Рішення

від 22.11.2023 по справі 912/1518/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

22.11.2023Справа № 912/1518/23Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Шатан Т.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/1518/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Сервісстрой» до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Пром-Торг» про визнання договору піднайму розірваним та стягнення коштів,

за участю представників: позивача: Вак О.В.; відповідача: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22.08.2023 до Господарського суду Кіровоградської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Сервісстрой» (позивач) надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Пром-Торг» про визнання договору піднайму розірваним та стягнення 188 063,33 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після підписання договору №01/04/23 від 03.04.2023 піднайму нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Зрошувальна, будинок 15, загальною площею 1115, кв.м. та акту прийому-передачі приміщення від 05.04.2023, представники позивача виявили його непридатним для здійснення господарської діяльності. Враховуючи те, що позивачем дотримана реалізація права на розірвання договору оренди шляхом направлення відповідного повідомлення відповідачеві, позивач вважає такий договір розірваним. У зв`язку з розірванням договору піднайму приміщення, відповідач повинен повернути сплачені кошти на його виконання, оскільки потреба в оренді майна позивачем відпала та договір піднайму приміщення є фактично розірваним, а кошти, сплачені на виконання умов договору, фактично є безпідставно набутими.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 28.08.2023 позовну заяву ТОВ "Будівельна фірма Сервісстрой" до ТОВ "Інвест-Пром-Торг" про визнання договору піднайму розірваним та стягнення коштів з додатками направлено за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

18.09.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №912/1518/23.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи позовну заяву передано на розгляд судді Курдельчуку І.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі №912/1518/23; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 24.10.2023. Крім того, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено ТОВ «Інвест-Пром-Торг» за адресою: Кіровоградська обл., місто Кропивницький, вул. Заміська, 3А, 25014, яка вказана у позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не було вручене відповідачу та було повернуте до суду з відміткою у довідці відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» - 10.10.2023.

Згідно з приписів частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У пункті 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №920/256/22.

При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 04.03.2021 у справі №910/6835/20, від 26.05.2021 у справі № 916/1176/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 25.11.2021 у справі №873/41/21, від 23.06.2022 у справі №914/2265/20, від 27.07.2022 у справі №908/3468/13.

Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження.

Отже, керуючись приписами пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі №912/1518/23 від 21.09.2023 є дата відмітки поштового штемпеля на конверті - 30.09.2023.

Частиною 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 16.10.2023 (включно).

Крім того, суд враховує, що відповідач не був позбавлений права ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 в Єдиному реєстрі судових рішень, який є загальнодоступним.

За частиною 4 статті 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

У підготовчому засіданні 24.10.2023 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу №912/1518/23 до судового розгляду по суті на 14.11.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 повідомлено відповідача про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 14.11.2023.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 надсилалась судом на юридичну (Кіровоградська обл., місто Кропивницький (Кіровоград(п)), вул. Заміська, 3А, 25014) та фактичну (м. Київ, вул. Зрошувальна, 15) адреси відповідача.

Втім, поштові відправлення за №№ 0600055692804, 0600055693592 повернулись до суду у зв`язку із «відсутністю адресата за вказаною адресою», про що АТ «Укрпошта» складено відповідні довідки.

Суд також зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 оприлюднена у ЄДРСР - 26.10.2023 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/114388734).

Судове засідання, призначене на 14.11.2023 не відбулось через оголошення сигналу повітряної тривоги. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 судове засідання призначено на 22.11.2023.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 надсилалась судом на юридичну (Кіровоградська обл., місто Кропивницький (Кіровоград(п)), вул. Заміська, 3А, 25014) та фактичну (м. Київ, вул. Зрошувальна, 15) адреси відповідача.

Втім, поштові відправлення за №№ 0600233779056, 0600233779013 повернулись до суду у зв`язку із «відсутністю адресата за вказаною адресою», та «за закінченням терміну зберігання» відповідно, про що АТ «Укрпошта» складено відповідні довідки.

У судовому засіданні 22.11.2023 суд, заслухавши вступне слово представника позивача, з`ясувавши обставини справи, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засіданні 22.11.2023 позивач позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов. Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

У судовому засіданні 22.11.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог статей 222-223 Господарського процесуального кодексу України, секретарем судового засідання здійснено ведення протоколів судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.04.2023 між ТОВ «Інвест-Пром-Торг», як наймачем, та ТОВ «Будівельна компанія «Сервісстрой», як піднаймачем, укладено Договір №01/04/23 піднайму нежилового приміщення (далі - «Договір»), за умовами якого наймач передає, а піднаймач приймає в строкове платне користування нежиле приміщення, розташоване за адресою: місто Київ, вул. Зрошувальна, буд. 15 площею 1 115 кв.м. (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 1.2. Договору приміщення передається піднаймачу в належному технічному стані, придатному для використання за цільовим призначенням.

За змістом пункту 2.1. Договору приміщення надається піднаймачу для здійснення господарської діяльності під склад та під розміщення офісу.

Приміщення повинно бути передане наймачем та прийняте піднаймачем згідно з актом прийому-передачі, який є невід`ємною частиною Договору 10.04.2023 (пункт 3.1. Договору).

Цей Договір укладається на строк до 31.12.2023. Строк піднайму приміщення може бути продовжений за взаємною згодою сторін (пункт 4.1., 4.2. Договору).

Відповідно до пункту 5.1. Договору орендна плата за користування приміщенням сплачується наймачу в українській грошовій валюті (гривнях) в безготівковій формі не пізніше п`ятого числа кожного поточного місяця за поточний місяць щомісячно в розмірі: (1) за квітень, травень та червень 2023 рока за кожен місяць окремо в сумі 94 775, 00 гр, із розрахунку 85, 00 грн/1 кв.м. (2) починаючи з 01 липня 2023 року і до кінця дії Договору в сумі 105925, 00 грн за кожен місяць із розрахунку 95, 00 грн/1 кв.м.

Плата за піднайм починає нараховуватись з дати підписання акта передачі-приймання об`єкта оренди в піднайм, і нараховується до підписання акта прийому-передачі об`єкта оренди з піднайму.

Керуючись частиною 2 статті 546 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що виконання грошових зобов`язань наймача, що виникають із цього Договору мають бути забезпечені гарантійним платежем у розмірі 105 925, 00 грн. Такий гарантійний платіж сплачується наймачем протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання цього договору. Сплачена сума гарантійного платежу зараховується в рахунок орендної плати за останній місяць строку найму. У разі, якщо сплачена наймачем сума гарантійного платежу перевищуватиме розмір орендної плати за останній місяць строку найму, залишок сплаченої суми гарантійного платежу підлягає поверненню наймачу. У разі, якщо сплачена наймачем сума гарантійного платежу виявиться меншою розміру орендної плати за останній місяць строку найму, наймач доплачує суму недостачі протягом 3 (трьох) банківських днів з дня отримання від наймодавця відповідного рахунку (пункт 5.2. Договору).

Відповідно до пункту 5.3. Договору у випадку розірання Договору, орендна плата сплачується за час фактичного використання приміщення з моменту попереджння піднаймача про розірвання договору до фактичного звільнення приміщення піднаймачем.

Пунктом 8.2. Договору передбачено право піднаймача відмовитися від Договору в односторонньому порядку попередивши про це наймача в строк не менше як за 30 (тридцять) днів до запланованої дати припинення цього Договору.

Згідно з пунктом 9.1. Договору після закінчення строку дії або після припинення Договору піднаймач зобов`язаний передати наймачу приміщення, за актом здачі-приймання протягом 3 трьох робочих днів з моменту закінчення строку дії оговору або його припинення.

Протягом строку, зазначеного у пункті 9.1. Договору, піднаймач зобов`язаний звільнити приміщення та підготувати його до передачі наймачу (пункту 9.2. Договору).

05.04.2023 між ТОВ «Інвест-Пром-Торг», як наймачем, та ТОВ «Будівельна компанія «Сервісстрой», як піднаймачем, підписано акт прийому-передачі нежилого приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 15.

Відповідно до платіжної інструкції №1171 від 04.04.2023 ТОВ «Будівельна компанія «Сервісстрой» перерахувало на користь ТОВ «Інвест-пром-Торг» 82 138, 33 грн орендної плати за Договором. Призначення платежу: рахунок-фактура СФ-0000148 від 03.04.2023.

Відповідно до платіжної інструкції №1172 від 04.04.2023 ТОВ «Будівельна компанія «Сервісстрой» перерахувало на користь ТОВ «Інвест-пром-Торг» 105 925, 00 грн гарантійного платежу за Договором. Призначення платежу: рахунок-фактура СФ-0000149 від 03.04.2023.

В подальшому, позивачеві стало відомо, що прийняте ним приміщення в піднайм неможливо використовувати за призначенням.

У зв`язку з цим, 07.04.2023 позивач звернувся до відповідача з листом №6 від 05.04.2023, в якому просив розірвати договір піднайму нежитлового приміщення №01/04/2023 від 03.04.2023 у зв`язку з тим, що приміщення виявилося не придатним до запланованого виду виробництва та враховуючи те, що приміщення не використовувалося.

Крім того, 07.04.2023 позивачем на адресу відповідача направлено лист №7 від 07.04.2023, яким ТОВ «Будівельна компанія «Сервісстрой» просило ТОВ «Інвест-Пром-Торг» повернути гарантійний платіж за останній місяць оренди відповідно до Договору, сплачений на розрахунковий рахунок 04.04.2023 згідно з платіжним дорученням №1172 від 04.04.2023 по рахунку СФ-0000149 від 03.04.2023 у сумі 105 925, 00 грн.

01.05.2023 ТОВ «Будівельна компанія «Сервісстрой» направило ТОВ «Інвест-Пром-Торг» вимогу №1 від 27.04.2023 про повернення безпідставно набутих коштів та підписання акту здачі-приймання майна.

Вимога №1 від 27.04.2023 мотивована тим, що 05.04.2023 піднаймачу стало відомо, що орендовані приміщення не готові до їх використання за призначенням. Під час телефонної розмови, наймач повідомив , що не має наміру вживати дій щодо облаштування приміщень, просив надіслати на фактичну адресу підприємства відповідні документи щодо розірвання Договору. У зв`язку з тим, що приміщення фактично не було прийняте в оренду піднаймачем та піднаймач не застосовував приміщення жодного дня, позивач вимагав повернути 188 063, 33 грн орендної плати та гарантійного платежу.

У зв`язку з тим, що вимоги позивача, які ним заявлялись в порядку досудового врегулювання спору, залишились зі сторони відповідача без відповіда та задоволення, це стало передумовою для звернення позивача з позовом до суду про визнання Договору розірваним та стягнення грошових коштів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, зазначеною нормою встановлено основне правило щодо можливості припинення зобов`язання лише на підставі договору або закону. При цьому припинення зобов`язання на вимогу однією зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.

Згідно із частинами першою і третьою статті 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

За загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 ГК України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 916/1684/18 та постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №922/3248/18, від 22.10.2019 у справі №922/3293/18, на які посилається скаржник у касаційній скарзі).

Відповідно до частин 1, 4 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже, за загальним правилом, встановленим як господарським, так і цивільним законодавством, зміна та розірвання господарських та цивільних договорів допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку (у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала вимогу/пропозицію про розірвання договору).

Відтак за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. При цьому одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін (Постанова Касасайного господарського Суду у складі Верховного Суду від 28.08.2023 у справі №909/899/21).

Відповідно до частин 1-3 статті 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

За змістом частини 1 статті 759 Цивільного коднексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму (частини 1-2 статті 761 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1-2 статті 767 Цивільного кодексу України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню. Наймодавець зобов`язаний попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров`я, майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час володіння та/або користування нею.

Відповідно до частини 2 статті 768 Цивільного кодексу України якщо у речі, яка була передана наймачеві з гарантією якості, виявляться недоліки, що перешкоджають її використанню відповідно до договору, наймач має право за своїм вибором вимагати: 1) заміни речі, якщо це можливо; 2) відповідного зменшення розміру плати за найм речі; 3) безоплатного усунення недоліків речі або відшкодування витрат на їх усунення; 4) розірвання договору і відшкодування збитків, які були йому завдані.

Матеріалами справи підтверджується, що 03 квітня 2022 року між ТОВ «Інвест-Пром-Торг» (наймач) та ТОВ «Будівельна компанія «Сервісстрой» (підаймач) укладено Договір №01/04/23 піднайму нежитлового приміщення , розташованого за адресою: місто Київ, вул. Зрошувальна, 15.

Умовами укладеного Договору сторони передбачили право піднаймача відмовитись від Договору в односторонньому порядку попередивши про це наймача в строк не менше як за 30 (тридцять) днів до запланованої дати припинення договору (пункт 8.2. Договору).

Отже, сторони Договору погодили право піднаймача припинити дію цього договору шляхом письмового попередження про це орендодавця за 30 днів до запланованої дати припинення Договору, а отже наявність відповідного волевиявлення піднаймача зумовлює дострокове припинення договору піднайму за умови дотримання останнім встановленої вказаним пунктом договору процедури.

Реалізуючи право на дострокове розірвання договору, 07.04.2023 позивач звернувся до відповідача з листом №6 від 05.04.2023, в якому просив розірвати договір піднайму нежитлового приміщення №01/04/2023 від 03.04.2023 у зв`язку з тим, що приміщення виявилося не придатним до запланованого виду виробництва та враховуючи те, що приміщення не використовувалося.

Крім того, 07.04.2023 позивачем на адресу відповідача направлено лист №7 від 07.04.2023, яким ТОВ «Будівельна компанія «Сервісстрой» просило ТОВ «Інвест-Пром-Торг» повернути гарантійний платіж за останній місяць оренди відповідно до Договору, сплачений на розрахунковий рахунок 04.04.2023 згідно з платіжним дорученням №1172 від 04.04.2023 по рахунку СФ-0000149 від 03.04.2023 у сумі 105 925, 00 грн.

Вказані листи залишились без відповіді та задоволення.

Пунктом 9.3. Договору визначено, що приміщення вважається фактично переданим наймачу з моменту підписання акту здачі-приймання.

У зв`язку з наведеним, 01.05.2023 ТОВ «Будівельна компанія «Сервісстрой» направило ТОВ «Інвест-Пром-Торг» вимогу №1 від 27.04.2023 про повернення безпідставно набутих коштів та підписання акту здачі-приймання майна.

Проте, вимогу виконано не було, відсутній підписаний сторонами акт здачі-приймання майна.

Відповідно до частин 1-2 статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Враховуючи наявні матеріали справи (зокрема листи та вимоги позивача, залишені без відповіді відповідачем та відсутність у матерілаах справи підписаного обома сторонами Договору акта про повернення відповідачеві приміщення) судом вбачається наявність між сторонами спору щодо того, чи вважати договір №01/04/23 піднайму від 03.04.2023 розірваним в односторонньому порядку за ініціативою позивача, з огляду на що, враховуючи встановлені судом обставини, є потреба у визначенні ефективного способу захисту порушеного права.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Наведений висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18 (пункти 8.1 - 8.5 постанови).

Ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.12.2019 у справі №916/322/19.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.08.2019 у справі №910/13755/18.

Таким чином, за наслідками розгляду господарської справи за позовом позивача господарський суд дійшов висновку, що, враховуючи наявність між сторонами спору щодо того, чи вважати договір №01/04/23 від 03.04.2023 розірваним в односторонньому порядку, задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про визнання Договору піднайму №01/04/23 від 03.04.2023 розірваним.

Іншого відповідачем не доведено.

Що стосується позовної вимоги про стягнення 188 063, 33 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5.1. Договору плата за піднайм починає нараховуватися з дати підписання акта передачі-приймання об`єкта оренди в піднайм, і нараховується до підписання акта прийому-передачі об`єкта оренди з піднайму.

Керуючись частиною 2 статті 546 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що виконання грошових зобов`язань наймача, що виникають із цього Договору мають бути забезпечені гарантійним платежем у розмірі 105 925, 00 грн. Такий гарантійний платіж сплачується наймачем протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання цього договору. Сплачена сума гарантійного платежу зараховується в рахунок орендної плати за останній місяць строку найму. У разі, якщо сплачена наймачем сума гарантійного платежу перевищуватиме розмір орендної плати за останній місяць строку найму, залишок сплаченої суми гарантійного платежу підлягає поверненню наймачу. У разі, якщо сплачена наймачем сума гарантійного платежу виявиться меншою розміру орендної плати за останній місяць строку найму, наймач доплачує суму недостачі протягом 3 (трьох) банківських днів з дня отримання від наймодавця відповідного рахунку (пункт 5.2. Договору).

Враховуючи що акт прийому-передачі підписано 05.04.2023, а Договір слід вважати розірваним з 10.05.2023, то фактично, приміщення перебувало у користуванні позивача місяць, а отже, відсутні підстави для стягнення з відповідача орендної плати.

Разом із тим, враховуючи положення пункту 5.2. Договору гарантійний платіж підлягає поверненню позивачеві.

У зв`язку з цим у задоволенні вимог про стягнення 82 138, 33 грн суд відмовляє.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 4 272, 88 грн відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Сервісстрой» до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Пром-Торг» про визнання договору піднайму розірваним та стягнення коштів задовольнити частково.

2. Визнати розірваним договір піднайму нежилого приміщення №01/04/23, укладеного товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Сервісстрой» (код 42305897, 02094, м. Київ, вул. Якова Гніздовського (Мангітогорська), 1) та товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест-Пром-Торг» (код 38094886, 25014, м. Кропивницький, вул. Заміська, 3А), з 10 травня 2023 року.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Пром-Торг» (код 38094886, 25014, м. Кропивницький, вул. Заміська, 3А) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Сервісстрой» (код 42305897, 02094, м. Київ, вул. Якова Гніздовського (Мангітогорська), 1) 105 925 (сто п`ять тисяч дев`ятсот двадцять п`ять) грн гарантованого платежу та 4 272 (чотири тисячі двісті сімдесят дві) грн 88 коп. судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.12.2023

Суддя Ігор Курдельчук