Ухвала

від 13.12.2023 по справі 338/1890/23

БОГОРОДЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1890/23

13 грудня 2023 року селище Богородчани

Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Куценко О.О. розглянувши заяву про забезпечення позову адвоката Зелінського Павла Любомировича в інтересах заявника ОСОБА_1 відповідач Богородчанська селищна рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області до подачі позову,

в с т а н о в и в :

12 грудня 2023 року до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області через систему «Електронний суд» надійшла заява адвоката Зелінського Павла Любомировича в інтересах заявника ОСОБА_1 , відповідач Богородчанська селищна рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області до подачі позову.

В заяві зазначив, що заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви про скасування рішення Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 23 листопада 2023 року №1527-31/2023, яким відмовлено у поновлені договору оренди землі та припинено дію договору оренди землі від 12 листопада 2018 року, укладеного між Жураківською сільською радою Богородчанського району Івано-Франківської області та ОСОБА_1 .

Вказує, що 12 листопада 2018 року між Жураківською сільською радою в особі сільського голови Бабчук Марії Василівни та ОСОБА_1 було укладено Договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка кадастровий номер 2620482801:01:003:0193, загальною площею 4,1114 га, та земельна ділянка кадастровий номер 2620482801:01:003:0192, загальною площею 1,2886 га для сінокосіння та випасання худоби в с.Жураки Жураківської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області, урочище «Лейбова гора».

Позивач на прилеглій території вказаних земельних ділянок, організував діяльність благодійної організації "Благодійний фонд "Злука", відокремленим підрозділом якого є "Центр психологічних послуг "Щаслива сім`я". Вказаний центр - це неурядова, неприбуткова і неполітична організація, основна мета якої надання психологічної допомоги жителям Прикарпаття. Так в селищі Богородчани створений відокремлений підрозділ згаданого Центру психологічна порадниця "Щаслива сім`я", основними напрямками діяльності якої є весь спектр психологічної допомоги особам/сім`ям, які постраждали внаслідок військових дій та психологічна адаптація вимушених переселенців та примусово вивезених осіб, тощо.

Зазначає також, що він більше 20 років користується вказаними земельними ділянками.

Рішенням Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 23 листопада 2023 року №1527-31/2023, йому відмовлено у поновлені договору оренди землі у звязку із нецільовим використанням, що повністю спростовується рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області по справі №338/1242/21 від 06 червня 2023 року, яким відмовлено Богородчанській селищній раді в задоволенні позову до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі від 12 листопада 2018 року, укладеного між Жураківською сільською радою Богородчанського району Івано-Франківської області та ОСОБА_1 з підстав недоведеності факту нецільового використання земель.

Поновлення позивачем права користування земельними ділянками кадастровий номер 2620482801:01:003:0193, загальною площею 4,1114 га, кадастровий номер 2620482801:01:003:0192, загальною площею 1,2886 га, можливе лише за умови, що зазначені земельні ділянки не будуть передані у користування іншим особам.

Позивачу відомо, що Богородчанська селищна рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області планує передати спірні земельні ділянки у користування іншим особам з подальшою їх забудовою та відчуженням на сесії, яка має відбутись 14 грудня 2023 року.

Вважає, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову виконання рішення суду у випадку задоволення його позовної заяви буде неможливим.

Просить забезпечити позов, шляхом заборони вчиняти відповідачу певні дії, а саме проводити земельні торги, щодо земельних ділянок кадастровий номер 2620482801:01:003:0193, загальною площею 4,1114 га, кадастровий номер 2620482801:01:003:0192, загальною площею 1,2886 га та виносити на сесію та/або приймати рішення сесії питання щодо надання у користування/укладання договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису.

З врахуванням положень ст. 153ЦПК України, сторони у судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову не викликалась.

Відповідно до ч. 13 ст. 7ЦПК України розглядсправи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Крім цього, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті п. 1 ст. 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява N 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява N 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову та перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 149ЦПК України судза заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цьогоКодексу заходівзабезпечення позову.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Частиною 2ст. 149 ЦПК Українивизначено, щозабезпечення позову допускаєтьсяякдо пред`явлення позову, так інабудь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чиунеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно п. 2 ч. 1ст. 150 ЦПК Українипозов може забезпечуватись шляхом забороноювчиняти певні дії.

Таким чином, заявник просить застосувати захід забезпечення позову передбачений законодавством.

Відповідно до ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод коженмає право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3ст. 150 ЦПК України).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі N 381/4019/18(провадження N 14-729цс19) вказано, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник реальний спір.

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому ухвалою про забезпечення позову суд не може вирішувати спір по суті.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Заява про забезпечення позову у достатній мірі обґрунтована необхідністю забезпечення позову, наведено прийнятні доводи щодо можливості настання несприятливих наслідків у разі невжиття заявлених заходів забезпечення, предмет позову у даній справі та заявлений захід забезпечення позову є взаємопов`язаними, а зазначені підстави та вид забезпечення позову є співмірними з пред`явленими вимогами, вид забезпечення позову обрано відповідно до ст. 150 ЦПК України та він не порушує прав і охоронюваних законом інтересів сторін.

З матеріалівсправи вбачається,що спірміж сторонамивиник зприводу відмовиБогородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області у поновлені договору оренди землі, так рішенням від 23 листопада 2023 року №1527-31/2023, припинено дію договору оренди землі від 12 листопада 2018 року, укладеного між Жураківською сільською радою Богородчанського району Івано-Франківської області та ОСОБА_1 .

З дослідженого договору оренди землі від 12 листопада 2018 року вбачається, що орендар має переважне право поновити його на новий строк п.7 Договору.

Звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, заявник виклав обґрунтування суті спору та ризиків, які можуть настати у разі невжиття заходів забезпечення позову, вказуючи на те, що Богородчанська селищна рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області планує передати спірні земельні ділянки у користування іншим особам з подальшою їх забудовою та відчуженням на сесії, яка має відбутись 14 грудня 2023 року, що унеможливить у майбутньому виконання рішення суду у разі задоволення позову.

З врахуванням наведеного, а також беручи до уваги предмет позову, співмірність заходів забезпечення позову із вимогами, суд дійшов висновку, що заяву слід задовольнити та у забезпечення позову до вирішення судового спору застосувати заходи забезпечення позову до подачі позову, шляхом заборони вчинення певних дій відповідачем, щодо земельних ділянок кадастровий номер 2620482801:01:003:0193, загальною площею 4,1114 га, кадастровий номер 2620482801:01:003:0192, загальною площею 1,2886 га.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3ст. 154ЦПК України.

За правилами ч. 4ст. 152 ЦПК України - уразі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановленозаконом.

Керуючись ст. ст. 2,81,149, 150, 153,154, 260 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву про забезпечення позову адвоката Зелінського Павла Любомировича в інтересах заявника ОСОБА_1 відповідач Богородчанська селищна рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області до подачі позову задовольнити.

Заборонити Богородчанськійселищній радіІвано-Франківськогорайону Івано-Франківськоїобластівчиняти певні дії, а саме проводити земельні торги, щодо земельних ділянок кадастровий номер2620482801:01:003:0193,загальною площею4,1114га, кадастровий номер2620482801:01:003:0192,загальною площею1,2886га тавиносити насесію та/абоприймати рішеннясесії питаннящодо наданняу користування/укладаннядоговору купівлі-продажу,оренди,суперфіцію,емфітевзису,щодо земельних ділянок кадастровий номер 2620482801:01:003:0193, загальною площею 4,1114 га, кадастровий номер 2620482801:01:003:0192, загальною площею 1,2886 га.

Копію ухвали направити, для негайного виконання, заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову для вжиття відповідних заходів.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, з негайним повідомленням суду про наслідки виконання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що уразі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановленозаконом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя