Ухвала

від 29.11.2023 по справі 916/3947/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"29" листопада 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3947/21

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Ісаку Д.П.,

розглянувши скаргу (вх. № 2-1656/23 від 01.11.2023) Одеської міської ради на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглової Є.В.

у справі № 916/3947/21

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОДЕСАС" (65070, Одеська обл., місто Одеса, місто Одеса, вулиця Інглезі, будинок 12, корпус 2; код ЄДРПОУ 40486007)

до відповідачів:

1) Одеської міської ради (65026, Одеська обл., місто Одеса, площа Думська, будинок 1; код ЄДРПОУ 26597691),

2) Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, Одеська обл., місто Одеса, площа Думська, будинок 1; код ЄДРПОУ 04056919),

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, Одеська обл., м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1; код ЄДРПОУ 26302595).

про стягнення 2 644,12 грн;

представники сторін:

від позивача Звеліндровський Ю.А.,

від відповідача-1 не з`явився,

від відповідача-2 не з`явився,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів не з`явився;

від ДВС не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду перебувала справа № 916/3947/21 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОДЕСАС" до Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про стягнення 2 644,12 грн.

Рішенням від 07.09.2022 позов задоволено частково, стягнуто з Одеської міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОДЕСАС" 2 644,12 грн заборгованості, 2 270,00 грн витрат зі сплати судового збору.

01.11.2023 за вх. № 2-1656/23 від представника Одеської міської ради до суду надійшла скарга на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглової Є.В., в якій скаржник просить суд:

1. Визнати неправомірною дію головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглової Є.В., яка полягає у винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження № 73083041 від 18.10.2023 р.

2. Визнати постанову про відкриття виконавчого провадження № 73083041 від 18.10.2023 р. неправомірною та скасувати.

3. Визнати неправомірною дію головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглової Є.В., яка полягає у винесенні постанови про стягнення виконавчого збору від 18.10.2023 р. у виконавчому провадженні № 73083041.

4. Визнати постанову про стягнення виконавчого збору від 18.10.2023 р. у виконавчому провадженні № 73083041 неправомірною та скасувати.

5. Визнати неправомірною дію головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглової Є.В., яка полягає у винесенні постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 18.10.2023 р. у виконавчому провадженні № 73083041.

6. Визнати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 18.10.2023 р. у виконавчому провадженні № 73083041 неправомірною та скасувати.

7. Зобов`язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглову Є.В. повернути стягувачу виданий Господарським судом Одеської області наказ від 19.10.2022 р. у справі № 916/3947/21.

В обґрунтування скарги Одеська міська рада посилається на встановлений чинним законодавством спеціальний порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з бюджетних установ, якою є Одеська міська рада, Державною казначейською службою, з урахуванням чого міськрада звертає увагу, що оскаржувані постанови державного виконавця в порядку примусового виконання рішення суду є протиправними та підлягають скасуванню. Разом з тим, Одеська міська рада підкреслює, що виконання рішення у даній справі не в передбаченому законом порядку призведе, зокрема, до безпідставного покладення на місцевий бюджет непередбачуваних витрат виконавчого провадження, яких не повинно бути при дотриманні встановленої законом процедури стягнення коштів з бюджету.

Ухвалою від 02.11.2023 скаргу (вх. № 2-1656/23 від 01.11.2023) представника Одеської міської ради призначено до розгляду в засіданні суду на 13.11.2023.

10.11.2023 від Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

13.11.2023 до суду надійшла заява представника позивача про відкладення судового засідання.

Протокольною ухвалою від 13.11.2023 розгляд скарги відкладено на 22.11.2023.

20.11.2023 до суду надійшли заперечення представника позивача проти скарги, які ухвалою від 21.11.2023 були повернуті позивачу на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України.

22.11.2023 від Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до суду надійшли пояснення щодо скарги, в яких представник відділу зауважив, що у боржника Одеської міської ради відсутні відкриті рахунки у органах казначейства або інших банківських установах. Вказав, що Одеська міська рада за організаційно-правовою формою відноситься до системи органів місцевого самоврядування, тому дія Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не поширюється на рішення суду, боржником за якими є органи місцевого самоврядування. Зазначив, що нормами чинного законодавство передбачено порядок стягнення коштів органами Казначейства з державних органів та органів місцевого самоврядування за рішенням суду лише у випадках, коли такий орган обслуговується в органах державного казначейства та має там свої рахунки. Звернув увагу, що Одеська міська рада не має відкритих рахунків в управлінні Казначейства або будь-якому іншому територіальному органі Казначейства, з яких можливо здійснити безспірне списання. Вважає, що Відділу підвідомчі рішення, за якими боржником є, зокрема, міські ради. На переконання представника відділу, виконавче провадження № 73083041 відкрито правомірно, у зв`язку з чим він просить відмовити у задоволенні скарги Одеської міської ради.

22.11.2023 у судовому засіданні представник відповідача-1 просив задовольнити скаргу у повному обсязі, а представник позивача відмовити у задоволенні скарги. Між тим, судове засідання було перервано у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у місті Одесі та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою від 22.11.2023 повідомлено сторін справи, а також відділ ДВС про те, що судове засідання відкладено на 29.11.2023.

Інші учасники справи заяв, клопотань, заперечень або пояснень щодо скарги не надали, про дату час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

29.11.2023, після виходу з нарадчої кімнати, суд оголосив вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши скаргу (вх. № 2-1656/23 від 01.11.2023) Одеської міської ради на дії державного виконавця у справі № 916/3947/21, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду (ст. 340 ГПК України).

Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій (ч. 1 ст. 341 ГПК України).

За приписами ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду. Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, звільнена з посади (не здійснює відповідну діяльність), він залучає до участі у справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права заявника.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 8 та частини 1 статті 129 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права.

Згідно з положеннями статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Умови й порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначається приписами Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закон).

Згідно зі статтею 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Аналогічне положення закріплено в частині 1 статті 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Положеннями частин 2, 4 статті 6 Закону визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

Відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (далі - Положення), Держказначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра фінансів України і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Відповідно до покладених на Казначейство завдань, воно здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду (підпункт 3 пункту 4 Положення).

Пунктом 9 Положення передбачено, що Держказначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Водночас, механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, передбачений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.

19.10.2022 на виконання рішення від 07.09.2022 у даній справі господарським судом було видано наказ про стягнення з боржника Одеської міської ради на користь ОСББ «ОДЕСАС» 2644,12 грн заборгованості, 2270,00 грн витрат зі сплати судового збору.

18.10.2023 ОСББ «ОДЕСАС» звернулось до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі Відділ) із заявою про прийняття до виконання наказу від 19.10.2022 у справі № 916/3947/21.

18.10.2023 головним державним виконавцем Відділу винесено постанови про відкриття виконавчого провадження № 73083041, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.

Як встановлено судом, боржником за наказом від 19.10.2022 у справі № 916/3947/21 є Одеська міська рада, яка є органом місцевого самоврядування.

Пунктом 12 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Відповідно до пункту 9 Прикінцевих та Перехідних положень Бюджетного кодексу України рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів.

Аналіз наведених правових положень дає підстави для висновку, що виключно органами Казначейства здійснюється стягнення коштів за рішеннями судів про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів за механізмом, визначеним Порядком № 845.

Пунктом 4 цього Порядку на органи Казначейства покладені обов`язки, зокрема забезпечення у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку; вжиття заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку.

У пункті 6 Порядку № 845 передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення); оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

Виконавчі документи пред`являються до виконання у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до пункту 10 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 02.07.2018 у справі № 233/1979/17, від 06.03.2019 у справі № 199/7250/17 та від 16.04.2020 у справі № 804/5950/17, у справі № 52/125 від 30.11.2020.

Вищенаведеними положеннями чинного законодавства спростовуються доводи Відділу щодо правомірності прийняття до виконання наказу Господарського суду Одеської області від 19.10.2022 у справі № 916/3947/21.

З огляду на вищевикладене, виконавчий документ, боржником за яким є орган місцевого самоврядування, підлягає виконанню органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а не органами державної виконавчої служби, у зв`язку з чим, скарга Одеської міської ради на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглової Є.В. у справі № 916/3947/21 підлягає задоволенню в частині: визнання неправомірною дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглової Є.В., яка полягає у винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження № 73083041 від 18.10.2023; визнання постанови про відкриття виконавчого провадження № 73083041 від 18.10.2023 р. неправомірною та її скасування; зобов`язання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглову Є.В. повернути стягувачу виданий Господарським судом Одеської області наказ від 19.10.2022 р. у справі № 916/3947/21.

Стосовно вимог скарги в іншій частині суд зазначає наступне.

Згідно із статтями 339, 340 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Натомість правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (частина перша статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України).

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України "Про виконавче провадження", відповідно до частини першої статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Водночас, частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З наведених правових норм вбачається, що Законом України "Про виконавче провадження" встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Такі правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 921/16/14-г/15.

Подібну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду і у постановах від 06.06.2018 у справі № 127/9870/16-ц, від 30.01.2019 у справі № 161/8267/17, від 21.08.2019 у справі № 381/2126/18, від 06.06.2018 у справі № 921/16/14-г/15, від 13.03.2019 у справі № 545/2246/15-ц, від 27.03.2019 у справі № 766/10137/17, від 03.04.2019 у справах № 370/1034/15-ц та № 370/1288/15, від 12.06.2019 у справі № 370/1547/17, де також викладено висновок про те, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

За змістом пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Отже, провадження з розгляду скарги в частині вимог Одеської міської ради про визнання неправомірною дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглової Є.В., яка полягає у винесенні постанови про стягнення виконавчого збору від 18.10.2023 р. у виконавчому провадженні № 73083041, визнання постанови про стягнення виконавчого збору від 18.10.2023 р. у виконавчому провадженні № 73083041 неправомірною та її скасування, визнання неправомірною дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглової Є.В., яка полягає у винесенні постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 18.10.2023 р. у виконавчому провадженні№ 73083041, визнання постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 18.10.2023 р. у виконавчому провадженні № 73083041 неправомірною та її скасування, підлягає закриттю, оскільки такі вимоги належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

У відповідності зі ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 76, 86, 234, 339, 340, 343, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження з розгляду скарги (вх. № 2-1656/23 від 01.11.2023) в частині вимог Одеської міської ради про:

- визнання неправомірною дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглової Є.В., яка полягає у винесенні постанови про стягнення виконавчого збору від 18.10.2023 р. у виконавчому провадженні № 73083041;

- визнання постанови про стягнення виконавчого збору від 18.10.2023 р. у виконавчому провадженні № 73083041 неправомірною та її скасування;

- визнання неправомірною дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглової Є.В., яка полягає у винесенні постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 18.10.2023 р. у виконавчому провадженні№ 73083041;

- визнання постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 18.10.2023 р. у виконавчому провадженні № 73083041 неправомірною та її скасування.

2. Скаргу (вх. № 2-1656/23 від 01.11.2023) Одеської міської ради на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглової Є.В. у справі № 916/3947/21 в іншій частині задовольнити.

3. Визнати неправомірною дію головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглової Є.В., яка полягає у винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження № 73083041 від 18.10.2023 р.

4. Визнати постанову про відкриття виконавчого провадження № 73083041 від 18.10.2023 р. неправомірною та скасувати.

5. Зобов`язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглову Є.В. повернути стягувачу виданий Господарським судом Одеської області наказ від 19.10.2022 р. у справі № 916/3947/21.

Вступну та резолютивну частини ухвали оголошено у судовому засіданні 29 листопада 2023 р.

У зв`язку з відключенням внаслідок кібератаки комп`ютерної мережі суду та відновлення бази даних Автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" на серверному обладнанні з 30.11.2023 до 07.12.2023, повний текст ухвали складено та підписано 11.12.2023.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги в строк, передбачений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.В. Волков