МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 грудня 2023 р. № 400/12895/23 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом:ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВТОСВІТ МИКОЛАЇВ», вул.Космонавтів, 81/27, м. Миколаїв, 54028,
до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул.Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,
про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.10.2023 № 0008980406,
ВСТАНОВИВ:
18 жовтня 2023 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВТОСВІТ МИКОЛАЇВ» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі відповідачі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.10.2023 № 0008980406.
Підставою позову позивач зазначає те, що:
порушення ним термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) (5 днів або 1 день) відбулось у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, а саме: військової агресії російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні; Торгово-промислова палата України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та / або фізичних осіб по договору, окремим податковим та / чи іншим зобов`язанням / обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно до яких / -го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин;
у зв`язку з активними бойовими діями на території м. Миколаєва, де знаходиться позивач, з 26.02.2022 по 11.11.2022 у його бухгалтера була відсутня можливість вчасно у строк здійснювати реєстрацію податкових накладних;
позивач підлягає звільненню від фінансової відповідальності на підставі підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Податкового кодексу України (далі ПК України) у зв`язку з вчиненням діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).
У відзиві на позовну заяву від 27.10.2023 відповідач просив відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі. Відзив відповідач обґрунтував тим, що:
за результатами камеральної перевірки контролюючий орган встановив порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних, складених у травні, липні 2022 року та березні 2023 року;
при виникненні форс-мажорних обставин сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання зобов`язання; проте, позивач не надав відповідачу висновків Торгово-промислової палати України, які підтверджували б його неможливість виконувати податкові зобов`язання;
позивач не подав контролюючому органу заяву про неможливість виконання податкового обов`язку відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303 (далі Порядок № 225).
Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно, з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
За результатами камеральної перевірки позивача відповідач склав Акт від 11.09.2023 № 8097/14-29-04-06-08/36317648 про результати камеральної перевірки щодо своєчасності реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВТОСВІТ МИКОЛАЇВ», код ЄДРПОУ 36317648, травень, липень 2022 року, березень 2023 року (далі Акт від 11.09.2023).
В Акті від 11.09.2023 встановлено, що на порушення пункту 201.10 статті 201 розділу V, підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу та пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України позивач несвоєчасно подав на реєстрацію податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість (далі ПДВ) 542298,02 грн, у тому числі, до 15 календарних днів на суму ПДВ 542298,02 гривні.
21.09.2023 позивач подав відповідачу заперечення до Акта від 11.09.2023, в яких просив застосувати до нього положення підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України обставину введення воєнного стану з 24.02.2022, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень.
У відповіді щодо результатів розгляду заперечень від 05.10.2023 № 22148/6/14-29-04-06-05 відповідач відмовив у їх задоволенні у зв`язку з відсутністю підстав для звільнення позивача від відповідальності. Відповідач наголосив на тому, що позивач не надав висновків Торгово-промислової палати, які підтверджують неможливість виконувати податкові зобов`язання. Водночас при виникненні форс-мажорних обставин сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання повинна довести, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання зобов`язання.
Також відповідачем прийнято рішення / попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 03.10.2023 № 280/14-29-00-02, відповідно до якого позивача визнано таким, який має можливість своєчасно виконувати свої податкові обов`язки.
На підставі Акта від 11.09.2023 відповідач виніс ППР від 06.10.2023 № 00089880406 (форма «Н») (далі ППР від 06.10.2023), згідно з яким до позивача за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 розділу V та підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 та пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України застовано штраф у сумі 54189,80 гривень.
Вважаючи зазначене ППР протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Підпунктом 191.1.34, статті 191 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 193 цього Кодексу, зокрема, забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України).
Відповідно до абзацу першого пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові; позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.
Абзацом четвертим підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України установлено, що тимчасово, до 1 серпня 2023 року, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті зупиняються, крім камеральних перевірок.
Отож відповідач наділений повноваженнями щодо здійснення податкового контролю шляхом проведення камеральних перевірок всієї податкової звітності суцільним порядком, у тому числі, у період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Відповідно до пункту 76.3 статті 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Згідно з абзацом третім пункту 102.1 статті 102 ПК України у разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
Таким чином, предметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій, уточнюючих розрахунків можуть бути й інші питання, зокрема пов`язані із своєчасністю реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, а тому, з урахуванням положень статті 102 Податкового кодексу України, такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 240/2549/19.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-ІХ, який набрав чинності 17.03.2022, внесено зміни до статті 102 ПК України шляхом доповнення її пунктом 102.9 такого змісту:
« 102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».
Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, строк дії якого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023 і від 06.11.2023 № 734/2023 продовжено з 05 години 30 хвилин відповідно 26.03.2022 строком на 30 діб, з 25.04.2022 строком на 30 діб, з 25.05.2022 строком на 90 діб, з 23.08.2022 строком на 90 діб, з 21.11.2022 строком на 90 діб, з 19.02.2023 строком на 90 діб, з 20.05.2023 строком на 90 діб, з 18.08.2023 строком на 90 діб та з 16.11.2023 строком на 90 діб.
Тобто воєнний стан в Україні діє з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 по 05 години 30 хвилин 14.02.2024.
Пунктом 1 розділу І Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності 01.08.2023, пункт 102.9 статті 102 ПК України виключено.
З вищенаведеного слідує, що на період з 24.02.2022 по 31.07.2023 включно строки, встановлені статтями 76 і 102 ПК України, були зупинені.
Як наслідок, контролюючий орган 11.09.2023 мав повноваження проводити камеральні перевірки податкових декларацій або уточнюючих розрахунків, граничний строк подачі яких настав у період з 10.04.2019 до дня здійснення перевірки.
Суд встановив, що 11.09.2023 відповідач здійснив камеральну перевірку дотримання позивачем порядку реєстрації податкових накладних в ЄРПН за травень, липень 2022 року і березень 2023 року.
Відтак відповідач мав право здійснити відповідну камеральну перевірку позивача за вищевказані періоди.
Що стосується безпосередньо ППР від 06.10.2023, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 112.1 статті 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності (пункт 112.2 статті 112 ПК України).
Згідно з підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).
Відповідно до частини другої статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Абзацом третім частини третьої статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» встановлено, що Торгово-промислова палата України форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Згідно з частиною першою статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Тобто сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин, яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Форс-мажорні обставини засвідчуються по кожному окремому договору або податкових зобов`язань за наявності причинного зв`язку між обставиною / подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань за договором або законом.
Таким чином, платник податків на підставі підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України може бути звільнений від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, які вчинені внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору), що засвідчені по кожному окремому платнику податків.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами Торгово-промисловою палатою України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами (постанови від 19.08.2022 у справі № 818/2429/18, від 05.10.2023 у справі № 520/14773/21 тощо). Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.
Крім цього, абзацом першим пункту 69.1 статті 69 ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Порядком № 225 визначено механізм підтвердження можливості чи неможливості виконання платниками податків юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) у період дії воєнного стану в Україні.
Пунктами 3 і 4 розділу ІІ Порядку № 225 передбачено, що платник податків, який не має можливості виконувати податкові обов`язки, зобов`язаний подати контролюючому органу відповідну заяву у строки, визначені Порядком № 225.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Порядку № 225 рішення контролюючого органу може бути оскаржено відповідно до Кодексу в адміністративному чи судовому порядку.
У разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку, визначеного цим Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання.
Отже, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, платник податків на підставі підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України звільняється від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, які вчинені внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору), що засвідчені безпосередньо по ньому, за наявності рішення контролюючого органу про неможливість своєчасного виконання таким платником податків податкових обов`язків.
Суд встановив, що на підтвердження наявності обставин непереборної сили (форс-мажору) у спірних правовідносинах, позивач зсилається на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 (https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf), яким засвідчено форс-мажорну обставину (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Вказаний лист адресований до всіх, кого це стосується.
Отже, наявність непереборної сили у спірних правовідносинах позивач обґрунтовує листом Торгового-промислової палати України, який адресований невизначеному колу осіб, а не Сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
З наведеного слідує, що позивач не надав ні відповідачу, ні суду належного документа відповідно до статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», який засвідчує факт настання форс-мажорних обставин для нього 24.02.2022.
Поряд з цим, неможливість з об`єктивних підстав вчасно зареєструвати відповідні податкові накладні в ЄРПН позивач аргументує також тим, що у зв`язку з введенням на території міста Миколаєва бойових дій ним було прийнято наказ від 30.03.2022 № 1/3003 «про особливості роботи підприємства на час воєнного стану».
Однак, відповідно до зазначеного наказа дозволено працівникам здійснювати роботу дистанційно у разі наявності такої можливості.
Актом від 11.09.2023 встановлено і позивачем не заперечується, що у період після 24.02.2022 позивач складав податкові накладні, що свідчить як про здійснення ним господарської діяльності, так і про наявність можливості його працівників реєструвати відповідні податкові накладні в ЄРПН.
Крім цього, рішенням / попереднім рішенням відповідача щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 03.10.2023 № 280/14-29-00-02 позивача визнано таким, який має можливість своєчасно виконувати свої податкові обов`язки.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість тверджень позивача про те, що він підлягає звільненню від фінансової відповідальності на підставі підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України, оскільки:
у нього відсутній Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили);
у його працівників була можливість вчасно реєструвати податкові накладні в ЄРПН;
позивача відповідно до Порядку № 225 визнано таким, який має можливість своєчасно виконувати свої податкові обов`язки.
Що стосується застосування до позивача штрафу на несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, суд встановив таке.
Абзацом першим пункту 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з абзацом першим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Відповідно до абзаців чотирнадцятого-дев`ятнадцятого пункту 201.10 статті 201 ПК України Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Згідно з абзацом першим пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (пункт 109.2 статті 109 ПК України).
Абзацами першим-шостим пункту 1201.1 статті 1201 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Таким чином, абзацами першим-шостим пункту 1201.1 статті 1201 ПК України передбачено санкції за податкові правопорушення, об`єктивна сторона складу яких визначена, зокрема, абзацом першим пункту 201.10 статті 201 ПК України.
Законом № 2876-ІХ, який набрав чинності 08.02.2023, внесено зміни до розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, у тому числі, підрозділ 2 доповнено пунктами 89 та 90 такого змісту:
« 89. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
90. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:
2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів».
Отже, Законом № 2876-ІХ доповнено підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану в Україні збільшено граничні строки реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН та зменшено санкції за відповідні правопорушення.
Тобто Законом № 2876-ІХ доповнено ПК України спеціальними нормами, якими змінено об`єктивну сторону податкового правопорушення, передбаченого абзацом першим пункту 201.10 статті 201 ПК України, та відповідальність за нього, встановлену абзацами першим-шостим пункту 1201.1 статті 1201 ПК України.
Відповідно до частини першої статті 58 Основного Закону України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
В пункті 2 мотивувальної частини рішення від 09.02.1999 № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України зазначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
У пункті 3 мотивувальної частини вищенаведеного рішення Конституційного Суду України зазначено, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Пунктами 89 та 90 підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України збільшено граничні строки реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН та зменшено санкції за відповідні правопорушення у порівнянні із загальними нормами, закріпленими абзацом першим пункту 201.10 статті 201 та абзацами першим-шостим пункту 1201.1 статті 1201 ПК України.
Відтак цими пунктами пом`якшено юридичну відповідальність платників податків за порушення строків строки реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН.
Крім цього, в цих пунктах встановлено, що вони діють протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, тобто що вони діють з 24.02.2022.
Таким чином, оскільки ці пункту пом`якшують юридичну відповідальність за відповідні податкові правопорушення, тому вони мають зворотну дію в часі (ретроактивну форму) і підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли після 24.02.2022.
Відповідно до пункту 11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що у період з 08.02.2023 (дата набрання чинності Законом № 2876-ІХ) до закінчення шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, застосуванню до правовідносин, які виникли після 24.02.2022, підлягають спеціальні норми пунктів 89 та 90 підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, а не загальні норми пункту 201.10 статті 201 та пункту 1201.1 статті 1201 ПК України.
Відповідно до абзаців три і чотири пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.
Як наслідок, після 08.02.2023 контролюючий орган може притягнути до юридичної відповідальності платника податків за порушення строків реєстрації у ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, складених після 24.02.2022, які встановлені пунктом 89 підрозділ 2 розділу і пунктом 69 підрозділу 10 ХХ «Перехідні положення» ПК України.
Водночас розміри штрафів за такі податкові правопорушення визначаються пунктом 90 підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
Камеральну перевірку позивача відповідач здійснив 11.09.2023, а тому він протиправно застосував при складані ППР від 06.10.2023 загальні норми пункту 201.10 статті 201 та пункту 1201.1 статті 1201 ПК України, а не спеціальні норми пунктів 89, 90 підрозділ 2 і пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
Враховуючи відомості, що задукоментовані в Акті від 11.09.2023, суд встановив, що позивач з порушенням до 15 календарних днів строків, передбачених пунктом 89 підрозділ 2 розділу і пунктом 69 підрозділу 10 ХХ «Перехідні положення» ПК України, подав на реєстрацію податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН на загальну суму ПДВ 458464,69 грн, а саме: податкові накладні від 02.05.2022 № 14, від 05.05.2022 № 34, від 16.05.2022 № 18, від 19.05.2022 № 2, від 19.05.2022 № 19 та від 31.03.2023 № 116.
Натомість податкові накладні від 19.07.2022 № 35 на суму ПДВ 3464,69 грн і від 28.07.2022 № 22 на суму ПДВ 83333,33 грн зареєстровані позивачем вчасно у строки, встановлені пунктом 89 підрозділу 10 ХХ «Перехідні положення» ПК України (до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені).
Відтак загальний розмір штрафу за несвоєчасну реєстрацію позивачем податкових накладних / розрахунку коригування до податкових накладних в ЄРПН становить 9169,29 грн (?458464,69 х 2 % = ?9169,29, де ?458464,69 загальна сума ПДВ податкових накладних, зареєстрованих з порушенням встановлених строків, 2 % розмір штрафу за порушення строку реєстрації до 15 календарних днів).
За вказаних обставин ППР від 06.10.2023 в частині накладення на позивача штрафу за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних у сумі 9169,29 грн є правомірним і позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Натомість позовні вимоги щодо протиправності застосування до позивача штрафу в розмірі 45020,51 грн (?54198,80 ?9169,29 = ?968978,10, де ?54198,80 розмір штрафу згідно з оскаржуваним ППР, ?9169,29 розмір позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено) є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Платіжною інструкцією від 17.10.2023 № 2097 підтверджується понесення позивачем судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 гривні.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У цій справі суд відмовив у задоволенні позову в частині визнання протиправним і скасування ППР від 06.10.2023 в частині накладення на позивача штрафу у сумі 9169,29 грн, а в іншій частині позовні вимоги на загальну суму 45020,51 грн задоволено.
Відтак за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме: 2229,48 грн (?2684,00 х ?45020,51 / ?54198,80 ? ?2229,48).
Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВТОСВІТ МИКОЛАЇВ» (вул. Космонавтів, 81/27, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54028; код ЄДРПОУ: 36317648) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ: 44104027) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 06.10.2023 № 00089880406 (форма «Н») у частині застосування штрафу у розмірі 45020 (Сорок п`ять тисяч двадцять) гривень 51 копійка.
3. Відмовити у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 06.10.2023 № 00089880406 (форма «Н») у частині застосування штрафу у розмірі 9169 (Дев`ять тисяч сто шістдесят дев`ять) гривень 29 копійок.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ: 44104027) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВТОСВІТ МИКОЛАЇВ» (вул. Космонавтів, 81/27, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54028; код ЄДРПОУ: 36317648) судовий збір у розмірі 2229 (Дві тисячі двісті двадцять дев`ять) гривень 48 копійок.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Рішення складено в повному обсязі 12 грудня 2023 року
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2023 |
Оприлюднено | 14.12.2023 |
Номер документу | 115587737 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Ярощук В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні