Рішення

від 11.12.2023 по справі 350/584/22

РОЖНЯТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 350/584/22

Номер провадження 2-о/350/1/2023

Р ІШ ЕН НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2023 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі :

головуючого судді Бейка А.М.,

секретаря судового засідання Маєвської С.П.,

присяжних Туза М.П.,

Гуліватого Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - виконавчий комітет Перегінської селищної ради Калуського району, Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки,

з участю:

заявника ОСОБА_1 ,

представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,

представника третьої особи ОСОБА_5 ,

суд

в с т а н о в и в:

До Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області звернувся ОСОБА_1 із заявою, у якій просив визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 недієздатним, встановити над ОСОБА_3 опіку, призначивши його опікуном недієздатного брата.

Подану заяву обґрунтував тим, що його брат ОСОБА_3 проживає разом з ним. Довідкою № 98, виданою 06.06.2022 Комунальним некомерційним підприємством «Рожнятівська багатопрофільна лікарня» підтверджується, що ОСОБА_3 дійсно знаходиться на диспансерному нагляді в психоневрологічному кабінеті райлікарні з 2006 року з діагнозом: F - 20,9. Як інваліду другої групи йому Управлінням Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі призначена пенсія, яку він отримує за місцем свого проживання, а також після смерті батька виникла необхідність в оформленні спадщини на частину домоволодіння. Оскільки його брат є недієздатною особою, не розуміє та не усвідомлює значення своїх дій, не може особисто отримувати та розпоряджатися своєю пенсією та вчиняти інші дії щодо домоволодіння, то він проживаючи разом з братом, змушений здійснювати за ним догляд. Тому виникла необхідність у визнанні ОСОБА_3 недієздатним та встановлення над ним опіки.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 подану заяву підтримав та просив її задоволити, з викладених у ній підстав.

Представник заінтересованоїособи органуопіки тапіклування Перегінської селищноїради Калуськогорайону Івано-Франківськоїобласті у судове засідання не з`явився, проте у матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без участі представника селищної ради, у якій представник також зазначила, що підтримує заявлені вимоги.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 у судове засідання не прибула, подала до суду заяву, у якій просила розглянути справу у її відсутності, однак з участю її представника.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 адвокат Семко В.Б. в судовому засіданні не підтримав можливість задоволення заяви ОСОБА_3 про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки. Окрім іншого, адвокат пояснив, що у ОСОБА_3 із 2006 року був діагноз шизофренія не уточнена (F20.9), що підтверджується матеріалами справи. Однак, висновок експертизи встановив інший діагноз розумова відсталість помірного ступеня (F71). Такі розбіжності у діагнозах ОСОБА_3 на думку адвоката свідчать про те, що експерт у своєму висновку поставила неправильний діагноз і такий висновок не може слугувати доказом для визнання ОСОБА_3 недієздатним.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції була допитана судово-психіатричний експерт ОСОБА_6 , яка пояснила суду, що наявний у ОСОБА_3 діагноз F-20,9,з якимвін перебуваєна диспансерному (амбулаторному) нагляді в психоневрологічному кабінеті, не означає, що у ОСОБА_3 відсутній діагноз, який встановлений експертизою (помірна розумова відсталість (F71). Експертиза якраз і була проведена для того, щоб визначити, яким саме стійким хронічним розладом страждає підекспертний, під час проведення якої у ОСОБА_3 було встановлено захворювання, яким є помірна розумова відсталість (F71).

Представник особи, щодо якої вирішується питання про визнання її недієздатною адвокат Мельник Б.М. в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені у заяві ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки. Окрім цього, адвокат Мельник Б.М. пояснив, що вважає долучений до матеріалів справи висновок експертизи достатнім доказом, яким встановлено, що ОСОБА_3 страждає стійким хронічним розладом, в наслідок якого нездатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. Жодною із сторін не заявлялось клопотання про призначення додаткової експертизи, тому відсутні докази на спростування вищезазначеного висновку судово-психіатричного експерта.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши здобуті в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до п.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою ст.293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Згідно із ст.30 ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст.39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до ч.1 ст.41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Статтею 55 ЦК України передбачено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Відповідно до вимог ст.60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Копіями свідоцтв про народження (а.с.4, 10) підтверджено, що заявник ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рідні брати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 разом проживають у АДРЕСА_1 , що вбачається із копій паспортів громадянина України (а.с.3, 6).

Довідкою №892 від 01.06.2022 (а.с.11) підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 разом проживають та ведуть спільне господарство.

Довідкою №98 від 06.06.2022, вданою лікарем-психіатром КНП «Рожнятівська БЛ» (а.с.9) підтверджено, що ОСОБА_3 з 2006 року знаходиться на диспансерному (амбулаторному) нагляді в психоневрологічному кабінеті, діагноз F-20,9.

Копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0629831 (а.с.5) підтверджено, що комісією із психіатричним профілем встановлено ОСОБА_3 другу групу інвалідності дитинства довічно.

Висновком судово-психіатричного експерта №298/2022 від 30.11.2022 підтверджено, що ОСОБА_3 страждає стійким хронічним психічним розладом помірною розумовою відсталістю, згідно МКХ-10, F71.; внаслідок зазначеного розладу ОСОБА_3 не здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними, а також брати участь у судовому засіданні.

В судовому засіданні представник заінтересованої особи ОСОБА_2 адвокат Семко В.Б. поставив під сумнів вищезазначений висновок судово-психіатричного експерта №298/2022 від 30.11.2022 посилаючись на те, що у ОСОБА_3 із 2006 року був діагноз шизофренія не уточнена (F20.9), а висновок експертизи встановив інший діагноз розумова відсталість помірного ступеня (F71).

Однак, вищезазначені доводи адвоката ОСОБА_5 спростовуються наданими в судовому засіданнями поясненнями судово-психіатричного експерта ОСОБА_6 , яка роз`яснила, що наявний у ОСОБА_3 діагноз F-20,9,з якимвін перебуваєна диспансерному нагляді в психоневрологічному кабінеті, не означає, що у ОСОБА_3 відсутній інший діагноз. Так, за результатами проведеної експертизи було встановлено, що ОСОБА_7 страждає стійким хронічним психічним розладом помірною розумовою відсталістю, внаслідок зазначеного розладу ОСОБА_3 не здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. Отже, встановлено діагноз - помірна розумова відсталість (згідно з МКХ-10, F71).

Надаючи оцінку вищезазначеним доводам ОСОБА_5 суд також враховує, що експерт ОСОБА_6 є лікарем, судово-психіатричним експертом вищої кваліфікаційної категорії 2-го кваліфікаційного класу з експертним стажем понад 21 рік.

Окрім цього, учасники справи не заявляли клопотань про призначення будь-яких інших судово-психіатричних експертиз, а матеріали справи не містять жодних доказів, на підставі яких суд міг би піддати сумніву висновки, встановлені судово-психіатричною експертизою від 30.11.2022.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до переконання, що висновок судово-психіатричного експерта №298/2022 від 30.11.2022 є належним, достатнім і допустимим доказом, у зв`язку з чим суд ставить зазначений висновок в основу рішення про визнання недієздатним ОСОБА_3 та встановленням над ним опіки.

Відповідно до ч.1 ст.300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

За приписами частин другої та четвертої ст.63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Статтею 64 ЦК України передбачено, що опікуном або піклувальником не може бути фізична особа: 1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; 2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_8 підтвердив своє бажання бути опікуном над ОСОБА_3 .

З долученого до матеріалів справи Висновку про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над братом ОСОБА_3 при умові визнання його недієздатним в судовому порядку (а.с.53-54) підтверджено, що опікунська рада при виконавчому комітеті Перегінської селищної ради з метою створення належних умов для реалізації прав, свобод та законних інтересів ОСОБА_3 вважає за доцільне призначити його опікуном ОСОБА_1 .

Вищезазначений висновок про доцільність призначення опікуна затверджений Рішенням виконавчого комітету Перегінської селищної ради про доцільність призначення опікунів №67/02-24/2022 від 11.07.2022 (а.с.53), яким також підтверджено, що ОСОБА_1 доцільно призначити опікуном над братом ОСОБА_3 .

В судовому засіданні не встановлено обставин, які б стали перешкодою для призначення заявника ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , оскільки останній є його рідним братом, вони з 2004 року разом проживають, заявник фактично опікується братом та має бажання надалі це робити.

За таких обставин, аналізуючи досліджені докази у їх сукупності, враховуючи те, що в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3 страждає стійким хронічним психічним розладом, внаслідок якого позбавлений можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, суд приходить до висновку про обґрунтованість і доведеність вимог заявника ОСОБА_1 та вважає, що подану заяву слід задовольнити, визнавши недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , встановити над ним опіку та призначити опікуном його рідного брата - заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зважаючи на відсутність обставин, визначених ст.64 ЦК України, які б перешкоджали заявнику бути опікуном.

Відповідно до ч.2 ст.299 ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 1-4, 19, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - виконавчий комітет Перегінської селищної ради Калуського району, Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання фізичноїособи недієздатноюта встановленнянад неюопіки - задоволити.

Визнати недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 .

Встановити опіку над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначити його опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.6 ст.300 ЦПК України, визначити строк дії рішення про визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним - 2 (два) роки з моменту набрання ним законної сили.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч.7 ст.300 ЦПК України, клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку, визначеного ч.1 ст.300 ЦПК України.

Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування та органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Судові витрати по справі віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя А.М. Бейко

Присяжні М.П. Туз

Ю.П. Гуліватий