Ухвала

від 12.12.2023 по справі 910/2766/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

12.12.2023Справа №910/2766/19За розглядом заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс", м. Київ

про заміну сторони виконавчого провадження

у справі

за позовом Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західметтрейд", м. Київ

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від стягувача: не з`явились;

від боржника: не з`явились;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" (заявника): не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2019 позов Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західметтрейд" на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитом у розмірі 69 329 грн. 03 коп., заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 11269 грн 85 коп. та судовий збір у розмірі 1921 грн. 00 коп.

04.07.2019 Господарським судом міста Києва видано наказ на примусове виконання вказаного вище рішення.

26.01.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", в якій заявник просить суд замінити вибулого стягувача - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" у справі № 910/2766/19 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 015/4006/383155.

Ухвалою від 25.05.2022 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про заміну сторони шляхом заміни стягувача його правонаступником було задоволено та замінено стягувача - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" у справі № 910/2766/19 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 015/4006/383155.

29.11.2023 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" про заміну сторони стягувача у справі №910/2766/19 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс".

Відповідно до протоколу повторного розподілу судової справи між суддями заяву в справі №910/2766/19 передано на розгляд судді Морозову С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 розгляд Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" про заміну сторони виконавчого провадження у справі №910/2766/19 призначено на 12.12.2023.

В судове засідання 12.12.2023 представники стягувача, боржника та заявника не з`явились, про час та місце повідомлялись належним чином та відповідно до положень ст. 334 ГПК України їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши в судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" про заміну сторони виконавчого провадження у справі №910/2766/19, суд дійшов висновку про її задоволення, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що обов`язковість виконання рішення є однією із засад виконання виконавчого провадження.

Частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; обов`язковість судового рішення.

За змістом статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

У рішенні у справі "Янголенко проти України" від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.

Таким чином, оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Приписами статті 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 242 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Правонаступництво як інститут процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.

У постанові від 3 листопада 2020 року у справі № 916/16/17 Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, також зазначила про те, що як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 Господарського процесуального кодексу України (пункти 74 та 75 зазначеної вище постанови).

Основою процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному праві, яке настало після відкриття провадження у справі. Виходячи з цього, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав та обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір (постанова Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №5010/2403/2011-14/120).

Зазначеною статтею Господарського процесуального кодексу України передбачено процесуальне правонаступництво у зв`язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі, заміни кредитора або боржника у зобов`язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України).

За приписами п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст.513 Цивільного кодексу унормовано, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Отже, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Аналогічна правова позиція у таких правовідносинах викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.02.2020 по справі №910/5737/15-г, від 20.03.2020 по справі № 906/703/16, від 06.02.2020 по справі № 908/2251/18, від 15.08.2019 по справі № 904/4253/17, від 16.04.2020 по справі № 5023/5604/11, від 02.11.2022 по справі №905/306/17.

Як встановлено судом, 30.11.2021 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (новий кредитор) було укладено договір №114/2-47 відступлення права вимоги, за умовами п.2.1 якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (портфель заборгованості). Перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок, сум заборгованості боржника на дату підписання договору зазначені в додатку 1 до договору (попередній реєстр боржників), що є його невід`ємною частиною.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2022 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про заміну сторони шляхом заміни стягувача його правонаступником було задоволено та замінено стягувача - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" у справі №910/2766/19 про стягнення заборгованості за кредитним договором №015/4006/383155.

В подальшому, 02.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАМПСІС Фінанс" (новий кредитор) було укладено договір №02-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за умовами п.2.1 якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, визначених у додатках №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики, з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них - основні договори (права вимоги).

Відповідно до п. 5.2 договору №02-02/23 від 02.02.2023, права вимоги вважаються відступленими (переданими) попереднім (первісним) кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (додаток №4).

11.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КАМПСІС Фінанс" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕБТ ФОРС" (новий кредитор) було укладено договір №11-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за умовами п.2.1 якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, визначених у додатках №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики, з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них - основні договори (права вимоги).

У п.7.1 договору №11-05/23 від 11.05.2023 сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за договорами позики (кредитними договорами), відповідно до цього договору новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти в сумі 166 377, 73 грн.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток (у випадку використання юридичними особами у своїй діяльності). Будь-які зміни та доповнення до цього договору є чинними за умови підписання їх обома сторонами і скріплення печатками сторін (п. 11.6 договору №11-05/23 від 11.05.2023).

Згідно зі змісту додаткової угоди №1 від 27.06.2023 до договору №11-05/23 від 11.05.2023 права вимоги, що передаються за договором належать первісному кредитору, в тому числі, на підставі договору №02-02/23 від 02.02.2023, укладеному між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал".

Суд звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 по справі №203/2612/13-ц та постанові від 19.06.2018 по справі №5023/3905/12.

Слід зауважити, що на теперішній час вказані вище договори про відступлення права вимоги у передбаченому чинним законодавством України порядку недійсним визнано не було. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Отже, виходячи з наведеного вище, з огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір про відступлення права вимоги №11-05/23 від 11.05.2023 як належну підставу для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов`язків, внаслідок чого даний правочин є належною підставою для заміни кредитора в зобов`язанні у розумінні ст.512 Цивільного кодексу України цього Кодексу.

Тобто, права та обов`язки кредитора за договором №015/4006/383155 в тому числі, в частині сплати кредитної заборгованості, що були предметом спору у справі №910/2766/19 перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕБТ ФОРС".

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для здійснення заміни сторони виконавчого провадження (стягувача) у справі №910/2766/19 її правонаступником з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс".

Керуючись ст. ст. 52, 232, 334 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження у справі №910/2766/19 задовольнити.

2. Замінити стягувача у справі №910/2766/19 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (код ЄДРПОУ 36799749, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" (код ЄДРПОУ 43577608, адреса: 02121, м. Київ, Харківське Шосе, 201/203, літера 2А, оф. 602).

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

повний текст ухвали підписано 13.12.2023

Суддя Сергій МОРОЗОВ