Ухвала

від 12.12.2023 по справі 916/4427/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"12" грудня 2023 р. Справа № 916/4427/23Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши заяву (Вх. № 2-1807/23 від 11.12.2023) ОСОБА_1 про забезпечення позову, у справі

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),

до відповідача: Приватного акціонерного товариства „СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ №33 „ОДЕСБУД (65045, м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 33, кімната 45; код ЄДРПОУ 31768323),

про стягнення 1500000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства „СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ №33 „ОДЕСБУД про зобов`язання відповідача повернути позивачу майно вартістю 1500000,00 грн, передане за договором зберігання від 16.06.2014, згідно додатку №1 до договору зберігання від 16.06.2014 та Акту передачі-приймання особистого майна на зберігання від 17.06.2014, яке складається з наступного:

1. Морський двигун 4NVD26-2 з навісним обладнанням, № 557271, 1983, маса 2870 кг. новий - 1 одиницю, вартістю 500000 грн;

2. Морський двигун 6ч9,5/11 -1 з навісним обладнанням, № 3110, 1992 р, маса 460 кг, новий - 1 одиницю, вартістю 250000 грн;

3. Морський двигун 4ч10,5/13, № НОМЕР_2 , 1990 р, маса 625 кг, б/у - 1 одиницю, вартістю 100000 грн;

4. Брашпіль Б-2 з двома турачками, електродвигуном МАП 221 4/8 та командоконтролерем, маса 3000 кг, новий -1 одиницю, вартістю 350 000 грн;

5. Колінчастий вал морського двигуна 8VD26/20-АL 1, б/у - 1 одиницю, вартістю 250000 грн;

6. Фугувальний верстат з електродвигуном, б/у -1 одиницю, вартістю 10000 грн;

7. Перетворювач генератор ПСГ-500-1УЗ, №139, 30 кВт, маса 430 кг з промисловим зварювальним апаратом - 1 комплект, вартістю 20000 грн;

8. Гаражні ворота 2500x2050, нові та б/у - 2 одиниці, вартістю 20000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору зберігання від 16.04.2014 в частині повернення майна переданого на зберігання.

Ухвалою від 31.10.2023 суд прийняв позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрив провадження у справі № 916/4427/23. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначити на 05.12.2023 о 10:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, в залі судових засідань № 11 (5 поверх), тел. 0(482)307-963.

11 грудня 2023 року до Господарського суду Одеської області від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 2-1807/23 від 11.12.2023), в якій заявник просить суд забезпечити позов наступним шляхом:

- Накласти арешт на банківські рахунки Приватного акціонерного товариства „СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ № 33 „ОДЕСБУД на загальну суму у розмірі 1500000,00 грн.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що відповідач поводить себе недобросовісно та приховує інформацію про майно позивача вказане свідчить, що він намагається ухилитися від відповідальності і не збирається виконувати рішення суду, і тому є підстави також для забезпечення позову. Відповідач зловживає правом і не надає інформації про спірне майно за договором зберігання та про свої рахунки. Без наявності інформації про спірне майно буде вкрай утруднено або неможливо виконати рішення, якщо воно буде на користь позивача. Оскільки на час розгляду справи невідомо про долю переданого майна за договором зберігання та банківські рахунки відповідача, немає можливості реально захистити право власності позивача, і тому рішення суду неможливо буде виконати, оскільки неможливо повернути майно, якого немає у відповідача. Відповідач може приховувати спірне майно і власні грошові кошти з метою ухилення від відповідальності. В зв`язку з викладеним універсальним способом забезпечення позову і реального виконання рішення суду є арешт коштів відповідача на час розгляду справи. Враховуючи те, що невідома доля майна, переданого за договором зберігання, накладення арешту на кошти відповідача буде ефективним, пропорційним, співмірним, адекватним і надійним способом забезпечення позову та в подальшому виконання рішення суду.

Суд, розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх. № 2-1807/23 від 11.12.2023), дійшов до таких висновків.

Як вбачається з матеріалів, наданих до позовної заяви, предметом позову є вимоги майнового характеру про повернення майна вартістю 1500000,00 грн.

Підставою позову є неналежне виконання відповідачем умов Договору зберігання від 16.04.2014 в частині повернення майна переданого на зберігання.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; виключено; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; виключено; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Положеннями абз. 1 ч. 6 ст. 140 ГПК України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 138 ГПК України, заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (пункт 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16).

Відповідно до ст. 136 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Суд зазнає, що позивачем не забезпечено надання належних доказів в обґрунтування того, що відповідач щодо суми 1500000,00 грн, яка дорівнює вартості спірного майна на яке заявлено позовні вимоги, наразі вчиняє дії щодо відчуження спірного майна або грошових коштів на користь третіх осіб. Також позивачем не здійснено забезпечення надання доказів, які б свідчили, що відповідач здійснює якісь дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов`язань після подання позову до суду.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд вважає, що у заяві позивача про забезпечення позову відсутні посилання на наявність будь-яких доказів задля встановлення обставин, з якими позивачем пов`язується необхідність застосування певного виду забезпечення позову.

При цьому, суд зазначає, що така підстава, як факт ухилення відповідача від виконання зобов`язань за укладеним договором, не може бути безумовною підставою для забезпечення позову, а невиконання зобов`язань відповідачем ще потребує доведення, тому не можна розглядати твердження позивача, як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення поданого позову.

Фактично міркування заявника про можливість ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог є лише припущеннями заявника, яке не підтверджено жодними належними та допустимими доказами щодо наявності грошових коштів, витрачання їх на інші потреби тощо.

Відповідно до ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, підтвердженого належними доказами, не є достатньою підставою для задоволення такої заяви.

Керуючись статтями 136-138, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1 Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову (Вх. № 2-1807/23 від 11.12.2023).

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга у відповідності до частини 1 статті 256 ГПК України.

Ухвалу складено та підписано 12.12.2023.

Суддя Нікітенко С.В.