Рішення

від 04.12.2023 по справі 910/15229/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.12.2023Справа № 910/15229/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-борг»

до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Текстильник»

про стягнення 116523,68 грн,

Представники:

від позивача Роспаченюк А.С.

від відповідача Балійчук Л.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Київенерго-борг» до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Текстильник» про стягнення 116523,68 грн.

Суд своєю ухвалою від 29.09.2023 відкрив провадження у справі № 910/15229/23, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за отримані послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді за договором № 521344 від 01.02.1999 на постачання теплової енергій у гарячій воді в період з 01.03.2017 по 01.05.2018. Позивач придбав 25.08.2021 на електронному аукціоні право вимоги до відповідача за цим договором, який укладений між відповідачем та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»,.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Текстильник» подало клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Суд відмовив у задоволенні клопотання, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач позов відхилив повністю. Відповідач вважає, що суми, які були сплачені у спірний період (березень 2017 року - травень 2018 року), неправомірно зараховані в рахунок погашення заборгованості за попередні періоди, а не поточного боргу. Строк сплати боргу у розмірі 133628,77 грн, що виник до березня 2017 року, закінчився 25.02.2017, позовна давність за цими вимогами спливла, яку просить застосувати відповідач.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позовних вимог, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01 лютого 1999 року акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» (енергопостачальна організація) та об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Текстильник» (абонент) уклали договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 521344 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) його предметом є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді.

У пункті 2.1 Договору визначено, що сторони зобов`язалися керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією.

Основним обов`язком енергопостачальної організації, який складає предмет Договору, є обов`язок безперебійно постачати абоненту теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з заявленими абонентом величинами приєднаного теплового навантаження (п. 2.2.1 Договору), а абонент дотриматись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатках до Договору (п. 2.3.1 Договору).

Порядок оплати споживачем послуг визначено у додатку № 4 до Договору - не пізніше 25 числа поточного місяця.

Згідно зі звертанням-дорученням відповідача Договір укладено з метою постачання теплової енергії для житлового будинку по адресі бульвар Лесі Українки, 15.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором визнається домовленість двох чи більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Його зміст складають умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Виникнення прав за договором залежить від покладених ним на сторін обов`язків, які, у сукупності, і визначають правову природу договору.

Предметом Договору є постачання позивачем за плату теплової енергії відповідачу у вигляді гарячої води, тобто за своєю правовою природою він є договором енергопостачання (параграф 3 глави 29 Господарського кодексу України), платником за яким є сторона за договором, на користь якої він укладений, тобто відповідач.

Облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

В період з березня 2017 року по квітень 2018 року акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» поставила об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Текстильник» теплову енергію:

у березні 2017 року на суму 47155,34 грн;

у квітні 2017 року на суму 10177,9 грн;

у жовтні 2017 року на суму 10819,07 грн;

у листопаді 2017 року на суму 42211,08 грн;

у грудні 2017 року на суму 34622,33 грн;

у січні 2018 року на суму 53781,77 грн;

у лютому 2018 року на суму 582091,33 грн;

у березні 2018 року на суму 348845,09 грн;

у квітні 2018 року на суму 21975 грн.

Всього поставлено теплову енергію на суму 317788,88 грн.

Також станом на березень 2017 року відповідач заборгував акціонерній енергопостачальній компанії «Київенерго» за спожиту за Договором теплову енергію 158056,78 грн.

Ці обставини визнаються сторонами та не підлягають доказуванню (ч. 1 ст. 75 ГПК України).

В період з березня 2017 року по липень 2018 року акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» отримала кошти за поставлену за Договором теплову енергію у розмірі 359321,98 грн (295000 грн сплатив позивач, а 64321,98 грн надійшли від Управління Держаного казначейства в м. Києві).

Сторони також визнають обставини щодо здійснених платежів.

Кошти, сплачені відповідачем у березні 2017 року - січні 2018 року у розмірі 126231,16 грн зараховані позивачем в рахунок погашення боргу, що виник до березня 2017 року. Також за рахунок коштів, що надійшли у березні 2017 року та серпні 2017 року від Управління Держаного казначейства в м. Києві погашено заборгованість за Договором у розмірі 31825,62 грн, що виникла до березня 2017 року.

За рахунок решти коштів, що надійшли з березня 2017 року по липень 2018 року, у розмірі 201265,2 грн погашено борг за поставлену відповідачу теплову енергію за Договором з березня 2017 року по квітень 2018 року. Неоплаченою є теплова енергія, отримана у цей період, у розмірі 116523,68 грн (317788,88 грн - 201265,2 грн).

При вирішенні питання правомірності дій акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» щодо погашення за рахунок сплачених відповідачем у березні 2017 року - січні 2018 року 126231,16 грн боргу, що виник до березня 2017 року, суд виходить з такого.

Пунктом 3.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою правління Національного банку України 21.01.2004 № 22 (діяла на момент виникнення заборгованості) реквізит «Призначення плету» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».

Врахування оплати без чіткого зазначення в призначенні палетку періоду споживання теплової енергії в рахунок погашення заборгованість з найдавнішим періодом виникнення є реалізацією принципів послідовності, безперервності та превалювання сутності над формою, які закріплені ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Платіжні документи, відповідно до наданих відповідачем виписок по рахунку, в призначені платежу не містили інформації щодо періоду заборгованості, що погашається відповідачем.

З огляду на викладене зарахування акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» здійснених відповідачем платежів у розмірі 126231,16 грн в рахунок попередніх періодів не суперечить нормам чинного законодавства та умовам Договору.

Отже, виходячи з наведеного, суд вважає доведеним існування у відповідача боргу за отриману у період з 01.03.2017 по 01.05.2018 за Договором теплову енергію у розмірі 116523,68 грн.

У подальшому акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» змінила назву з 01.01.2019 на публічне акціонерне товариство «Київенерго», а з 09.08.2019 - на акціонерне товариство «К.Енерго».

На електронному аукціоні з продажу майна в процедурі банкрутства акціонерного товариства «К.Енерго», який відбувся 25.08.2021, товариство з обмеженою відповідальністю «Спортсервіс-СТМ» придбало заборгованість відповідача у розмірі 116523,68 грн (протокол електронних торгів № UA-PS-2021-08-10-000016-3, що підписаний переможцем 26.08.2021, та акт про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021).

З 14.09.2021 товариство з обмеженою відповідальністю «Спортсервіс-СТМ» змінило назву на товариство з обмеженою відповідальністю «Київенерго-борг».

Частиною 1 статті 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.

Приписами статті 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (стаття 516 Цивільного кодексу України).

Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 08.07.2022.

Відповідач не задовольнив вимогу.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач не погасив 116523,68 грн боргу.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 116523,68 грн належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється якщо пред`явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила). У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Кабінет Міністрів України своєю постановою № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» з 12 березня 2020 року ввів карантин на всій території України.

Згідно з п. 12. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені у тому числі статтями 257, 258 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину.

Карантин діяв до 30.06.2023.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Президент України своїм Указом від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» ввів воєнний стан в Україні з 24.02.2022.

Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до Цивільного кодексу України щодо строків позовної давності. Зокрема, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 19, який передбачає, що на період дії воєнного і надзвичайного стану продовжуються загальні і спеціальні строки позовної давності установлені статтями 257-259 ЦК України .

Отже, відповідно до п.19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259 ЦК України продовжуються на строк його дії.

З огляду на викладене позивач звернувся до суду з позовною заявою в межах строку позовної давності.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-борг» до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Текстильник».

Стягнути з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Текстильник» (бульвар Лесі Українки, 15, м. Київ, 01133, код 22895569) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-борг» (вул. Рибальська, 13, м. Київ, 01011, код 32826328) 116523,68 грн боргу, 2684,00 грн судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 12.12.2023.

Суддя С. А. Ковтун