Рішення

від 12.12.2023 по справі 300/2670/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2023 р. справа № 300/2670/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Між-Буд" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в загальному розмірі 151 673,01 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (надалі по тексту також позивач, Відділення Фонду, Фонд) звернулося в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Між-Буд" (надалі по тексту також відповідач, ТОВ "Між-Буд", товариство) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в загальному розмірі 151 673,01 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 за №875-ХІІ (надалі по тексту також Закон №875-ХІІ), не виконав нормативу по працевлаштуванню у 2022 році 2 осіб з інвалідністю та в строк до 17.04.2023 самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції за два робочі місця, призначених для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, розрахованої із розміру середньої річної заробітної плати штатного працівника в сумі 148 815,81 гривень. Крім того, позивачем за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, у відповідності до частини 2 статті 20 Закону №875-ХІІ, відповідачу за період часу з 18 квітня 2023 року по 10 травня 2023 року нарахована пеня в розмірі 2 857,20 гривень.

Таким чином утворилась заборгованість зі сплати адміністративно-господарських санкцій в загальному розмірі 151 673,01 гривень, яка в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Враховуючи те, що несплата адміністративно-господарських санкцій до Фонду соціального захисту інвалідів завдає значної шкоди державним інтересам та не дозволяє в повній мірі створити особам з інвалідністю необхідні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя, Відділення Фонду просить позов задовольнити в повному обсязі.

За наслідками виконання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху від 17.05.2023 (а.с.9), Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 30.05.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с.14).

23.06.2023 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Між-Буд" на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову. У відзиві представник відповідача зазначив, що кінцевий термін, за яким позивач може звернутись із розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік (до 10 березня) пропущений.

Суду пояснює, що нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні на підприємства покладено обов`язок по забезпеченню певної кількості місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що не супроводжується обов`язком пошуку таких осіб для працевлаштування на створені ним робочі місця. Такий обов`язок покладено на органи працевлаштування, перелічені в статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні". Водночас зазначив, що позивач передчасно, не маючи встановлених в акті перевірки органами Держпраці доказів про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів у 2022 році, посилаючись лише на інформаційно-аналітичні бази даних, звернувся з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені. Оскільки позапланова перевірка Держпраці щодо дотримання відповідачем вимог статей 19, 20 Закону не проводилася та, відповідно, акт перевірки та приписи про усунення виявлених порушень чи розбіжностей з розрахунком адміністративно- господарських санкцій не складалися, то позивач, самостійно розрахувавши адміністративно-господарські санкції без дотримання процедури, передбаченої чинним законодавством, перевищив свої повноваження та передчасно, не маючи на те законних підстав, посилаючись лише на інформаційно-аналітичні бази даних та власні судження, що є неналежним доказом у розумінні процесуального закону, звернувся до суду із позовом.

При цьому, суду пояснив, що в 2022 році в товаристві була працевлаштована 1 особа з інвалідністю - ОСОБА_1 (посвідченням серії НОМЕР_1 від 22.08.2012), свідченням чого є відповідні накази ТОВ "Між-Буд".

Відтак, на переконання представника відповідача, ці та інші факти свідчать, про відсутність підстав для задоволення позову в повному обсязі (а.с.17-29).

Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на адресу суду направило відповідь на відзив, в якому останнє вказало на безпідставність доводів відповідача, викладених у відзив на позов. Зокрема, представник Фонду пояснив суду, що постановою правління Пенсійного фонду України 10.03.2023 за №14-1 та наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю 10.03.2023 за №17 затверджено Порядок надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік від 15.03.2023 за №456/39512 (надалі по тексту також Порядок №14-1). Коментований Порядок відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" визначає механізм надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, які підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік.

Відповідно до Порядок №14-1, створені Фондом оригінали розрахунків передаються Пенсійному фонду України і останній надсилає розрахунки через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які виконують найману працю, на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Також, у спірних правовідносинах слід застосовувати Порядок надання Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 10.03.2023 за №14-2 (надалі по тексту також Порядок №14-2). Останній визначає процедуру надання інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (надалі по тексту також реєстр застрахованих осіб), відповідно до якого Фонд здійснює автоматизований розрахунок на підставі даних Державного реєстру один раз на рік, без втручання до отриманих показників, і тому, отримані Розрахунки адміністративно-господарських санкцій це наслідок показників, зазначених роботодавцем у звітності. Розрахунок адміністративно-господарських санкцій ґрунтується на даних Державного реєстру, а отже на звітності, поданої роботодавцями, яка після формування розрахунку може ними уточнюватись.

На думку, представника позивача, так як, товариством не надано доказів створення робочих місць для осіб з інвалідністю у 2022 році (відсутній наказ та штатний розпис), відсутні повідомлення про працевлаштування осіб з інвалідністю у центрі зайнятості (звіти форми 3-ПН), відповідно до статей 19, 20 Закону №875-ХІІ, то на відповідача покладається відповідальність по сплаті адміністративно-господарський санкцій, а тому просив позов задовольнити повністю (а.с.30-33).

ТОВ "Між-Буд" подало заперечення на відповідь на відзив. Заперечуючи аргументи позивача, представник відповідача вказав на обставину працевлаштування в 2022 році у товаристві ОСОБА_1 , особи з інвалідністю 2 групи, що підтверджено безтерміновим посвідченні серії НОМЕР_1 . З приводу сумнівів позивача про перебування на військовій службі особи з інвалідністю, то відповідно до статті 23 Закону України "Про мобілізацію і мобілізаційну підготовку", такі особи можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання (а.с.39-42).

В подальшому ухвалою суду від 30.10.2023 витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області письмову інформацію із відповідних реєстрів та баз даних з долученням оформлених із долученням засвідчених відповідно до вимог статті 94 КАС України копії письмових доказів:

- щодо працевлаштування ОСОБА_1 в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Між-Буд" в 2022 році (за кожний календарний місяць окремо);

- щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) Товариством з обмеженою відповідальністю "Між-Буд" на користь ОСОБА_1 за 2022 рік (за кожний календарний місяць окремо), і сум утриманих з нього податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а також сум нарахованого єдиного соціального внеску (а.с.43-44).

На виконання ухвали суду від 30.10.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надало інформацію про подану звітність ТОВ "Між-буд" у відношенні до ОСОБА_1 за 2022 рік (а.с.50-52).

Також Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, на виконання ухвали від 30.10.2023, подало відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованій особі ОСОБА_1 (а.с.53-92).

Судом здійснено розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Між-Буд" є юридичною особою із присвоєним кодом юридичної особи 39075822, яка здійснює господарську діяльність та використовує найману працю.

Згідно з інформацією Пенсійного фонду України про зайнятість та працевлаштування за 2022 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників у відповідача складала 45 особа, середня річна заробітна плата штатного працівника становила 74 407,91 гривень, фонд оплати праці штатних працівників 3 348 355,83 гривень, що відповідає відомостям Розрахунку до адміністративного позову, складеного станом на 17.04.2023 (а.с.4).

За вказаний період відповідачем, в розумінні вимог частини 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", не забезпечено впродовж 2022 року працевлаштування 2 особи з інвалідністю на вакантну посаду для осіб із обмеженими фізичними властивостями.

Із урахуванням встановленого частиною 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік (від 8 до 25 осіб), позивач при наявності 45 працівника (середньооблікової чисельності) у 2022 році, визначив, що зайняттю і працевлаштуванню у відповідача підлягало 2 особи з інвалідністю.

На підставі частини 1 статті 20 згаданого Закону, враховуючи обставину не забезпечення працевлаштування відповідачем жодної особи з інвалідністю, Відділення Фонду розрахувало адміністративно-господарські санкції в сумі 148 815,81 гривень, - у розмірі середньої річної заробітної плати штатного працівника відповідача за два робочих місця, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю (3 348 355,83 гривень : 45) х 2 - 0 = 148 815,81 гривень та склало розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік (а.с.6).

Вказаний розрахунок розміщено в електронному кабінеті роботодавця, на веб порталі електронних послуг Пенсійного фонду України ТОВ "Між-Буд" 17.04.2023 о 13:30 год, свідченням чого є відповідний розрахунок і квитанція, які наявні в матеріалах справи (а.с.4, 5).

Зважаючи на зміст виявлених порушень, а також враховуючи обставину не сплати адміністративно-господарські санкції та пені в добровільному порядку, Відділення Фонду звернулося в суд про стягнення відповідних санкцій в судовому порядку.

Оцінюючи по суті заявлені позовні вимоги, суд виходить з таких підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, вирішуючи питання, яку правову норму належить застосовувати до цих правовідносин, суд зазначає, що застосуванню підлягають положення Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" та "Про зайнятість населення", а також Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, визначені Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

У досліджуваному випадку окремі положення статті 18 і 19 Закону №875-ХІІ діяли у відповідній редакції з 01.01.2022 по 05.11.2022, так як останні з 06.11.2022 були змінені Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю" від 18.10.2022 за №2682-IX (надалі по тексту також зміни в редакції Закону №2682-IX).

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №875-ХІІ, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Частина 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" встановлює обов`язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частинами 1-3 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" встановлено для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

З 06.11.2022 частина 3 статті 19 Закону №875-ХІІ викладена в наступній редакції Закону №2682-IX підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Частиною 6 статті 19 Закону №875-XII встановлено, що Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Згідно частини 11 статті 19 Закону №875-XII фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Частиною 12 статті 19 Закону №875-XII передбачено, що розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Як вказано вище, згідно з інформацією Пенсійного фонду України про зайнятість та працевлаштування за 2022 рік, середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу, на ТОВ "Між-Буд" становить 45 особа, з них відсутні працівники, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 2. Фонд оплати праці штатних працівників за рік становить 3 348 355,83 гривень, середня річна заробітна плата штатного працівника 74 407,91 гривень.

Частиною 1 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" передбачена відповідальність роботодавців за не здійснення працевлаштування інвалідів осіб з інвалідністю. А саме, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Відповідно до розрахунку суми позову, пред`явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, фонд оплати праці штатних працівників відповідача становить 3 348 355,83 гривень, середньооблікова чисельність штатних працівників 45, середня річна заробітна плата штатного працівника складає 74 407,91 гривень. Відтак позивачем застосовано адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу одного робочого місця для працевлаштування інваліда в сумі 148 815,81 гривень (а.с.4, 6).

Вказаний розрахунок розміщено в електронному кабінеті відповідача 17.04.2023 (а.с.5).

Згідно вимог частини 4 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Частиною 2 статті 20 вказаного Закону передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

За період несплати відповідачем адміністративно-господарської санкцій, з 18.04.2023 по 10.05.2023 за 22 дні, позивач, виходячи із суми адміністративно-господарської санкції (148 815,81 гривень), розрахував пеню в розмірі 2 857,20 гривень (а.с.6).

Як свідчить зміст відзиву на позов відповідач заперечується обставину не забезпечення працевлаштування у товаристві в 2022 році працівників, які є особами з інвалідністю.

Так, із матеріалів справи встановлено, що в 2022 році в штаті ТОВ "Між-Буд" працювала 1 особа з інвалідністю (2-га група) ОСОБА_1 , що підтверджується наступними документами:

- посвідченням серія НОМЕР_1 від 22.08.2012 (а.с.23);

- наказом за №30 від 19.07.2022 про увільнення ОСОБА_1 від роботи у зв`язку з призовом на військову службу з 01.03.2022 (підстава довідка Коломийського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Івано-Франківської області №1885 від 18.07.2022) та про нарахування середнього доходу ОСОБА_1 за минулий період з 01.03.2022 по 19.07.2022 (а.с.27);

- наказом за №31 від 19.07.2022 про припинення з 20.07.2022 нарахування і виплати мобілізованим працівникам, поряд з іншими, ОСОБА_1 середнього заробітку/доходу (а.с.26);

- наказом за №44 від 13.10.2022 про вихід на роботу з 14.10.2022 у зв`язку з демобілізацією та наданням відпустки без збереження заробітної плати з 14.10.2022 по 30.11.2022 (а.с.25).

Вищевказане підтверджено наданою Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області інформацією про суми нарахованого заробітку ОСОБА_1 , яка відображена у звітності ТОВ "Між-Буд" за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 (а.с.52) та наданими Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області відомостями про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за 2022 рік, відомостями про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору (а.с.54-92).

Варто зауважити, що, ставлячи під сумнів дійсність посвідчення серія НОМЕР_1 від 22.08.2012, виданого у відношенні до ОСОБА_1 , відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував дані про наявність в останнього другої групи інвалідності (а.с.23).

В контексті поданого відповідачем доказу суд звертає увагу сторін на наступні норми права.

Так, в силу вимог частини 6 статті 44 КАС України за введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

При цьому, статтею 384 Кримінального кодексу України визначено:

- подання завідомо недостовірних або підроблених доказів - караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років (частина 1);

- ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинені з корисливих мотивів, - караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п`яти років (частина 2).

З викладеного слідує, що за 2022 рік відповідач забезпечував працевлаштування 1 особу з інвалідністю при нормативі робочих місць для осіб з інвалідністю 2 особи, передбаченого чинним законодавством України.

В дані справі слід наголосити на положення частинами 1-3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (в редакції Закону від 18.10.2022 за №2682-IX), за змістом яких забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні положення частини 3 статті 18 Закон №875-ХІІ містив і до 18.10.2022 впродовж всього 2022 року, зокрема, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно частини 10 статті 19 Закону вищевказаного Закону керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

В ході розгляду справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Між-Буд" не надало суду доказів на підтвердження обставин:

- виділення та створення робочого місця для працевлаштування іншої однієї особи з інвалідністю, у тому числі спеціальне робоче місце (окрім ОСОБА_1 );

- створення на виділеному робочому місці (для відповідної особи з інвалідністю) відповідних умови праці, в тому числі з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством (окрім ОСОБА_1 );

- подання до державної служби зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зокрема: з дня виникнення в потреби в підборі працівників з інвалідністю та/або з дати відкриття вакансій, на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, в тому числі за період до 2022 року.

В частині доводів позивача про недотримання позивачем положень частини 11 статті 19 Закону №875-XII з приводу не надіслання Фондом в автоматизованому режимі розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, - до 10 березня 2023, суд керується такими аргументами.

Так, Порядок надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, який 10.03.2023 на виконання положень частин 11, 12 статті 19 Закону №875-XII затверджений Пенсійним фондом України та Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, пройшов реєстрацію в Міністерстві юстиції України тільки 15.03.2023.

Відтак, в 2023 році позивач, незважаючи на положення Закону №875-XII, не мав правових підстав на формування і надіслання в автоматизованому режимі розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій до 10 березня 2023 року.

На переконання суду таке правове регулювання спірних правовідносин та його застосування позивачем після 10 березня 2023, а не до вказаної календарної дати, не може бути самостійної і достатньою підставою вважати, що Фонд діяв не на підставі, не в порядку і не в спосіб, визначений законом.

Не порушив позивач також положення частини 4 статті 20 Закону №875-XII в частині права підприємства самостійно в строк до 15 квітня розрахувати та сплатити адміністративно-господарські санкції.

Як свідчать матеріали справи, відповідач самостійно в строк до 15.04.2023 не розрахував та не сплатив адміністративно-господарські санкції, які є предметом стягнення.

Позивач подав адміністративний позов в суд 12.05.2023, а розрахунок позовних вимог, в тому числі пені за несвоєчасну сплату санкцій Фонд обчислив з 18.04.2023, а не з 16.04.2023 (а.с.6).

Більше того, відповідач не скористався право на оскарження в адміністративному чи судовому порядку розрахунку сум адміністративного-господарських санкцій від 17.04.2023, які є предметом стягнення у справі (а.с.4, 5).

Згідно частини 10 статті 20 Закону №875-XII спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю або в судовому порядку.

Зважаючи на вказане, відповідач не довів працевлаштування однієї особу з інвалідністю на підприємстві в 2022 рік, а відтак стягненню підлягають адміністративно-господарські санкції в сумі 74 407,91 гривень (3 348 355,83 : 45).

Частиною 2 статті 20 Закону №875-XII визначено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

В квітня-травня 2023 року річна облікової ставки Національного банку України становила 25% (25 х 120 / 100 /365 = 0,08%).

В адміністративному позові Фонд нарахував пеню за 22 дні. Суд не бачить правових підстав визначати іншу кількість днів.

Отже, розрахована сума пені становить 1 309,58 гривень ((74 407,91 х 0,08%) х 22 дні).

Таким чином, стягненню підлягають адміністративно-господарські санкції та пеня в загальній сумі 75 717,49 гривень (74 407,91 гривень + 1 309,58 гривень).

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів сплати спірної санкції в розмірі 75 717,49 гривень.

Положеннями частин 5 і 9 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" визначено можливість стягнення несплаченої адміністративно-господарської санкції у судовому порядку. Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до переконання, що створення робочих місць для осіб з інвалідністю супроводжується обов`язком фізичної особи-підприємця вжити всіх вище перерахованих заходів, які останнім не виконані.

Оскільки відповідач впродовж 2022 року не забезпечив працевлаштування 1 осіб із інвалідністю в необхідній кількості робочих місць 2 осіб, то суд приходить до висновку про правомірність стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій і пені в розмірі 75 717,49 гривень згідно із статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", а позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Між-Буд" (ідентифікаційний код юридичної особи 39075822) на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (ідентифікаційний код юридичної особи 13662300) адміністративно-господарські санкції в розмірі 74407,91 гривень (сімдесят чотири тисячі чотириста сім гривень дев`яносто одна копійка) та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 1309,58 гривень (одна тисяча триста дев`ять гривень п`ятдесят вісім копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (ідентифікаційний код юридичної особи 13662300), вул. Гуцульська, 9, м. Івано-Франківськ, 76007.

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Між-Буд" (реєстраційний номер облікової картки платника податків 39075822), вул. Головна, 19-В, с. Тулуків, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78340.

Суддя Чуприна О.В.