Постанова

від 28.11.2023 по справі 911/1721/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2023 р. Справа № 911/1721/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

секретар Місюк О.П.

за участю

представників: позивача - Писаренко М.О.;

відповідача - Голинський О.О., Ковальова Г.Л.

розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2023 (повне рішення складене 15.09.2023)

та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 06.10.2023 (повне рішення складене 09.10.2023)

у справі №911/1721/22 (суддя - Горбасенко П.В.)

за позовом ОСОБА_1

до Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро"

про визнання недійсними рішень.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро" про:

- визнання недійсними рішень правління Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро", затверджених протоколом від 13.06.2021;

- визнання недійсними рішень загальних зборів Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро", проведених з 25.07.2021 по 15.08.2021;

- визнання недійсними рішень правління Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро", затверджених протоколом від 21.08.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням внаслідок ухвалення оспорюваних рішень прав позивача на участь в управлінні об`єднанням, а також ухвалення оспорюваних рішень з порушенням процедури, оскільки про проведення зборів позивача не було належним чином повідомлено.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.09.2022 у справі №911/1721/22 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.

26.10.2022 до суду від позивача надійшли пояснення на виконання вимог ухвали.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.10.2022 у справі №911/1721/22 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України з огляду на те, що позивач усунув недоліки позовної заяви не у повному обсязі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 ухвалу Господарського суду Київської області від 31.10.2022 у справі №911/1721/22 скасовано, а справу передано на розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.03.2023 відкрито провадження у справі №911/1721/22, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.03.2023 зупинено провадження у справі №911/1721/22 до перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 в касаційному порядку та повернення матеріалів справи.

Постановою Верховного Суду від 21.04.2023 постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 у справі №911/1721/22 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.05.2023 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.09.2023 (повне рішення складене 15.09.2023) у справі №911/1721/22 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

12.09.2023 до суду першої інстанції Громадською організацією "Садівницьке товариство "Агро" подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення в частині розподілу судових витрат, які пов`язані з наданням професійної правничої допомоги, та стягнення з позивача 23450,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 06.10.2023 (повне рішення складене 09.10.2023) у справі №911/1721/22 заяву Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро" задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь відповідача 10050,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Київської області від 08.09.2023, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права, порушено приписи процесуального закону, рішення ухвалено за умов невідповідності висновків, викладених судом, встановленим обставинам справи, та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими.

Зокрема, позивач вказує на те, що відповідач, організовуючи загальні збори шляхом письмового опитування, підмінив процедуру скликання та проведення загальних зборів, передбачену п. п. 5.2.8 та 5.2.11 статуту Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро".

Також позивач посилається на те, що оспорювані рішення зачіпають права ОСОБА_1 щодо участі в управлінні юридичною особою, а тому він наділений правом на їх оскарження з підстав порушення процедури прийняття рішень.

Насамкінець, скаржник вказує на те, що у судовому засіданні 11.08.2023, у якому представник позивача приймав участь у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, було оголошено перерву до 08.09.2023. Поряд з цим, Господарський суд Київської області не забезпечив участь представника позивача у судовому засіданні 08.09.2023 у режимі відеоконференції. Вказане, на переконання скаржника, є порушенням норм процесуального права, що полягає у незабезпеченні можливості стороні реалізувати надані їй законом процесуальні права.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2023 у справі №911/1721/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №911/1721/22 за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2023, призначено її до розгляду на 07.11.2023, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву.

Також, не погоджуючись з додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 06.10.2023, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати додаткове рішення в частині стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10050,00 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час ухвалення додаткового рішення порушено приписи процесуального права.

Доводи позивача зводяться до того, що судом не враховано його заперечень з приводу неспівмірності витрат відповідача зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою.

Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 06.10.2023 у справі №911/1721/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 06.10.2023 у справі №911/1721/22, об`єднано її в одне провадження зі скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2023, призначено до розгляду на 07.11.2023, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву.

До суду 02.11.2023 Громадською організацією "Садівницьке товариство "Агро" подано відзиви на апеляційні скарги позивача, у якому відповідач просить залишити їх без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін. Також Громадською організацією "Садівницьке товариство "Агро" наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку з розглядом справи, що складатиме 10050,00 грн. Відповідач зазначив, що докази понесення таких витрат будуть надані суду в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 129 ГПК України.

У призначене засідання суду 07.11.2023 з`явилися представники сторін та надали пояснення про суті апеляційних скарг.

З метою додаткового з`ясування обставин справи судом оголошено перерву у судовому засіданні до 28.11.2023.

До суду 28.11.2023 від представника позивача надійшло клопотання про проведення розгляду справи у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Поряд з цим, у судове засідання 28.11.2023 у приміщення Північного апеляційного господарського суду з`явилися представники як позивача, так і відповідача. З урахуванням викладеного, клопотання про проведення розгляду справи у режимі відеоконференції судом не розглядається.

Судом продовжено розгляд апеляційних скарг зі стадії дослідження доказів та заслухано виступи представників сторін у судових дебатах.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, ОСОБА_1 є членом Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро", на підтвердження чого до матеріалів справи долучено копію довідки від 04.10.2021 за підписом голови правління відповідача Ковальової Г.П.

За доводами позивача, 13.06.2021 проведено засідання правління Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро", на якому ухвалені наступні рішення:

1) провести загальні збори членів Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро" шляхом письмового опитування у період з 25.07.2021 по 15.08.2021;

2) затвердити календарний план з підготовки та проведення загальних зборів Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро";

3) доручити голові правління Ковальовій Г.П. розмістити інформацію на сайті товариства про початок прийняття пропозицій до кошторису товариства на 2022 рік;

4) доручити голові правління Ковальовій Г.П. продовжити роботу з асфальтування центральної дороги на території Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро". Дозволити голові правління Ковальовій Г.П. використати суму у розмірі 90000,00 грн на виконання робіт з асфальтування центральної дороги на території Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро";

5) доручити голові правління Ковальовій Г.П. повідомити членів Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро", зазначених у списку на виключення, про розгляд питання про виключення їх зі складу членів. Повідомити дату та місце проведення засідання правління з даного питання;

6) виключити з членів товариства ОСОБА_3 та надати дозвіл на вступ ОСОБА_4 до членів товариства. Затвердити дане рішення на наступних загальних зборах Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро".

Як зазначено позивачем у позовній заяві, за результатами засідання правління, лише 16.06.2021 було розміщено оголошення на веб-сайті Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро" https://st-agro.kiev.ua/ про те, що в період з 25.07.2021 по 15.08.2021 будуть проводитися загальні збори. На підтвердження зазначеного позивач долучив до матеріалів позовної заяви скриншот веб-сторінки.

Позивач стверджує, що загальні збори Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро" у період з 25.07.2021 по 15.08.2021 фактично не були проведені, протокол загальних зборів відсутній (не складався), а позивач як учасник товариства, не приймав у них участі та не був належним чином повідомлений про місце та час їх проведення.

Також, посилаючись на приписи ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю" та постанову пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.06.2016, позивач зазначив, що повідомлення про проведення загальних зборів поштою на адресу ОСОБА_1 не надходило.

Не зважаючи на викладене, 21.08.2021 відбулося засідання правління відповідача, на якому були прийняті рішення, зокрема, вважати загальні збори членів Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро" такими, що відбулися, визнати та затвердити результати голосування, підведені лічильною комісією, голові правління Ковальовій Г.П. при подальшому планування фінансово-господарської роботи та робіт з розвитку Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро" взяти до уваги результати загальних зборів.

На переконання позивача, під час скликання та проведення загальних зборів не було дотримано вимог статуту, збори було проведено без участі членів Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро", без оголошення про збори із зазначенням порядку денного, без наявності кворуму, а відомості, зазначені у протоколі від 21.08.2021, щодо кількості голосуючих - 461 особа, не відповідають дійсності, а тому відповідні рішення повинні бути визнані недійсними, а протокол - скасованим.

Позивачем зауважено, що в порушення п. 5.2.12 статуту товариства члени товариства не обрали голову зборів, секретаря зборів, а також лічильну комісію та, як наслідок, порушили п. 5.4.12 статуту - не оформили рішення загальних зборів протоколом, голова та секретар зборі не підписали такий протокол та не скріпили його печаткою, не надали на ознайомлення іншим учасникам, тоді як рішення загальних зборів товариства, що оформлене протоколом правління від 21.08.2023, виходить за межі компетенції останнього і не підлягає виконанню членами громадської організації відповідно до п. 4.2.1 статуту.

За доводами позивача, посилаючись на карантинні обмеження та провівши письмове опитування, відповідач підмінив процедуру скликання та проведення загальних зборів, що передбачена п. п. 5.2.8 та 5.2.11 статуту Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро".

З огляду на викладене, ОСОБА_1 зазначив, що вказаний позов подано з метою захисту права останнього на участь у діяльності органу управління громадського об`єднання, тобто в управлінні об`єднанням, оскільки позивач не погоджується з порядком скликання загальних зборів членів відповідача, порядком їх проведення та правомочністю рішень зборів.

На думку позивача, оспорювані рішення зачіпають його права щодо участі в управлінні юридичною особою як членом та засновником такої юридичної особи, а тому він наділений правом на їх оскарження з підстав порушення процедури прийняття таких рішень та просить визнати їх недійсними.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив, що позивачем не обґрунтовано, в чому саме полягає порушення його прав та які саме права порушено з боку Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро", як і не наведено підстав та способу захисту, який відповідає заявленим вимогам.

В розрізі вказаного відповідач зауважив, що позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням процедури прийняття рішень товариством, однак не обґрунтовує, яким чином прийняті на правлінні та загальних зборах рішення порушили його права як члена громадської організації, та яким чином задоволення позовних вимог призведе до відновлення його прав.

Додатково відповідач звертає увагу на те, що оспорюваними рішеннями не виключено позивача зі складу учасників товариства, не звільнено з посади голови чи заступника правління, не виключено зі складу членів правління тощо.

Тобто, на думку відповідача, неправомірним є оскарження позивачем будь-якого рішення правління чи загальних зборів виключно у зв`язку з наявністю у нього статусу члена громадської організації без обґрунтування, яким чином вказані рішення порушують його права та законні інтереси.

До того ж, відповідачем наголошено на тому, що позов не містить відомостей щодо точної кількості оскаржуваних позивачем правочинів/актів, тоді як відповідно до викладеної редакції прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 просить, зокрема, визнати недійсними рішення загальних зборів, проведених з 25.07.2021 по 15.08.2021. Поряд з цим, останнє не ідентифіковано ані за датою, ані за номером, ані за змістом документа.

Щодо доводів з приводу неповідомлення ОСОБА_1 про проведення загальних зборів, відповідач зазначив, що п. 5.2.8 статуту громадської організації не передбачено порядку та способу здійснення особистого повідомлення членів товариства про дату, місце та час проведення загальних зборів, тоді як рішення про скликання загальних зборів оприлюднене на офіційному сайті Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро" та на дошці оголошень при в`їзді до товариства 16.06.2021. Відповідач зауважив, що товариство має власний веб-сайт, до якого мають доступ всі члени товариства шляхом авторизації на ньому. Відповідно до п. п. 5.2.7, 5.2.14, 5.3.8 статуту 16.06.2021 на веб-сайті товариства було оприлюднене рішення правління, оформлене протоколом від 13.06.2021, тобто за 39 днів до дати проведення загальних зборів.

В подальшому, рішення загальних зборів товариства були прийняті на підставі листків письмового опитування, проведеного в період з 25.07.2021 по 15.08.2021, які було роздано всім членам товариства, що висловили бажання прийняти участь у загальних зборах. Відповідач зазначив, що загальна облікова чисельність членів товариства складає 748 осіб, але всього було видано 461 листів опитування. Проте, результати голосування 40 членів не було враховано у зв`язку з не поверненням цих листів лічильній комісії. Остаточні результати загальних зборів оформлені протоколом лічильної комісії №2/21 від 17.08.2021. Копія вказаного протоколу наявна в матеріалах справи.

Громадська організація "Садівницьке товариство "Агро" також вказала на те, що позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідач будь-яким чином перешкоджав ОСОБА_1 реалізувати його право на участь у загальних зборах товариства шляхом письмового опитування.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що оспорювані рішення є законними та не суперечать положенням статуту, а вимоги позивача - необґрунтованими.

Місцевий господарський суд, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, встановив, що:

- позивач був обізнаний про скликання загальних зборів шляхом проведення письмового опитування, порядок їх проведення, місце та порядок денний, а тому відповідні доводи ОСОБА_1 визнано необґрунтованими;

- усі рішення за результатами загальних зборів прийнято за наявності кворуму, оскільки на них голосували більше 50% членів товариства;

- інші викладені у позові доводи та відповідні правові підстави стосовно порушення прав позивача відхилено, оскільки позивачем не доведено порушення його прав та законних інтересів внаслідок ухвалення рішень правління та рішення загальних зборів.

Як наслідок, за висновками суду, позивачем не доведено факту порушення його корпоративних прав як члена Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро".

Після ухваленого судового рішення у встановлений процесуальний строк до Господарського суду Київської області відповідачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 23450,00 грн.

Позивач подав до місцевого господарського суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у якому заперечив проти задоволення вказаних вимог, посилаючись на те, що витрати відповідача є неспівмірними з обсягом наданих адвокатом послуг та складністю справи.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи заяву позивача, зазначив, що оскільки постанови судів апеляційної та касаційної інстанції передбачають зазначення про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, у випадку цієї справи - за наслідками апеляційного та касаційного перегляду ухвали Господарського суду Київської області від 31.01.2022, тоді як означена ухвала була скасована, а справа не передавалася на новий розгляд, у господарського суду як суду першої інстанції, відсутні правові підстави для розподілу та стягнення з ОСОБА_1 судових витрат, понесених відповідачем у зв`язку з апеляційним та касаційним оскарженням відповідних ухвали та постанови у розмірі 13400,00 грн.

Як наслідок, місцевий господарський суд дійшов висновку про необхідність покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 10050,00 грн, з урахуванням складності спору та обсягу матеріалів, зокрема, і змісту відзиву та наданих пояснень.

Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення заявленого позову, а також щодо зменшення витрат відповідача на професійну правничу допомогу до суми 10050,00 грн та вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо розгляду спору по суті та апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2023.

Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний підхід є загальним і може застосовуватися при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Отже, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Суд враховує, що у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.10.2019 у справі №910/6642/18 викладено висновок про стадійність захисту права. Зокрема, під час вирішення господарського спору суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорення відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Поряд з тим, позов, який у процесуальному сенсі є зверненням особи до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Підставами заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги та які складають юридичні факти, що тягнуть за собою певні правові наслідки. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів.

Оцінка ж предмету заявленого позову, відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача або охоронюваного законом інтересу, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Враховуючи викладене, виходячи з приписів ст. 4 ГПК України, ст. ст. 15 та 16 ЦК України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Поряд з цим, порушення порядку повідомлення позивача під час скликання та проведення загальних зборів учасників відповідача не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів.

Так, в основу обґрунтування заявленого позову позивачем покладено обставини порушення його прав та інтересів як члена Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро", щодо участі в управлінні таким товариством, зокрема, шляхом участі у зборах товариства. При цьому, позивач наполягає на тому, що мало місце порушення порядку скликання цих зборів.

Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань регламентовані Законом України "Про громадські об`єднання", який введено в дію з 01.01.2013.

Відповідно до ч. ч. 1-3 та 5 ст. 1 Закону України "Про громадські об`єднання" громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.

Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Згідно з ч. ч. 1, 3, 6 та 7 ст. 3 Закону України "Про громадські об`єднання" громадські об`єднання утворюються і діють на принципах: 1) добровільності; 2) самоврядності; 3) вільного вибору території діяльності; 4) рівності перед законом; 5) відсутності майнового інтересу їх членів (учасників); 6) прозорості, відкритості та публічності.

Самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об`єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об`єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об`єднання, крім випадків, визначених законом.

Відсутність майнового інтересу передбачає, що члени (учасники) громадського об`єднання не мають права на частку майна громадського об`єднання та не відповідають за його зобов`язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об`єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об`єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).

Прозорість, відкритість передбачає право всіх членів (учасників) громадського об`єднання мати вільний доступ до інформації про його діяльність, у тому числі про прийняті громадським об`єднанням рішення та здійснені заходи, а також обов`язок громадського об`єднання забезпечувати такий доступ. Публічність означає, що громадські об`єднання інформують громадськість про свої мету (цілі) та діяльність.

Згідно з ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України "Про громадські об`єднання" статут громадського об`єднання має містити відомості про: 1) найменування громадського об`єднання та за наявності - скорочене найменування; 2) мету (цілі) та напрями його діяльності; 3) порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об`єднанні, права та обов`язки його членів (учасників); 4) повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління громадського об`єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об`єднання, та її заміни (для громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи); 5) періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об`єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв`язку; 6) порядок звітування керівних органів громадського об`єднання перед його членами (учасниками); 7) порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об`єднання та розгляду скарг; 8) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об`єднання; 9) порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об`єднання (у разі їх створення громадським об`єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи); 10) порядок внесення змін до статуту; 11) порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об`єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, - для громадського об`єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.

У статуті громадського об`єднання можуть бути передбачені додаткові положення щодо утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації громадського об`єднання, що не суперечать закону.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Громадська організація "Садівницьке товариство "Агро" зареєстрована в реєстрі як юридична особа з організаційно-правовою формою громадська організація.

Станом на момент прийняття спірних рішень загальних зборів діяв статут відповідача, затверджений рішенням загальних зборів, оформлених протоколом №2 від 12.11.2016.

Згідно з п. п. 1.1, 1.5 та 1.7 статуту Громадська організація "Садівницьке товариство "Агро" є неприбутковою, недержавною, некомерційною громадською організацією, створеною на основі єдності інтересів для спільної реалізації членами товариства своїх прав і свобод, для організації та ведення колективного садівництва на земельній ділянці загальною площею 59,00 га, що розташоване за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Артемівка. Товариство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, поточний та інші рахунки у банківських установах, круглу печатку, може мати штамп з власним найменуванням, бланки зі своєю символікою, іншу атрибутику юридичної особи. У своїй діяльності товариство керується Конституцією України, Цивільним, Земельним та Податковим кодексами України, Законом України "Про громадські об`єднання", іншими законодавчими та нормативно-правовими актами України, цим статутом, внутрішніми положеннями товариства (за наявності), рішеннями керівних органів управління товариством.

Відповідно до п. 2.1 статуту основна мета діяльності товариства - здійснення та захист прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема, економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших спільних інтересів членів товариства.

Пунктами 3.3.3 та 3.3.4 статут визначено, що підтвердженням членства в товаристві є відповідний документ - членська книжка садовода. Список членів товариства ведеться правлінням товариства за відповідною формою правління товариства і є документом постійного зберігання.

До прав члена товариства, зокрема, віднесено: брати участь у діяльності товариства та управлінні його справами, обирати і бути обраним до складу керівних органів управління; брати участь у загальних зборах (зборах уповноважених представників) членів товариства; бути присутнім на засіданнях правління (п. п. 4.1.1, 4.1.2 та 4.1.4 статуту).

Відповідно до п. п. 5.1, 5.2.1, 5.2.2, 5.2.7, 5.2.8, 5.2.9, 5.2.11, 5.2.12, 5.2.13 та 5.2.14 статуту відповідача керівними органами управління товариства є загальні збори (збори уповноважених представників) членів товариства, правління товариства, голова правління. Загальні збори (збори уповноважених представників) - надалі збори є найвищим керівним органом управління товариством.

До компетенції загальних зборів членів товариства, зокрема, належать:

- затвердження програм, Правил внутрішнього розпорядку та основних напрямків діяльності товариства;

- обрання голови правління, заступника голови, членів правління, ревізійної комісії терміном на два роки, а також звільнення їх від обов`язків;

- заслуховування звітів статутних органів товариства перед його членами;

- розгляд звернень на рішення про прийом та відмову у прийомі до членів товариства, а також скарг на виключення з членів товариства.

Чергові збори скликаються правлінням товариства не рідше одного разу на рік.

Про дату, місце, час проведення та порядок денний зборів члени товариства повідомляються не пізніше, ніж за 20 днів до визначеної дати їх проведення, у письмовій формі (об`яви, оголошення тощо).

У такому ж порядку скликаються позачергові збори (збори уповноважених представників) членів товариства, які можуть бути скликані на вимогу: голови правління, 2/3 складу правління, ревізійної комісії, ініціативної групи осіб, яка представляє інтереси не менше десяти відсотків членів товариства.

Збори товариства вважаються правомірними, якщо на них присутні не менше 50 відсотків членів товариства плюс один член товариства, або 75 відсотків їх уповноважених представників.

Для проведення зборів (зборів уповноважених представників) члени товариства вибирають робочу президію у складі голови та секретаря зборів, а також лічильну комісію.

Рішення на зборах (зборах уповноважених представників) членів товариства приймається відкритим або таємним голосуванням простою більшістю голосів присутніх членів товариства або письмовим опитуванням (не менше 60 відсотків).

Прийняті на зборах (зборах уповноважених представників) членів товариства рішення протягом десяти днів оформляються протоколом, який підписують голова зборів та секретар. Протокол скріплюється круглою печаткою і членам товариства надається можливість для ознайомлення в доступній формі (дошка оголошень, веб-сайт товариства тощо).

Також, згідно з п. п. 5.3.1, 5.3.2 та 5.3.8 статуту правління товариства є колегіальним виконавчим органом, який обирається на загальних зборах (зборах уповноважених представників) членів товариства з числа членів товариства, терміном на 2 роки і є підзвітним зборам.

До повноважень правління товариства, зокрема, відноситься:

- здійснення управління товариством в період між загальними зборами (зборами уповноважених представників) членів товариства;

- скликання та організаційно-технічне забезпечення проведення загальних зборів (зборів уповноважених представників) членів товариства і контроль виконання прийнятих ним рішень;

- складання балансу, штатного розпису, кошторису видатків і звітів товариства та подання їх для затвердження загальними зборами (зборами уповноважених представників) членів товариства;

- контроль за дотриманням членами товариства діючого законодавства України, статуту та Правил внутрішнього розпорядку;

- розгляд заяв, зауважень, пропозицій та скарг членів товариства;

- інформування членів товариства про рішення, які приймаються на засіданнях правління.

Рішення правління приймаються простою більшістю голосів членів правління. Прийняті рішення в десятиденний термін оформлюються протоколом. Протоколи правління підписуються головою правління або особою, що його заміщує, та секретарем засідання правління і оприлюднюється на веб-сайті товариства.

З огляду на зміст наявної в матеріалах справи копії протоколу засідання правління Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро" від 13.06.2021 правлінням прийнято рішення, зокрема, про проведення загальних зборів членів товариства шляхом письмового опитування у період з 25.07.2021 по 15.08.2021.

Надалі, 16.06.2021 на веб-сайті товариства було опубліковано календарний план проведення заходів з підготовки та проведення чергових загальних зборів членів Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро", де зазначено, що голосування відбудеться шляхом письмового опитування з 24.07.2021 по 15.08.2021, а також проект порядку денного. Скриншот відповідної сторінки наявний в матеріалах справи.

Рішенням правління товариства, оформленим протоколом від 05.07.2021, було розглянуто пропозиції до порядку денного загальних зборів, сформовано порядок денний загальних зборів членів товариства, обрано лічильну комісію, вирішено питання про прийняття та вибуття членів громадської організації.

Так, відповідно до змісту копії наявного в матеріалах справи проекту денного, на загальні збори винесено вирішення таких питань:

1) звіт голови правління про результати господарської діяльності 2020 року та його затвердження;

2) звіт та висновок ревізійної комісії. Затвердження фінансового звіту, річного балансу (п. 7.5 статуту) та звіту ревізійної комісії Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро" за 2020 рік (п. 5.5.6 статуту);

3) вибори голови правління Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро" та заступника голови правління на 2021-2023 р.р.;

4) затвердження "Правил щодо користування землями і майном загального користування та приватними садовими земельними ділянками";

5) затвердження рішення правління про прийняття та виключення членів Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро";

6) інше.

Надалі, рішенням правління товариства, оформленим протоколом від 20.07.2021, зокрема, було розглянуто пропозиції та внесення змін та доповнень до порядку денного загальних зборів, сформовано порядок денний загальних зборів членів товариства, затвердженого лічильну комісію, затверджено звіт голови правління про господарську діяльність у 2020 році, прийнято та виключено членів громадської організації. Копії вказаного протоколу з додатками до нього наявні у матеріалах справи.

Протоколом №1/21 від 24.07.2021 затверджено рішення лічильної комісії Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро" про обрання голови та секретаря лічильної комісії, формування додатку до листа опитування (додаткове питання), а також вирішено, що при не поверненні заповненого бланку членом Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро" його позиція буде зарахована, як утримався. Копія вказаного протоколу наявна у матеріалах справи.

Також у матеріалах справи наявні копії пропозицій членів товариства щодо питань, винесених на вирішення загальних зборів товариства.

Поряд з тим, зі змісту наявних у матеріалах справи копій протоколу правління Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро" від 21.08.2021 та доданих до нього додатків реєстрів запрошених і учасників убачається, що в опитуванні взяли участь 461 член Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро" (роздано листів опитування). До лічильної комісії надійшло 421 лист опитування. Результати голосування 40 членів товариства не враховано, оскільки після закінчення строку голосування листи опитування не повернуті лічильній комісії. Оригінали листів опитування наявні в матеріалах справи та оглянуті судом першої інстанції.

Стосовно обставин неповідомлення позивача про проведення зборів і їх порядок денний та ознайомлення позивача з прийнятими рішеннями судом першої інстанції встановлено наступне.

Судом вірно зазначено, що відсутність у Законі України "Про громадські об`єднання" строків та порядку повідомлення про проведення зборів членів товариства (шляхом визначення певного способу повідомлення) не нівелює наявність у ініціюючого збори суб`єкта та/або товариства обов`язку завчасно повідомити члена організації про скликання/проведення, зокрема, загальних зборів взагалі у будь-який можливий спосіб та строк, що є важливим для формування волі при прийнятті рішень зборами, аби кожен з його членів міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.

Пунктом 5.2.8 статуту відповідача передбачено, що таке повідомлення здійснюється не пізніше ніж за 20 днів до визначеної дати проведення загальних зборів у письмовій формі (об`яви, оголошення).

Як зазначено позивачем у позовній заяві та жодним чином не заперечується і не спростовано протягом розгляду справи, ОСОБА_1 дізнався про скликання зборів 16.06.2021 з відомостей на веб-сайті Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро". Таке оголошення було розміщено на веб-сайті товариства 16.06.2021, тобто за 38 днів до проведення письмового опитування і на доданих до матеріалів справи скриншотах зображено саме те оголошення, яке бачив позивач.

Відтак, відповідачем вжито всіх розумних заходів для реального повідомлення учасників про проведення цих зборів у порядку, передбаченому статутом.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про доведеність обставин обізнаності позивача про скликання загальних зборів шляхом проведення письмового опитування, їх порядок проведення, місце та порядок денний, у зв`язку з чим визнано необґрунтованими відповідні доводи ОСОБА_1 про неповідомлення його про скликання загальних зборів, зокрема, за 20 днів до проведення зборів.

Вказаним визнаються недоведеними і необґрунтованим доводи позивача про те, що йому не було персонально надіслано повідомлення про проведення загальних зборів з порядком денним, а також усі необхідні для проведення зборів документи, оскільки ані приписами Закону України "Про громадські об`єднання", ані положеннями статуту відповідача не передбачено обов`язку правління товариства та/або іншої особи, яка скликає загальні збори, надсилати кожному учаснику персонально повідомлення про збори та необхідні для їх проведення документи.

Викладені позивачем у позові обставини щодо того, що він бачив оголошення про проведення зборів шляхом письмового опитування, свідчать про доведеність обставин повідомлення позивача про проведення зборів саме тим способом, який передбачений статутом та який забезпечує досягнення отримання позивачем інформації щодо дати, місця і порядку проведення зборів та переліку документів, які були підготовлені до зборів.

З огляду на викладене, позивач жодним чином не був позбавлений можливості самостійно ознайомитися з відповідними документами в правлінні товариства (зокрема, рішеннями правління товариства), а наявність вказаного права позивач не заперечив. Однак, ОСОБА_1 не надав суду жодних доказів звернення до правління до моменту проведення зборів з відповідним проханням.

Отже, у спірній ситуації скликались та проводились саме загальні збори, а підставою такого скликання стали обставини необхідності вирішення питання діяльності товариства в умовах карантинних обмежень, що не суперечить як приписам Закону України "Про громадські об`єднання", п. п. 5.2.8, 5.2.13 статуту товариства, так і волі більшості членів товариства.

Сама ж лише незгода позивача з відповідними рішеннями загальних зборів товариства та його власне бачення порядку їх проведення, відхиляється судом як юридично неспроможна позиція в розрізі предмету спору.

З приводу кворуму загальних зборів для прийняття на них рішень з питань порядку денного шляхом письмового опитування, місцевим господарським судом вірно встановлені наступні обставини.

Відповідно до п. 5.2.13 статуту відповідача передбачено проведення загальних зборів шляхом письмового опитування членів громадської організації. Відтак, указана форма голосування є належним підтвердженням фіксації волевиявлення членів товариства.

З огляду на вказане та передбачені процесуальними нормами принципи доказування, зокрема "поза розумним сумнівом", під час дослідження питання щодо загальної кількості членів Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро" станом на момент проведення спірних загальних зборів, суд дійшов висновку про те, що поіменний список членів Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро" у сукупності з заявами про прийняття в члени товариства, довідками та реєстрами, копії яких наявні в матеріалах справи, є належними та достовірними доказами на підтвердження того, що у період проведення загальних зборів у товаристві обліковано 748 членів.

Зі змісту протоколу від 21.08.2021 випливає, що під час проведення загальних зборів через письмове опитування за прийняття рішень по питаннях першому-п`ятому порядку денного голосували 421 члени товариства. Як наслідок, членами товариства прийнято наступні рішення:

1) по першому питанню вирішено затвердити звіт голови правління товариства про результати господарської діяльності у 2020 році;

2) по другому питанню вирішено затвердити звіт та висновок ревізійної комісії, фінансовий звіт, річний баланс за 2020 рік;

3) по третьому питанню вирішено продовжити повноваження голови та заступника голови правління Ковальової Г.П. та ОСОБА_5 на наступний термін 2021-2023 р.р.;

4) по четвертому питанню - затвердити "Правила щодо користування землями і майном загального користування та приватними садовими земельними ділянками";

5) по п`ятому питанню - затвердити вибуття з членів товариства списком згідно наведеного переліку та списком, за рішенням правління від 18.07.2021, згідно наведених переліків, а також прийняття у члени товариства списком згідно наведеного переліку;

6) по додатковому питанню - продовжити повноваження членів правління Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро" до наступних загальних зборів членів.

З огляду на зазначене, усі вказані рішення за результатами загальних зборів прийнято за наявності кворуму, оскільки на них голосували більше 50% членів товариства.

До того ж, позивач не спростував у передбаченому процесуальним законом порядку більш вірогідними доказами:

- обставин обліку у товаристві 748 членів станом на момент проведення спірних зборів;

- обставини існування саме тієї кількості членів товариства, яка прийняла участь у зборах через письмове опитування, як-то волевиявлення 421 члена товариства щодо питань, винесених на вирішення загальних зборів;

- членство осіб, які голосували у листах опитування.

Таким чином, наведені позивачем аргументи щодо відсутності кворуму свідчать лише про те, що позиція позивача у вказаному питанні є такою, яка переслідує мету встановлення кількості членів товариства, як факту.

Поряд з цим в межах предмету і підстав позову у зазначеній справі до компетенції господарського суду віднесено перевірку наявними в матеріалах справи доказами тих обставин, про які зазначає особа у заявах по суті справи, на предмет належності, допустимості, достовірності засобів доказування, а не вчинення дій, які відносяться до внутрішньої діяльності юридичної особи, зокрема, через витребування у цієї особи документів щодо відповідної діяльності.

Водночас, матеріали справи не місять жодних доказів, які б свідчили про відмову позивачу у реєстрації для участі в загальних зборах через письмове опитування чи ненадання листа опитування для здійснення свого волевиявлення чи будь-яких інших дій, які б свідчили про перешкоджання відповідачем здійснення ОСОБА_1 прав на управління товариством, зокрема, через участь у загальних зборах.

Решта ж доводів та аргументів позивача стосовно наявності певних порушень під час оформлення прийнятих рішень загальними зборами протоколом правління, судом оцінено критично, оскільки ОСОБА_1 не обґрунтовано та не доведено, що по відношенню до позивача внаслідок прийняття спірних рішень загальними зборами настали будь-які обмеження, а іншим членам громадської організації надані несправедливі переваги за рахунок позивача.

Посилання ж позивача на неповідомлення інших членів про проведені збори не свідчать про порушення саме прав ОСОБА_1 як члена громадської організації.

Крім того, судом враховано, що надання оцінки щодо того, які саме збори були скликані та відбулися 15.08.2023, що оформлені протоколом від 21.08.2021 на підставі п. 5.2.14 статуту, не змінює досягнення мети проведення таких зборів - розгляд і прийняття рішень згідно порядку денного щодо діяльності товариства. Як наслідок, вказане жодним чином не свідчить ані про порушення порядку скликання та проведення відповідних зборів, ані про порушення прав позивача.

З огляду на зазначене судом враховано, що за результатом вирішення конфлікту шляхом визнання недійсними спірних рішень не мають бути спричинені безпосередні негативні наслідки для інших членів товариства, тоді як із прийнятими рішеннями фактично не погоджується лише позивач. Рішеннями загальних зборів не вирішувалося питання щодо прав, законних інтересів чи обов`язків безпосередньо ОСОБА_1 . У разі незгоди з рішеннями загальних зборів щодо діяльності товариства ОСОБА_1 як член товариства, також не позбавлений права ініціювати скликання загальних зборів з метою вирішення на майбутнє іншим чином питань, які розглядалися на загальних зборах через письмове опитування, оскільки саме загальні збори мають право в будь-який час прийняти будь-яке рішення, пов`язане зі статутною діяльністю громадської організації. В протилежному випадку у разі задоволення позову виключно з підстав порушення порядку прийняття рішення членів громадської організації нівелюються юридичні підстави для здійснення останньою господарської діяльності за період, який вже минув, що створює юридичну невизначеність для товариства і всіх його членів.

Оцінюючи вказаний протокол від 21.08.2021 у розрізі дослідження та встановлення обставин дотримання порядку скликання і проведення з 25.07.2021 по 15.08.2021 загальних зборів членів товариства шляхом письмового опитування, з урахуванням наведених статутних положень та норм права стосовно доказування, суд дійшов висновку, що протокол у сукупності з наявними в матеріалах справи доказами участі членів товариства в таких зборах є належним та достовірним доказом дійсної волі 421 члена товариства на участь у таких зборах, містить ідентифікуючі відомості про осіб, які підписали вказаний протокол (голова зборів та секретар), а також скріплений печаткою відповідача.

Тобто, у протоколі зафіксовано відповідні обставини таким чином та за допомогою таких даних, які дають можливість оцінити їх як належні та достовірні стосовно певних обставин, зокрема щодо дійсного волевиявлення 421 члена товариства прийняти рішення згідно порядку денного щодо діяльності товариства на загальних зборах товариства через письмове опитування, що було проведено з 25.07.2021 по 15.08.2021.

Насамкінець слід зазначити, що член товариства не може оскаржити будь-яке рішення лише через наявність у нього статусу члена без обґрунтування, чим саме оспорюване ним рішення органу управління громадської організації порушує його права та/або законні інтереси. При цьому, посилання позивача в обґрунтування позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників громадської організації на порушення його корпоративних прав на участь в управлінні товариством свідчить про загальний, абстрактний характер таких порушень. Такі посилання позивача є недостатніми для висновку про доведеність факту порушення його прав та/або інтересів спірними рішеннями.

Так, з метою отримання судового захисту шляхом визнання недійсними саме рішень загальних зборів учасник громадської організації не може абстрактно та загально посилатися на порушення свого права на участь в управлінні, а має обґрунтувати конкретне несправедливе обмеження (порушення) його безпосередніх прав чи інтересів прийнятими рішеннями, що оскаржується, а також співмірність обраного способу захисту (відновлення становища, яке існувало до прийняття оскаржуваного рішення) зі стверджуваним порушенням. Оскаржувані рішення органів управління товариства можуть бути визнані недійсними лише у разі, якщо вони прямо (а не опосередковано чи потенційно) впливають на права чи законні інтереси учасника та порушують їх та, за умови, що буде дотримано справедливий баланс між індивідуальними та загальними інтересами, що залежить від всіх обставин у кожному окремому випадку. При цьому, позивач повинен довести, що існує безпосередній зв`язок між стверджуваним порушенням та прийнятими оскаржуваними ним рішеннями органів управління громадської організації.

Визнання ж судом недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені корпоративні права одного учасника товариства, може зачіпати корпоративні права інших учасників, відповідно порушується баланс інтересів учасників товариства, що має наслідком непропорційність втручання у правовідносини сторін та фактично є втручанням суду у господарську діяльність такого товариства.

З огляду на викладене, усі інші доводи та відповідні правові підстави стосовно порушення прав позивача підлягають відхиленню, позаяк відсутність у позивача порушеного суб`єктивного права в розрізі заявленого предмету позову тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні вимог незалежно від інших встановлених судом обставин.

Щодо вимоги про визнання недійсними рішень правління відповідача, затверджених протоколом від 13.06.2021, суд зазначає наступне.

З огляду на викладені положення статуту та зміст рішень правління відповідача, оформлених протоколом від 13.06.2021, вбачається, що суб`єкти, яким статутом надано повноваження скликати загальні збори, прийняли відповідне рішення та оформили його відповідним протоколом і опублікувавши його на веб-сайті товариства.

З огляду на встановлені судом обставини обізнаності позивача щодо існування означеного рішення зборів правління та враховуючи, що позивач не довів, яким чином сприятиме відновленню його прав, у випадку їх порушення, визнання недійсним рішень правління Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро", оформлених протоколом від 13.06.2021, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсним таких рішень.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень загальних зборів, проведених з 25.07.2021 по 15.08.2021, суд зазначає наступне.

Так, рішення загальних зборів учасників та інших органів громадської організації є актами, які зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

На переконання суду, заявляючи вимогу про визнання недійсними рішень загальних зборів, проведених з 25.07.2021 по 15.08.2021, позивач, фактично, просить визнати недійсним письмове опитування, проведене у вказаний період, оскільки, зазвичай, за результатами підрахунку результатів письмового опитування членів товариства його результати вносять до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань порядку денного. Тобто, саме по собі письмове опитування без оформлення його результатів протоколом загальних зборів не є рішенням таких зборів.

Поряд з цим, письмове опитування - це вираженням волі членів товариства, однак закон не визначає умов недійсності письмового опитування (листів опитування), які заповнюються учасниками громадської організації при вирішенні питань, що виносяться на загальні збори, оскільки законом не затверджено конкретної форми такого опитування (листів опитування).

Враховуючи викладене, а також те, що позивач не навів положень законодавства, які б передбачали такий спосіб захисту порушеного права члена громадської організації, суд дійшов висновку, що зазначена вимога позивача є неефективним (неналежним) способом захисту прав ОСОБА_1 як учасника товариства, оскільки не призведе до поновлення таких прав.

Отже, встановивши недоведеність обставин порушення спірними рішеннями загальних зборів прав позивача та зведення аргументації позову фактично до незгоди з проведенням зборів і прийнятими на них рішеннями, суд першої інстанції дійшов правомірних висновків, що вказане не є підставою для визнання оскаржуваних рішень загальних зборів недійсними.

Як наслідок, колегія суддів вважає правомірними висновки місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заявленого позову.

Отже, доводи апеляційної скарги позивача в частині неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідності висновків, викладених судом, встановленим обставинам справи, та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, спростовуються встановленими вище обставинами, а тому колегією суддів відхиляються.

Поряд з цим, позивач у скарзі також посилається на порушення місцевим господарським судом приписів процесуального закону.

За доводами позивача, у судовому засіданні 11.08.2023, у якому представник позивача приймав участь у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, було оголошено перерву до 08.09.2023. Поряд з цим, Господарський суд Київської області не забезпечив участь представника позивача у судовому засіданні 08.09.2023 у режимі відеоконференції. Вказане, на переконання скаржника, є порушенням норм процесуального права, що полягає у незабезпеченні можливості стороні реалізувати надані їй законом процесуальні права.

Натомість, апеляційний суд вважає наведені доводи необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне.

Скаржник хоч і не зазначає в апеляційній скарзі посилання на номер справи, однак, фактично, цитує висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 23.03.2023 у справі №905/2371/21. В наведеній постанові Верховним Судом розглядалися доводи скаржника, що полягали у наступному.

Так, у судовому засіданні 15.08.2022 (в якому представник скаржника брав участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду) було оголошено перерву до 02.09.2022. Проте, місцевий господарський суд не забезпечив участь представника у судовому засіданні 02.09.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. У свою чергу, суд апеляційної інстанції, зазначаючи про те, що вказане товариство не зверталося до місцевого господарського суду з відповідним клопотанням про участь у судовому засіданні 02.09.2022 в режимі відеоконференції, не врахував того, що у клопотанні від 22.07.2022 скаржник просив суд забезпечити проведення судових засідань (у тому числі підготовчого) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, а не конкретно визначеного судового засідання.

Касаційний суд, скасовуючи рішення судів у справі №905/2371/21, встановив, що ухвалою господарського суду Донецької області від 28.07.2022 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 15.08.2022. Скаржник 22.07.2022 звернувся до місцевого господарського суду з клопотанням про забезпечення проведення судових засідань у справі (у тому числі підготовчого) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Процесуальне законодавство не містить приписів, які унеможливлювали б звернення до суду з єдиним (одним) клопотанням (заявою) щодо участі у всіх судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції (що і було зроблено скаржником) або передбачали звернення виключно з окремим клопотанням (заявою) щодо кожного судового засідання. Згідно ухвали суду від 28.07.2022 заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів задоволено, постановлено провести судове засідання, призначене на 15.08.2022, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Відповідно до ухвали суду від 15.08.2022 у судове засідання з`явився представник скаржника та надав пояснення по суті позовних вимог. У судовому засіданні 15.08.2022 оголошено перерву до 02.09.2022. В наведеній ухвалі суд зазначив про те, що участь у судових засіданнях можлива лише в режимі відеоконференції у зв`язку з існуванням реальної загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справ в умовах воєнної агресії проти України.

Верховним Судом зазначено про те, що оголошення перерви у судовому засіданні - це процесуальна дія суду стосовно перенесення часу продовження судового засідання на інший чітко визначений час. Оголошення перерви у судовому засіданні не впливає на розвиток господарського процесу по справі, оскільки наступне судове засідання не починається спочатку, а провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій було оголошено перерву (ст. 216 ГПК України).

Згідно з протоколом судового засідання від 02.09.2022 та рішенням суду від 02.09.2022 представники сторін у судове засідання не з`явилися. Водночас, у матеріалах справи відсутні докази того, що місцевий господарський суд під час проведення судового засідання 02.09.2022 здійснив запрошення/виклик представника скаржника на його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (про що, зокрема, зазначав представник у запиті до суду з приводу надання інформації щодо провадження у справі). Також відсутні докази того, що під час запрошення/виклику представника скаржника на його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції існувала технічна неможливість його участі у відеоконференції, переривання або відсутність інтернет-зв`язку, що, у свою чергу, призвело до неможливості з`єднання суду з представником названого товариства.

Як наслідок, за висновками Верховного Суду, незабезпечення місцевим господарським судом участі представника скаржника у судовому засіданні 02.09.2022 у режимі відеоконференції без вагомих на те підстав призвело до незабезпечення можливості стороні реалізувати надані їй законом процесуальні права, що є одним з ключових принципів процесуальної справедливості. З урахуванням викладеного, зважаючи на допущене місцевим господарським судом суттєве порушення норм процесуального права, яке унеможливило участь представника скаржника у судовому засіданні, і таке порушення не усунуто судом апеляційної інстанції, судові рішення попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Поряд з цим, апеляційний суд вважає, що наведені вище висновки не підлягають застосуванню до правовідносин сторін у даній справі та не є релевантними з огляду на відмінність в обставинах справ.

З матеріалів даної справи вбачається, що у судовому засіданні 28.07.2023, у якому був присутній представник скаржника, судом першої інстанції оголошено перерву до 11.08.2023. До Господарського суду Київської області 10.08.2023 через підсистему Електронний суд надійшло клопотання представника Гордієнка В.І. про розгляд справи у режимі відеоконференції. У прохальній частині клопотання представник просив суд провести розгляд справи у режимі відеоконференції.

Поряд з цим, у мотивувальній частині клопотання вказано, що участь у судовому засіданні може бути ускладнена з огляду на постійні повітряні тривоги та через значну відстань, час та витрати на дорогу. Отже, слід зробити висновок, що представник позивача просив суд забезпечити його участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції саме 11.08.2023, що також вбачається зі змісту абз. 4 клопотання (том 4, а. с. 1, на звороті).

При цьому, клопотання не містило прохання до суду забезпечити участь представника у режимі відеоконференції в усіх судових засіданнях у даній справі.

В подальшому, Господарський суд Київської області ухвалою від 10.08.2023 задовольнив клопотання представника позивача та постановив забезпечити проведення судового засідання 11.08.2023 в режимі відеоконференції.

Отже, не зважаючи на порушення представником позивача строку на подання клопотання, визначеного ч. 2 ст. 197 ГПК України (не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання), судом було забезпечено процесуальне право представника позивача взяти участь у судовому засіданні.

В даному засіданні суду було оголошено перерву до 08.09.2023.

У свою чергу, у судове засідання 08.09.2023 ані позивач, ані представник позивача не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, тоді як про дату та час проведення судового розгляду представник позивача був повідомлений належним чином, про що свідчать наявний в матеріалах справи протокол судового засідання від 11.08.2023.

До того ж, 23.08.2023 представник позивача ознайомився з матеріалами справи, про що свідчить відповідна відмітка та його підпис на клопотанні (том 4, а. с. 9).

Апеляційна скарга не містить доказів того, що представник позивача мав намір прийняти участь у судовому засіданні 08.09.2023 саме у режимі відеоконференції (в матеріалах справи відсутня відповідна заява представника позивача про участь у судовому засіданні 08.09.2023 в режимі відеоконференції) та вживав усіх залежних від нього заходів для участі у судовому засіданні 08.09.2023, зокрема, очікував запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні, телефонував до суду у зв`язку з непідключенням його до судового засідання, намагався подати заяви/клопотання про перенесення судового засідання у зв`язку з цим.

В контексті наведеного судом враховано, що згідно з п. 7.1 Інструкції користувача підсистеми відеоконференцзв`язку, для роботи із системою відеоконференцзв`язку передбачено, що для того, щоб учаснику справи прийняти участь у судовому засіданні за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС, необхідно подати відповідну заяву до суду згідно з п. 46 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Після того, як секретар судового засідання проінформував учасника справи засобами телефонного зв`язку (електронної пошти), вказаними в поданій до суду заяві, щодо наявності технічної можливості проведення засідання в режимі відеоконференції, в день судового засідання, за ~10 хвилин (орієнтовно) до початку слухання учасник має авторизуватися на сайті https://vkz.court.gov.ua, виконати перевірку обладнання та очікувати на запрошення до конференції на сторінці «Мої конференції».

Таким чином, вирішуючи питання, порушене скаржником в апеляційній скарзі, щодо незабезпечення Господарським судом Київської області участі представника позивача у судовому засіданні 08.09.2023 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, апеляційний суд не може враховувати висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 23.03.2023 у справі №905/2371/21, оскільки у справі №905/2371/21 скаржник звернувся до місцевого суду з клопотанням про забезпечення проведення всіх судових засідань у справі в режимі відеоконференції, в той час у даній справі №911/1721/22 представник позивача просив суд забезпечити його участь у режимі відеоконференції у конкретному судовому засіданні, призначеному на 11.08.2023.

При цьому, ключовим у вирішенні даного питання колегія суддів вважає факт належного повідомлення позивача про дату, час та місце проведення судового засідання 08.09.2023, що підтверджується протоколом судового засідання від 11.08.2023 та відміткою і особистим підписом на клопотанні про ознайомлення з матеріалами справи від 23.08.2023. Як наслідок, це свідчить про відсутність порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, які є обов`язковою умовою для скасування ухваленого рішення.

Наведені обставини у їх сукупності, на переконання апеляційного суду, свідчать про відсутність порушення норм процесуального закону, про які зазначено скаржником у скарзі.

З урахуванням усього вищезазначеного, апеляційний суд відхиляє доводи скаржника щодо не абезпечення судом першої інстанції участі представника позивача у судовому засіданні 08.09.2023 у режимі відеоконференції.

Щодо стягнення з позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу та апеляційної скарги Гордієнка В.І. на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 06.10.2023.

Судом встановлено, що у своїй першій заяві по суті спору відповідачем зазначено, що Громадська організація "Садівницьке товариство "Агро" понесла та очікує понести під час розгляду справи судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 23450,00 грн.

Звертаючись до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, відповідач просив стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 23450,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 23450,00 грн відповідачем до суду першої інстанції надано наступні докази:

- копію договору про надання правової допомоги №2629/13 від 09.01.2023, укладеного між Громадською організацією "Садівницьке товариство "Агро" та адвокатом Голинським О.О.;

- акт надання послуг з правової (правничої) допомоги №1-2629/13 від 05.04.2023 на суму 13400,00 грн з розрахунком вартості наданих послуг;

- копію платіжної інструкції №947 від 05.04.2023 на суму 13400,00 грн;

- акт надання послуг з правової (правничої) допомоги №2-2629/13 від 08.09.2023 на суму 10050,00 грн з розрахунком вартості наданих послуг;

- копію платіжної інструкції №995 від 08.09.2023 на суму 10050,00 грн.

У заяві відповідачем зазначено, що витрати на правову допомогу у розмірі 23450,00 грн понесені та заявлені до стягнення за весь час ведення справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

У клопотанні про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу Гордієнко В.І. зазначив, що такі витрати є неспівмірними з обсягом наданих адвокатом послуг та складністю справи, тоді як ненадання йому документів на підтвердження надання таких послуг свідчить про нереальність таких витрат і їх штучний характер, а заява відповідача не містить обґрунтувань щодо складності справи та витраченого адвокатом часу. До того ж, посилаючись, зокрема, на постанови Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, 23.11.2020 у справі №638/7748/18 та 03.10.2019 у справі №922/445/19, позивач вказав на те, що недотримання відповідачем вимог щодо співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, а тому просив зменшити суму судових витрат на професійну правову допомогу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. ч. 3 та 4 ст. 244 ГПК України).

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору, як наслідок суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України, які застосовуються за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Аналогічні за змістом висновки наведені у постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №910/17343/20 та 15.06.2022 у cправі №911/2652/17 (911/3581/20).

Також суд вважає за необхідне звернутися до викладеної у додаткових постановах Верховного Суду від 30.06.2022 у справі №915/517/21 та 16.02.2023 у справі №911/1779/21 правової позиції, згідно якої для включення всієї суми гонорару у відшкодування згідно ст. 126 ГПК України має бути установлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим, тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою. Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Подібні висновки викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, ураховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу, зокрема: критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до п. п. 6.2 та 6.3 договору про надання правової допомоги №2629/13 від 09.01.2023 сторони визначили порядок обчислення гонорару адвоката та встановили його у фіксованому розмірі, який визначається в розрахунку вартості послуг, наданих адвокатом, та здійснених ним фактичних витрат, необхідних для надання правової (правничої) допомоги у справі, та фіксується в актах надання послуг з правової (правничої) допомоги.

Сторони погодили вартість послуг з правової (правничої) допомоги адвоката:

- вартість професійної правової (правничої) допомоги адвоката, пов`язаної зі справою, включаючи проведення попереднього аналізу справи, збір інформації та документів, аналіз судової практики щодо подібних спірних правовідносин, підготовка відзиву на позовну заяву, інших процесуальних документів є фіксованою і складає 6700,00 грн, що відповідає 1 розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2023. Вказана у цьому пункті вартість професійної правової (правничої) допомоги адвоката визначена за весь час ведення справи в суді першої інстанції і не залежить від кількості та обсягу підготовлених документів, які можуть бути при розгляді даної справи;

- вартість професійної правової (правничої) допомогу адвоката за представництво клієнта в суді першої інстанції (участь у судових засіданнях) є фіксованим і складає 3350,00 грн, що відповідає 0,5 розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2023. Вказана у цьому пункті вартість професійної правової (правничої) допомоги адвоката визначена за весь час ведення справи в суді першої інстанції і не залежить від кількості судових засідань, які можуть бути при розгляді даної справи;

- вартість професійної правової (правничої) допомоги адвоката, пов`язаної зі справою, включаючи проведення аналізу судового рішення, прийнятого за результатами розгляду у суді першої інстанції та судової практики, підготовка апеляційної скарги та/або відзиву на апеляційну скаргу, інших процесуальних документів є фіксованою і складає 6700,00 грн, що відповідає 1 розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2023. Вказана у цьому пункті вартість професійної правової (правничої) допомоги адвоката визначена за весь час ведення справи в суді апеляційної інстанції і не залежить від кількості та обсягу підготовлених документів, які можуть бути при розгляді даної справи в суді апеляційної інстанції;

- вартість професійної правової (правничої) допомоги адвоката за представництво клієнта в суді апеляційної інстанції (участь у судових засіданнях) є фіксованим і складає 3350, 0 грн, що відповідає 0,5 розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2023. Вказана у цьому пункті вартість професійної правової (правничої) допомоги адвоката визначена за весь час ведення справи в суді апеляційної інстанції і не залежить від кількості судових засідань, які можуть бути при розгляді даної справи в суді апеляційної інстанції;

- вартість професійної правової (правничої) допомоги адвоката, пов`язаної зі справою, включаючи проведення аналізу судового рішення, прийнятого за результатами розгляду у суді апеляційної інстанції, аналіз судової практики та висновків Верховного Суду стосовно вирішення спорів у подібних правовідносинах, підготовка касаційної скарги та/або відзиву на касаційну скаргу, інших процесуальних документів є фіксованою і складає 6700,00 грн, що відповідає 1 розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2023. Вказана у цьому пункті вартість професійної правової (правничої) допомоги адвоката визначена за весь час ведення справи в суді касаційної інстанції і не залежить від кількості та обсягу підготовлених документів, які можуть бути при розгляді даної справи в суді касаційної інстанції;

- вартість професійної правової (правничої) допомоги за представництво клієнта в суді касаційної інстанції (участь у судових засіданнях) є фіксованим і складає 3350,00 грн, що відповідає 0,5 розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2023. Вказана у цьому пункті вартість професійної правової (правничої) допомоги адвоката визначена за весь час ведення справи в суді касаційної інстанції і не залежить від кількості судових засідань, які можуть бути при розгляді даної справи в суді касаційної інстанції.

Пунктом 1.2 договору сторони також погодили, що під професійною правничою допомогою мається на увазі:

- проведення попереднього аналізу справи, збір інформації та документів по цій справі;

- підготовка та складання відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь;

- підготовка та складання апеляційної скарги (у разі необхідності), відзиву на апеляційну скаргу;

- підготовка та складання касаційної скарги (у разі необхідності), відзиву на касаційну скаргу;

- складання заяв, клопотань, заперечень, інших процесуальних документів до суду;

- участь у судових засіданнях, у т. ч. участь у розгляді справи у суді першої інстанції, а у разі потреби у суді апеляційної та касаційної інстанцій;

- ознайомлення з матеріалами справи в суді (за необхідністю);

- подання до суду доказів;

- вчинення інших процесуальних дій.

Водночас, приписами пп. «б» та «в» п. 4 ч. 1 ст. 282 ГПК України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

У свою чергу, приписи пп. «б» та «в» п. 4 ч. 1 ст. 315 ГПК України передбачають, що постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Також, ч. 14 ст. 129 ГПК України передбачає, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Беручи до уваги викладене, оскільки постанови судів апеляційної та касаційної інстанції передбачають зазначення про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, зокрема, за наслідками апеляційного та касаційного перегляду ухвали Господарського суду Київської області від 31.01.2022, тоді як така ухвала була скасована, а справа не передавалася на новий розгляд, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для розподілу та стягнення з Гордієнка В.І. судових витрат, понесених відповідачем у зв`язку з апеляційним та касаційним оскарженням відповідних ухвали та постанови у даній справі.

За цих обставин, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду з приводу відмови у стягненні з позивача витрат на професійну правничу дорогому у розмірі 13400,00 грн.

Щодо решти витрат у розмірі 10050,00 грн колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості таких витрат.

Так, пропорційність, яка застосовується судами у розподілі судового збору, і яка визначається виключно через кількісний критерій заявлених немайнових вимог, не є тотожною пропорційності, яка у даному випадку не пов`язується виключно з кількісним аспектом і визначається через співвідношення між поставленою метою, конкретними матеріально-правовими вимогами, як способами її досягнення та отриманим результатом.

Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2023 у справі №922/4022/20.

Водночас, зазначивши про неспівмірність розміру судових витрат на правову допомогу, позивачем жодним чином не обґрунтовано та не надано суду доказів, які свідчили б про неспівмірність, нерозумність та/або нереальність заявлених відповідачем до стягнення витрат, що попри те не спростовує зробленого судом висновку про співмірність, пропорційність та необхідну розумність під час розгляду зазначеної справи витрат відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 10050,00 грн.

У зв`язку з цим, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, у розмірі 10050,00 грн.

Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції щодо часткового задоволення заяви Громадської організації "Садівницьке товариство "Агро" про ухвалення додаткового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг та розподіл судових витрат.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76 та 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2023 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 06.10.2023 у справі №911/1721/22 ухвалені з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційні скарги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2023, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

При цьому, розподіл витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 06.10.2023 судом не здійснюється, оскільки сплата судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Законом України «Про судовий збір» не передбачена.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2023 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 06.10.2023 у справі №911/1721/22 залишити без змін.

3. Витрати ОСОБА_1 зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на скаржника.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складений 12.12.2023.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов