Постанова

від 12.12.2023 по справі 300/1113/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/1113/23 пров. № А/857/16146/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді :Кухтея Р.В.,

суддів :Носа С.П., Шевчук С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року (ухвалене головуючою-суддею Біньковською Н.В. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Івано-Франківську) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (далі - ГУ НП, відповідач), в якому просив визнати протиправною відмову ГУ НП №239/108/12-2023 від 07.02.2023 у зарахуванні йому пільгової вислуги років до календарної вислуги років та до стажу служби в поліції, зобов`язати здійснити перерахунок та зарахувати до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди, а саме : з 07.09.2010 по 27.07.2011, з 08.10.2012 по 19.12.2014 - з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби в підрозділах ДСБЕЗ та УБОЗ, за період з 14.08.2015 по 12.09.2015 - з розрахунку 3 роки за 1 рік служби за період перебування в зоні АТО та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та зарахувати йому - майору поліції, начальнику сектору захисту інтересів суспільства і держави ГУ НП, стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням вислуги в пільговому обчисленні, сформовану за періоди, а саме : з 07.09.2010 по 27.07.2011, з 08.10.2012 по 19.12.2014 - з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби в підрозділах ДСБЕЗ та УБОЗ, за період з 14.08.2015 по 12.09.2015 - з розрахунку 3 роки за 1 рік служби за період перебування в зоні АТО, та встановити надбавки, надання додаткової оплачуваної відпустки за вислугу років, з урахуванням періоду пільгової вислуги років, відповідно достатті 78 Закону України Про Національну поліцію №580-VIII від 02.07.2015 (далі - Закон №580).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити його позовні вимоги повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що незарахування відповідачем вислуги років в пільговому обчисленні до його вислуги років, яка дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки порушує його право на отримання такої надбавки у відповідному розмірі та отримання додаткової відпустки встановленої тривалості.

Відповідач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.

Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що позивач у період з 16.08.1999 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 по теперішній час проходить службу в Національній поліції України (далі - НПУ). З 01.11.2020 обіймає посаду начальника сектору захисту інтересів суспільства і держави ГУ НП.

Відповідно до Витягу із послужного списку, позивач займав такі посади :

- з 16.08.1999 по 25.07.2003 курсант Київського інституту внутрішніх справ;

- з 25.07.2003 по 17.04.2007 командир другого навчального взводу сьомої навчальної роботи третього навчального батальйону Навчального центру ВВ МВС України;

- з 17.04.2007 по 25.09.2008 заступник командира дев`ятої навчальної роти третього навчального батальйону Навчального центру ВВ МВС України;

- 25.09.2008 по 07.09.2010 командир 20 навчальної роти навчального батальйону Навчального центру ВВ МВС України;

- з 07.09.2010 по 07.09.2011 оперуповноважений Сектору Державної служби боротьби з економічною злочинністю Галицького РВ ЛМУ ГУ УМВС;

- з 07.09.2011 по 08.10.2012 в.о. начальника Сектору Державної служби боротьби з економічною злочинністю Буського РВ ГУ МВС;

- з 08.10.2012 по 19.12.2014 оперуповноважений в особливо важливих справах відділу боротьби з легалізацією доходів організованих злочинних груп УБОЗ УМВС;

- з 19.12.2014 по 26.01.2015 виконуючий обов`язки начальника сектору Державної служби боротьби з економічною злочинністю Костопільського РВ УМВС України в Рівненській області;

- з 26.01.2015 по 05.05.2015 начальник сектору Державної служби боротьби з економічною злочинністю Костопільського РВ УМВС України в Рівненській області;

- з 05.05.2015 по 30.06.2015 старший оперуповноважений Сектору боротьби зі злочинами у бюджетній сфері та захисту бюджетних коштів управління державної служби боротьби з економічною злочинністю УМВС України в Івано-Франківській області;

- з 30.06.2015 по 06.11.2015 старший оперуповноважений відділу протидії злочинам у фінансовій сфері та галузях економіки управління протидії злочинам у сфері економіки УМВС України в Івано-Франківській області;

- 06.11.2015 звільнений в запас у зв`язку із переходом у встановленому порядку на службу в іншу установу;

- з07.11.2015 по 09.02.2017 старший управління захисту оперуповноважений економіки в Рівненській області ДЗС НПУ;

- з 09.02.2017 по 01.03.2017 заступник начальника відділу протидії злочинам у бюджетній, кредитно-фінансовій, банківській сферах та зовнішньоекономічній діяльності УЗС в Рівненській області ДЗС НПУ;

- з 01.03.2017 по 01.12.2019 старший оперуповноважений в ОВС відділу протидії злочинам у бюджетній, кредитно-фінансовій, банківській сферах та зовнішньоекономічній діяльності УЗС в Рівненській області ДЗС НПУ;

- 01.12.2019 старший оперуповноважений в особливо важливих справах третього відділу протидії організованим злочинним групам в органах державної влади управління стратегічних розслідувань у Волинській області ДСР НПУ;

- 01.11.2020 начальник Сектору захисту інтересів суспільства і держави ГУ НП.

02.11.2022 позивач через адвоката звернувся до відповідача із запитом №04/03-11/2022, в якому просив надати інформацію щодо його вислуги років станом на 01.11.2022, якими нормативно-правовими актами керується ГУ НП при підрахунку вислуги років співробітників, врахування його права на пільгу при підрахунку вислуги років та її відображення у його послужному списку.

Листом №2399/108/12-2022 від 21.11.2022 ГУ ПН повідомило, що станом на час 01.11.2022 стаж служби в поліції ОСОБА_1 в календарному обчисленні становить 23 роки 02 місяці 14 днів, у пільговому обчисленні (без урахування календарної)00 років 07 місяців 06 днів. При досягненні поліцейським 25 календарних років вислуги, йому буде враховано періоди служби на пільгових умовах для нарахування розміру пенсії. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України (далі - КМУ, Уряд) №393 від 17.07.1992 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей (далі - Постанова №393) та наказу МВС України №895 від 05.12.2011 Про затвердження переліків посад рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, проходження служби яких зараховується на пільгових умовах (далі - Наказ №895) (один місяць служби за півтора місяця) підлягають періоди проходження служби ОСОБА_1 на оперативних посадах. Також відповідно до вищезазначеної постанови та наказу МВС України №772 Про затвердження Переліку посад начальницького складу підрозділів боротьби з економічною злочинністю органів внутрішніх справ, за якими зараховується час проходження служби на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяці, до зарахування на пільгових умовах при призначенні пенсії підлягають періоди проходження служби ОСОБА_1 на оперативних посадах з 07.09.2010 по 27.07.2011, та з 14.08.2015 по 12.09.2015 (перебування в АТО). Одночасно, відповідно до вищенаведеної постанови та наказу МВС України №431 від 14.11.2007 Про затвердження Переліку посад працівників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ, стаж роботи обчислюється з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби (далі - Наказ №431) до зарахування на пільгових умовах при призначенні пенсії підлягають періоди проходження служби ОСОБА_1 на оперативних посадах з 07.09.2010 по 27.07.2011 та з 14.08.2015 по 12.09.2015 (перебування в АТО).

09.12.2022 позивач звернувся до відповідача з рапортом, в якому просив зарахувати в календарну вислугу років наявну пільгову вислугу, передбаченуНаказом №431, Наказом №772 та Постановою №393, сформовану за період з 07.09.2010 по 27.07.2011, з 08.10.2012 по 19.12.2014 з розрахунку 1,5 місяця за кожен місяць служби в підрозділах ДСБЕЗ та УБОЗ МВС України, за період з 14.08.2015 по 12.09.2015 з розрахунку 3 місяці за 1 місяць служби за період перебування в зоні АТО, а також зарахувати до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформовану за періоди з 07.09.2010 по 27.07.2011, з 08.10.2012 по 19.12.2014з розрахунку 1,5 місяця за кожен місяць служби в підрозділах ДСБЕЗ та УБОЗ МВС України, за період з 14.08.2015 по 12.09.2015з розрахунку 3 місяці за 1 місяць служби за період перебування в зоні АТО, та встановити надбавки, надання додаткової оплачуваної відпустки за вислугу років з урахуванням періоду пільгової вислуги років, відповідно достатті 78 Закону №580.

Листом №239/108/12-2023 від 07.02.2023 відповідач повідомив позивача про те, що відповідно до Постанови №393 та Наказу №431 до зарахування на пільгових умовах при призначенні пенсії підлягають періоди проходження служби ОСОБА_1 на оперативних посадах з 07.09.2010 по 27.07.2011 та з 14.08.2015 по 12.09.2015 (перебування в АТО).Також зазначено, що вказана пільгова вислуга не зараховується та ніколи не зараховувалась до стажу служби в поліції, яка б надавала право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки. Відповідно до ч.3 ст.78 Закону №580, під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення. При досягненні 25 календарних років вислуги, ОСОБА_1 враховано періоди проходження служби на пільгових умовах для нарахування розміру пенсії.

Вважаючи протиправними дії ГУ НП, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що призначення пенсії за вислугу років за нормами Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон №2262) законодавець пов`язує з моментом звільнення особи зі служби у разі наявності необхідної вислуги років. Суд першої інстанції вказав, що сторонами у справі не заперечується, що позивач продовжує проходити службу в поліції та не звертався до відповідача із заявою про оформлення та подання документів для призначення пенсії за вислугу років із зарахуванням пільгового стажу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законами №580 та №2262.

Відповідно до ч.1, 2 ст.59 Закону №580, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно ч.1 ст.78 Закону №580, стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу служби в поліції зараховуються :

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;

6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.

Статтею 1 Закону №2262 передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Статтею 17 Закону №2262 визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, серед яких : служба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

Умови призначення пенсії за вислугу років передбачені ст.12 Закону №2262.

Постановою №393 було затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей, який проводиться саме з метою призначення пенсій відповідно до Закону №2262.

КМУ не визначено іншого порядку обчислення вислуги років у поліції, в тому числі і під час проходження служби, окрім того, що передбачений Порядком №393, яким дійсно передбачена необхідність пільгового обчислення вислуги років на посадах згідно з переліком, а також час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях.

Такий порядок обчислення вислуги років застосовується виключно з метою призначення пенсій відповідно до Закону №2262.

Аналізуючи норми ст.12 Закону №2262, колегія суддів дійшла висновку, що призначення пенсії за вислугу років за нормами цього Закону законодавець пов`язує з моментом звільнення особи зі служби у разі наявності необхідної вислуги років.

Судом встановлено, що на момент виникнення спірних правовідносин, позивач продовжував перебувати на службі в органах НПУ та не був звільнений.

Відповідачем не заперечується, що спірні періоди роботи будуть зараховані до вислуги років у пільговому обчисленні при звільненні зі служби в поліції за наявності календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії. Тобто фактично, відповідач не відмовив позивачу у пільговому врахуванні стажу.

Колегія суддів зазначає, що адміністративне судочинство спрямоване на захист уже порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, а для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв`язку з прийняттям суб`єктом владних повноважень рішення, вчиненню ним дій чи допущенням бездіяльності порушуються права позивача. Захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Неможливо зобов`язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії чи утриматись від вчинення певних дій, оскільки відсутні факти порушення прав позивача в майбутньому.

Станом на день розгляду даної справи судом першої інстанції право позивача на пільгове обчислення вислуги років для призначення пенсії не порушено, оскільки спір в даній адміністративній справі не стосується питання відмови у призначенні позивачу пенсії на підставі норм Закону №2262.

Враховуючи те, що позивач проходить службу в поліції, а також зважаючи на те, що позивач не звертався до відповідача із заявою про оформлення та подання документів для призначення пенсії за вислугу років із зарахуванням пільгового стажу, зобов`язання ГУ НП зарахувати йому до календарної вислуги років, яка дає право на пенсію, вислугу років в пільговому обчисленні, має передчасний характер та суперечить процедурі та визначеному у застосованих нормативних актах обставинам та часу їх застосування. Крім того, відсутні підстави вважати, що при звільненні позивача зі служби в поліції та обчисленні його стажу для призначення пенсії за вислугу років відповідачем буде відмовлено йому у зарахуванні пільгового стажу для її призначення.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.02.2023 по справі №320/12166/20.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі Проніна проти України (рішення від 18.07.2006).

Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року по справі №300/1113/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук