Постанова

від 26.03.2024 по справі 911/1721/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року

м. Київ

cправа №911/1721/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронської Г.О. - головуючої, Бакуліної С.В., Баранця О.М.,

за участю секретаря судового засідання Балли Л.М.,

представників учасників справи:

від позивача: Писаренко М.О.,

від відповідача: Ковальова Г.П., Голинський О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Київської області

(суддя Горбасенко П.В.)

від 08.09.2023

та на постанову Північного апеляційного господарського суду

(колегія суддів: Шапран В.В. - головуючий, Андрієнко В.В., Буравльов С.І.)

від 28.11.2023

у справі за позовом ОСОБА_1

до Громадської організації «Садівницьке товариство «Агро»

про визнання недійсними рішень,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Громадської організації «Садівницьке товариство «Агро» про:

- визнання недійсними рішень правління Відповідача, затверджених протоколом від 13.06.2021;

- визнання недійсними рішень загальних зборів Відповідача, проведених з 25.07.2021 по 15.08.2021;

- визнання недійсними рішень правління Відповідача, затверджених протоколом від 21.08.2021.

2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням внаслідок ухвалення оспорюваних рішень прав Позивача на участь в управлінні об`єднанням, а також ухвалення оспорюваних рішень з порушенням процедури, оскільки про проведення зборів Позивача не було належним чином повідомлено.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Київської області від 08.09.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 у справі №911/1721/22, у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що:

- Позивач був обізнаний про скликання загальних зборів шляхом проведення письмового опитування, порядок їх проведення, місце та порядок денний, а тому відповідні доводи Позивача визнано необґрунтованими;

- усі рішення за результатами загальних зборів прийнято за наявності кворуму, оскільки на них голосували більше 50% членів товариства;

- інші викладені у позові доводи та відповідні правові підстави стосовно порушення прав позивача відхилено, оскільки Позивачем не доведено порушення його прав та законних інтересів внаслідок ухвалення рішень правління та рішення загальних зборів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи

5. Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 у справі №911/1721/22, у якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та справу передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

6. Підставою касаційного оскарження Скаржник визначив:

- пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України - Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 01.10.2019 у справі №910/7554/18 та від 17.12.2019 у справі №904/4887/18, а саме, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59, 60 Закону України «Про господарські товариства», статті 41, 42 Закону України «Про акціонерні товариства», стаття 15 Закону України «Про кооперацію»); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина 6 статті 42 Закону України «Про акціонерні товариства»); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п`ята статті 61 Закону України «Про господарські товариства»); відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина 6 статті 60 Закону України «Про господарські товариства»); відсутність загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України «Про акціонерні товариства»);

- пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України - Скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного суду щодо застосування положень частини першої статті 1, частини 6 статті 3, частини 1 статті 5, статей 11, 24 Закону України «Про громадські об`єднання» у подібних правовідносинах;

- пункт 4 частини 2 статті 287 ГПК України - Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази.

7. В обґрунтування касаційної скарги Скаржник зазначив:

- під час скликання і проведення зборів не було дотримано вимог статуту, збори проведені без участі членів Відповідача та оголошення про збори із зазначенням порядку денного та без відповідного кворуму, а відомості, зазначені у протоколі від 21.08.2021, щодо кількості голосуючих в кількості 461 член не відповідають дійсності;

- проведення загальних зборів шляхом письмового опитування членів Відповідача статутом не передбачено;

- в порушення пункту 5.2.12. статуту члени Відповідача не обирали голову, секретаря, лічильну комісію;

- скликання загальних зборів повинно бути проведено з визначенням дати, місяця, часу проведення, оскільки у пункті 5.2.8 статуту зазначено, що для проведення загальних зборів визначається дата, а не період часу;

- письмовим опитуванням Відповідач підмінив процедуру скликання та проведення загальних зборів, яка прописана у пунктах 5.2.8, 5.2.11 статуту;

- в порушення пункту 5.2.14 статуту рішення загальних зборів не оформлено протоколом, не підписано головою та секретарем зборів, не скріплено печаткою Відповідача та не надано для ознайомлення іншим учасникам Відповідача;

- судом першої інстанції було порушено розгляд справи, оскільки у судовому засіданні 11 серпня 2023 року, в якому представник Скаржника брав участь у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, було оголошено перерву до 08 вересня 2023 року. Проте суд першої інстанції не забезпечив участь представника Скаржника у судовому засідання 08 вересня 2023 року у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду;

- у матеріалах справи відсутні докази того, що суд першої інстанції під час проведення судового засідання 08 вересня 2023 року здійснив запрошення/виклик представника Скаржника на його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, також відсутні докази того, що під час запрошення/виклику представника Скаржника для його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції існувала технічна неможливість його участі у відеоконференції, переривання або відсутність інтернет-зв`язку, що призвело до неможливості з`єднання суду з представником Скаржника.

8. Відповідач, у встановлений Судом строк, подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому скаргу просив залишити без задоволення, а рішення та постанову судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Відзив обґрунтовано з посиланням на мотиви, якими керувалися суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

9. Скаржник є членом Громадської організації «Садівницьке товариство «Агро», в підтвердження чого до матеріалів справи долучено копію довідки від 04.10.2021 за підписом голови правління Відповідача Ковальової Г.П.

10. Статутом Відповідача, затвердженим загальними зборами протоколом від 12.11.2016 №2, передбачено:

- Відповідач є неприбутковою, недержавною, некомерційною громадською організацією, створеною на основі єдності інтересів для спільної реалізації членами товариства своїх прав і свобод, для організації та ведення колективного садівництва на земельній ділянці загальною площею 59 га, що розташоване за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Артемівка (пункт 1.1. статуту);

- товариство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, поточний та інші рахунки у банківських установах, круглу печатку, може мати штамп з власним найменуванням, бланки зі своєю символікою, іншу атрибутику юридичної особи (пункт 1.5. статуту);

- у своїй діяльності товариство керується Конституцією України, Цивільним, Земельним та Податковим кодексами України, Законом України «Про громадські об`єднання», іншими законодавчими та нормативно правовими актами України, цим Статутом, внутрішніми положеннями товариства (за наявності), рішеннями керівних органів управління товариством (пункт 1.7. статуту);

- основна мета діяльності товариства - здійснення та захист прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших спільних інтересів членів товариства (пункт 2.1. статуту);

- підтвердженням членства в товаристві є відповідний документ - членська книжка садовода (підпункт 3.3.3. пункту 3.3. статуту);

- список членів товариства ведеться правлінням товариства за відповідною формою правління товариства і є документом постійного зберігання (пункт 3.3.4. статуту);

- права члена товариства: брати участь у діяльності товариства та управлінні його справами, обирати і бути обраним до складу керівних органів управління; брати участь у загальних зборах (зборах уповноважених представників) членів товариства; бути присутнім на засіданнях правління (підпункт 4.1.2. пункту 4.1. статуту);

- керівними органами управління товариства є загальні збори (збори уповноважених представників) членів товариства, правління товариства, голова правління (пункт 5.1. статуту);

- загальні збори (збори уповноважених представників) - надалі збори є найвищим керівним органом управління товариством (підпункт 5.2.1. пункту 5.2. статуту);

- до компетенції загальних зборів членів товариства належать, зокрема: затвердження програм, Правил внутрішнього розпорядку та основних напрямків діяльності товариства; обрання голови правління, заступника голови, членів правління, ревізійної комісії терміном на два роки, а також звільнення їх від обов`язків; заслуховування звітів статутних органів товариства перед його членами, розгляд звернень на рішення про прийом та відмову у прийомі до членів товариства, а також скарг на виключення з членів товариства (підпункт 5.2.2. пункту 5.2. статуту);

- чергові збори скликаються правлінням товариства не рідше одного разу на рік (підпункт 5.2.7. пункту 5.2. статуту);

- про дату, місце, час проведення та порядок денний зборів члени товариства повідомляються не пізніше, ніж за 20 днів до визначеної дати їх проведення, у письмовій формі (об`яви, оголошення тощо) (підпункт 5.2.8. пункту 5.2. статуту);

- у такому ж порядку скликаються позачергові збори (збори уповноважених представників) членів товариства, які можуть бути скликані на вимогу: голови правління, 2/3 складу правління, ревізійної комісії, ініціативної групи осіб, яка представляє інтереси не менше десяти відсотків членів товариства (підпункт 5.2.9. пункту 5.2. статуту);

- збори товариства вважаються правомірними, якщо на них присутні не менше 50 відсотків членів товариства плюс один член товариства, або 75 відсотків їх уповноважених представників (підпункт 5.2.11. пункту 5.2. статуту);

- для проведення зборів (зборів уповноважених представників) члени товариства вибирають робочу президію у складі голови та секретаря зборів, а також лічильну комісію (підпункт 5.2.12. пункту 5.2. статуту);

- рішення на зборах (зборах уповноважених представників) членів товариства приймається відкритим або таємним голосуванням простою більшістю голосів присутніх членів товариства або письмовим опитуванням (не менше 60 відсотків) (підпункт 5.2.13. пункту 5.2. статуту);

- прийняті на зборах (зборах уповноважених представників) членів товариства рішення протягом десяти днів оформляються протоколом, який підписують голова зборів та секретар. Протокол скріплюється круглою печаткою і членам товариства надається можливість для ознайомлення в доступній формі (дошка оголошень, вебсайт товариства тощо) (підпункт 5.2.14. пункту 5.2. статуту);

- правління товариства є колегіальним виконавчим органом, який обирається на загальних зборах (зборах уповноважених представників) членів товариства з числа членів товариства, терміном на 2 роки і є підзвітним зборам (підпункт 5.3.1. пункту 5.3. статуту);

- до повноважень правління товариства відноситься, зокрема: здійснення управління товариством в період між загальними зборами (зборами уповноважених представників) членів товариства; скликання та організаційно-технічне забезпечення проведення загальних зборів (зборів уповноважених представників) членів товариства і контроль виконання прийнятих ним рішень; складання балансу, штатного розпису, кошторису видатків і звітів товариства та подання їх для затвердження загальними зборами (зборами уповноважених представників) членів товариства; контроль за дотриманням членами товариства діючого законодавства України, Статуту та Правил внутрішнього розпорядку; розгляд заяв, зауважень, пропозицій та скарг членів товариства; інформування членів товариства про рішення, які приймаються на засіданнях правління (підпункт 5.3.2. пункту 5.3. статуту);

- рішення правління приймаються простою більшістю голосів членів правління. Прийняті рішення в десятиденний термін оформлюються протоколом. Протоколи правління підписуються головою правління або особою, що його заміщує та секретарем засідання правління і оприлюднюється на вебсайті товариства. Копія означеного Статуту наявна в матеріалах справи (підпункт 5.3.8. пункту 5.3. статуту).

11. 13 червня 2021 року проведено засідання правління Відповідача, на яких прийнято рішення:

1) провести загальні збори членів Відповідача шляхом письмового опитування в період з 25 липня 2021 року по 15 серпня 2021 року;

2) затвердити календарний план з підготовки та проведення загальних зборів Відповідача;

3) доручити голові правління Ковальовій Г.П. розмістити інформацію на сайті товариства про початок прийняття пропозицій до кошторису товариства на 2022 рік;

4) доручити голові правління Ковальовій Г.П. продовжити роботу з асфальтування центральної дороги на території Відповідача. Дозволити голові правління Ковальовій Г.П. використати суму в розмірі 90 000,00 грн на виконання робіт з асфальтування центральної дороги на території Відповідача;

5) доручити голові правління Ковальовій Г.П. повідомити членів Відповідача зазначених в списку на виключення про розгляд питання про виключення їх зі складу членів. Повідомити дату та місце проведення засідання правління з даного питання;

6) виключити із членів товариства - ОСОБА_2 та надати дозвіл на вступ ОСОБА_3 до членів Відповідача. Затвердити дане рішення на наступних загальних зборах Відповідача.

12. 16 червня 2021 року на вебсайті Відповідача було опубліковано календарний план проведення заходів з підготовки та проведення чергових загальних зборів членів Відповідача, де зазначено, що голосування відбудеться шляхом письмового опитування з 24 липня 2021 року по 15 серпня 2021 року, а також проект порядку денного.

13. Рішенням правління Відповідача, оформленим протоколом від 05.07.2021, було розглянуто пропозиції до порядку денного загальних зборів членів Відповідача; сформовано порядок денний загальних зборів членів товариства; обрано лічильну комісію, вирішено питання про прийняття та вибуття членів громадської організації.

Так, на загальні збори винесено вирішення таких питань:

1) звіт голови правління про результати господарської діяльності 2020 року та його затвердження;

2) звіт та висновок ревізійної комісії. Затвердження фінансового звіту, річного балансу (пункт 7.5 статуту) та звіту ревізійної комісії Відповідача за 2020 рік (пункт 5.5.6 статуту);

3) вибори голови правління Відповідача та заступника голови правління Відповідача на 2021-2023;

4) затвердження «Правил щодо користування землями і майном загального користування та приватними садовими земельними ділянками»;

5) затвердження рішення правління про прийняття та виключення членів Відповідача;

6) інше.

14. Рішенням правління товариства, оформленим протоколом від 20.07.2021, зокрема, було розглянуто пропозиції та внесення змін та доповнень до порядку денного загальних зборів членів Відповідача; сформовано порядок денний загальних зборів членів Відповідача; затвердженого лічильну комісію; затверджено звіт голови правління про господарську діяльність в 2020 році; прийнято та виключено членів Відповідача.

15. Протоколом №1/21 від 24.07.2021 затверджено рішення лічильної комісії Відповідача про обрання голови та секретаря лічильної комісії, формування додатку до листа опитування (додаткове питання), а також вирішили, що при неповерненні заповненого бланку членом Відповідача його позиція буде зарахована як утримався.

16. Зі змісту протоколу правління Відповідача від 21.08.2021 та доданих до нього додатків реєстрів запрошених і учасників слідує, що в опитуванні взяли участь 461 член Відповідача (роздано листів опитування); до лічильної комісії надійшло 421 листи опитування; результати голосування 40 членів товариства не враховано, оскільки із закінчення строку голосування листи опитування не повернуті лічильній комісії. Членами товариства прийнято наступні рішення:

1) по першому питанню вирішено затвердити звіт голови правління товариства про результати господарської діяльності у 2020 році;

2) по другому питанню вирішено затвердити звіт та висновок ревізійної комісії, фінансовий звіт, річний баланс за 2020 рік;

3) по третьому питанню вирішено продовжити повноваження голови та заступника голови правління Ковальової Г.П. та Звоницького М.В. на наступний термін 2021-2023 роки;

4) по четвертому питанню - затвердити «Правила щодо користування землями і майном загального користування та приватними садовими земельними ділянками»;

5) по п`ятому питанню - затвердити вибуття з членів товариства списком згідно наведеного переліку та списком, за рішенням правління від 18.07.2021, згідно наведених переліків, а також прийняття у члени товариства списком згідно наведеного переліку;

6) по додатковому питанню - продовжити повноваження членів правління Відповідача до наступних загальних зборів членів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

17. Верховний Суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні, перевірив в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, й дійшов наступних висновків.

18. Спірні правовідносини у цій справі виникли між членом громадської організації та громадською організацією у зв`язку із порушенням прав Скаржника на участь в діяльності такої організації, а саме в її управлінні.

19. Скаржник, звертаючись до суду у цій справі, просить суд визнати недійними рішення правління та загальних зборів Відповідача у зв`язку із порушенням порядку скликання загальних зборів, порядком їх проведення та правомочністю рішень зборів.

20. Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань регламентовані Законом України «Про громадські об`єднання».

21. Відповідно до частин 1-3, 5 статті 1 Закону України «Про громадські об`єднання» громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.

Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

22. Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Закону України «Про громадські об`єднання» статут громадського об`єднання має містити відомості про: 1) найменування громадського об`єднання та за наявності - скорочене найменування; 2) мету (цілі) та напрями його діяльності; 3) порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об`єднанні, права та обов`язки його членів (учасників); 4) повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об`єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об`єднання, та її заміни (для громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи); 5) періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об`єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв`язку; 6) порядок звітування керівних органів громадського об`єднання перед його членами (учасниками); 7) порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об`єднання та розгляду скарг; 8) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об`єднання; 9) порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об`єднання (у разі їх створення громадським об`єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи); 10) порядок внесення змін до статуту; 11) порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об`єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, - для громадського об`єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.

У статуті громадського об`єднання можуть бути передбачені додаткові положення щодо утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації громадського об`єднання, що не суперечать закону.

23. Скаржник стверджує, що його не було повідомлено про проведення зборів і їх порядок денний.

Заразом судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 червня 2021 року було розміщено оголошення на веб-сайті Відповідача https://st-agro.kiev.ua/ про те, що в період з 25 липня 2021 року по 15 серпня 2021 року будуть проводитися загальні збори. Таке оголошення було розміщено на веб-сайті Відповідача за 38 днів до проведення письмового опитування.

Підпунктом 5.2.8. пункту 5.2. статуту Відповідача передбачено, що про дату, місце, час проведення та порядок денний зборів члени товариства повідомляються не пізніше, ніж за 20 днів до визначеної дати їх проведення, у письмовій формі (об`яви, оголошення тощо).

Також відповідно до підпункту 5.2.13. пункту 5.2. статуту Відповідача рішення на зборах (зборах уповноважених представників) членів товариства приймається відкритим або таємним голосуванням простою більшістю голосів присутніх членів товариства або письмовим опитуванням.

Відтак суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що Скаржник був обізнаний про скликання загальних зборів через проведення письмового опитування, їх порядок проведення, місце та порядок денний у спосіб, що передбачений статутом Відповідача.

24. Щодо доводів Скаржника про проведення загальних зборів Відповідача без відповідного кворуму, Верховний Суд враховує наступне.

Під час дослідження питання щодо загальної кількості членів Відповідача станом на момент проведення спірних загальних зборів, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що поіменний список членів Відповідача у сукупності із заявами про прийняття в члени товариства, довідками та реєстрами, копії яких наявні в матеріалах зазначеної справи, є належними та достовірними доказами на підтвердження того, що у період проведення загальних зборів Відповідача обліковано 748 членів.

Зі змісту протоколу загальних зборів від 21.08.2021 вбачається, що в опитуванні взяли участь 461 член Відповідача (роздано листів опитування); до лічильної комісії надійшло 421 листи опитування; результати голосування 40 членів товариства не враховано, оскільки після закінчення строку голосування такі листи опитування не повернуті лічильній комісії.

Згідно з підпунктом 5.2.11. пункту 5.2. статуту Відповідача, збори товариства вважаються правомірними, якщо на них присутні не менше 50 відсотків членів товариства плюс один член товариства, або 75 відсотків їх уповноважених представників.

З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що усі рішення за результатами загальних зборів прийнято за наявності кворуму, оскільки на них були присутні більше 50% членів товариства.

25. Щодо вимоги про визнання недійсними рішень правління Відповідача, затверджених протоколом від 13.06.2021, суди попередніх інстанцій встановили, що суб`єкти, яким статутом надано повноваження скликати загальні збори, прийняли відповідне рішення та оформили його відповідним протоколом і опублікували його на веб-сайті товариства.

Відтак з огляду на встановлені обставини обізнаності Скаржника щодо існування зазначеного рішення правління та враховуючи, що Скаржник не довів, яким чином сприятиме відновленню його прав визнання недійсним рішень правління Відповідача, оформлених протоколом від 13.06.2021, суди дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для визнання недійсними таких рішень.

26. Посилаючись на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України, Скаржник зазначає про застосування судами попередніх інстанцій норм права без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 01.10.2019 у справі №910/7554/18 та від 17.12.2019 у справі №904/4887/18.

27. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

28. Відповідно до положень вказаної норми, касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

29. Так, постанова Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18 ухвалена у справі за позовом ОСОБА_4 до Обслуговуючого кооперативу «Житловий кооператив «Совіньйон 2» про визнання недійсним рішення загальних зборів членів кооперативу. Позов мотивований тим, що права позивача як члена кооперативу порушено, оскільки він має право брати участь у вирішенні питання про зміну власника зазначеного майна, натомість його та більшість інших членів кооперативу не було повідомлено про дату, місце і час проведення загальних зборів, у зв`язку із чим він не зміг взяти в них участь. Загальні збори проведено за відсутності кворуму для прийняття такого рішення, порушено право членів кооперативу на участь у його господарській діяльності.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 13.08.2018, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Одеської області від 12.12.2018, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що цей спір виник із корпоративних відносин, а тому підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Велика Палата Верховного Суду, з урахуванням меж перегляду справи судом касаційної інстанції, оскаржувані судові рішення залишила без змін як такі, що прийняті з дотриманням правил предметної та суб`єктної юрисдикції, а касаційну скаргу позивача залишила без задоволення.

30. Спір у справі №910/7554/18 виник між ОСОБА_5 та Гаражно-будівельним кооперативом «Лісний» щодо визнання недійсним рішення загальних зборів у зв`язку із тим, що загальні збори кооперативу були проведені за відсутності кворуму, а також з порушенням статуту, оскільки в протоколі не зазначено за чиєї ініціативи були скликані загальні збори, як і не зазначено, проводились це чергові чи позачергові збори.

Ухвалою Господарського суду міста Києва закрито провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України. Суд першої інстанції обґрунтував своє рішення тим, що цей спір не є корпоративним, оскільки правовідносини, що виникли між його учасниками, не є корпоративними. Тому цей спір слід розглядати у судах загальної юрисдикції.

Постановою Північного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду міста Києва скасовано, справу направлено для розгляду до суду першої інстанції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.10.2019 у справі №910/7554/18 постанову суду апеляційної інстанції залишила без змін та зазначила, що відповідач відповідно до статуту та чинного законодавства є господарською організацією, а спір у цій справі виник у межах господарських правовідносин з управління діяльністю відповідача у зв`язку з порушенням прав члена кооперативу щодо можливості брати участь в управлінні, відтак суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про розгляд цього спору судами господарської юрисдикції.

31. Висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №904/4887/18 аналогічний висновку, викладеному у вищезазначеній постанові від 01.10.2019 у справі №910/7554/18.

32. Відтак посилання Скаржника на постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 01.10.2019 у справі №910/7554/18, від 17.12.2019 у справі №904/4887/18 визнаються безпідставними, оскільки висновок, викладений у вказаних постановах стосується визначення юрисдикції у спорі, який виник у зв`язку з порушенням прав члена кооперативу щодо можливості брати участь в управлінні кооперативом. Спір щодо юрисдикції розгляду справи №911/1721/22 відсутній.

33. Висновки судів у цій справі не суперечать правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 01.10.2019 у справі №910/7554/18, від 17.12.2019 у справі №904/4887/18, тому такі доводи Скаржника визнаються необґрунтованими.

34. Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що наведена заявником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження.

35. Щодо оскарження рішень судів попередніх інстанцій з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України Суд зазначає таке.

36. Аргументуючи підстави касаційного оскарження передбачені у пункті 3 частини другої статті 287 ГПК України, Скаржник зазначає, про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень частини 1 статті 1, частини 6 статті 3, частини 1 статті 5, статей 11, 24 Закону України «Про громадські об`єднання» у подібних правовідносинах.

37. Відповідно до статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

38. Отже, підставами касаційного оскарження, зважаючи на положення частини 2 статті 287 ГПК України є неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. При цьому, випадок касаційного оскарження судового рішення з підстави передбаченої положенням пункту 3 частини другої цієї статті, можливий тільки за встановлення касаційним судом неправильного застосування судами норм матеріального права.

39. Разом з тим, Скаржник, обґрунтовуючи свої посилання на пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України та посилаючись на необхідність формування Верховним Судом висновку щодо питання застосування відповідних правових норм у подібних правовідносинах, належним чином не обґрунтував необхідність формування висновку щодо зазначених норм, в контексті спірних правовідносин, з урахуванням встановлених обставин цієї справи та підстав для відмови у задоволенні позову.

40. При цьому, доводи касаційної скарги у цій частині фактично зводяться до незгоди Скаржника з висновками судів першої та апеляційної інстанцій та до необхідності встановлення інших обставин, ніж встановлені судом, та стосуються переоцінки наданих сторонами доказів, без урахування меж повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, а відтак, з огляду на встановлені фактичні обставини справи та підстави для відмови у задоволенні позову, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для формування правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень частини 1 статті 1, частини 6 статті 3, частини 1 статті 5, статей 11, 24 Закону України «Про громадські об`єднання» в правовідносинах, що склалися в цій справі, а тому касаційна скарга у цій частині задоволенню не підлягає.

41. Щодо оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України колегія суддів зазначає таке.

42. Суд зазначає, що відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

43. Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається Скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

44. Таким чином, за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

45. За таких обставин недостатніми є доводи Скаржника про неповне дослідження судом зібраних у справі доказів за умови непідтвердження підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

46. При цьому саме тільки посилання Скаржника на те, що суди не в повному обсязі дослідили докази та не з`ясували дійсні обставини справи, без належного обґрунтування не можуть ставити під сумнів судові рішення. Доводи Скаржника у цій частині зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судами при вирішенні спору, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками суду, які покладені в основу оскаржуваних судових рішень про задоволення позовних вимог у цій справі.

47. Отже, наведена Скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень господарських судів попередніх інстанцій з цієї підстави.

48. Верховний Суд також констатує, що деякі доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 300 ГПК України.

49. За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

50. Щодо доводів Скаржника, що судом першої інстанції було порушено розгляд справи, оскільки у судовому засіданні 11 серпня 2023 року, в якому представник Скаржника брав участь у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, було оголошено перерву до 08 вересня 2023 року, проте суд першої інстанції не забезпечив участь представника Скаржника у судовому засідання 08 вересня 2023 року (в якому було прийнято оскаржуване рішення суду першої інстанції) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, Верховний Суд зазначає таке.

51. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

52. У справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення». Також, Суд у справі Bellet v. Fгаnсе зазначив, що «стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві».

53. Публічний характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді. В даному випадку доречно зауважити, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.

54. Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, який передбачений статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення.

55. Скаржник звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, в якій просив його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Матеріалами справи підтверджується, що представник Скаржника приймав участь у судових засіданнях у суді апеляційної інстанції 07 листопада 2023 року в режимі відеоконференції та 28 листопада 2023 року в приміщенні суду.

Відтак Скаржник реалізував своє право бути почутим у суді апеляційної інстанції. Судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові надано відповіді на усі доводи Скаржника, викладені в його апеляційній скарзі.

Тому процесуальне порушення, яке, на думку Скаржника, було вчинено судом першої інстанції при розгляді справи, було усунуто апеляційним судом, і Верховний Суд не вбачає підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій з цієї підстави.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

56. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

57. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

58. Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Скаржника, вважає, що оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати

59. Понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 у справі №911/1721/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Г. Вронська

Судді С. Бакуліна

О. Баранець