Рішення

від 12.12.2023 по справі 908/1682/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2023 р. м. УжгородСправа № 908/1682/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

за участю секретаря судового засідання (помічника судді, який за дорученням судді виконує обов`язки секретаря судового засідання) Штундер Д.Л.

Розглянув матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», м. Київ

до відповідача Комунального некомерційного підприємства «Обласний медичний клінічний шкірно-венерологічний центр» Закарпатської обласної ради, м. Ужгород

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 11 241,35 грн

За участю представників:

позивача не з`явився;

відповідача не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Обласний медичний клінічний шкірно-венерологічний центр» Закарпатської обласної ради про стягнення 11 241,35 грн завданих збитків в порядку регресу.

Ухвалою Господарського Запорізької області від 24.05.2023 постановлено передати матеріали позовної заяви (вих. №1784/ІНС від 15.05.2023) Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна до Комунального некомерційного підприємства Обласний медичний клінічний шкірно-венерологічний центр Закарпатської обласної ради про стягнення 11 241,35 грн завданих збитків в порядку регресу, за територіальною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд до Господарського суду Закарпатської області.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/1682/23 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2023.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22.06.2023 суд прийняв позовну заяву для розгляду, відкрив провадження у справі, постановив розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановив учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті спору, заяв із обґрунтуванням заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Надалі, з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, суд ухвалою від 28.09.2023 призначив справу №907/669/23 до розгляду у судовому засіданні та повідомив учасників справи, що воно відбудеться 17.10.2023 року.

Судове засідання відкладалося на 15.11.2023 та 12.12.2023 у зв`язку з неявкою учасників справи в судове засідання та з огляду на сповіщення системою цивільного захисту міста Ужгорода сигналу Повітряна тривога!, про що керівником апарату Господарського суду Закарпатської області складено акт № 02-07/30 від 15 листопада 2023 року.

Позивач в судові засідання жодного разу не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку. В той же час, відповідно до змісту прохальної частини позовної заяви ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» просило суд розглянути справи без участі представника Товариства.

Відповідач не скористався наданим йому правом заперечити проти позовних вимог та надати суду відзив на позов, його представник в судові засідання жодного разу не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи Комунальне некомерційне підприємство «Обласний медичний клінічний шкірно-венерологічний центр» Закарпатської обласної ради було повідомлено належним чином у встановленому законом порядку шляхом надіслання процесуальних документів у справі (ухвали про відкриття провадження у справі від 22.06.2023, ухвали від 28.09.2023 про призначення справи до розгляду в судовому засіданні, ухвал-повідомлення від 17.10.2023 та від 15.11.2023) за юридичною адресою Комунального некомерційного підприємства «Обласний медичний клінічний шкірно-венерологічний центр» Закарпатської обласної ради, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (88000, м. Ужгород, вул. Сергія Мартина, 2).

Ухвали від 22.06.2023 та від 28.09.2023 отримані відповідачем 03.07.2023 та 11.09.2023 відповідно, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень за трек номерами 8850101822730, 0600044705572 та вбачається з відомостей з вебсайту Укрпошти щодо відстеження рекомендованого відправлення за трек номерами 8850101822730, 0600044705572; ухвала від 17.10.2023, яка надсилалася підприємству за трек-номером відправлення 0600051926410 повернута на адресу суду без вручення відповідачу із зазначенням причин невручення: «За закінченням терміну зберігання», а ухвала від 15.11.2023 не вручена відповідачу під час доставки 24.11.2023, що підтверджується відомостями з вебсайту Укрпошти щодо відстеження рекомендованого відправлення за трек номером 0600061019119.

Згідно з п. 99 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за №270 у разі відмови адресата (одержувача) від одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом поштове відправлення, поштовий переказ не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертається відправнику (крім випадків, коли відправником надано розпорядження не повертати). Таке відправлення вручається відправнику за умови оплати ним плати за пересилання відправлення.

Такі поштові відправлення, поштові перекази не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертаються за зворотною адресою.

У разі коли адресат (одержувач) відмовляється засвідчити своїм підписом або в інший спосіб, передбачений оператором поштового зв`язку, факт відмови від одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, такі поштове відправлення, поштовий переказ зберігаються у приміщенні об`єкта поштового зв`язку протягом установленого пунктом 101 цих Правил строку (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), після закінчення якого повертаються оператором поштового зв`язку за зворотною адресою.

У разі коли адресат (одержувач) відмовляється засвідчити своїм підписом факт відмови від одержання рекомендованого листа з позначкою Судова повістка, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку Адресат відмовився і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

У разі відмови адресата (одержувача) (представника юридичної особи, уповноваженого на одержання пошти) від одержання рекомендованого листа з позначкою Судова повістка працівник об`єкта поштового зв`язку робить на ньому позначку Адресат відмовився у спосіб та відповідно до порядку, встановленого оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

У разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв`язку, відправлення EMS - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

Строк зберігання за заявою відправника/адресата (одержувача) і за додаткову плату може бути продовжений.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка або реєстрованого поштового відправлення з позначкою Адміністративна послуга такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику, крім випадків, коли відправником надано розпорядження не повертати (п.п. 101, 102 Правил).

Відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 ГПК України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною 11 статті 242 ГПК України визначено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Системний аналіз ст. ст. 120, 242 ГПК України, п.п. 99, 101, 102 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відмову адресата від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

За таких обставин, з огляду на поінформованість відповідача про розгляд даної справи в суді, що підтверджується отримання підприємством ухвали про відкриття провадження у даній справі, призначення її до розгляду в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що відповідач мав достатньо часу та можливості надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті, а неотримання в подальшому ухвал суду в даній справі спричинено діями самого відповідача, який за належною юридичною адресою не отримує поштову кореспонденцію, в тому числі й ухвали суду від 17.10.2023, 15.11.2023 в даній справі.

Згідно приписів ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 202 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зважаючи на процесуальні строки розгляду даної справи, які визначені в ст. 248 ГПК України, з огляду на ту обставину, що відповідно до ухвали суду від 15.11.2023 явка повноважних представників сторін в судовому засіданні не визнавалася обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в матеріалах справами доказами, яких достатньо для прийняття рішення в спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки наявних в матеріалах справи доказів.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані укладенням між сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № ЕР.200909964 від 12.08.2020, згідно якого застраховано цивільно-правову відповідальність Комунального некомерційного підприємства «Обласний медичний клінічний шкірно-венерологічний центр» Закарпатської обласної ради відносно транспортного засобу ВАЗ 110, 2002 року випуску, державний номер НОМЕР_1 .

Пояснює, що 28.12.2020 о 23:00 год в м. Ужгород на вулиці Капушанській, 39, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки ВАЗ-2107, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу марки ВАЗ- 21213, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 .

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.02.2021 у справі №308/107/21 було встановлено, що винним у настанні події ДТП є водій застрахованого транспортного засобу марки ВАЗ-21213, д. н. з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 , який відповідно до постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.03.2021 у справі №308/340/21 був визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП, як скоєного з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка хода, поведінка, що не відповідає обстановці.

Звертає увагу, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» було виплачено страхове відшкодування у сумі 11 241,35 грн потерпілій стороні, у зв`язку з чим позивач звернувся з регресним позовом до відповідача в порядку підп. а) п. 38.1.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Заперечення (відзив) відповідача.

Відповідачем не подано суду відзиву на позов.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12 серпня 2020 року між Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», як Страховиком та Комунальним некомерційним підприємством «Обласний медичний клінічний шкірно-венерологічний центр» Закарпатської обласної ради, як Страхувальником було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР.200909964 (далі Договір), відносно транспортного засобу ВАЗ 110, 2002 року випуску, державний номер НОМЕР_1 .

Факт укладення Договору підтверджується Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР.200909964 з лімітом відповідальності Страховика на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю, складає 260 000,00 грн, а за шкоду, заподіяну майну 130 000,00 грн. Франшиза складає 2600,00 грн.

28 грудня 2020 року о 23:00 год в м. Ужгород на вулиці Капушанська, 39, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки ВАЗ-2107, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 та застрахованого транспортного засобу марки ВАЗ-21213, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.02.2021 у справі №308/107/21 та постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.03.2021 у справі №308/340/21, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 130 КУпАП та встановлено, що він керував застрахованим транспортним засобом марки ВАЗ-21213, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння.

16 лютого 2021 року власник пошкодженого транспортного засобу ВАЗ-2107, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 (свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 18.08.2015, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 від 29.06.2013), звернувся до Страховика із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до звіту про оцінку вартості збитків, заподіяних пошкодженням колісного транспортного засобу №2113, виконаного 02.03.2021 Суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем Ковбасовим В.Є. вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням колісного транспортного засобу ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 24 418,62 грн.

В той же час, відповідно до висновку про розрахунок визначення заподіяної шкоди завданої власнику КТЗ №155/03/21, виконаного Суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем Штих М.М. 11.03.2021, заподіяна власнику колісного транспортного засобу ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_2 шкода згідно з ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» становить 13 841,35 грн.

Згідно з оформленим Страховиком страховим актом №1786/1 разом із розрахунком страхового відшкодування потерпілій внаслідок ДТП стороні нараховано до виплати 11 241,35 грн (13 841,35 грн шкоди 2600,00 грн франшизи за Договором) та 06 квітня 2021 здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 11 241,38 грн. на користь власника пошкодженого транспортного засобу ВАЗ-2107, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 , що підтверджується платіжним дорученням № 00053097 від 06.04.2021 року.

За твердженням позивача, оскільки ним, як Страховиком, здійснено виплату страхового відшкодування за Договором, а тому, відповідно до положень ст. 1191 ЦК України, підп. а) п. 38.1.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» виникло право звернення із регресним позовом до Страхувальника за Договором, позаяк водій забезпеченого транспортного засобу ВАЗ-21213, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 , який спричинив ДТП, керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Також, ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» вживалися заходи щодо досудового врегулювання даного спору, зокрема страхова компанія зверталася до Комунального некомерційного підприємства «Обласний медичний клінічний шкірно-венерологічний центр» Закарпатської обласної ради з регресною вимогою №12227/р від 01.11.2021 (отримана відповідачем 12.11.2021) та претензією №1786/ІНС від 23.08.2022 про сплату в місячний термін в порядку регресу виплаченого позивачем страхового відшкодування в сумі 11 241,35 грн.

За наявними в матеріалах справи доказами вказані вимога та претензія залишилися без реагування та виконання відповідачем, що й послугувало підставою для звернення ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» з даним позовом до Господарського суду, предметом якого визначено стягнення з відповідача в порядку регресу 11 241,35 грн збитків.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Конституційним Судом України у рішенні від 1 грудня 2004року №18-рп/2004 року надано тлумачення поняття охоронюваний законом інтерес у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права, яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції, законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною першою статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Крім того, п.п. «а» п. 38.1.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України).

За встановленими в справі обставинами на момент скоєння 28.12.2020 ДТП водієм застрахованого за Договором транспортного засобу марки ВАЗ 110, 2002 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , що належить Комунальному некомерційному підприємству «Обласний медичний клінічний шкірно-венерологічний центр» Закарпатської обласної ради був працівник даного підприємства ОСОБА_2 , який спричинив ДТП та керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Наведені обставини підтверджуються постановами Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.02.2021 у справі №308/107/21 та від 01.03.2021 у справі №308/340/21, відповідно до яких встановлено наявність трудових відносин ОСОБА_2 з відповідачем та було визнано його винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 130 КУпАП та встановлено, що він керував застрахованим транспортним засобом марки ВАЗ-21213, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння.

При цьому, з огляду на ту обставину, що наявність завданої шкоди у виплаченому позивачем розмірі 11 241,35 грн підтверджується висновком про розрахунок визначення заподіяної шкоди завданої власнику КТЗ №155/03/21, виконаного Суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем Штих М.М. 11.03.2021, страховим актом №1786/1, а страхове відшкодування у сумі 11 241,35 грн (за виключенням франшизи) виплачено позивачем в якості відшкодування завданої шкоди на користь власника пошкодженого транспортного засобу марки ВАЗ-2107, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 , що підтверджується платіжним дорученням № 00053097 від 06.04.2021 року, слід дійти висновку, що відповідно до п. а) п. 38.1.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик набув право подання регресного позову до Страхувальника, який спричинив ДТП та працівник якого керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача як Страхувальника за Договором в порядку регресу 11 241,35 грн страхового відшкодування підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлена, підтверджена належними, допустимими доказами та не заперечена відповідачем.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до задоволення судом в заявленому розмірі.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у справі.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 126, 129, 221, 236, 238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Обласний медичний клінічний шкірно-венерологічний центр» Закарпатської обласної ради (88000, м. Ужгород, вул. Сергія Мартина, 2, код ЄДРПОУ 01992191) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40, код ЄДРПОУ 20782312) 11 241,35 грн (одинадцять тисяч двісті сорок одну гривню 35 копійок) збитків в порядку регресу та 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 13 грудня 2023 року.

СуддяЛучко Р.М.