Ухвала

від 13.12.2023 по справі 293/2056/23

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 293/2056/23

Провадження № 2/293/598/2023

УХВАЛА

13 грудня 2023 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,

розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до

1.Територіальної громади села Окілок в особі Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області (адреса місця знаходження: вул. Леоніда Ступницького 68 с. Оліївка Житомирський район Житомирська область),

2. Приватного сільськогосподарського підприємства з орендними відносинами "Окілок" (адреса місця знаходження: вул. Черняхівська 43а, с.Окілок Житомирський район Житомирська область )

про визнання права на земельну частку (пай)

ВСТАНОВИВ:

08.12.2023 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Територіальної громади села Окілок в особі Оліївської сільськоїх ради Житомирського району Житомирської області та приватного сільськогосподарського підприємства з орендними відносинами «Окілок» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння за змістом якої просить:

- визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній землі реформованого колективного сільськогосподарського підприємства «Заповіт Ілліча» правонаступником якого є Приватне сільськогосподарське підприємство з орендними відносинами Окілок, розташованого в селі Окілок, Житомирського району (стара назва - Черняхівського району) Житомирської області без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху за таких підстав.

Позовна заява повинна відповідати загальним вимогам щодо її форми та змісту, передбаченим ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Згідно ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язків досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Натомість позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам.

У п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити і зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Так, зі змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено позовні вимоги про визнання права на земельну частку (пай) без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Такі вимоги позивач уважає немайновими та здійснює відповідно сплату судового збору за вимоги немайнового характеру у встановленому законом розмірі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що "майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці".

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).

Тому вимога у цій справі про визнання права на земельну частку (пай) без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебуває у колективній землі реформованого колективного сільськогосподарського підприємства «Заповіт Ілліча» правонаступником якого є Приватне сільськогосподарське підприємство з орендними відносинами Окілок, розташованого в селі Окілок, Житомирського району Житомирської області має майновий характер, оскільки підлягає грошовій оцінці.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 129/2194/20.

Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України).

Аналіз поданої позовної заяви та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову на день подання позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна.

Суд зазначає, що зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

Отже позивачу слід зазначити ціну позову на день подання позовної заяви та сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру відповідно до дійсної вартості спірного майна та на виконання вимог ч.5 ст. 177 ЦПК України надати суду грошову оцінку майна на момент звернення до суду.

Також у порушення норм п. 4 ч.3 ст. 175 ЦПК України позивач не зазначає зміст позовних вимог до кожного з відповідачів.

Передумовою звернення до суду в порядку позовного провадження є наявність спірних правовідносин та необхідність захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Спір про право характеризує такий стан відносин, коли між сторонами існують певні розбіжності з приводу наявності, змісту та обсягу прав і обов`язків, здійснення яких є неможливим без судового втручання.

Визначення відповідача, предмета та підстав спору є правом позивача.

Відповідачем є та процесуальна особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач залучається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. На відміну від позивача відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Однак, визначивши процесуальний статус Приватного сільськогосподарського підприємства з орендними відносинами як відповідача-2, позивач не зазначила та жодним чином не обґрунтувала, якими саме діями чи бездіяльністю зазначеного відповідача порушуються, не визнаються чи оспорюються будь-які її права, як позивача за заявленими вимогами.

Аналіз судової практики свідчить, що переважно справи про визнання права на земельну частку (пай) розглядаються по сутіза позовами до відповідної сільської, селищної, міської ради.Інші особи можуть залучатись як відповідачі залежно від особливостей позовних вимог, обставин конкретної справи та враховуючи чинне законодавство на час розгляду справи.

Слід зазначити,що зверненню до суду з указаним позовом має передувати вирішення питання про не включення позивача до списку громадян - членів КСП, які мають право на земельну частку (пай). Таких вимог позивач у пред`явленому позові не заявляє.

Разом з цим вирішення питання щодо невключення підприємством особи до списку громадян, які мають право на земельну частку (пай), має на меті оскарження дій чи бездіяльності цього підприємства, що вказує на необхідність залучення до участі у справі у такому випадку відповідної юридичної особи або її правонаступник.

Натомість вказуючи, що відповідач -2 є правонаступником реформованого колективного сільськогосподарського підприємства «Заповіт Ілліча» доказів такого не зазначає та до позову не додає.

За п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України у позові зазначається і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, позивач в обґрунтування своїх вимог зазначає, що не була включена у списки під час розпаювання земель реформованого КСП "Заповіт Ілліча" як член колишнього КСП "Заповіт Ілліча", однак не зазначає чи зверталась дозборів співвласниківз питаннямщодо внесеннядо спискучленів КСП"ЗаповітІлліча"на виділенняїй внатурі земельноїчастки (паю) та відповідно чи вирішувалось питання про виділення їй земельної частки (паю) і видачу правовстановлюючих документів, які б підтверджували наявність у неї права власності на земельну частку (пай) та доказів цього до позову не додає.

Крім того,до позовупозивач недодає доказів,що підтрвердили факт її прийняття в члени КСП "Заповіт Ілліча" та, зокрема, не зазначає про їх наявність.

Суд зауважує, що трудова діяльність позивача в КСП не може свідчити про те, що позивач була його членом, оскільки законодавець чітко розмежовує поняття «трудова участь у діяльності КСП» та «членство у КСП», тобто особі необхідно не лише мати трудові відносини із КСП, а й стати членом цього підприємства на підставі добровільного вступу.

Пунктом 8 ч.3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Однак, у позовній заяві не зазначено щодо наявності у позивачів або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд звертає увагу, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Керуючись ст. ст.175,177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіальної громади села Окілок в особі Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, Приватного сільськогосподарського підприємства з орендними відносинами "Окілок" про визнання права на земельну частку (пай) - залишити без руху.

2. Надати позивачу строк в 7 (сім) днів з дня отримання ним цієї ухвали для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

3. Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде вважатись неподаною і повернута заявнику.

Інформацію щодо справи учасники справи можуть отримати на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: https://cr.zt.court.gov.ua/sud0624/

Ухвала суду набирає законноїсили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвала складена та підписана: 13.12.2023.

Суддя Людмила ЛОСЬ