Постанова

від 06.12.2023 по справі 204/6852/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 204/6852/18

провадження № 61-1522св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Дніпровська міська рада,

відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «БОНД-ІНВЕСТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ КОРПОРЕЙШН», ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ КАПІТАЛ ГРУП», Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЙМС БІЛДІНГ»,

треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шаулова Марина Олексіївна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко Ірина Анатоліївна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кухтіна Вікторія Віталіївна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко Сергій Вячеславович, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Ростіслав Олександрович, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційні скарги Дніпровської міської ради на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2021 року в складі судді Самсонової В. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року в складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О. та на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2021 року в складі судді Самсонової В. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року в складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2018 року Дніпровська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНД-ІНВЕСТ» (далі - ТОВ «БОНД-ІНВЕСТ»), Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ КОРПОРЕЙШН» (далі - ТОВ «КАПІТАЛ КОРПОРЕЙШН»), ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ КАПІТАЛ ГРУП» (далі - ТОВ «ІНВЕСТ КАПІТАЛ ГРУП»), Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЙМС БІЛДІНГ» (далі - ТОВ «ТАЙМС БІЛДІНГ»), у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просила:

визнати недійсним договір купівлі-продажу 17/100 частки нежилого приміщення, розташованого на АДРЕСА_1 , укладений 11 березня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «БОНД-ІНВЕСТ»;

визнати недійсним договір купівлі-продажу 83/100 частки нежилого приміщення, розташованого на АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «КАПІТАЛ КОРПОРЕЙШН» 17 березня 2016 року;

визнати недійсним договір купівлі-продажу 43/100 часток нежилого приміщення, розташованого на АДРЕСА_1 , укладений 08 квітня 2016 року між ТОВ «КАПІТАЛ КОРПОРЕЙШН» та ТОВ «БОНД-ІНВЕСТ»;

визнати недійсним договір про поділ нежитлового приміщення, укладений 11 квітня 2016 року між ТОВ «БОНД-ІНВЕСТ» та ТОВ «КАПІТАЛ КОРПОРЕЙШН»;

визнати недійсним договір купівлі-продажу частини нерухомого майна, розташованого на АДРЕСА_1 , укладений 07 червня 2016 року між ТОВ «БОНД-ІНВЕСТ» та ТОВ «ІНВЕСТ КАПІТАЛ ГРУП»;

визнати недійсним договір купівлі-продажу частини нерухомого майна, розташованого на АДРЕСА_1 , укладений 08 червня 2016 року між ТОВ «БОНД-ІНВЕСТ» та ОСОБА_2 ;

визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, розташованого на АДРЕСА_1 , укладений 24 червня 2016 року між ТОВ «БОНД-ІНВЕСТ», ТОВ «КАПІТАЛ КОРПОРЕЙШН» та ТОВ «ТАЙМС БІЛДІНГ»;

скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідні записи про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на АДРЕСА_1 ;

зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, розташовану на АДРЕСА_1 , привівши її у придатний для використання стан, шляхом знесення самочинно побудованого торгівельного павільйону, літ. А, загальною площею 56, 0 кв. м.

На обґрунтування позову зазначала, що заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2015 року у цивільній справі № 202/9415/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ГРАНДСІТІ-ІНВЕСТ», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко І. А. визнано за ОСОБА_1 право власності на об`єкти незавершеного будівництва, в тому числі на торгівельний павільйон літ. А-1, який розташований в АДРЕСА_1 , загальною площею 56,00 кв. м.

11 лютого 2016 року приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко І. А. внесла запис про право власності ОСОБА_1 на торгівельний павільйон літ.А-1, який розташований в АДРЕСА_1 , загальною площею 56,00 кв. м на підставі заочного рішення Індустріального районного м. Дніпропетровська від 30 грудня 2015 року.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2016 року заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2015 року скасовано та ухвалою суду від 31 жовтня 2016 року позовну заяву залишено без розгляду.

Разом з тим, 11 березня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «БОНД-ІНВЕСТ» укладено договір купівлі-продажу частки нежилого приміщення, за умовами якого товариство придбало 17/100 частки торгівельного павільйону літ. А-1.

17 березня 2016 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «КАПІТАЛ КОРПОРЕЙШН» договір купівлі-продажу частки нежилого приміщення, за умовами якого ТОВ «КАПІТАЛ КОРПОРЕЙШН» придбало 83/100 частки торгівельного павільйону літ. А-1.

08 квітня 2016 року ТОВ «КАПІТАЛ КОРПОРЕЙШН» уклало з ТОВ «БОНД-ІНВЕСТ» договір купівлі-продажу, за умовами якого ТОВ «БОНД-ІНВЕСТ» придбало у ТОВ «КАПІТАЛ КОРПОРЕЙШН» 43/100 частки торгівельного павільйону літ.А-1, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

11 квітня 2016 року між ТОВ «БОНД-ІНВЕСТ» та ТОВ «КАПІТАЛ КОРПОРЕЙШН» укладено договір про поділ нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 на нежитлове приміщення № I та № II.

07 червня 2016 року ТОВ «БОНД-ІНВЕСТ» уклало з ТОВ «ІНВЕСТ КАПІТАЛ ГРУП» договір купівлі-продажу приміщення № I на АДРЕСА_1 , а 08 червня 2016 року - договір купівлі-продажу іншої частини вказаного приміщення з ОСОБА_2 .

В подальшому приміщення № II, поз. 2,3,4 площею 32,0 кв.м, торгівельний комплекс літ. А-1, яке належить ТОВ «БОНД-ІНВЕСТ» (30/100 частин) та ТОВ «КАПІТАЛ КОРПОРЕЙШЕН» (70/100 частин), 24 червня 2016 року було продано ТОВ «ТАЙМС БІЛДІНГ».

На сьогодні власниками нежитлового приміщення № І, розташованого в АДРЕСА_1 , є ТОВ «ІНВЕСТ КАПІТАЛ ГРУП» та ОСОБА_2 , а власником нежитлового приміщення II, розташованого за вищевказаною адресою, є ТОВ «ТАЙМС БІЛДІНГ». Земельна ділянка, на якій розташовано вказане самочинно побудоване нерухоме майно, належить територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, та віднесена до земель комунальної власності.

Оскільки спірне нерухоме майно побудоване на земельній ділянці, не відведеній для вказаної мети, за відсутності декларацій про початок будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації, з урахуванням того, що рішення суду, на підставі якого ОСОБА_1 набув право власності на спірну нерухомість, було скасоване, Дніпровська міська рада просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2021 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року, закрито провадження в частині вимог про: визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ «КАПІТАЛ КОРПОРЕЙШН» та ТОВ «БОНД-ІНВЕСТ»; визнання недійсним договору про поділ нежитлового приміщення, укладеного між ТОВ «БОНД- ІНВЕСТ» та ТОВ «КАПІТАЛ КОРПОРЕЙШН»; визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ «БОНД-ІНВЕСТ» та ТОВ «ІНВЕСТ КАПІТАЛ ГРУП»; визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ «БОНД-ІНВЕСТ», ТОВ «КАПІТАЛ КОРПОРЕЙШН», ТОВ «ТАЙМС БІЛДІНГ» та скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідних записів про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що спірні правовідносини виникли між юридичними особами, тому справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року, у задоволенні позову Дніпровської міської ради відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач, звернувшись до суду з вимогами про визнання правочинів недійсними на підставі частини першої статті 215 ЦК України, стороною яких він не був, обрав неналежний спосіб захисту. Вимоги про скасування записів про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна також задоволенню не підлягають, оскільки вони є похідними від вимог про визнання недійсними договорів про відчуження нерухомого майна.

Оскільки позивач не довів, що ОСОБА_1 здійснив самочинне будівництво спірної будівлі, не надав докази, чи намагався врегулювати цей спір в досудовому порядку, відсутні підстави для задоволення вимог про зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку на АДРЕСА_1 , привівши її у придатний для використання стан, шляхом знесення самочинно побудованого торгівельного павільйону.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг

У січні 2022 року Дніпровська міська рада надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

На обґрунтування касаційної скарги зазначала про застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 24 березня 2021 року в справі № 200/2192/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2015 року у справі № 202/9415/15-ц, на підставі якого ОСОБА_1 набув право власності, скасовано, однак суд першої інстанції не надав належну оцінку вказаній обставині. На сьогодні власниками нежитлового приміщення № I на АДРЕСА_1 по частині є ТОВ «ІНВЕСТ КАПІТАЛ ГРУП» та ОСОБА_2 , а власником нежитлового приміщення № II - ТОВ «ТАЙМС БІЛДІНГ».

Земельна ділянка, на якій розташоване самочинно побудоване нерухоме майно, належить територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради та віднесена до земель комунальної власності, під будівництво ОСОБА_1 не надавалась.

Таким чином, спірний об'єкт, побудований на замовлення ОСОБА_1 , підлягає знесенню за його рахунок, а земельна ділянка - приведенню у придатний для використання стан.

У січні 2022 року Дніпровська міська рада надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року, якою залишено без змін ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2021 року, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що спір у справі виник щодо правомірності набуття ОСОБА_1 права власності на спірну нерухомість, що зумовило також пред`явлення позовних вимог до юридичних осіб. Оскільки міська рада оспорює правомірність як договорів купівлі-продажу та договорів про поділ майна між юридичними особами, так і набуття фізичною особою права власності на нерухоме майно, вказаний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Справи у спорах, що виникають із приватноправових відносин, у яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, проте предмет спору в яких безпосередньо стосується прав і обов'язків фізичних осіб, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Дніпровської міської ради на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року та витребувано її матеріали з Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська.

19 травня 2022 року справа № 204/6852/18 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга Дніпровської міської ради на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року, прийняту за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції, підлягають залишенню без задоволення, а касаційна скарга Дніпровської міської ради на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року, прийняту за наслідками перегляду рішення суду першої інстанції, підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2015 року у справі № 202/9415/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ГРАНДСІТІ- ІНВЕСТ», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко І. А. про визнання права власності та зобов`язання вчинити дії визнано за ОСОБА_1 право власності на об`єкти незавершеного будівництва, в тому числі на торгівельний павільйон літ.А-1, який розташований в АДРЕСА_1 , загальною площею 56,00 кв. м.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2016 року вищевказане заочне рішення скасовано, та ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

11 березня 2016 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «БОНД-ІНВЕСТ» договір купівлі-продажу, за умовами якого продав товариству 17/100 часток нежилого приміщення - павільйону літ. А-1 на АДРЕСА_1 .

17 березня 2016 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «КАПІТАЛ КОРПОРЕЙШН» договір купівлі продажу, згідно з пунктом 1.1. якого передав у власність товариству 83/100 часток вищевказаного торгівельного павільйону.

08 квітня 2016 року ТОВ «КАПІТАЛ КОРПОРЕЙШН» уклало з ТОВ «БОНД-ІНВЕСТ» договір купівлі-продажу, за умовами якого ТОВ «БОНД-ІНВЕСТ» набуло право власності на 43/100 частин торгівельного павільйону літ. А-1 на АДРЕСА_1 .

11 квітня 2016 року ТОВ «БОНД-ІНВЕСТ» уклало з ТОВ «КАПІТАЛ КОРПОРЕЙШН» договір про поділ житлового приміщення, за умовами якого зі складу спільного майна було виділено два окремих об`єкта права власності відповідно до часток у праві спільної власності. ТОВ «БОНД-ІНВЕСТ» у приватну власність виділено торгівельний комплекс літ. А-1, нежитлове приміщення № I поз. 1 площею 24,0 кв. м, ТОВ «КАПІТАЛ КОРПОРЕЙШН» та ТОВ «БОНД-ІНВЕСТ» - торгівельний комплекс літ. А-1, нежитлове приміщення № II поз. 2, 3, 4, загальною площею 32,0 кв. м, з яких ТОВ «КАПІТАЛ КОРПОРЕЙШН» належить 70/100 частки (прим. II поз.2, 3), ТОВ «БОНД-ІНВЕСТ» належить 30/100 частки (прим. II поз. 4).

07 червня 2016 року ТОВ «БОНД-ІНВЕСТ» уклало з ТОВ «ІНВЕСТ КАПІТАЛ ГРУП» договір купівлі-продажу частини нерухомого майна, згідно з яким останнє набуло право власності на частину торгівельного комплексу літ.А-1, нежитлове приміщення І поз.1, що розташований в АДРЕСА_1 .

08 червня 2016 року між ТОВ «БОНД-ІНВЕСТ» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу частини нерухомого майна, а саме частини торгівельного комплексу літ.А-1, нежитлового приміщення І поз.1, що розташований в АДРЕСА_1 .

24 червня 2016 року ТОВ «БОНД-ІНВЕСТ» та ТОВ «КАПІТАЛ КОРПОРЕЙШН» як продавці та ТОВ «ТАЙМС БІЛДІНГ» як покупець уклали договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, за умовами якого ТОВ «ТАЙМС БІЛДІНГ» набуло право власності на нежитлове приміщення № II за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді Департаменту по роботі з активами від 09 серпня 2018 року № 3/15-237, відповідно до даних містобудівного кадастру та адресного плану міста офіційно адреса АДРЕСА_1 , жодному об`єкту нерухомості на території міста не присвоювалась, відповідний розпорядчий документ, на підставі якого була присвоєна або змінена ця адреса, відсутній.

З відповіді Департаменту по роботі з активами від 25 червня 2018 року № 4/11- 1298 вбачається, що станом на 22 червня 2018 року в системі не виявлено реєстраційних записів щодо цивільно-правових угод, укладених між міською радою та фізичними або юридичними особами щодо земельної ділянки на АДРЕСА_1 .

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна станом на 15 серпня 2018 року нежитлове приміщення № І на АДРЕСА_1 , належить по частині ОСОБА_2 та ТОВ "ІНВЕСТ КАПІТАЛ ГРУП», а нежитлове приміщення № ІІ - ТОВ «ТАЙМС БІЛДІНГ».

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Щодо касаційної скарги Дніпровської міської ради на ухвалу суду першої інстанції та постанови апеляційного суду про закриття провадження у справі

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Тобто, за загальним правилом критеріями належності справи до господарського судочинства є в сукупності суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин.

У справі, що переглядається, Дніпровська міська рада, зокрема просила визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладений 08 квітня 2016 року між ТОВ «КАПІТАЛ КОРПОРЕЙШН» та ТОВ «БОНД-ІНВЕСТ», договір про поділ нежитлового приміщення, укладений 11 квітня 2016 року між ТОВ «БОНД-ІНВЕСТ» та ТОВ «КАПІТАЛ КОПРОРЕЙШН», договір купівлі-продажу від 07 червня 2016 року, укладений між ТОВ «БОНД- ІНВЕСТ» та ТОВ «ІНВЕСТ КАПІТАЛ ГРУП», договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 24 червня 2016 року, укладений між ТОВ «БОНД-ІНВЕСТ», ТОВ «КАПІТАЛ КОРПОРЕЙШН» та ТОВ «ТАЙМС БІЛДІНГ». Також просила скасувати в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідні записи про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна.

Отже, спірні правовідносини виникли між юридичними особами.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що вищевказані вимоги Дніпровської міської ради за суб`єктним складом підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, що виключає можливість розгляду цієї справи у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.

Щодо касаційної скарги Дніпровської міської ради на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 319 ЦК власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним (стаття 321 ЦК України).

Встановлено, що земельна ділянка, на якій розташований спірний об`єкт нерухомого майна ( АДРЕСА_1 ), перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Дніпра.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент набуття ОСОБА_1 права власності на спірний торгівельний павільйон) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Відповідно до статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Встановлено, що Дніпровська міська рада не укладала договір оренди земельної ділянки, на якій розташований спірний торгівельний павільйон, та не приймала рішень про передачу у користування чи у власність будь-якої особи цієї земельної ділянки.

Таким чином, відповідачі у встановленому законом порядку не набули право користування або право власності на земельну ділянку, на якій розташований спірний гараж.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина перша та третя статті 13 ЦПК України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

За обставинами справи мета позивача спрямована на усунення перешкод власникові (територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради), який не втратив володіння земельною ділянкою, на якій розташований спірний торгівельний павільйон, у користуванні та розпорядженні цією ділянкою шляхом її повернення.

У разі, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.

У категорії справ, за обставинами яких певна особа неправомірно зареєструвала право власності на самочинно побудоване майно, неналежною є як вимога про скасування рішення (запису) про реєстрацію права власності, так і вимога про припинення права власності.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22 (провадження № 12-39гс23).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Згідно статті 51 ЦПК України належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Оскільки ефективним способом захисту прав власника земельної ділянки щодо усунення перешкод у користуванні нею з урахуванням обставин справи є вимога про знесення самочинного будівництва, належним відповідачем за такою вимогою є власник відповідної забудови, яким на час розгляду цієї справи були ТОВ «ТАЙМС БІЛДІНГ», ТОВ «ІНВЕСТ КАПІТАЛ ГРУП» та ОСОБА_2 , водночас позовні вимоги про зобов`язання повернути спірну земельну ділянку, привести її у придатний для використання стан шляхом знесення торгівельного павільйону були пред`явлені Дніпровською міською радою до ОСОБА_1 , який не є належним відповідачем за цією вимогою.

Отже, апеляційний суд зробив правильний висновок про відмову у задоволенні вказаної позовної вимоги, проте помилився щодо мотивів такої відмови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року в частині вирішення вимог про повернення земельної ділянки, приведення її у придатний для використання стан шляхом змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2021 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року підлягають залишенню без змін.

Касаційна скарга Дніпровської міської ради на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року, прийняту за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції, підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки підстав для їх скасування немає.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 411, 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року залишити без задоволення.

Ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року, прийняту за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції, залишити без змін.

Касаційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року задовольнити частково.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року в частині вирішення вимог Дніпровської міської ради про повернення земельної ділянки, приведення її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно побудованого торгівельного павільйону змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

В іншій частині Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська СуддіА. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов