Постанова

від 06.12.2023 по справі 500/3352/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/3352/23 пров. № А/857/16538/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Іщук Л. П.,

суддів Обрізка І. М., Шинкар Т.І.,

за участі секретаря судового засідання Доморадової Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «МЖК Ірлага» Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК Ірлага» на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2023 року з питань забезпечення адміністративного позову (головуючий суддя Баб`юк П.М., м. Тернопіль) у справі № 500/3352/23 за позовом Дочірнього підприємства «МЖК Ірлага» Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК Ірлага» до Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліберті Україна Т» про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

ДП «МЖК Ірлага» ТОВ «МЖК Ірлага» звернулося з позовом до Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №692 від 14.06.2023 «Про усунення порушень у сфері благоустрою».

Позов обгрунтовує тим, що оскаржуваним рішенням порушено права власників та орендарів офісного центру "Добробуд" за адресою вул. Микулинецька, 3а у м. Тернополі, які за власні кошти встановили шлагбаум при в`їзді на прибудинкову територію для забезпечення свого права на користування нею для паркування транспортних засобів власників та орендарів офісних приміщень та недопущення сторонніх осіб на прибудинкову територію.

30.08.2023 позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити відповідачу проводити демонтаж шлагбауму за адресою вул. Микулинецька, 3а в м. Тернополі до набуття чинності рішенням суду.

Заява мотивована тим, що рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №692 від 14.06.2023 містить очевидні ознаки його протиправності, а також, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 у задоволенні заяви ДП «МЖК Ірлага» ТОВ «МЖК Ірлага» про забезпечення позову у справі №500/3352/23 відмовлено.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, шлагбаум при в`їзді на прибудинкову територію може бути демонтований відповідачем. Вважає за доцільне вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії щодо демонтажу шлагбауму до набрання чинності рішенням суду з метою захисту прав позивача та недопущення завдання шкоди співвласникам будинку.

Під час апеляційного розгляду представник позивача підтримав апеляційну скаргу.

Представник відповідача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представників, проаналізувавши письмові докази, які є в матеріалах справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з наступного.

Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, свої висновки суд першої інстанції обґрунтовував тим, що позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті.

Водночас, згідно ч. 1, 2 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.1, 2 ст.151 КАС України).

Колегія суддів зазначає, що виходячи з аналізу наведених норм, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) можливість істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду без вжиття заходів забезпечення позову; 2) можливість істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся; 3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень; 4) очевидність порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, оспорюваним рішенням, дією або бездіяльністю.

Підстави забезпечення позову, що визначені в ч.2 ст.150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, повинні бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення, повинні забезпечувати співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до Рекомендації №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Отже, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з обставин, передбачених ч.2 ст.150 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу, що сама лише незгода позивача із рішенням суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання його протиправним і скасування ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову. Підтвердження факту вчинення таких порушень чи спростування цієї обставини може бути з`ясоване виключно в процесі розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.

Виходячи із викладеного, забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, оскільки вживається судом з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних рішень, дій та бездіяльності з боку відповідача, щоб забезпечити в подальшому реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Апеляційним судом встановлено, що заявник покликається на наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, а також вважає, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Тобто, за переконанням заявника, рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №692 від 14.06.2023 прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України.

Разом з тим, очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення заявником не наведено, як і не зазначено, у чому може проявитися складність чи неможливість виконання рішення про визнання протиправним рішення міської ради у випадку задоволення такого позову.

Колегія суддів вважає погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, наділений законодавством правом на прийняття такого рішення, а його законність та обґрунтованість може бути встановлена судом лише за результатами розгляду справи.

Як вже зазначено вище, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових та інших наслідків застосування конкретного заходу забезпечення позову.

Адекватність заходу про забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками застосування конкретного заходу забезпечення позову.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову із предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.

Апеляційний суд зазначає, що саме по собі подання адміністративного позову, предметом якого є визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень не є доказом того, що таке рішення є протиправним, адже розгляд адміністративної справи по суті і має на меті встановлення правомірності чи протиправності прийняття суб`єктом владних повноважень оскаржуваного рішення, що є безумовною підставою для відмови у застосуванні попереднього судового захисту у вигляді забезпечення позову.

Крім того, як правильно встановлено судом першої інстанції, ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 у даній справі за заявою позивача було застосовано заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №692 від 14.06.2023 «Про усунення порушень у сфері благоустрою» до набрання законної сили рішенням у справі №500/3352/23.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2023 ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 скасовано, та ухвалено відмовити в задоволенні заяви ДП «МЖК ІрЛАГА» ТОВ «МЖК Ірлага» про вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому, обставини на які посилається позивач в заявах про забезпечення позову, є ідентичними.

Також колегія суддів звертає увагу, що позивачем не надано доказів, що оскаржуваним рішенням порушуються права саме ДП «МЖК Ірлага». ДП «МЖК Ірлага» ТОВ «МЖК Ірлага» не є співвласником чи орендарем приміщень у офісному центрі "Добробуд" за адресою вул. Микулинецька, 3а у м. Тернополі, а лише за договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком надає орендарям приміщень у офісному центрі "Добробуд" відповідні послуги з управління будинком, зокрема, надано послугу із встановлення шлагбауму.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви ДП «МЖК ІрЛАГА» ТОВ «МЖК Ірлага» про забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 246, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «МЖК Ірлага» Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК Ірлага» залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2023 року з питань забезпечення адміністративного позову у справі № 500/3352/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом 30 днів.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 11 грудня 2023 року