Рішення

від 12.12.2023 по справі 910/13367/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.12.2023Справа № 910/13367/19 (910/14679/23)За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" (03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі,6, ідентифікаційний номер 32529721) в особі ліквідатора арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича

до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації(01044, м. Київ, вул. Хрещатик,36, ідентифікаційний номер 04633423)

про стягнення коштів у розмірі 1 255 047,91грн.

в межах справи №910/13367/19

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль-Блюз"(03134, м. Київ, вул. Сім`ї Сосніних,9, ідентифікаційний номер 32210186)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-плюс" (03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі,6, ідентифікаційний номер 32529721)

про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

Представники учасників: не викликались.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

У провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа №910/13367/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-плюс".

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-плюс" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у розмірі 1 255 047,91грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

10.10.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

16.10.2023 позивач подав до суду відповідь на відзив.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа №910/13367/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-плюс" (далі - ТОВ "Кімет-Плюс").

Відповідно до свідоцтва про право власності від 02.12.2003 серії МК № 010008039 у власності ТОВ "Кімет-Плюс" перебувало нерухоме майно - майновий комплекс - кінотеатр "Кристал", площею 68,40 кв.м., до складу якого входить: нежилий будинок (літ. А), площею 68,40 кв.м.; крім того: зал для глядачів площею 682,20 кв.м., сцена площею 149,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Покотила Володимира, буд. 6, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1122580380000.

13.07.2004 між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Кімет-Плюс" (орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В. З. за № 699, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації, про що зроблено запис від 04.08.2004 №75-6-00150 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Відповідно до умов даного договору, орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 12.02.2004 № 59-5/1269 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку за адресою: м. Київ, Святошинський р-н, вул. Картвешвілі, 6, площею 1,0040 га, кадастровий номер 8000000000:75:297:0006, цільове призначення - для будівництва житлового комплексу з вбудованими приміщеннями соціального призначення, прибудованими приміщеннями кіноконцертного залу та підземним паркінгом.

24.12.2007 між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (Головне управління економіки та інвестицій) та ТОВ "Кімет-Плюс" (забудовник) укладено Договір №1166 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва (далі - Договір пайової участі № 1166), предметом якого є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (пайовий внесок), у зв`язку з будівництвом житлового комплексу (загальна площа квартир 19 160,60 кв.м.) з вбудованими приміщеннями (площа магазинів - 150,78 кв.м.) соціального призначення, побутовими приміщеннями (в тому числі: будинок побуту - 1 022,11 кв.м., перукарня - 58,49 кв.м.), кіноконцертного залу площею 2 660,71 кв.м., підземним паркінгом площею 3 437 кв.м., та відкритою автостоянкою площею 504 кв.м. на вул. Картвелішвілі, 6 у Святошинському районі міста Києва.

Згідно з п. 1.2 договору розмір пайового внеску згідно з розрахунком від 05.12.2007 становить 4 823,86 тис. грн. Даний розрахунок є невід`ємною частиною цього договору.

ТОВ "Кімет-Плюс" на виконання умов Договору № 1166 від 24.12.2007 сплатило грошові кошти у загальному розмірі 5 511 360 грн, що підтверджується копіями банківських виписок з особового рахунку ТОВ "Кімет-Плюс".

20.11.2018 рішенням Київської міської ради № 57/6108 вирішено відмовити ТОВ "Кімет-Плюс" у поновленні на 3 роки Договору оренди земельної ділянки площею 1,0040 га (кадастровий номер 8000000000:75:297:0006) від 04.08.2004 №75-6-00130.

06.12.2018 рішенням Київської міської ради №243/6294 вирішено надати статус парку земельній ділянці площею 1,004 га (кадастровий номер 8000000000:75:297:0006), яка розташована за адресою: вул. Володимира Покотила (Картвелішвілі), 6 у Святошинському районі міста Києва в єдиних межах парку "Юність" Святошинського району міста Києва.

10.09.2019 між ТОВ "Кімет-Плюс" (кредитор) та ТОВ "ДБК-Партнер" (новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги № 1, в порядку та на умовах якого кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), що перейменовано у Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (боржник) з повернення раніше сплачених пайових внесків (коштів) у розмірі 5 511 360 грн згідно з укладеним Договором пайової участі № 1166 від 24.12.2007.

10.09.2019 між ТОВ "Кімет-Плюс" (кредитор) та ТОВ "ДБК-Партнер" (новий кредитор) укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про відступлення права вимоги № 1 від 10.09.2019, якою доповнено розділ 1 "Предмет договору" пунктом 1.13. наступного змісту: " 1.13. Цей договір встановлено зі "скасувальною обставиною". У відповідності до ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони погоджуються, що "скасувальною обставиною" за цим Договором, що призводить до припинення його дії у відповідності до ст. 212 Цивільного кодексу України, є неможливість стягнення/повернення раніше сплачених пайових внесків (коштів) у розмірі 5 511 360,00 грн, визначених в п. 1.1. цього Договору, у тому числі за рішенням суду, з підстав пропуску строку позовної давності, застосування п. 3.13. Договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 1166 від 24.12.2007, тощо. Настання "скасувальної обставини" фіксується поштовим направленням Новим Кредитором на адресу Кредитора, зазначеної в роз. 10 цього Договору відповідного листа. Підтвердженням належного повідомлення Кредитора про факт настання "скасувальної обставини" є поштовий чек про відправлення кореспонденції. Настання "скасувальної обставини" призводить до припинення прав та обов`язків Сторін цього Договору та повернення Сторін в стан, що був перед укладенням цього Договору, де ТОВ "Кімет-Плюс" має заборгованість перед ТОВ "ДБК-Партнер" в розмірі 6 378 166,61 грн, згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 у справі № 910/9064/18, а ТОВ "ДБК-Партнер" не має заборгованості перед ТОВ "Кімет-Плюс".

14.05.2020 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/17553/19 відмовлено в задоволенні позову ТОВ "ДБК-Партнер" до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 5 511 360 грн.

16.02.2021 вказане рішення суду залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/17553/19.

12.03.2021 ТОВ "ДБК-Партнер" направило ТОВ "Кімет-Плюс" лист № 129, яким повідомило останнє про настання скасувальної обставини, передбаченої п. 1.13 Договору про відступлення права вимоги № 1 від 10.09.2019, що призводить до припинення його дії та повернення сторін в стан, що був перед укладенням цього Договору.

24.03.2021 ліквідатором ТОВ "Кімет-Плюс" арбітражним керуючим Перепелицею В.В. на адресу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) направлено лист № 1 щодо розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин та повернення сплаченого пайового внеску в сумі 5 511 360 грн.

08.04.2021 листом № 050/08-1933 Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з метою розгляду вищевказаної пропозиції ТОВ "Кімет-Плюс" запросив надання додаткових документів.

05.08.2021, за результатами розгляду даної пропозиції, Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) направив ТОВ "Кімет-Плюс" лист від 04.08.2021 № 050/08-4790 із проектом Додаткової угоди № 1 до Договору № 1166 пайової участі від 24.12.2007. У листі зазначено, що оформлена додаткова угода підлягає поверненню в Департамент економіки та інвестицій для реєстрації із відповідним зверненням в термін не пізніше 16.08.2021, в разі якщо додаткова угода не буде повернута у визначений термін, остання буде вважатися такою, що втратила чинність.

В силу п. 1 проекту Додаткової угоди № 1 до Договору № 1166 від 24.12.2007, станом на 23.07.2021 ТОВ "Кімет-Плюс" сплачено пайовий внесок у сумі 5 511 360 грн.

За змістом п. 2 проекту вказаної додаткової угоди Департамент економіки та інвестицій та ТОВ "Кімет-Плюс" на підставі рішення Київської міської ради від 20.11.2018 № 57/6108 "Про відмову у поновленні товариству з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" договору оренди земельної ділянки від 04.08.2004 № 75-6-00130 для будівництва житлового комплексу з вбудованими приміщеннями соціального призначення, прибудованими приміщеннями кіноконцертного залу та підземним паркінгом на вул. Володимира Покотила (Картвелішвілі), 6 у Святошинському районі м. Києва" та відповідно до підпункту 5.2.10 пункту 5.2 розділу V Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 № 460/8033) (далі - Порядок від 15.11.2016 № 411/1415) прийшли до згоди розірвати договір пайової участі від 24.12.2007 № 1166.

У пункті 3 проекту додаткової угоди встановлено, що відповідно до абз. 5 пп. 5.2.10 п. 5.2 розділу V Порядку кошти сплачені ТОВ "Кімет-Плюс" у сумі 5 511 360 грн не підлягають поверненню.

17.08.2021 лист від 04.08.2021 № 050/08-4790 отримано ТОВ "Кімет-Плюс", відповідно до даних АТ "Укрпошта" по відстеженню поштового відправлення за трек-номером 0104405395096.

Спір між сторонами щодо розірвання Договору пайової від 24.12.2007 №1166 унаслідок істотної зміни обставин був предметом судового розгляду в справі №910/13367/19 (910/13951/21).

16.02.2022 рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/13367/19 (910/13951/21) позовні вимоги задоволено повністю. Розірвано Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 1166 від 24.12.2007, укладений між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (Головне управління економіки та інвестицій) та ТОВ "Кімет-Плюс". Стягнуто з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ТОВ "Кімет-Плюс" пайовий внесок у розмірі 5 511 360 грн та 84 940,40 грн судового збору.

25.01.2023 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі №910/13367/19 (910/13951/21) змінено. У позові ТОВ "Кімет-Плюс" до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради про стягнення 5 511 360 грн відмовлено. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 13.04.2023 постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) в частині відмови в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради про стягнення коштів 5 511 360 грн скасовано. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) в частині стягнення з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" пайового внеску у розмірі 5 511 360 грн залишено в силі. Стягнуто з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" 165 340,80 грн. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21), залишеного без змін постановою Верховного Суду від 13.04.2023, яке набрало законної сили 13.04.2023, видано наказ від 05.05.2023 про стягнення з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" пайового внеску в розмірі 5 511 360,00 грн. та 84 940,40 грн. судового збору.

Як слідує з матеріалів справи, повернення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" пайового внеску в сумі 5 511 360 грн. здійснено 05.09.2023 згідно з платіжною інструкцією № 25/08/2023.

У зв`язку з цим, арбітражним керуючим Перепелицею В.В. при зверненні з даним позовом до суду нараховано за несвоєчасне повернення відповідачем пайового внеску за період з 26.04.2022 до 04.09.2023 три проценти річних у сумі 225 135,28 грн. та інфляційні втрати за період з 01.05.2022 до 31.07.2023 у сумі 1 029 912,63 грн.

Заперечуючи проти пред`явлених позовних вимог, відповідач наголосив, що подав апеляційну скаргу на рішення суду № 910/13367/19 (910/13951/21) протягом встановленого строку. Разом із цим, ухвалою суду в указаній справі змінено порядок виконання судового рішення, у зв`язку з чим саме територіальний орган Державної казначейської служби України є уповноваженим органом на списання коштів з бюджету міста Києва.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Водночас, наявність у даному випадку правових підстав для повернення сплаченого Товариством з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" пайового внеску в розмірі 5 511 360,00 грн. обумовлена розірванням договору пайової від 24.12.2007 №1166 у судовому порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

У пункті 3 частини третьої статті 1212 ЦК України визначено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Тлумачення ч. 3 ст. 651, ч. 4 ст. 653, п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України свідчить, що якщо одна із сторін договору передала у власність іншій стороні певне майно (сплатила кошти) і судом встановлено порушення еквівалентності зустрічного надання внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків однієї із сторін, сторона, що передала майно (сплатила кошти), має право вимагати повернення переданого іншій стороні в тій мірі, в якій це порушує погоджену сторонами еквівалентність зустрічного надання. Тобто, якщо сторона яка вчинила виконання, проте не отримала зустрічного надання в обсязі, який відповідає переданому майну (сплаченим коштам) і згодом відмовилася від договору, то вона може вимагати від сторони, яка порушила договір і не здійснила зустрічне надання, повернення майна (коштів) на підставі п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України (аналогічні висновки викладені у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.03.2020 у справі № 537/4259/15-ц, від 31.03.2021 у справі № 363/3555/17, від 22.12.2021 у справі № 465/5790/17).

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21), залишеним без змін постановою Верховного Суду від 13.04.2023, розірвано Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 1166 від 24.12.2007, та стягнуто з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ТОВ "Кімет-Плюс" пайовий внесок у розмірі 5 511 360 грн.

Згідно з частиною 3 статті 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21), залишене без змін постановою Верховного Суду від 13.04.2023, набрало законної сили 13.04.2023.

Водночас, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2023 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) задоволено заяву Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві про зміну способу і порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 року у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) у частині. Змінено порядок виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/13367/19 (910/13951/21), залишеного без змін постановою Верховного Суду від 13.04.2023 року, яким було встановлено: "Стягнути з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації (01044, м. Київ, вул. Хрещатик,36, ідентифікаційний номер 04633423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" (03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі,6, ідентифікаційний номер 32529721) пайовий внесок у розмірі 5511360 (п`ять мільйонів п`ятсот одинадцять тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп. та 84940 (вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот сорок) грн. 40 коп. судового збору" на "Стягнути з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації (01044, м. Київ, вул. Хрещатик,36, ідентифікаційний номер 04633423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" (03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі,6, ідентифікаційний номер 32529721) пайовий внесок у розмірі 5 511 360 (п`ять мільйонів п`ятсот одинадцять тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп. та 84940 (вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот сорок) грн. 40 коп. судового збору, з яких 5511360 (п`ять мільйонів п`ятсот одинадцять тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп. стягнути з (за рахунок) бюджету міста Києва".

Головне управління Казначейства є територіальним органом Казначейства (Положення про Головне управління Казначейства, затверджене наказом казначейства від 10.05.2018 року №163).

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (далі - Порядок № 845).

Так, згідно з пунктом 4 Порядку № 845 органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів.

Відповідно до пунктів 3, 26 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного бюджету або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів; безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Згідно з пунктом 24 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Згідно з пунктом 19 Порядку № 845 безспірне списання коштів місцевого бюджету і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані.

Як установлено судом, ТОВ «Кімет-Плюс» сплатило на виконання умов Договору №1166 від 24.12.2007 грошові кошти у загальному розмірі 5 511 360,00 грн. до спеціального фонду місцевого бюджету на рахунок № 31517932700001, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 50110001 «Цільові фонди, утворені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади (кошти інвесторів на розвиток інфраструктури, компенсаційні передачі за інженерну підготовку територій, та кошти інвесторів, залучених до реконструкції будинків у центральній частині міста».

Оскільки грошові кошти в сумі 5 511 360,00 грн. перераховано до спеціального фонду бюджету м.Києва, безспірне списання вказаних коштів повинно здійснюватися з надходжень бюджету м. Києва згідно пункту 19 Порядку № 845, позаяк саме територіальний орган Державної казначейської служби України є уповноваженим державою органом, що здійснює списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ), на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, на виконання судових рішень про стягнення коштів, перерахованих до Державного бюджету України у зв`язку з проведенням інвестиційного конкурсу та укладенням інвестиційного договору.

Ураховуючи наведене, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2023 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) задоволено заяву Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) у частині стягнення пайового внеску у розмірі 5 511 360,00 грн. з (за рахунок) бюджету міста Києва.

Відтак, після зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) відповідач - Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), не є відповідальною особою за повне виконання рішення суду у справі № 910/13367/19 (910/13951/21), оскільки стягнення грошових коштів відбувається шляхом їх безспірного списання Головним управлінням державної казначейської служби України у м. Києві за рахунок бюджету міста Києва.

Пунктами 6, 24 Порядку № 845 передбачено, що в разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення); оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

Згідно з пунктом 31 Порядку № 845, у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику вимогу щодо необхідності вжиття боржником заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.

У свою чергу, відповідно до підпункту 1 пункту 47 вказаного Порядку безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих органом Казначейства документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником, а також інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника.

Згідно з пунктом 48 Порядку № 845 для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.

Таким чином, безспірне списання коштів за рішенням судів здійснюється з рахунків боржника у межах відкритих асигнувань, а у разі їх відсутності, територіальний орган Казначейства надсилає боржнику вимогу, якою зобов`язує здійснити дії спрямовані на виконання рішення суду і пошук відкритих асигнувань. У такому випадку орган Казначейства може заборонити боржнику здійснювати інші видатки, окрім захищених статей, передбачених Бюджетним кодексом України.

При цьому, строк виконання судового рішення Казначейством не може перевищувати трьох місяців з дня надходження виконавчого документу на підставі пункту 47 Порядку № 845.

Судом установлено, що 05.09.2023 Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві перерахувало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" грошові кошти в сумі 5 511 360,00 грн. згідно з платіжною інструкцією № 25/08/2023 із призначенням платежу: «стяг.кошт.пайового внеску зг.наказу Господ.суду м. Києва; 05.05.2023; 910/13367/19(910/13951/21)».

Разом із цим, матеріали справи не містять відомостей, коли саме позивач звернувся до Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві із заявою про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 (наказу від 05.05.2023) у справі № 910/13367/19 (910/13951/21), та що виконання рішення суду згідно з заявою позивача здійснено Головним управлінням державної казначейської служби України у м. Києві несвоєчасно.

До того ж, як зауважено судом вище, виконання рішення суду у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) здійснюється безпосередньо Головним управлінням державної казначейської служби України у м. Києві шляхом безспірного списання грошових коштів із Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за рахунок бюджету міста Києва.

Суд зазначає, що позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

За змістом статті 45 ГПК України сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. Захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 зі справи № 910/17792/17.

Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц; від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц; від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц; від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц та № 372/51/16-ц, від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17.

Належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Щоб визнати відповідача неналежним суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Дана правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, постанові Верховного Суду від 14.07.2022 у справі № 910/7765/20.

За наведених обставин, позов щодо стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за несвоєчасне повернення пайового внеску в сумі 5 511 360,00 грн. згідно з рішенням суду у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) пред`явлений до неналежного відповідача, оскільки виконання рішення суду у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) здійснюється Головним управлінням державної казначейської служби України у м. Києві шляхом безспірного списання грошових коштів із Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за рахунок бюджету міста Києва.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 12.12.2023

Суддя Д.В. Мандичев