Рішення

від 12.12.2023 по справі 910/15680/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

12.12.2023Справа № 910/15680/23Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу №910/15680/23 за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АКСІКОР ЮНІТ» про стягнення 161 460,00 грн., без виклику представників учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (надалі - АТ «Укртрансгаз») звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АКСІКОР ЮНІТ» (надалі - ТОВ «АКСІКОР ЮНІТ») про стягнення 161 460,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язання із поставки товарів на підставі договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №2304000045 від 17.04.2023, у зв`язку з чим позивач заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 161 460,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.

02.11.2023 до Господарського суду міста Києва від ТОВ «АКСІКОР ЮНІТ» надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач заперечує роти позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на те, що замовлений позивачем товару є товаром військового призначення, а відтак не може бути поставлений невійськовим організаціям, при цьому, відповідач стверджує про те, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання.

13.11.2023 через канцелярію суду від АТ «Укртрансгаз» надійшла відповідь на відзив, в якій позивач надав пояснення по щодо спору з урахуванням заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов, підтримав позов та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

29.11.2023 до Господарського суду міста Києва від ТОВ «АКСІКОР ЮНІТ» надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач стверджує про те, що договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №2304000045 від 17.04.2023 є нікчемним, оскільки обіг товару, який є предметом вказаного договору, заборонений державою, а відтак позивач не маючи законних правових підстав хотів заволодіти військовим технічним засобом, який заборонений у цивільному вжитку.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

17.04.2023 між АТ «Укртрансгаз» (покупець) та ТОВ «АКСІКОР ЮНІТ» (постачальник), було укладено договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №2304000045 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується у визначений цим договором строк передати у власність покупця «Астрономічні та оптичні прилади (Тепловізійний монокуляр)» (далі - товари), зазначені у специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього договору (далі - специфікація), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі товари.

Згідно з п. 1.2 Договору найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниці виміру, ціна за одиницю, строк та місце поставки, інші вимоги до товарів зазначаються у специфікації.

Пунктом 6.2.1 Договору передбачено, що покупець має право достроково розірвати договір у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань постачальником, повідомивши в письмовій формі про це його у строк 10 (десять) календарних днів до дати розірвання.

Цей договорі набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до « 31» серпня 2023 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Умовами специфікації (надалі - «Специфікація»), яка є додатком 1 до Договору, сторонами погоджено, зокрема: найменування товарів - Archer TMA-55M, кількість - 36 шт., ціна за одиницю без ПДВ - 287 500,00 грн., загальна вартість без ПДВ - 10 350 000,00 грн., строк поставки (кількість календарних днів з дати укладення договору) - 70, всього з ПДВ - 12 420 000,00 грн.

Листом №28/06-01 від 28.06.2023 ТОВ «АКСІКОР ЮНІТ» повідомив АТ «Укртрансгаз» про те, що виробник та дистриб`ютор продукції, яка є предметом Договору, не може здійснити її поставку, оскільки вона є військового призначення та може бути поставлена тільки військовим організаціям, у зв`язку з чим відповідач запропонував позивачу здійснити заміну номенклатури обладнання з Archer TMA-55M на Archer TM-50 за значно нижчою ціною, який за своїми тактико-технічними характеристиками не гірший, а за деякими параметрами навіть переважає Archer TMA-55M.

Листом №1001ВИХ-23-5420 від 29.06.2023 АТ «Укртрансгаз» повідомило ТОВ «АКСІКОР ЮНІТ» про розірвання Договору з 10.07.2023 у зв`язку з неможливістю постачальника виконати свої зобов`язання з поставки товару.

21.07.2023 позивач направив відповідачу претензію №1 від 20.07.2023, в якій просив перерахувати на його користь пеню у розмірі 161 460,00 грн., нараховану за несвоєчасне виконання зобов`язання з поставки товару.

Спір у справі виник у зв`язку із несвоєчасною, на думку позивача, поставкою відповідачем товару на підставі Договору, у зв`язку з чим позивач заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 161 460,00 грн.

Укладений сторонами договір є договором купівлі-продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Умовами Договору сторони дійшли згоди щодо всіх його істотних умов та передбачили, зокрема, обов`язок відповідача поставити позивачу тепловізійний монокуляр Archer TMA-55M у строк, що не перевищує 70 календарних днів з дати укладення Договору.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та умов Специфікації, відповідач взяв на себе зобов`язання поставити позивачу тепловізійний монокуляр Archer TMA-55M не пізніше 26.06.2023.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Матеріалами справи не містять, а відповідачем не подано належних та допустимих доказів в підтвердження передачі позивачу тепловізійного монокуляру Archer TMA-55M на виконання умов Договору. Більш того, відповідачем такий факт не оспорюється і останнім повідомлено про неможливість здійснення поставки Товару, проте стверджується, що наявні підстави для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання умов Договору в частині своєчасної передачі Товару.

Зокрема, відповідач зазначає про те, що Договір є нікчемним оскільки порушує публічний порядок з огляду на те, що не передбачає можливості передачі подібного товару невійськовим організаціям, що свідчить про намагання позивача заволодіти військовим технічним засобом, який заборонений в цивільному вжитку.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 1 ст. 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Суд відзначає, що відповідачем як не наведено обґрунтованих обставин, які б давали підстави для висновку про намагання позивача незаконно заволодіти військовим технічним засобом, який заборонений у цивільному вжитку, так і не надано належних та допустимих доказів в підтвердження цього, а відтак до тверджень ТОВ «АКСІКОР ЮНІТ» про те, що Договір порушує публічний порядок і є нікчемним суд відноситься критично.

Також, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

В даному випадку, сторонами було погоджено поставку конкретного товару, при цьому, станом на дату укладення Договору у відповідача не виникало жодних заперечень з приводу такої продукції, та останнім укладено такий договір, в тому числі погоджено вказані умови.

Більш того, відповідно до норм діючого законодавства юридична особа веде підприємницьку діяльність на свій власний ризик, а відтак саме відповідач перед укладенням Договору мав би пересвідчитись про безперешкодне виконання ним зобов`язань, які він має намір взяти на себе.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не доведено.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку з передачі товару не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 7.4 Договору за порушення строків поставки Товару або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожен день такого прострочення, а за прострочення поставки Товарів понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків вартості товарів, поставку яких прострочено.

Виходячи з того, що сторони умовами договору передбачили застосування у разі порушення строків поставки товару пені, спірні правовідносини є господарськими, а відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські санкції, зокрема, пеня, застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов`язань, не тільки за невиконання грошового зобов`язання, а відтак суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими.

Суд погоджується із строком нарахування пені та зазначає про правомірне розірвання Договору позивачем на підставі п. 6.2.1 Договору з 10.07.2023, що не заперечується та не спростовується відповідачем.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає його вірним і обґрунтованим та дійшов висновку про стягнення з відповідача пені у розмірі 161 460,00 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з ТОВ «АКСІКОР ЮНІТ» на користь АТ «Укртрансгаз» пені у розмірі 161 460,00 грн.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову не спростовує.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АКСІКОР ЮНІТ» (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, будинок 12; ідентифікаційний код 42774774) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1; ідентифікаційний код 30019801) пеню у розмірі 161 460 (сто шістдесят одна тисяча чотириста п`ятдесят) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12.12.2023.

Суддя Ігор Курдельчук