Рішення

від 13.12.2023 по справі 917/1483/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2023 Справа № 917/1483/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Михатило А. В. розглянувши справу № 917/1483/23

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АВГУСТ», просп. Лесі Українки, 8А, м. Дніпро, 49006

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОТИТАН», вул. Гоголя, 45, прим. 1, оф. 11, м. Миргород, Полтавська область, 37600

про стягнення 1 276 000,00 грн.

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

17.08.2023 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АВГУСТ» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОТИТАН» про стягнення безпідставно набутого майна грошових коштів у розмірі 1 276 000,00 грн (вх. №1585/23).

Ухвалою від 22.08.2023 року суд залишив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АВГУСТ» без руху та надав позивачу строк 5 дні з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви. Для усунення зазначених судом недоліків у поданій позовній заяві позивачу необхідно було уточнити адресу місцезнаходження відповідача відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; надати документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів (квитанцію та опис вкладення, що були направлені за адресою місцезнаходження відповідача); надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; сплатити судовий збір в сумі 19 140,00 грн, надати суду докази його сплати (оригінал платіжного документа), а також надати оригінали або неналежним чином засвідчені копії документів, додані до позовної заяви.

07.09.2023 року до суду від позивача надійшов супровідний лист (з додатками) на виконання ухвали суду від 22.08.2023 року про залишення позовної заяви без руху (вх. № 11000).

Відповідно до даного листа позивач зазначає, що про ухвалення 22.08.2023 року Господарським судом Полтавської області у справі № 917/1483/23 ухали про залишення позову без руху дізнався 01.09.2023 року з офіційного вебпорталу "Судова влада України"". Засобами поштового зв`язку вказана ухвала суду на адресу ТОВ «АВГУСТ» станом на день усунення недоліків позовної заяви не надходила. У зв`язку з чим позивач зазначає, що строк на усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду від 22.08.2023 року ним не порушений. Позивачем в якості додатків до листа надано суду уточнену позовну заяву, в якій було усунено недоліки відповідно до ухвали суду від 22.08.2023 року, надано доказ сплати судового збору у розмірі 19 140,00 грн (платіжна інструкція №6 від 11.08.2023 року), а також надано докази надіслання копії наданих на виконання ухвали документів на адресу відповідача.

Ухвалою суду від 11.09.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановлено відповідачам строки: для подання відзиву на позов, оформленого з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України - протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.ст. 167,184 ГПК України; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України 5 днів з моменту отримання від відповідачів відзивів на позов.

16.10.2023 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 13098), в якому ТОВ «ТЕХНОТИТАН» просить відмовити в задоволенні позову. У відзиві відповідач не заперечував про перерахування на його користь ТОВ «ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС» 1 276 000,00 грн з призначенням платежу: «поворотна фін. допомога по дог №0108-22 від 01 серпня 2022 року без ПДВ» та підтверджував не підписання договору про поворотну фінансову допомогу №0108-22 від 01 серпня 2022 року.

При цьому, відповідач зазначив, що даний договір не укладався, оскільки кошти у розмірі 1 276 000,00 грн були перераховані за домовленістю з ТОВ «АГРОБІТЕКС». Також відповідач повідомив, що 14.06.2022 року між ним та ТОВ «АГРОБІТЕКС» було укладено договір поставки і за цим договором ТОВ «АГРОБІТЕКС» заборгувало відповідачу станом на 29.06.2022 року 2 351 411,37 грн. Рішенням Господарського суду м. Києва по справі № 910/12402/22 від 21.02.2023 року позовні вимоги ТОВ «ТЕХНОТИТАН» до ТОВ «АГРОБІТЕКС» були задоволені частково і на виконання даного рішення 19.06.2023 року судом було видано наказ про примусове виконання рішення про стягнення 2 351 411,37 основної заборгованості, 436 286,53 грн пені, 26 177,18 грн 3% річних, 87 990, 90 грн інфляційних втрат, 43 328,12 грн судового збору та 6 196,21 грн витрат на правничу допомогу.

Тому, як стверджує відповідач, ТОВ «АГРОБІТЕКС» повідомило його, що частина заборгованості буде перерахована ТОВ «ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС», що і було здійснено (перераховано 1 276 000,00 грн) без укладання договору про поворотну фінансову допомогу.

І лише з отриманого повідомлення від 12.07.2023 року №12/07-23 про відступлення права вимоги, відповідач дізнався про укладення між позивачем та ТОВ «ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС» договору №12/07 про відступлення права вимоги.

На думку відповідача, кошти в розмірі 1 276 000,00 грн поверненню не підлягають, у зв`язку з тим, що були здійснені ТОВ «ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС» за домовленістю з ТОВ «АГРОБІТЕКС» за погашення заборгованості за поставлений товар у відповідності до наказу про примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва від 19.06.2023 року. Відповідач посилається на стандарт «добросовісності» та доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки).

Також відповідач зазначає, що безпідставно набуті кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов`язання для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, тому що вказано особа поводиться суперечливо , якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів. Відсутність укладеного між сторонами договору про надання поворотної фінансової допомоги породжує у відповідача зобов`язання не повертати перераховані позивачем кошти у розмірі 1 276 000,00 грн.

01.11.2023 року та 02.11.2023 року на електронну адресу Господарського суду Полтавської області від представника відповідача надійшло два ідентичних документи - клопотання про долучення до матеріалів справи у якості доказу - копії ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.10.2023 року (вх. №№ 14068, 14073). Згідно відмітки, проставленої особою, відповідальною за приймання електронної кореспонденції у суді, подані клопотання не скріплені ЕЦП (не підписані).

Ухвалою суду від 13.11.2023 року повернуто без розгляду представнику відповідача клопотання про долучення до матеріалів справи доказів (вх. №№ 14068, 14073 від 01.11.2023 року та від 02.11.2023 року) у справі № 917/1483/23.

02.11.2023 року до суду засобами поштового зв`язку від відповідача надійшло клопотання (вх. №14091) про долучення до матеріалів справи у якості доказу - копії ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.10.2023 року

Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Судом враховує, що подана відповідачем ухвала Броварського міськрайонного суду Київської області датована 27.10.2023 року, що унеможливлювало її подання разом з відзивом на позовну заяву, а тому ухвалив долучити її до матеріалів справи.

Позивач не скористався правом на подачу відповіді на відзив.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Як зазначено в позовній заяві, 01.08.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС» (далі ТОВ «ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС», первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОТИТАН» (далі відповідач, боржник) була досягнута домовленість щодо укладення договору №0108-22 про надання поворотної фінансової допомоги, за яким ТОВ «ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС» зобов`язувався надати відповідачу поворотну фінансову допомогу в розмірі 1 276 000,00 грн без ПДВ.

Як стверджує позивач та підтверджує відповідач, платіжними інструкціями з призначенням платежу «Поворотна фін. допомога по дог №0108-22 від 01 серпня 2022 р. Без ПДВ.» (№10 від 05.08.2022 року на суму 340 000,00 грн, №11 від 05.08.2022 року на суму 20 000,00 грн, №12 від 12.08.2022 року на суму 360 000,00 грн, №14 від 22.08.2022 року на суму 120 000,00 грн, №18 від 26.08.2022 року на суму 116 000,00 грн, №23 від 31.08.2022 року на суму 160 000,00 грн та № 24 від 05.09.2022 року на суму 160 000,00 грн) ТОВ «ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС» перерахувало на рахунок відповідача поворотну фінансову допомогу у розмірі 1 276 000,00 грн без ПДВ (а. с. 48 52). Зазначене підтверджується також випискою по рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.01.2022 року по 04.04.2023 року (а. с. 52).

Сторони підтвердили, що договір №0108-22 від 01 серпня 2022 р. не був укладений.

01.06.2022 року ТОВ «ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС» направив на адресу відповідача вимогу (вих. № 31/05-2023 від 31.05.2023 року, а. с.53 56), у якій просило повернути у 7-денний строк з дня отримання вимоги грошові кошти у розмірі 1 276 000,00 грн, які отримані безпідставно. Відповідь на дану вимогу відповідач не надав, кошти не повернув.

12.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВГУСТ» (далі позивач, новий кредитор) та ТОВ «ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС» був укладений договір №12/07 про відступлення права вимоги (далі договір №12/07, а. с. 57), за яким первісний кредитор передає новому кредитору належне йому право вимоги до ТОВ «ТЕХНОТИТАН» щодо повернення безпідставно одержаних від первісного кредитора грошових коштів у розмірі 1 276 000,00 грн, набутих боржником без достатньої правової підстави (п. 1.1 договору №12/07).

Відповідно до п. 1.2 договору №12/07 кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника повернення безпідставно одержаних грошових коштів у розмірі 1 276 000,00 грн.

Згідно п. 1.3 договору №12/07 новий кредитор заміняє первісного кредитора, як кредитора у визначеному в п. 1.2 цього договору зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору.

Пунктом 1.4 договору №12/07 право вимоги кредитора до боржника щодо повернення безпідставно одержаних грошових коштів на суму 1 276 000,00 грн підтверджується оригіналами наступних документів, які є невід`ємною частиною цього договору і передаються первісним кредитором новому кредитору в момент підписання сторонами цього договору: платіжна інструкція №10 від 05.08.2022 року на суму 340 000,00 грн, платіжна інструкція №11 від 05.08.2022 року на суму 20 000,00 грн, платіжна інструкція №12 від 12.08.2022 року на суму 360 000,00 грн, платіжна інструкція №14 від 22.08.2022 року на суму 120 000,00 грн, платіжна інструкція №18 від 26.08.2022 року на суму 116 000,00 грн, платіжна інструкція №23 від 31.08.2022 року на суму 160 000,00 грн, платіжна інструкція № 24 від 05.09.2022 року на суму 160 000,00 грн, виписка по рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.01.2022 року по 04.04.2023 року,3 претензія продавця до боржника №31/05-2023 від 31.05.2023 року, опис поштового вкладення від 01.06.2023 року, чек АТ «Укрпошта» від 01.06.2023 року з трекінгом поштового відправлення №5200500998811, викопіювання з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо поштового відправлення з трекінгом № 5200500998811.

Пунктом 4.2 договору №12/07 передбачено, що новий кредитор зобов`язується сплатити первісному кредитору вартість права вимоги в строк до 31 грудня 2033 року.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 5.1 договору 12/07).

19.07.2023 року первісний кредитор направив на адресу відповідача повідомлення від 12.07.2023 року вих.. № 12/07-23 про відступлення права вимоги повернення безпідставно одержаних коштів у сумі 1 276 000,00 грн та користь ТОВ «АВГУСТ», яке було отримано 24.07.2023 року (а. с. 58 61).

20.07.2023 року ТОВ «АВГУСТ» направило на адресу відповідача повідомлення від 20.07.2023 року вих. № 69-в про відступлення права вимоги повернення безпідставно одержаних коштів в сумі 1 276 000,00 грн, а також вимогу від 20.07.2023 року вих. № 70-в про повернення в 7-дений строк з дня її отримання коштів в сумі 1 276 000,00 грн на користь ТОВ «АВГУСТ». Дане повідомлення та вимога отримані ТОВ «ТЕХНОТИТАН» 24.07.2023 року (а. с. 62 66).

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 13098 від 16.10.2023 року) не заперечував про перерахування на його користь ТОВ «ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС» 1 276 000,00 грн з призначенням платежу: «поворотна фін. допомога по дог. №0108-22 від 01 серпня 2022 року без ПДВ» та підтвердив не підписання договору про поворотну фінансову допомогу №0108-22 від 01 серпня 2022 року.

При цьому, зазначив, що даний договір не укладався, оскільки кошти у розмірі 1 276 000,00 грн були перераховані за домовленістю з ТОВ «АГРОБІТЕКС». Також відповідач повідомив, що 14.06.2022 року між ним та ТОВ «АГРОБІТЕКС» було укладено договір поставки і за цим договором ТОВ «АГРОБІТЕКС» заборгувало відповідачу станом на 29.06.2022 року 2 351 411,37 грн. Рішенням Господарського суду м. Києва по справі № 910/12402/22 від 21.02.2023 року позовні вимоги ТОВ «ТЕХНОТИТАН» до ТОВ «АГРОБІТЕКС» були задоволені частково і на виконання даного рішення 19.06.2023 року судом було видано наказ про примусове виконання рішення про стягнення 2 351 411,37 основної заборгованості, 436 286,53 грн пені, 26 177,18 грн 3% річних, 87 990, 90 грн інфляційних втрат, 43 328,12 грн судового збору та 6 196,21 грн витрат на правничу допомогу.

Тому, як стверджує відповідач, ТОВ «АГРОБІТЕКС» повідомило його, що частина заборгованості буде перерахована ТОВ «ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС», що і було здійснено (перераховано 1 276 000,00 грн) без укладання договору про поворотну фінансову допомогу.

І лише з отриманого повідомлення від 12.07.2023 року №12/07-23 про відступлення права вимоги, відповідач дізнався про укладення між позивачем та ТОВ «ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС» договору №12/07 про відступлення права вимоги.

На думку відповідача, кошти в розмірі 1 276 000,00 грн поверненню не підлягають, у зв`язку з тим, що були здійснені ТОВ «ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС» за домовленістю з ТОВ «АГРОБІТЕКС» за погашення заборгованості за поставлений товар у відповідності до наказу про примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва від 19.06.2023 року.

На думку відповідача, відсутність укладеного між сторонами договору про надання поворотної фінансової допомоги породжує у відповідача зобов`язання не повертати перераховані позивачем кошти у розмірі 1 276 000,00 грн.

Як зазначає позивач, станом на день звернення до суду вимога про повернення безпідставно одержаних коштів в сумі 1 276 000,00 грн відповідачем не виконана

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом з вимогою про стягнення з ТОВ «ТЕХНОТИТАН» безпідставно триманих коштів в сумі 1 276 000,00 грн.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази (копії): виписку з ЄДРЮОФОПГФ відносно позивача, наказ №7 від 20.04.2023 року, витяг з ЄДРЮОФОПГФ із сайту «Опендатабот» відносно відповідача, платіжні інструкції №10 від 05.08.2022 року на суму 340 000,00 грн, №11 від 05.08.2022 року на суму 20 000,00 грн, №12 від 12.08.2022 року на суму 360 000,00 грн, №14 від 22.08.2022 року на суму 120 000,00 грн, №18 від 26.08.2022 року на суму 116 000,00 грн, №23 від 31.08.2022 року на суму 160 000,00 грн та № 24 від 05.09.2022 року на суму 160 000,00 грн, виписку по рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.01.2022 року по 04.04.2023 року, вимогу про повернення грошових коштів №31/05-2023 від 31.05.2023 року з доказами направлення та отримання відповідачем, договір №12/07 про відступлення права вимоги від 12.07.2023 року, повідомлення про відступлення права вимоги вих. № 12/07-23 від 12.07.2023 року з доказами направлення та отримання відповідачем, повідомлення про відступлення права вимоги вих. №69-в від 20.07.2023 року та вимогу про повернення грошових коштів вих. № 70-в від 20.07.2023 року з доказами направлення та отримання відповідачем.

Відповідачем на заперечення позовних вимог надано наступні докази (копії): наказ про примусове виконання рішення суду від 19.06.2023 року по справі № 910/12402/22, ордер про надання правничої (правової) допомоги серія ВІ № 1066982 від 12.10.2023 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ №2203 від 26.06.2018 року, ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.10.2023 року по справі № 361/9361/23.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

У відповідності до норм ст.ст. 202, 205 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 викладена така правова позиція: кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18 вказав, що під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий висновок викладений раніше у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов`язання передбачені статтею 1212 ЦК України, відноситься, зокрема, перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов`язаннях. Дана правова позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного господарського Суду у складі Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 924/1338/19.

Відповідно ст. 1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Для застосування зазначеної норми необхідно, по-перше, щоб одна особа набула (зберегла) майно за рахунок іншої. Збільшення або збереження в попередньому розмірі майна однієї сторони є результатом відповідного зменшення майна у іншої сторони. По-друге, необхідно, щоб набуття майна однією особою за рахунок іншої відбулося без достатньої правової підстави, передбаченої законом або угодою. Безпідставно набуте майно повертається тому, за рахунок кого було набуте.

Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України, об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Законодавством передбачено, що поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення (п. 14.1.257 Податкового кодексу України).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Сторонами визнано обставини, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОТИТАН» не укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги у письмовому вигляді, чого вимагають положення статті 1047 ЦК України (форма договору позики). Отже, кошти, отримані відповідачем є безпідставно отриманими, а тому підлягають поверненню на підставі статті 1212 ЦК України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

В силу статей 512, 516 ЦК України Товариством з обмеженою відповідальністю «АВГУСТ» є належним кредитором відповідача на підставі договору про відступлення права вимоги №12/07 від 12.07.2023 року.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі N 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі N 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі N 902/761/18, від 04.12.2019 у справі N 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі N 129/1033/13-ц (провадження N 14-400цс19).

Відповідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зазначено, що: «добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».

У постанові Верховного Суду від 11.03.2023 у справі № 548/741/21 зазначено, що тлумачення норм ст. 1212 ЦК України свідчить, що при визначенні того чи підлягають безпідставно набуті грошові кошти потерпілій особі слід враховувати, що акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад, зокрема, добросовісності. Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, тому що вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів.

Як зазначено вище, відповідачем не надано доказів того, що ТОВ «ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС» перерахував кошти відповідачу у розмірі 1 276 000,00 грн за домовленістю з ТОВ «АГРОБІТЕКС» за погашення заборгованості за поставлений товар у відповідності до наказу про примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва від 19.06.2023 року. Крім того, з поданої відповідачем копії ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.10.2023 року (про зобов`язання уповноважених осіб Броварського РКП ГУ НП в Київській області відповідно до вимог ст. 214 КПК України внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за поданою заявою ТОВ «ТЕХНОТИТАН» від 05.10.2023 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 190, ч. 3 ст. 382 КК України та розпочати досудове розслідування) та з клопотання про долучення доказу немає можливості встановити відносно якого кримінального правопорушення була направлена відповідачем заява, зазначена ухвала міськрайонного суду Київської області від 27.10.2023 року ані підтверджує, ані спростовує жодної обставини, яка стосується розгляду даної справи.

Відповідачем також не доведено підставності та законності утримання ним грошових коштів у сумі 1 276 000,00 грн.

У даному випадку суд не вбачає суперечливості поведінки позивача.

Доказів сплати позивачу суми 1 276 000,00 грн. матеріали даної справи не містять та відповідачем не подані.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про безпідставність набуття відповідачем грошових коштів у загальному розмірі 1 276 000,00 грн, перерахованих позивачем згідно з зазначеними вище платіжними інструкціями.

Відтак, вимога про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 1 276 000,00 грн заявлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Надаючи оцінку іншим доводам сторін судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

У позовній заяві позивач вказав, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат складається з судового збору у розмірі 19 140,00 грн та оплати правової допомоги адвоката у розмірі 20 000,00 грн.

Згідно прохальної частини позовної заяви позивач просив судові витрати покласти на відповідача.

Оскільки позивачем не подано будь-яких доказів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, наразі судом не вирішується питання щодо стягнення з відповідача таких витрат.

Керуючись ст. 129, 130,231, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОТИТАН» (вул. Гоголя, 45, прим. 1, офіс 11, м. Миргород, Полтавська область, 37600, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43969219) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВГУСТ» (просп. Лесі Українки, 8А, м. Дніпро, 49006, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 24991998) 1 276 000,00 грн безпідставно отриманих коштів та 19 140,00 грн судового збору.

3. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

Рішення складено та підписано 13.12.2023 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Суддя О. М. Тимощенко