Постанова

від 14.11.2023 по справі 520/8768/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/567/23

Справа № 520/8768/16-ц

Головуючий у першій інстанції Васильків О. В.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2023 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.

за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Екотехніка» про стягнення заборгованості у солідарному порядку, на рішення Київського районного суду м. Одеси, ухваленого під головуванням судді Васильків О.В. 17 квітня 2019 року у м. Одеса, -

встановила:

У липні 2016 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Фірма Екотехніка» про стягнення заборгованості у солідарному порядку.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 31.05.2007 року Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №05-03-16/225, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 2491242,00 грн. та зобов`язався в порядку та на умовах договору повертати кредит, виплачувати проценти та сплачувати інші визначені в договорі платежі. Також в забезпечення вимог за вказаним кредитним договором 31.05.2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та фірмою «Екотехніка» було укладено Договір поруки.

17.12.2012 року на підставі Договору відступлення прав вимоги у зобов`язанні було здійснено заміну кредитора, Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку, на ТОВ «Кредитні ініціативи».

У зв`язку із неналежним виконанням боржником ОСОБА_1 своїх зобов`язань, станом на 01.06.2016 року у останнього за кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 5110719,23 грн., з яких: за кредитом - 2374006,80 грн.; по відсотках - 2717720,39 грн.; по комісії - 18992,04 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2019 року позов ТОВ «Кредитні ініціативи» було задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та фірми «Екотехніка» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість у розмірі 5110719,23 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 та фірми «Екотехніка» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» судовий збір в розмірі 76660,78 грн. в рівних частках.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що заочним рішенням Київського районного суду міста Одеси від 01.11.2010 року по справі 2-1879/10, яке набрало законної сили, позов ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Одеса» до ОСОБА_1 про стягнення боргу було задоволено

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Одеса» суму боргу в розмірі 2448913,94 грн., а також судові витрати. Всього 2450643,94 грн.

Таким чином, судом першої інстанції не було враховано, що факт пред`явлення Банком позову до апелянта свідчить про зміну кредитором строків виконання основного зобов`язання.

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду не надходив, що не заважає розгляду справи у відповідності до положень ст. 360 ЦПК України.

Сторони про розгляд справи на14.11.2023 рокубули сповіщений належним чином, у судове засідання з`явився представник ОСОБА_1 .

Судова повістка, надіслана на адресу ТОВ «Фірма Екотехніка», повернулась до суду апеляційної інстанції із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», тобто, вказана судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, що кореспондується із положеннями пункту 3, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України та правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 21.12.2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30.11.2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31.08.2022 року у справі № 760/17314/17).

Представник ТОВ «Кредитні ініціативи» про розгляд справи на 14.11.2023 рокубула сповіщена належним чином шляхом направлення судової повістки на офіційну електронну адресу.

Колегія суддів зазначає, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Вказаний висновок також узгоджується із правовою позицією щодо належного виклику учасника справи засобами електронної пошти, викладеною Верховним Судом у постановах від 01.06.2022 року у справі № 761/42977/19 та від 2.10.2022 року у справі № 761/877/20.

Колегія суддів зазначає, що згідно зі статтею 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

На підставі викладеного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування судом норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.05.2007 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», був укладений кредитний договір №05-03-16/225, предметом якого було зобов`язання банку надати кредит у сумі 332200,00 Євро (п.2.1. договору), яке було забезпечено договором про передачу в іпотеку садового будинку загальною площею 302,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п.4.1.договору).

В забезпечення виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_1 , між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та фірмою «Екотехніка» було укладено договір поруки № 05-03-16/227 від 31.05.2007 року, згідно умов якого поручитель, у випадку невиконання перед кредитором зобов`язань фізичної особи ОСОБА_1 , що випливають з Кредитного договору №05-03-16/225 від 31.05.2007 року, зобов`язується сплатити борг боржника кредитору в повній сумі невиконаних зобов`язань. За невиконання зобов`язань боржника за Кредитним договором поручитель відповідає як солідарний боржник у тім же обсязі, що і боржник.

17.12.2012 року між ПАТ «Промінвестбанк» та «ТОВ Кредитні ініціативи» був укладений Договір відступлення права вимоги, відповідно якому Банк передав усі документи за Кредитним договором № 05-03-16/225 від 31.05.2007 року до ТОВ «Кредитні ініціативи».

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку (пеню) припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні.

Такий висновок зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження N 14-154цс18).

Колегією суддів враховано, що заочним рішенням Київського районного суду міста Одеси від 01.11.2010 року по справі 2-1879/10, яке набрало законної сили, позов ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Одеса» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором № 05-03-16/225 від 31.05.2007 року було задоволено

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Одеса» суму боргу в загальному розмірі 2450643,94 грн.

Таким чином, зазначеним судовим рішенням стягнуто усю суму заборгованості за кредитом достроково, чим змінено порядок, умови і строк дії кредитного договору та вважається, що строк виконання договору в повному обсязі настав.

Оскільки кредитодавець самостійно, на власний розсуд, скористався своїм правом, достроково припинив на майбутнє дію кредитного договору та змінив строк кредитування, а отже за відсутності належної правової підстави, яка через власні дії кредитодавця є такою, що припинена, відсутні й підстави для нарахування відсотків після дострокового припинення кредитного зобов`язання, а також неустойки (пені), обумовленої цим договором.

Аналогічного за змістом висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 17.07.2019 року у справі №N 399/809/15 (провадження №61-10409св18) та від 09.10.2019 року у справі №750/8791/15 (провадження №61-25659св18).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у даній справі кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів та пені, однак таких вимог банк не заявляв, у зв`язку із чим позовні вимоги про стягнення процентів та комісії, нарахованих після закінчення строку дії кредитного договору, є необґрунтованими.

Щодо стягнення тіла кредиту, колегія суддів зазначає наступне.

Як вже зазначалось вище, заочним рішенням Київського районного суду міста Одеси від 01.11.2010 року по справі 2-1879/10 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку, з поміж іншого, заборгованості за тілом кредиту, а отже, кредитор вже реалізував своє право на стягнення кредитної заборгованості.

Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Так, вважаючи обґрунтованими позовні вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 2374006,80 грн., судом першої інстанцій не було враховано, що згідно заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 01.11.2010 року по справі 2-1879/10, заборгованість у повному обсязі за тим самим кредитним договором вже стягнута, а тому повторне стягнення кредиту, всупереч положень статті 61 Конституції України, призведе до подвійного стягнення заборгованості за одне й те ж саме зобов`язання, отже в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими.

За таких обставин, оскільки у ТОВ «Кредитні ініціативи» було відсутнє право повторно стягувати заборгованість за тілом кредиту, проценти та пеню, нараховані в межах строку дії кредитного договору при наявності судового рішення про стягнення цих сум, а також проценти та неустойку після закінчення строку дії кредитного договору, а вимог про застосування наслідків, передбачених статтею 625 ЦК України, позивач не заявляв, то у задоволенні позову до ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі за його безпідставністю.

Щодо позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» до поручителя за кредитним договором - ТОВ «Фірма Екотехніка», то колегія суддів зазначає наступне.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки пов`язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Отже, порука це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

При цьому умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов`язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

У даному випадку, заочним рішенням Київського районного суду міста Одеси від 01.11.2010 року по справі 2-1879/10 було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованості за договором кредиту.

Таким чином, оскільки пред`явленням позову до боржника Банк змінив строк виконання основного зобов`язання, то право на пред`явлення вимог до поручителя виникло у кредитора саме з цієї дати 01.11.2010 року, і закінчилось зі спливом шестимісячного строку, тобто, 01.05.2011 року.

Оскільки ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» у межах вказаного строку не звертався із вимогами про стягнення заборгованості до поручителя за кредитним договором - ТОВ «Фірма Екотехніка», то порука останнього є припиненою, що свідчить про необґрунтованість заявлених у цій частині вимог ТОВ «Кредитні ініціативи».

Крім того, судом першої інстанції необґрунтовано було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» судовий збір в розмірі 76660,78 грн., оскільки з Довідки до акту огляду МСЕК від 29.07.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 було встановлено ІІ групу інвалідності на строк до 01.09.2021 року, а з урахуванням системного аналізу ст. 5 закону «Про судовий збір», а також змісту положення ч. 1 п. 3 закону «Про судовий збір» слідує, що інваліди І та II груп звільняються від сплати судового збору за подання позову.

З урахуванням викладеного, справи колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не з`ясував обставини справи, не визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, порушив норми матеріального права що, відповідно, призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування рішення Київського районного суду м. Одеси від 17.04.2019 року та постановлення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи», з наведених вище підстав.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2019 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Екотехніка» про стягнення заборгованості у солідарному порядку відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 11 грудня 2023 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе