Ухвала

від 11.12.2023 по справі 910/9462/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.12.2023Справа № 910/9462/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг»

(Бориспіль-7, Міжнародний державний аеропорт «Бориспіль», м. Бориспіль, Київська область, 08301)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Роза Вітрів»

(вул. Волоська, буд.50/38, оф.134, м. Київ, 04071)

про стягнення 1 108 634,02 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Без виклику представників учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг" звернулося через систему "Електронний суд" до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна компанія "Роза Вітрів" про стягнення 1 108 634,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором, укладеного 01.09.2020 між ТОВ "Аерохендлінг" та ТОВ "Авіаційна компанія "Роза Вітрів" у формі Додатку В 1.0 до Стандартної угоди ІАТА про наземне обслуговування в редакції січня 2013 року, в частині оплати наданих позивачем у січні 2022 року послуг, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 748 093,28 грн, за прострочення сплати якої додатково нараховані пеня в сумі 110 808,52 грн, інфляційні втрати - 110 104,31 грн та 3% річних у сумі 30 627,91 грн.

Ухвалою суду від 13.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

19.07.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити в задоволенні позову як безпідставний та передчасний.

14.08.2023 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.

14.08.2023 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про зміну предмету спору, в якій позивач, додатково до раніше заявлених позовних вимог, просив стягнути з відповідача 500 729,85 грн, з яких: 333 922,10 грн основний борг за послуги з наземного обслуговування, надані позивачем у грудні 2021 року на підставі рахунків на оплату № 1808 від 24.12.2021 у розмірі 159 955,74 грн та № 1812 від 28.12.2021 у розмірі 174 036,32 грн, 43 860,61 пеня за період з 09.01.2022 по 09.07.2022 та з 13.01.2022 по 13.07.2022, 108 233,73 грн інфляційні втрати за період з 09.01.2022 по 30.06.2023 та з 13.01.2022 по 30.06.2023 та 14 713,41 грн 3% річних за період з 09.01.2022 по 30.06.2023 та з 13.01.2022 по 30.06.2023.

Таким чином, позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну предмету спору, становлять 1 609 363,87 грн, з яких: 1 082 015,38 грн основний борг, пеня у розмірі 154 669,13 грн, інфляційні втрати у розмірі 327 338,04 грн та 3% річних у розмірі 45 341,32 грн.

03.10.2023 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

06.12.2023 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли письмові пояснення по справі.

Розглянувши заяву представника позивача про зміну предмету позову, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 3 частини першої ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до п. 2 частини другої ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Верховний Суд у постанові від 09.07.2020 у справі № 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19 та у постанові Верховного суду від 22.07.2021 по справі № 910/18389/20.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Оскільки предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема ст. 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом (постанова Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 922/53/19).

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому, Верховний Суд зазначає про те, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Частиною третьою ст. 252 ГПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Як було зазначено, ухвалою суду від 13.07.2023 було відкрито провадження у справі. Таким чином, з урахуванням положень частини першої ст. 116 ГПК України та ст. 253 ЦК України, відлік тридцяти днів розпочинається з 14.07.2023 та кінцевою датою, з урахуванням частини четвертої ст. 116 ГПК України та частини п`ятої ст. 254 ЦК України, є 14.08.2023 включно.

Оскільки справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, а провадження у справі було відкрито 13.07.2023 року, суд прийшов до висновку, що заява про зміну предмету позову подана у встановлений законом строк та відповідає вимогам ст. 46 ГПК.

Слід зазначити, що позивачем у заяві про зміну предмету спору допущено арифметичну помилку, у зв`язку з чим сума основного боргу вказана: 333 922,10 грн (159 995,74 грн + 174 036,32 грн = 334 032,06 грн), тоді як мала бути вказана: 333 992,06 грн (159 955,74 грн + 174 036,32 грн), а також загальна сума додаткових вимог вказана: 500 729,85 грн (333 922,10 грн + 43 860,61 грн + 108 233,73 грн + 14 713,41 грн), тоді як мала бути вказана: 500 799,81 грн (333 992,06 грн + 43 860,61 + 108 233,73 грн + 14 713,41 грн).

Проте, судом приймається до уваги додаткові позовні вимоги у сумах заявлених позивачем у заяві про зміну предмету позову.

Заперечень щодо заяви про зміну предмету позову відповідачем до суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе прийняти до розгляду заяву позивача про зміну предмету спору, подану позивачем 14.08.2023, у зв`язку з чим позовні вимоги, що підлягають розгляду у даній справі становлять: 1 609 363,87 грн, з яких: 1 082 015,38 грн (748 093,28 грн + 333 922,10 грн) основний борг, пеня у розмірі 154 669,13 грн (110 808,52 грн + 43 860,61 грн), інфляційні втрати у розмірі 327 338,04 грн (219 104,31 грн + 108 233,73 грн) та 3% річних у розмірі 45 341,32 грн (14 713,41 грн + 30 627,91 грн).

Відповідно до частин третьої та четвертої ст. 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Приписами частини п`ятої ст. 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частинами першою та другою ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до п. 8 частини четвертої ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

Приймаючи до уваги прийняття судом заяви про зміну предмету позову та позовні вимоги у розмірі 1 609 363,87 грн, з яких: 1 082 015,38 грн основний борг, пеня у розмірі 154 669,13 грн, інфляційні втрати у розмірі 327 338,04 грн та 3% річних у розмірі 45 341,32 грн, суд вважає за необхідне розгляд даної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Враховуючи наведене вище, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу, суд вважає за необхідне призначити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання у справі.

Керуючись ст. ст. 12, 177, 181, 234, 247, 250 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Здійснювати розгляд справи №910/9462/23 в порядку загального позовного провадження.

2. Підготовче засідання призначити на 15.01.24 о 10:15 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-в, корпус Б, зал судових засідань № 2 .

3. Запропонувати сторонам направити в судове засідання повноважних представників, повноваження яких оформити відповідно до вимог, викладених у статті 60 Господарського процесуального кодексу України, та надати суду документи, що підтверджують повноваження представників

4. Усі заяви, клопотання, заперечення подати до суду в строк до 12.01.2024 з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 Господарського процесуального кодексу України.

5. Згідно частиною 1 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя М.Є. Літвінова