Постанова

від 11.12.2023 по справі 420/4161/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/4161/20

Головуючий І інстанції: Андрухів В.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Косцової І.П., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліки Одещини» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року (м.Одеса, дата складання повного тексту судового рішення - 11.08.2021р.) у справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліки Одещини» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

18.05.2020р. представник ГУ ДПС в Одеській області звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ТОВ «Ліки Одещини», в якому просив стягнути з усіх відкритих рахунків в банках, обслуговуючих підприємство суми заборгованості по податку на додану вартість у розмірі 220 927,13 грн. та по податку на прибуток у розмірі 167 121 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Ліки Одещини» тривалий час добровільно не сплачується податкова заборгованість, яка була стягнута судовим рішенням, що набрало законної сили, у зв`язку з чим, дані кошти підлягають стягненню у судовому порядку із банківських рахунків відповідача.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року (ухваленим в порядку письмового (спрощеного) провадження) позов ГУ ДПС в Одеській області - задоволено. Стягнуто з усіх відкритих рахунків в банках, що обслуговують ТОВ «Ліки Одещини» та за рахунок готівки, що належить ТОВ «Ліки Одещини», кошти за податковим боргом, а саме: по податку на додану вартість в сумі 220927,13 грн. та по податку на прибуток в сумі 167121 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач 24.09.2020р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про те, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення, було порушено норми матеріального і процесуального права, у зв`язку із чим просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.08.2020р. та прийняти нове, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020р. дану апеляційну скаргу - залишено без руху.

02.10.2020р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2020р. відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

25.11.2020р. від ГУ ДПС в Одеській області надійшло клопотання про зупинення провадження до вирішення Верховним Судом іншої справи та набрання рішенням по ній законної сили.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020р. провадження у справі №420/4161/20 - зупинено до вирішення Верховним Судом іншої справи №815/1566/18 та набрання рішенням по ній законної сили.

18.10.2023р. ТОВ «Ліки Одещини» подано клопотання про поновлення провадження у даній справі, у зв`язку з набрання законної сили судовим рішенням у справі №815/1566/18.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2023р. провадження у справі №420/4161/20 за апеляційною скаргою ТОВ «Ліки Одещини» - поновлено, а її розгляд продовжено в порядку письмового провадження.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Відповідач - ТОВ «Ліки Одещини» було зареєстроване Одеським міським управлінням юстиції 25.03.2014р. за №15561020000052376 та з 26.03.2014р. перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС в Одеській області, Північне управління у м.Одесі, Малиновська ДПІ (Малиновський район м.Одеси), номер взяття на облік: 155214037041.

Основним видом економічної діяльності ТОВ «Ліки Одещини» згідно з кодом КВЕД 47.73 є «роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах».

Відповідно до довідки розрахунку заборгованості, розрахунку податкового боргу, інтегрованої картки платника (ІКП) податковий борг, який підлягає стягненню з відповідача, становить станом на 13.05.2020р. 388 048,13 грн., з яких: по податку на додану вартість - 220927,13 грн.; по податку на прибуток приватних підприємств - 167121 грн.

З метою стягнення з відповідача цього податкового боргу позивач і звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно, наявності підстав для стягнення з усіх відкритих рахунків в банках, обслуговуючих ТОВ «Ліки Одещини», суми заборгованості по податку на додану вартість та по податку на прибуток у відповідному розмірі.

Однак, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, не може погодитися із висновками, наведеними судом першої інстанції, та вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

За пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України, пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 вказаної статті, податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Тобто, узгоджена сума податкового зобов`язання, не сплачена платником податків в строки, визнається сумою податкового боргу такого платника податків.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України закріплено те, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Як визначено п.36.1 ст.36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, що визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

При цьому, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).

За змістом п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 ст.57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп.54.3.1-54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

За приписами п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Як передбачено у п.59.3 ст.59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, що забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг, можливі наслідки непогашення у встановлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

За змістом п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Разом із тим, згідно з пп.56.1 ст.56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом 56.15 ст.56 ПК України передбачено, що скарга, подана із дотриманням строків, що визначені у п.56.3 цієї ж статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

При зверненні платника податків до суду з позовом стосовно визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (пп.56.18 ст.56 ПК України).

Таким чином, у разі незгоди з податковим повідомленням-рішенням, яким платнику податків визначено грошове зобов`язання, останній має право оскаржити таке податкове повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку.

Протягом строку оскарження грошове зобов`язання вважається «не узгодженим».

Аналіз викладених вище правових норм дає підстави для висновку, що узгоджене грошове зобов`язання, не сплачене платником податків у добровільному порядку в строки, що визначені законодавством, набуває статусу податкового боргу, з метою стягнення якого контролюючий орган має право звертатись з відповідним позовом до суду.

Так, з матеріалів справи слідує, що за ТОВ «Ліки Одещини» станом на 13.05.2020р. обліковувався податковий борг на загальну суму 388048,13 грн., з яких: по податку на додану вартість - 220927,13 грн. та по податку на прибуток приватних підприємств - 167121 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість по ПДВ на суму - 220927,13 грн. фактично виникла на підставі податкового повідомлення-рішення (форми «Р») від 12.12.2017р. №0046881415 про донарахування відповідачу грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі - 176727 грн. основного платежу, штрафних (фінансових) санкцій у розмірі - 44182 грн. та пені - 18,13 грн. Отже, загальний податковий борг по податку на додану вартість становить: 176 727 грн. (основне зобов`язання) + 44182 грн. (штрафна санкція) + 18,13 грн. (пеня) = 220927,13 грн.

Заборгованість же по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму - 167121 грн. виникла на підставі податкового повідомлення-рішення (форми «Р») від 12.12.2017р. №0046891415 про донарахування грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі - 166297 грн. основного платежу та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі - 824 грн. Відтак, загальний податковий борг відповідача по податку на прибуток приватних підприємств становить: 166 297 грн. (основне зобов`язання) + 824 грн. (штрафна санкція) = 167121 грн.

При цьому, одночасно необхідно вказати, що вказані вище податкові повідомлення-рішення від 12.12.2017р. №0046881415 та №0046891415 були прийняті на підставі Акту про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Ліки Одещини» від 21.11.2017р. №000718/15-32-14-15/39149032.

У той же час, як видно зі змісту апеляційної скарги, відповідач в ній наголошує, що він скористався своїм правом на оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень у судовому порядку.

Так, судом апеляційної інстанції із Єдиного державного реєстру судових рішень було встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.05.2023р. у справі №815/1566/18 адміністративний позов ТОВ «Ліки Одещини» - задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 12.12.2017р. №0046901415, №0046891415, №0046881415.

Як свідчать відомості комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», рішення суду 1-ї інстанції у справі №815/1566/18 за результатами апеляційного перегляду було залишено без змін та набрало законної сили 07.09.2023р.

Ухвалами Верховного Суду від 19.10.2023р. та від 13.11.2023р. касаційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області на вказані рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.05.2023р. та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2023р. у справі №815/1566/18 - повернуто скаржнику.

Таким чином, зазначені вище обставини безпосередньо вплинули на результат розгляду цієї справи, характер спірних правовідносин у якій хронологічно та, насамперед, сутнісно є наслідком спору, що був предметом розгляду у справі №815/1566/18.

Згідно з ч.4 ст.78 КАС України, обставини, що встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, грошові зобов`язання ТОВ «Ліки Одещини», визначені зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями, на цей час фактично є «неузгодженими» та до того ж, останні взагалі скасовані у судовому порядку рішенням, що набрало законної сили.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення з усіх відкритих рахунків в банках, обслуговуючих підприємство суми заборгованості по податку на додану вартість у розмірі - 220927,13 грн., а також по податку на прибуток у розмірі - 167121 грн.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно, доводи апеляційної скарги є суттєвими та свідчать про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та невірне застосування ним норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Слід також зазначити про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У силу вимог ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду 1-ї інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, в обсязі встановлених обставин та враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також у зв`язку із тим, що деякі висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, діючи виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, у відповідності до ч.1 ст.317 КАС України, вважає за необхідне скасувати рішення суду 1-ї інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги ГУ ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.308,311,315,317,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліки Одещини» - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову Головного управління ДПС в Одеській області - відмовити в повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено: 11.12.2023р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: І.П. Косцова

В.О. Скрипченко