Постанова

від 16.11.2023 по справі 904/4868/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2023 року м.Дніпро Справа № 904/4868/22 (917/483/22)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії

головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач),

суддів: Коваль Л.А., Чередко А.Є.

секретар судового засідання Крицька Я.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Споживчого товариства "ОНиК" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2023 (суддя Мартинюк С.В.)

у справі № 904/4868/22 (917/483/22)

за позовом Споживчого товариства "ОНиК", м. Полтава

до відповідача-1 Полтавського університету економіки і торгівлі, м. Полтава

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬБУВА", м. Дніпро

про зобов`язання вчинити певні дії

в межах справи № 904/4868/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Альбува, м. Дніпро

ВСТАНОВИВ:

Споживче товариство ОНиК звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до відповідачів: 1. Полтавського університету економіки і торгівлі; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю Альбува про зобов`язання вчинити дії та просило зобов`язати відповідача-1 (Полтавський університет економіки і торгівлі) виконати п.2 договору по участь в будівництві від 28.03.2007 шляхом сприяння укладення договору про участь у фінансуванні між СТ "Оник" та ТОВ "Альбува" щодо одержання у власність позивача 1300 кв.м. нежитлових приміщень у новозбудованому будинку за адресою: м.Полтава, вул.Коваля,2 на пільгових умовах; зобов`язати відповідача-2 - ТОВ "Альбува" укласти з СТ "Оник" договір про участь у фінансуванні щодо одержання у власність позивача 1300 кв.м. нежитлових приміщень у новозбудованому будинку за адресою: м.Полтава, вул.Коваля,2.

11.07.2022 позивачем подано заяву про зміну предмета позову, відповідно до якої позивач просить суд:

- зобов`язати відповідача -1 (Полтавський університет економіки і торгівлі) виконати п.2 договору по участь в будівництві від 28.03.2007 шляхом сприяння укладення договору про участь у фінансуванні між СТ "Оник" та ТОВ "Альбува" щодо одержання у власність позивача 1300 кв.м. нежитлових приміщень у новозбудованому будинку за адресою: м.Полтава, вул.Коваля,2 на пільгових умовах; зобов`язати відповідача-2 - ТОВ "Альбува" укласти з СТ "Оник" договір про участь у фінансуванні щодо одержання у власність позивача 1300 кв.м. нежитлових приміщень у новозбудованому будинку за адресою: м.Полтава, вул.Коваля,2;

- визнати недійсним договір на передачу функцій замовника від 31.08.2009, укладений між відповідачами.

03.03.2023 від представника відповідача 2 до суду надійшло клопотання б/н від 03.03.2023 (вх. № 2789) про направлення справи №917/483/22 за позовом Споживчого товариства "ОНиК" до відповідачів: Полтавського університету економіки і торгівлі та Товариства з обмеженою відповідальністю "Альбува" про визнання недійсними договору та зобов`язання вчинити дії, за юрисдикцією до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду та вирішення по суті в рамках справи № 904/4868/22 про банкрутство ТОВ "Альбува".

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.03.2023 матеріали справи №917/483/22 передано для розгляду в межах справи про банкрутство ТОВ "Альбува" №904/4868/22, яка розглядається Господарським судом Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023 прийнято до провадження справу №917/483/22 за позовом Споживчого товариства "ОНиК" до відповідача-1 Полтавського університету економіки і торгівлі та відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬБУВА" про зобов`язання вчинити певні дії до розгляду в межах справи №904/4836/22 та призначено підготовче засідання на 09.05.2023 об 11:45 год.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2023 відмовлено в задоволенні заяви (вх.№35703/23 від 19.07.2023) позивача Споживчого товариства "ОНиК" про направлення справи за підсудністю. Усне клопотання відповідача-2 ТОВ "АЛЬБУВА" про залишення позовної заяви без розгляду задоволено. Позовну заяву Споживчого товариства "ОНиК" до відповідача-1 Полтавського університету економіки і торгівлі та відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬБУВА" про зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду.

Не погодившись з вказаною ухвалою Споживчим товариством "ОНиК" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2023 у справі № 904/4868/22 (917/483/22) та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що господарським судом залишено без розгляду позовну заяву у зв`язку з повторною неявкою представника позивача. Разом з тим господарським судом не взято до уваги, що в судовому засіданні 09.05.2023 представником позивача-адвокатом Бойченком В.П. заявлене усне клопотання про розгляд справи без участі позивача. Таким чином всі вимоги суду щодо надання відповідних доказів позивачем виконані. Окрім того в ухвалах суду про відкладення міститься застереження для представників сторін, що враховуючи запровадження воєнного стану в Україні, приймаючи до уваги неможливість забезпечення на даний час безпеки учасників судових проваджень, рекомендувати утриматися від безпосередньої участі у судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.09.2023 поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Споживчого товариства "ОНиК" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2023 у справі № 904/4868/22 (917/483/22).

Відповідачем 1 подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню оскільки мотиви та підстави, зазначені в даній апеляційній скарзі щодо скасування ухвали суду є безпідставними та необґрунтованими. Апелянт зазначає, що в судовому засіданні представником заявлялося усне клопотання про розгляд справи без його участі, проте не надає доказів на підтвердження такої інформації. Окрім того апелянт посилається на подання заяви про направлення справи за підсудністю, що свідчить про його активну процесуальну позицію щодо розгляду справи. Проте підставами визначеними нормами ГПК для залишення без розгляду позовної заяви є саме неявка позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки.

Відповідачем 2 подано відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заперечує проти доводів викладених апелянтом та зазначає, що останнім не надано ані протоколу судового засідання, з якого б вбачалося здійснення представником Апелянта заяви про розгляд справи без участі представника, ані жодного підтвердження, що ним вживались заходи щодо оскарження неповноти чи неправильності протоколу судового засідання. Отже викладений в апеляційній скарзі аргумент не підтверджений жодними належними доказами та є ні чим іншим, як недобросовісною поведінкою апелянта. Апелянт цитує Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) від 25 грудня 1997 року № 9- зп/1997. При цьому не зазначає в чому саме полягає порушення його права на доступ до правосуддя. Натомість, на думку Відповідача-2, винесення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду, є не порушенням права на доступ до правосуддя, а як раз навпаки - вирішенням справи у відповідності до норм процесуального права, зокрема, вимог ст. 226 ГПК України.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2023 розгляд справи №904/4868/22 (917/483/22) призначено на 16.11.2023 о 09 год. 10 хв.

В судове засідання з`явилися представники відповідача 1 та відповідача 2.

Представник апелянта не з`явився в судове засідання. Ухвали суду надсилалися на адресу Споживчого товариства «ОНиК» засобами поштового зв`язку. В матеріалах справи наявні повідомлення про вручення поштових відправлень.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Верховний Суд в постанові від 04.05.2023 у справі №910/12087/21 зазначав, що позивачу беззаперечно відомо про існування ініційованого ним позовного провадження та, відповідно, саме позивач, який на розгляд суду поставив питання про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, повинен цікавитися станом розгляду його позовної заяви.

Велика Палата Верховного Суду в свої постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 року у справі № 910/12842/17 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 року у справі №361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення; при цьому не повинні створюватися в зайвий раз передумови для порушення процесуальних строків розгляду справи.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази повідомлення про час та місце проведення судового засідання, зважаючи на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023 прийнято до свого провадження справу №917/483/22 за позовом Споживчого товариства "ОНиК" до відповідача-1 Полтавського університету економіки і торгівлі та відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬБУВА" про зобов`язання вчинити певні дії до розгляду в межах справи №904/4836/22 та призначено підготовче засідання на 09.05.2023 об 11:45 год.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.05.2023 продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 20.06.2023 об 11:30 год.

Представники сторін були ознайомлені в судовому засіданні про відкладення розгляду справи на 20.06.2023, про що сторонами було підписано відповідне повідомлення.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2023 відкладено підготовче засідання до 20.07.2023.

Ухвалою суду від 20.07.2023 відмовлено в задоволенні заяви (вх.№35703/23 від 19.07.2023) позивача Споживчого товариства "ОНиК" про направлення справи за підсудністю. Усне клопотання відповідача-2 ТОВ "АЛЬБУВА" про залишення позовної заяви без розгляду задоволено. Позовну заяву Споживчого товариства "ОНиК" до відповідача-1 Полтавського університету економіки і торгівлі та відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬБУВА" про зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду.

В обґрунтування ухвали господарський суд зазначив, що під час розгляду даної справи мала місце неявка представника позивача у судові засідання 20.06.2023 та 20.07.2023, за відсутності повідомлень позивачем наявності поважних причин нез`явлення у вказані судові засідання. При цьому, із датами та часом призначення судових засідань позивач повідомлений належним чином. Враховувавши неодноразову неявку позивача у судові засідання 20.06.2023 та 20.07.2023 без повідомлення та надання доказів поважності причин такої неявки, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення усного клопотання відповідача-2 ТОВ "АЛЬБУВА" про залишення позовної заяви без розгляду та залишення позовної заяви №904/4868/22 (917/483/22) без розгляду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регулюється нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно до пункту 2 частини першої статті 12 якого господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно з частиною першою статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Пунктом 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Крім того, за змістом ч.3 ст.196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Відповідно до частини другої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Згідно з частиною четвертою статті 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Обов`язковими умовами для застосування, передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі №905/458/21 зазначив, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023 про прийняття до свого провадження справи №917/483/22, підготовче засідання було призначено на 09.05.2023 об 11:45 год.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.05.2023 було продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 20.06.2023 об 11:30 год.

Представник позивача приймав участь в підготовчому засіданні 09.05.2023 та був обізнаний про відкладення розгляду справи на 20.06.2023, підписав повідомлення про відкладення розгляду справи із зазначенням дати наступного засідання.

В судове засідання 20.06.2023 представник позивача не з`явився, про причини неявки в засідання не повідомив.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2023 відкладено підготовче засідання до 20.07.2023.

Вказана ухвала суду була надіслана на адресу позивача засобами поштового зв`язку та отримана останнім, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

19.07.2023 на адресу суду надійшла заява позивача про направлення справи за підсудністю до господарського суду Полтавської області.

В судове засідання 20.07.2023 позивач не з`явився. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи чи проведення судового засідання без участі представника позивача до суду не надходило. Про причини неявки не повідомив.

Таким чином позивач був належним чином повідомлений та обізнаний про дати розгляду його позовної заяви в судових засіданнях.

Врахувавши неодноразову неявку позивача у судові засідання 20.06.2023 та 20.07.2023 без повідомлення та надання доказів поважності причин такої неявки, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення усного клопотання відповідача-2 ТОВ "АЛЬБУВА" про залишення позовної заяви без розгляду та залишення позовної заяви №904/4868/22 (917/483/22) без розгляду.

Колегія погоджується з висновком господарського суду, вважає його правильним та обґрунтованим.

В апеляційній скарзі апелянт заперечує проти вказаних обставин та зазначає, що в судовому засіданні 09.05.2023 представником позивача було заявлене усне клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу). Технічний запис судового засідання та протокол судового засідання після закінчення судового засідання долучаються до матеріалів справи. (Стаття 222 ГПК України).

Разом з тим протокол засідання від 09.05.2023 не містить інформації щодо усної заяви позивача про розгляд справи без його участі.

Апеляційним судом було досліджено звукозапис судового засідання від 09.05.2023 та встановлено відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі.

Враховуючи викладене, спростовуються доводи апеляційної скарги про неврахування судом усного клопотання позивача про розгляд справи без його участі.

При цьому колегія звертає увагу, що статтею 224 ГПК України передбачено право учасників справи ознайомитися з технічним записом судового процесу, протоколом судового засідання та протягом п`яти днів з дня підписання протоколу у справі подати до суду письмові зауваження з приводу неповноти або неправильності технічного запису або відомостей, вміщених у протоколі судового засідання.

Доказів звернення до суду з відповідними заявами щодо неповноти, неправильності технічного запису чи невідповідності відомостей матеріали справи не містять.

Доводи скаржника про те, що поведінка позивача свідчить про його зацікавленість у розгляді справи, відхиляються колегією суддів з огляду на їх необґрунтованість, оскільки у випадку неможливості з`явитися для участі у судовому засіданні в приміщенні суду, він не був позбавлений права на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, між тим жодних відомостей щодо причин не реалізації такого права апелянтом надано не було.

Враховуючи, що позивач двічі не з`явився в судове засідання, про поважні причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи без участі представника не подав, господарський суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Колегія суддів наголошує, що незалежно від того, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Німеччини").

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain", заява N 11681/85, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін. Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

Отже доводи апеляційної скарги судом відхиляються, як такі що не знайшли свого підтвердження, спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 вказаного кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, апеляційним судом під час перегляду справи в апеляційному порядку не встановлено.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення судового рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

Керуючись ст. ст. 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Споживчого товариства "ОНиК" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2023 у справі № 904/4868/22 (917/483/22) залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2023 у справі №904/4868/22(917/483/22) залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Споживче товариство "ОНиК".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 13.12.2023

Головуючий суддяВ.Ф. Мороз

СуддяЛ.А.Коваль

СуддяА.Є.Чередко