356362,11 грн.

Під час нового розгляду справи, відповідач у відзиві визнав позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу електричної енергії за травень 2019 року в сумі 356362,11 грн та червень 2019 року в суму 1727522,14 грн щодо споживача Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу».

Зокрема, відповідач зазначив, що ним на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 12.04.2021 по справі №910/15252/19 було відображено в обліку обсяги споживання по споживачу Комунальному підприємстві «Компанія «Вода Донбасу» за травень та червень 2019 року, а тому виникла необхідність скорегувати надалі послуги з розподілу електричної енергії, а саме: за травень 2019 року у розмірі 8006097 кВт*год на суму 356362,11 грн у сторону збільшення та червень 2019 у розмірі 39279651 кВт*год на суму 1727522,14 грн у сторону збільшення.

Відповідно до акту від 30.06.2021 за даними позивача надано послуги з розподілу електроенергії 2 клас напруги 2 285 104 кВт/год вартістю 672 067,37 грн.

За даними ДПЗД «Укрінтеренерго» обсяг розбіжностей по акту становить 2 285 104 кВт/год по споживачу ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» по якому діє вимога на припинення розподілу електричної енергії з 15.03.2021. Загальна кількість наданих послуг по акту становить 0 кВт/год по 2 класу, вартість послуг 0,00 грн.

Позивачем також було виписано відповідачу рахунок за послуги з розподілу електричної енергії №2п за червень 2021 року від 30.06.2021 на суму 672 067,37 грн.

Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 12.10.2020 укладений між Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (споживач) та Державнем підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (постачальник) за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору.

25.02.2021 відповідач звернувся до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» з попередженням №44/09-001071/П про припинення постачання електричної енергії, у зв`язку з невиконанням умов договору про реструктуризацію заборгованості від 01.02.2021 №1 в частині порушення графіку погашення заборгованості за спожиту електричну енергію (Додаток №1 до договору про про реструктуризацію заборгованості від 01.02.2021 №1) на загальну суму 1000000,00 грн. Разом з тим, відповідачем попереджено, що у разі несплати заборгованості в сумі 1000000,00 грн, та відповідно до п. 7.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, постачання електричної енергії на об`єкти буде припинено 15.03.2021 з 09:00. На підтвердження направлення даного попередження відповідачем долучено до матеріалів справи роздруківку з Microsoft Outlook на адресу ugnodon1@gmail.com з вкладенням 1 у розмірі 38 КБ з найменуванням Попередження 071, в якому також зазначено, що доставка цим отримувачам або групам виконана, але сервер призначення не прислав повідомлення про це.

25.02.2021 відповідач звернувся до позивача з вимогою №44/09-000328/В на відключення об`єкта (точки комерційного обліку) споживача - Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» з 15.03.2021 у відповідності до ПРРЕЕ та умов Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії та у зв`язку з заборгованістю споживача перед постачальником за спожиту електричну енергію.

Позивач у відповіді №229 від 15.03.2021 щодо відключення електроустановок Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» повідомив, що не має можливості виконати вимогу відповідача від 25.02.2021 №44/09-000328/В у зв`язку з тим, що починаючи з 01.03.2021 постачання електричної енегії для Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ЕЛЕКТРИЧНА КОМПАНІЯ».

У листі №4593/20.1/7-21 від 08.04.2021 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг повідомила відповідача про те, що оператори системи зобов`язані невідкладно виконувати наявні на час повторного приєднання вимоги про припинення постачання споживачів-боржників, надані ПОНом в попередньому періоді - шляхом відключення такого споживача-боржника з першого дня відновлення його договірних стосунків ПОНом. Всі спожиті після дати повновлення договірних відносин з ПОНом споживачем-боржником обсяги електричної енергії у разі нездійснення відключення Оператором системи на виконання попередження про відключення, якими започаткована процедура відключення в попередньому періоді постачання, - покладаються на втрати ОСР, як це передбачено п. 6.5 Типового договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії.

01.06.2021 оператор системи Приватне акціонерне товариство «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» повідомив відповідача про переведення на постачання постачальника «останньої надії» споживача Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаська №1» та надав звіт щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» за червень 2021 року, з включенням до нього ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаська №1» з обсягом споживання 2 285 104 кВт*год. по 2 класу напруги з зазначеним періодом постачання електроенергії з 01.06.2021 по 23.06.2021.

Листом від 07.06.2021 №44/09-5895/пон відповідач звернувся до позивача, в якому повідомив про чинність вимоги №44/09-000328/В від 25.02.2021 на відключення об`єкта споживача Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», у зв`язку з невиконанням зазначеним споживачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії.

07.06.2021 відповідач звернувся до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» з попередженням №44/09-001325/п про припинення постачання електричної енергії, у зв`язку з невиконанням умов договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надаї» в частині порушення строків оплати за договором (п. 8.1 договору) на загальну суму 121158420,11 грн, зокрема: 3116895,95 грн за квітень 2019 року, 9272306,72 грн за березень 2020 року, 9390224,58 грн за квітень 2020 року, 11076756,97 грн за травень 2020 року, 2254353,59 грн за червень 2020 року, 9422993,48 грн за липень 2020 року, 12857621,69 грн за серпень 2020 року, 11058851,38 грн за жовтень 2020 року, 13071703,10 грн за листопад 2020 року, 14787946,48 грн за грудень 2020 року, 11873662,14 грн за січень 2021 року, 12975104,03 грн за лютий 2021 року. Також відповідачем попереджено, що у разі несплати заборгованості в суму 121158420,11 грн, та відповідно до п. 7.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, постачання електричної енергії на об`єкти буде припинено 23.06.2021 з 09:00. На підтвердження направлення даного попередження Державному підприємству «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» відповідачем долучено до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу. Дане повідомлення було вручено представнику Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» за довіреністю - 01.07.2021, про що свідчить відповідна відмітка на рекомендованому повідомленні.

07.06.2021 відповідач звернувся до позивача з вимогою постачальника від 07.06.2021 №44/09-00410/В на відключення об`єкта (точки комерційного обліку) споживача Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» з 23.06.2021 з 09:00 у відповідності до ПРРЕЕ та умов Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії та у зв`язку з заборгованістю споживача перед постачальником за спожиту електричну енергію.

Позивач у відповіді №513-вих від 06.07.2021 на вимогу відповідача від 07.06.2021 №44/09-00410/В щодо відключення електроустановок споживача Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» надав звіт щодо виконання 23.06.2021 вказаної вимоги.

30.07.2021 позивач у відповіді №567-вих на претензію відповідача від 08.07.2021 №44/10-6919/пон про врегулювання суперечностей щодо комерційного обліку споживання електричної енергії споживача постачальника «останньої надії» у червні 2021 року за результатами розгляду повідомив, що з викладеною позицією відповідача стосовно того, що споживача - Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» має бути відключено з першого дня «відновлення» договірних відносин з постачальником останньої надії, а саме з 01.06.2021, категорично не погодився та вважав її такою, що не відповідає нормам чинного законодавства. Зокрема, позивач зазначив, що положення ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» не містить у собі жодного твердженням про те, що споживач у разі повторного приєднання до договору про постачання електричної енергії ПОН, приєднується вже з наявним боргом за спожиту електричну енергію за попереднім договором. Позивач також зазначив, що п. 3.1.6 ПРРЕЕ, у якому перелічені умови за яким здійснюється постачання, не містить у собі умови як відсутність простроченої заборгованості за попереднім договором при приєднанні боржника до нового договору з ПОН. Крім того, позивач заперечив проти тверджень відповідача щодо відновлення договору з ПОН у разі повторного потрапляння споживача до ПОН, та зазначив, що у даному випадку укладається новий договір з початку фактичного споживання електричної енергії. Стосовно обов`язку ОСР невідкладно виконувати наявні на час повторного приєднання до ПОН вимоги про припинення постачання споживачів-боржників, наданої ПОН у попередньому періоді - шляхом відключення такого споживача-боржника з першого дня відновлення його договірних відносин з ПОН, позивач зазначив, що такий порядок повністю не відповідає порядку відключення споживачів, передбачених п. 7.5 ПРРЕЕ та п. 11.5 Кодексу системи розподілу. При цьому, позивач зазначив, що вимога відповідача про відключення 15.03.2021 з 09:00 об`єкта споживача Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» була відхилена листом №229 від 15.03.2021 на підставі того, що на дату відключення ПОН вже з 01.03.2021 не був електропостачальником даного споживача, а тому не має жодних законних підстав вважати її діючою (вона була відхилена, вказана дата відключення сплила кілька мясяців тому) та більш того здійснювати на її підставі неправомірне відключення споживача з першого дня повторної передачі з ПОН за новим договором з ПОН.

У листі №10160/ПОН від 18.08.2021 Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» розглянувши звернення відповідача від 08.07.2021 №44/09-6919/пон з питань невідповідності даних комерційного обліку, зазначених у різних звітних документах за червень 2021 року та за результатами розгляду повідомила позивача та відповідача про те, що відповідно до вимог п.3 ст. 46, п. 12 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» та роз`яснення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, наданого листом від 08.04.2021 №4593/20.1/7-21, оператори системи зобов`язані невідкладно виконувати наявні на час повторного приєднання вимоги про припинення постачання споживачів-боржників, надані ПОНом в попередньому періоді - шляхом відключення такого споживача-боржника з першого дня відновлення його договірних стосунків ПОНом.

У відповіді №01/35882 від 18.08.2021 Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (адміністратратор комерційного обліку) стосовно врегулювання суперечки щодо обсягів електричної енергії, використаної споживачем Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», прийняла рішення, зокрема, про те що, з першого дня нового періоду постачання відповідно до наданої ПОНом вимоги про відключення покладаються на втрати Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля».

Позивач у відповіді №654-вих від 31.08.2021 на лист Національної енергетичної компанії «УКРЕНЕРГО» №01/35882 від 18.08.2021 щодо розгляду звернення «постачальника останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго» від 08.07.2021 №44/09-6919/пон та відповіді товариства на дане звернення (претензію) від 30.07.2021 №567-вих, повідомив, що не згоден та не вбачає законних підстав для прийняття Національною енергетичною компанією «УКРЕНЕРГО» рішення викладеного у листі від 18.08.2021 №01/35882.

02.09.2021 позивач звернувся до відповідача з вимогою №660 щодо виконання договірних обов`язків, а саме сплати відповідачем за послуги з розподіл електричної енергії згідно акту приймання-передачі наданих послуг за червень 2021 року від 30.06.2021 в сумі 672 067,37 грн.

У листі №11653/20.1/7-21 від 11.10.2021 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розглянувши лист позивача від 15.09.2021 №787 вих, з урахуванням листа від 30.07.2021 №567 вих повідомила сторін про те, що вважає безпідставним відхиленням оператором системи розподілу звернення відповідача « 44/09 -000328/В на відключення об`єкта споживача Державного підприємства «Шахтоуправління Південнодонбаське №1» оскільки подавалося воно електропостачальником згідно з ПРРЕЕ під час дії договору із споживачем, а також на існування попередніх, не виконаних позивачем, звернень відповідача на відключення об`єка споживача Державного підприємства «Шахтоуправління Південнодонбаське №1» із запланованим відключенням на дату, коли підприємство відповідача ще було діючим електропостачаником споживача, дія яких поширюється на першу дату відновлення договірних відносин в частині здійснення розрахунків. По суті порушених позивачем у зверненні від 15.06.2021 №787 вих питань Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг повідомила, що з урахуванням п. 13.1 Типового договору у випадку, коли споживач-боржник, після спливу 90 денного терміну постачання ПОНом та перебування в подальшому впродовж певного часу та постачання іншого електропостачальника, повертається на постачання електричної енергії ПОНом, - його взаємовідносини за попереднім договором з ПОНом відновлюються у перший день, наступний за останнім днем, - в частині здійснення розрахунків, у тому числі, дія попередження про припинення постачання електричної енергії у зв`язку із заборгованістю попередніх періодів. Також у листі зазначено, що попередження, надане ПОНом діє впродовж до дати виконання його ОСРом або до повного погашення заборгованості споживачем.

Листом №81/62039 від 29.12.2021 Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» звернулася до НКРЕКП та сторін в якому повідомила, що у відповідності до п. 10.2.26 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого НКРЕКП від 14.03.2018 №311, в редакції постанови НКРЕКП від 20.03.2020 №716, АКО на підставі прийнятого рішення по суперечці проведено нове формування сертифікованих даних комерційного обліку між позивачем та відповідачем, які передані АР та іншим учасникам ринку для проведення врегулювання.

8. Оцінка суду і визначені відповідно до встановлених обставин правовідносини.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.04.2023 рішення Господарського суду Донецької області від 17.01.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2022 у справі №905/1791/21 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3295228,85 грн, справу передано у цій частині на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

Скасовуючи попередні судові рішення в частині і направляючи дану справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що;

- електропостачальник «останньої надії» не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу (що не перевищує 90 днів) і такий договір вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії. Тобто такий договір укладається автоматично з моменту початку постачання електричної енергії і діє протягом строку, що не перевищує 90 днів. У випадку повторного початку фактичного постачання електричної енергії споживачу внаслідок настання обставин, визначених у ч. 1 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», відбувається нове приєднання до публічного договору постачання електричної енергії на новий обмежений строк.

- попри збереження обов`язку здійснення розрахунків між сторонами за попереднім договором, укладеним із постачальником «останньої надії», фактичне нове приєднання до публічного договору постачання електричної енергії призводить до виникнення нових договірних відносин які стосуються іншого строку, обсягів та зобов`язань. Саме обставини наявності заборгованості за конкретним договором обумовлюють можливість припинення повністю або частково постачання електричної енергії.

- зміст ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» жодним чином не вказує на безакцептне поновлення попередніх договірних відносин з постачальником «останньої надії», а навпаки зумовлює необхідність кожного разу укладення нового договору із постачальником «останньої надії».

- наявність заборгованості за попереднім договором не може бути автоматично перенесена на нові договірні відносини, у тому числі з урахуванням необхідності дотримання порядку щодо своєчасного повідомлення про припинення відповідного постачання електроенергії.

- досліджуючи обставини щодо можливості стягнення спірної заборгованості за актами за травень-червень 2019 року та за актом за червень 2021 року, суди попередніх інстанцій не надали оцінку доказам щодо періодів під час яких було укладено договори з постачальником «останньої надії», зокрема у контексті встановлення нових договірних відносин, а також співставлення того, чи має поширюватися заборгованість, яка наявна за договорами які укладалися у попередні періоди, на укладені у новий період. У свою чергу, у контексті наявності підстав для припинення постачання електричної енергії дослідженню також підлягає і дотримання порядку повідомлення про таке припинення з урахуванням висновків, викладених у цій постанові.

Відповідно до ч. 5 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини сторін у даній справі стосуються сфери електроенергетики.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначені Законом України «Про ринок електричної енергії».

Згідно з ч. 5 ст. 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов`язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником «останньої надії».

Відповідно до ч. 5 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач має право, зокрема: купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

За приписами ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, і договори про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Відповідно до п. 66 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» це - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.

За приписами ч. 1 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

За вимогами ч.ч. 6-10 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник «останньої надії» оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника «останньої надії», споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу.

Постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник «останньої надії» припиняє електропостачання споживачу.

Порядок заміни електропостачальника на постачальника «останньої надії» визначається правилами роздрібного ринку.

Розділом 6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (надалі також - Правила №312, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), встановлений порядок зміни електропостачальника.

Зокрема, п. 6.2.3 Правил передбачено, що в разі необрання споживачем електропостачальника після розірвання договору з попереднім електропостачальником або незабезпечення власного споживання шляхом купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на організованих сегментах ринку адміністратор розрахунків в одноденний термін переводить такого споживача на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» шляхом зміни записів у реєстрі точок комерційного обліку електропостачальника щодо постачальника «останньої надії» у порядку, визначеному Правилами ринку, з одночасним повідомленням операторів системи.

При цьому п. 6.2.4 Правил визначено, що початком постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» вважається дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником. Адміністратор розрахунків повідомляє дату переведення споживача (споживачів) на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» постачальнику (постачальникам) послуг комерційного обліку.

За умовами п. 6.2.6 Правил в разі необрання споживачем електропостачальника після розірвання договору з попереднім електропостачальником або незабезпечення власного споживання шляхом купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на організованих сегментах ринку адміністратор розрахунків в одноденний термін переводить такого споживача на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» шляхом зміни записів у реєстрі точок комерційного обліку електропостачальника щодо постачальника «останньої надії» у порядку, визначеному Правилами ринку, з одночасним повідомленням операторів системи.

Таким чином, виходячи з наведених приписів, адміністратор комерційного розрахунку в разі припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником переводить такого споживача на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», про що повідомляє постачальника «останньої надії».

Відповідно до положень п. 10 Правил до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний Оператор системи розподілу (далі ОСР).

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про ринок електричної енергії» розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу зобов`язаний, зокрема, при застосуванні процедур зміни/заміни електропостачальника надавати новому електропостачальнику інформацію про споживачів, приєднаних до його системи розподілу, яким здійснював продаж попередній електропостачальник, в обсягах та порядку, визначених Регулятором; надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

Таким чином, Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» отримує інформацію про споживачів, які стали споживачами Підприємства від Оператора системи розподілу, оскільки згідно з ч. 8 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником.

При цьому, ОСР щомісяця надає постачальнику електричної енергії інформацію про обсяг розподіленої електричної енергії, на підставі якої постачальник, в тому числі постачальник «останньої надії», визначає обсяг спожитої електричної енергії кожним споживачем.

Так, згідно звіту Оператора системи розподілу - позивача за червень 2021 року щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надаї» Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» які приєдналися до електричних мереж або відносяться до територій ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) споживачем електричної енергії було Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» з 01.06.2021 по 23.06.2021 з обсягом споживання 2285104 кВт*год. по 2 класу напруги.

Відповідно до п. 1.2.9 Правил постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», який розробляється постачальником «останньої надії» на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (додаток 7 до цих Правил) та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у ч. 1 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до п. 66 ч. 1 ст. 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника «останньої надії» відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2021 у справі № 910/8958/20.

Положеннями ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному Правилами, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором (НКРЕКП), та є публічним договором приєднання. Постачальник «останньої надії» оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Договір регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник не спроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення у передбачених чинним законодавством чи Договором випадках та є укладеним сторонами, керуючись ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України з початку фактичного постачання електричної енергії споживачу (положення пункту 3.4.4 глави 3.4. розділу III Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Відповідно до п. ч. 8 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» , які кореспондуються з умовами п. 13.1 договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», договір вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.

Тобто, законодавством встановлено, що Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» укладається на підставі дій споживача - споживання електричної енергії (акцепт договору) без договору з іншим електропостачальником. У такому разі договір вважається укладеним (момент укладення договору) з постачальником «останньої надії» у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником.

Як вже зазначалось, Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» визначено постачальником «останньої надії». Матеріалами справи підтверджується та не спростовано сторонами та учасниками справи, що у червні 2021 року Державне підпрємство «Шахтоуправління «Південнодонбаська №1» не мав підписаного договору на постачання електричної енергії з енергоспочальником, тому відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії здійснювалось постачальником «останньої надії», яким є Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на умовах публічного договору. Початок споживання відповідачем електричної енергії від позивача в червні 2021 року як постачальника «останньої надії», в силу вимог законодавства, свідчить про нове акцептування відповідачем умов нового приєднання публічного договору, а саме, договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», який діє протягом строку, що не може перевищувати 90 днів.

Зміст ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» жодним чином не вказує на безакцептне поновлення попередніх договірних відносин з постачальником «останньої надії», а навпаки зумовлює необхідність кожного разу укладення нового договору із постачальником «останньої надії», а наявність заборгованості за попереднім договором не може бути автоматично перенесена на нові договірні відносини, які виникли у даному випадку між відповідачем та Державним підпрємством «Шахтоуправління «Південнодонбаська №1» внаслідок фактичного споживання електричної енергії з 01.06.2021.

Разом з тим, згідно з п. 7.5 ПРРЕЕ припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється, зокрема, електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі: заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником. Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім`я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження. Якщо підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем на підтвердження направлення попередженням №44/09-001071/П про припинення постачання електричної енергії Державному підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» надано роздруківку з Microsoft Outlook.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

На відміну від електронного документа, електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Таким чином, повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою, є електронним доказом.

У ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. У частині третій зазначеної статті встановлено, що учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, в якій учасник справи має право подати електронний доказ (ч. 3 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (п. 1 ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 23.09.2021 у справі № 910/17662/19.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Сам лист електронної пошти є таким, що містить відомості про факт відправлення повідомлення із відповідної електронної адреси, час відправлення, адресатів листа - осіб, до відома яких було доведено таке повідомлення тощо. У випадку, якщо позивач подає позов у паперовій формі, то електронний лист може бути наданий суду у вигляді відповідної роздруківки.

Така роздруківка електронного листа та додатків до нього є паперовою копією електронного доказу.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч.ч. 3-5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України).

Однак, судом встановлено, що матеріали справи не містять належних доказів направлення відповідачем попередження №44/09-001071/П про припинення постачання електричної енергії Державному підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» у вигляді електронного документу за допомогою Microsoft Outlook, ні доказів його отримання, ні доказів його підписання уповноваженими особами відповідача з використанням кваліфікованого електронного підпису.

При цьому, вимога відповідача від 25.02.2021 №44/09-000328/В була відхилена позивачем листом №229 від 15.03.2021, у зв`язку з тим, що починаючи з 01.03.2021 постачання електричної енергії для Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ЕЛЕКТРИЧНА КОМПАНІЯ».

За наведених обставин слідує, що в березні 2021 року Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (відповідач) не було постачальником «останньої надії» електричної енергії Державному підприємству «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», а тому попередній договір між відповідачем та Державним підприємстврм «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» в частині постачання електричної енергії споживачу було припинено.

Разом з тим, суд вважає, що оскільки вимога відповідача від 25.02.2021 №44/09-000328/В була розглянута позивачем, то і відповідно законних підстав вважати її діючою при новому підключені до ПОН у червні 2021 року у позивача не було. Ба більше, відповідач був обізнаний про постачання електричної енергії Державному підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», адже був повідомлений позивачем листом від 01.06.2021 про переведення на постачання постачальника «останньої надії» споживача Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаська №1» та згодом сам звернувся до позивача з новою вимогою від 07.06.2021 №44/09-00410/В щодо відключення електроустановок споживача Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» з 23.06.2021, яка була виконана позивачем.

Разом з тим, суд не приймає до уваги лист відповідача від 07.06.2021 44/09-5895/пон, в якому останній повідомив позивача про чинність вимоги від 25.02.2021 №44/09-000328/В, адже даний лист не відповідає вимога з п. 7.5 ПРРЕЕ, оскільки дана вимога повинна формуватися електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення, тобто кожен раз заново. До того ж, у вимозі про відключення від 25.02.2021 №44/09-000328/В відповідач вимагав від позивача здійснити відключення об`єкта Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» з 15.03.2021, в той час коли лист про чинність вимоги відповідач повідомив вже в червні 2021 року.

Крім того, в подальшому, 07.06.2021 відповідач звернувся до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» з попередженням №44/09-001325/п про припинення постачання електричної енергії та позивача з вимогою постачальника від 07.06.2021 №44/09-00410/В на відключення об`єкта (точки комерційного обліку) споживача Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» з 23.06.2021 з 09:00 у відповідності до ПРРЕЕ та умов Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної та у зв`язку з заборгованістю споживача перед постачальником за спожиту електричну енергію.

Судом встановлено, що на підтвердження направлення даного попередження Державному підприємству «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» відповідачем долучено до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу. Дане повідомлення було вручено представнику Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» за довіреністю - 01.07.2021, про що свідчить відповідна відмітка на рекомендованому повідомленні.

Отже, відповідачем надано належні докази повідомлення Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про попередження на відключення об`єкта (точки комерційного обліку) споживача з 23.06.2021 з 09:00

В свою чергу, позивач у відповіді №513-вих від 06.07.2021 на вимогу відповідача від 07.06.2021 №44/09-00410/В щодо відключення електроустановок споживача Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» надав звіт щодо виконання 23.06.2021 вказаної вимоги.

Таким чином, надання позивачем послуг з розподілу електричної енергії у спірний період червня 2021 року підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, у п. 5.9 Додатку № 2 до Договору встановлено, що остаточний розрахунок за надані послуги постачальник здійснює в розрахунковому місяці на підставі акта наданих послуг, отриманим від оператора системи до 14-го числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим

Таким чином, відповідач зобов`язаний був оплатити за послуги з розподілу електричної енергії за червень 2021 року за актом від 30.06.2021 у строк до 14.07.2021 (включно).

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Договором виконав належним чином, а саме, надав відповідачу послуги з розподілу електричної енергії за червень 2021 року на суму 672067,37 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення умов Договору своїх зобов`язань за Договором не виконав, за послуги з розподілу електричної енергії за червень 2021 року, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 672067,37 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України обставин, повідомлених позивачем, не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за надані послуги з розподілу електричної енергії у червні 2021 року розмірі 672067,37 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за послуги за послуги з розподілу електричної енергії за травень 2019 року в сумі 356362,11 грн та червень 2019 року в суму 1727522,14 грн по споживачу - Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу».

Судом встановлено, що у відзиві на позовну заяву відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу електричної енергії за за травень 2019 року в сумі 356362,11 грн та червень 2019 року в суму 1727522,14 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Приписами ч. 6 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві (ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України).

У ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що відзив на позовну заяву (який у своєму змісті фактично містить заяву про визнання позову в частині) підписаний Атаманюком В.В., повноваження якого підтверджено відомостями, наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За наведених обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії за травень 2019 року в сумі 356362,11 грн та червень 2019 року в сумі 1727522,14 грн підлягають задоволенню.

Крім того, предметом нового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 266271,61 грн, 3% річних у розмірі 130391,25 грн та пені у розмірі 142614,37 грн.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.6. Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених договором, з порушенням термінів, визначених порядком розрахунків, постачальник сплачує Оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши, здійснений позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд визнає його частково невірним.

За здійсненим судом перерахунком розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, становить 5155,59 грн, а розмір 3% річних - 129847,07 грн та інфляційних втрат - 266270,88 грн.

В іншій частині вимоги позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягають, у зв`язку їх з безпідставністю.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При цьому, заперечення відповідача проти нарахування штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат з посиланням на п. 6.7 та п. 6.8 Договору суд вважає безпідставними, оскільки порушення виконання грошових зобов`язань у даній справі виникли не з вини Оператора системи, а відповідача. До того ж, відповідачем не надано до матеріалів справи будь-яких доказів які б свідчили, що порушення грошових зобов`язань сталися внаслідок непереборної сили.

Крім того, за змістом положень ч.ч. 1, 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 Цивільного кодексу України входить до розділу I «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 Цивільного кодексу України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Згідно з усталеною судовою практикою нарахування на суму боргу 3% річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

Отже, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді стягнення 3% річних та інфляційних втрат не є санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та у отриманні компенсації від боржника.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.05.2018 у справі №904/4593/17, від 13.06.2018 у справі №912/2708/17, від 22.11.2018 у справі №903/962/17, від 23.05.2018 у справі №908/660/17, від 05.08.2020 у справі №757/12160/17-ц, від 02.09.2020 у справі №802/1349/17-а, від 22.04.2020 у справі №922/795/19, від 19.12.2019 у справі №911/2845/18.

Відтак, заходи відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України, не є неустойкою чи штрафними санкціями, а тому наявність обставин непереборної сили за договором не звільняє відповідача від встановленого законом обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 у справі №3-1462гс16 та підтримана Верховним Судом у постанові від 20.06.2018 у справі №913/869/14.

Отже, відповідачем не доведено наявності підстав для звільнення його від сплати пені, штрафу, інфляційних нарахувань та 3% річних.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи документів та доводів учасників процесу була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно часткового задоволення позову не спростовують.

У зв`язку з частковим задоволенням позову, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги в частині стягнення 3295228,85 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85; , ідентифікаційний код 19480600) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» (49107, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Запорізьке шосе, 22, ідентифікаційний код 00169845) основний борг в сумі 2755951 (два мільйони сімсот п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят одна) грн 62 коп., 3% річних в сумі 129847 (сто двадцять дев`ять тисяч вісімсот сорок сім) грн 07 коп, інфляційні втрати у розмірі 266270 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сімдесят) грн 88 коп., пеню у розмірі 5155 (п`ять тисяч сто п`ятдесят п`ять)59 грн та судовий збір у розмірі 47358 (сорок сім тисяч триста п`ятдесят вісім) грн 37 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 11.12.2023

Суддя М.В. Хабарова

Дата ухвалення рішення29.11.2023
Оприлюднено14.12.2023
Номер документу115583704
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —905/1791/21

Ухвала від 02.05.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кібенко О. Р.

Ухвала від 08.04.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кібенко О. Р.

Судовий наказ від 19.03.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Хабарова Марія Володимирівна

Постанова від 27.02.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Шутенко Інна Анатоліївна

Постанова від 27.02.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Шутенко Інна Анатоліївна

Ухвала від 26.02.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Шутенко Інна Анатоліївна

Ухвала від 09.02.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Шутенко Інна Анатоліївна

Ухвала від 19.01.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Шутенко Інна Анатоліївна

Ухвала від 05.01.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Шутенко Інна Анатоліївна

Рішення від 29.11.2023

Господарське

Господарський суд Донецької області

Хабарова Марія Володимирівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні