Постанова

від 27.02.2024 по справі 917/1483/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року м. Харків Справа № 917/1483/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Шевель О.В.

за участю секретаря судового засідання Дзюби А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОТИТАН" (вх. №63 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 13.12.2023 у справі №917/1483/23, ухвалене у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Тимощенко О.М. без виклику учасників справи, рішення складено та підписано 13.12.2023

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВГУСТ", м. Дніпро,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОТИТАН", м. Миргород, Полтавська область,

про стягнення 1 276 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВГУСТ" звернулось 11.08.2023 року до Господарського суду Полтавської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОТИТАН про стягнення безпідставно набутого майна грошових коштів у розмірі 1 276 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що даний спір виник внаслідок того, що ТОВ «ТЕХНОТИТАН» за відсутності правової підстави отримав від ТОВ «ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС» (первісного кредитора) грошові кошти у загальному розмірі 1276000,00 грн., тому їх може бути витребувано згідно з положеннями ст. 1212 ЦК України, як безпідставно набуте майно на користь нового кредитора - ТОВ "АВГУСТ".

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 13.12.2023 у справі №917/1483/23 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОТИТАН" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43969219) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВГУСТ" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 24991998) 1 276 000,00 грн безпідставно отриманих коштів та 19 140,00 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що як стверджує позивач та підтверджує відповідач, згідно відповідних платіжних інструкцій з призначенням платежу «Поворотна фін. допомога по дог №0108-22 від 01 серпня 2022 р. Без ПДВ.» ТОВ «ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС» перерахувало на рахунок відповідача поворотну фінансову допомогу у розмірі 1276000,00 грн без ПДВ. Сторонами визнано обставини того, що між ТОВ "ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС" та ТОВ "ТЕХНОТИТАН" договір про надання поворотної фінансової допомоги №0108-22 від 01 серпня 2022 у письмовому вигляді укладено не було, чого вимагають положення статті 1047 ЦК України (форма договору позики). В силу статей 512, 516 ЦК України ТОВ "АВГУСТ" є належним кредитором відповідача на підставі договору про відступлення права вимоги №12/07 від 12.07.2023 року. Натомість відповідачем не надано доказів того, що ТОВ "ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС" перерахувало вказані кошти відповідачу за домовленістю з ТОВ "АГРОБІТЕКС за погашення заборгованості за поставлений товар, про що зазначав відповідач у відзиві. Відповідачем не доведено законності утримання ним грошових коштів у сумі 1 276 000,00 грн. У зв`язку із вказаним, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність набуття відповідачем грошових коштів у загальному розмірі 1 276 000,00 грн та задовольнив позовні вимоги про їх повернення на підставі статті 1212 ЦК України.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОТИТАН", звернулось засобами поштового зв`язку 28.12.2023 до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Полтавської області від 13.12.2023 року по справі №917/1483/23, яким задоволено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АВГУСТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОТИТАН" про стягнення 1276000,00 грн. скасувати. Постановити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АВГУСТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОТИТАН" про стягнення 1276000 грн. відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги, відповідач зазначив, що оскаржуване рішення по справі №917/1483/23 є незаконним, прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку із чим підлягає скасуванню. Апелянт вказав, що відповідно до встановлених обставин, ТОВ "ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС" перерахувало на рахунок ТОВ "ТЕХНОТИТАН" поворотну фінансову допомогу в розмірі 1276000,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними інструкціями, проте договір про поворотну фінансову допомогу №0108-22 від 01.08.2022 року між вказаними юридичними особами підписано не було. Відповідач наполягав, що кошти в розмірі 1 276 000,00 грн поверненню не підлягають, у зв`язку з тим, що були перераховані ТОВ "ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС" на користь відповідача за домовленістю з ТОВ "АГРОБІТЕКС", а саме за погашення заборгованості за поставлений ТОВ "ТЕХНОТИТАН" товар ТОВ "АГРОБІТЕКС" на підставі договору поставки №С-14/06-01 від 14.06.2022 року та на виконання наказу про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 року у справі №910/12402/22 про стягнення ТОВ "АГРОБІТЕКС" на користь ТОВ "ТЕХНОТИТАН" 2 351 411, 37 грн. основної заборгованості, 436 286,53 грн. пені, 26 177,18 грн. 3% річних, 87 990,90 грн. інфляційних втрат, 43 328,12 грн. судового збору та 6 196,21 витрат на правову допомогу. Апелянт зазначив про недобросовісну поведінку позивача, яка не відповідає попереднім заявам та є суперечливою. Посилаючись на постанову Верховного Суду від 11 січня 2023 року у справі №548/741/21, відповідач вказав, що безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, тому що вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів. Отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст. 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання. Посилаючись на ст.ст. 11, 201, 202, 205, 626, 628, 638, 639, 509, 1047 ЦК України, ст.ст. ст. 173, 174, 179 ГК України, п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, апелянт вказав, що відсутність укладеного між сторонами договору про надання поворотної фінансової допомоги породжує у відповідача зобов`язання не повертати перераховані позивачем кошти у розмірі 1 276 000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2024, для розгляду зазначеної апеляційної скарги визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В., суддя Лакіза В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 залишено без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОТИТАН" (вх. №63 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 13.12.2023 у справі №917/1483/23.

Також ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1483/23.

18.01.2024 матеріали справи №917/1483/23 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОТИТАН" (вх. №63 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 13.12.2023 у справі №917/1483/23; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться "27" лютого 2024 р. о 14:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 104.

09.02.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АВГУСТ" через систему Електронний суд надійшов до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив апеляційну скаргу ТОВ "ТЕХНОТИТАН" на рішення Господарського суду Полтавської області від 12 грудня 2023 року по справі №917/1483/23 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін (вх.№ 2104).

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, посилаючись на ст.ст. 16, 612, 526, 610, 611, 512-514, 516, 1077-1079, 1082 ЦК України, вказав, що вважає апеляційну скаргу ТОВ "ТЕХНОТИТАН" безпідставною, а рішення Господарського суду Полтавської області від 13 грудня 2023 року законним та обґрунтованим.

13.02.2024 до апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АВГУСТ" адвоката Богдан Лариси Миколаївни надійшла заява про участь у судовому засіданні, яке призначене на 27 лютого 2024 року о 14:00 годині, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 2244), яка задоволена ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2024.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2024, у зв`язку із відпусткою судді Лакізи В.В., для розгляду зазначеної апеляційної скарги визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.

Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 27.02.2024 розпочалось в режимі відеоконференції за участю представника позивача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, зазначив про законність оскаржуваного рішення суду першої інстанції та підтримавши доводи відзиву на апеляційну скаргу просив в задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити.

В судове засідання представник апелянта не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

26.02.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОТИТАН" на електронну адресу суду надійшла заява про розгляд справи №917/1483/23 за відсутності представника відповідача. Представник апелянта просив апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення Господарського суду Полтавської області від 13.12.2023 скасувати, з підстав зазначених у апеляційній скарзі.

27.02.2024 вказана заява від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОТИТАН" надійшла повторно, в якій зазначено, що заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача надсилалась представником через систему «Електронний суд» до Східного апеляційного господарського суду та до електронного кабінету позивача, та у зв`язку із технічними роботами підсистеми «Електронний суд» повторно надсилається до суду апеляційної інстанції на електронну адресу суду. У вказаній заяві представник апелянта зазначив про допущену описку у поданій скарзі та просив вважати вірними вимоги апеляційної скарги про скасування «рішення Господарського суду Полтавської області від 13.12.2023 року по справі №917/1483/23», замість помилково зазначеного «рішення Господарського суду Полтавської області від 13.12.2023 року по справі №917/1450/23».

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі №910/6097/17 зазначив, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні за їх відсутності.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статті 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов`язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності апелянта.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини.

З матеріалів справи вбачається, що 12.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВГУСТ" (далі позивач, новий кредитор) та ТОВ "ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС" (первісний кредитор) укладено договір №12/07 про відступлення права вимоги (далі договір №12/07, а. с. 57), за яким первісний кредитор передає новому кредитору належне йому право вимоги до ТОВ "ТЕХНОТИТАН" щодо повернення безпідставно одержаних від первісного кредитора грошових коштів у розмірі 1 276 000,00 грн, набутих боржником без достатньої правової підстави (п. 1.1 договору №12/07).

Відповідно до п. 1.2 договору №12/07 новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника повернення безпідставно одержаних грошових коштів у розмірі 1 276 000,00 грн.

Згідно п. 1.3 договору №12/07 новий кредитор заміняє первісного кредитора, як кредитора у визначеному в п. 1.2 цього договору зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору.

Пунктом 1.4 договору №12/07 встановлено право вимоги кредитора до боржника щодо повернення безпідставно одержаних грошових коштів на суму 1 276 000,00 грн, що підтверджується оригіналами наступних документів, які є невід`ємною частиною цього договору і передаються первісним кредитором новому кредитору в момент підписання сторонами цього договору: платіжна інструкція №10 від 05.08.2022 року на суму 340 000,00 грн, платіжна інструкція №11 від 05.08.2022 року на суму 20 000,00 грн, платіжна інструкція №12 від 12.08.2022 року на суму 360 000,00 грн, платіжна інструкція №14 від 22.08.2022 року на суму 120 000,00 грн, платіжна інструкція №18 від 26.08.2022 року на суму 116 000,00 грн, платіжна інструкція №23 від 31.08.2022 року на суму 160 000,00 грн, платіжна інструкція № 24 від 05.09.2022 року на суму 160 000,00 грн, виписка по рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.01.2022 року по 04.04.2023 року, претензія продавця до боржника №31/05-2023 від 31.05.2023 року, опис поштового вкладення від 01.06.2023 року, чек АТ "Укрпошта" від 01.06.2023 року з трекінгом поштового відправлення №5200500998811, викопіювання з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо поштового відправлення з трекінгом №5200500998811.

Пунктом 4.2 договору №12/07 передбачено, що новий кредитор зобов`язується сплатити первісному кредитору вартість права вимоги в строк до 31 грудня 2033 року.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 5.1 договору 12/07).

20.07.2023 року ТОВ "АВГУСТ" (новий кредитор, позивач) направило на адресу відповідача повідомлення від 20.07.2023 року вих. № 69-в, в якому вказало про укладення Договору із ТОВ "ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС" про відступлення права вимоги щодо повернення безпідставно одержаних коштів в сумі 1 276 000,00 грн, до якого додано вимогу від 20.07.2023 року вих. № 70-в про повернення в 7-дений строк з дня її отримання коштів в сумі 1276000,00 грн на користь ТОВ "АВГУСТ". Дане повідомлення та вимога отримані ТОВ "ТЕХНОТИТАН" 24.07.2023 року (а. с. 62 66).

Оскільки відповідачем не були повернені безпідставно одержані кошти в сумі 1276 000,00 грн, ТОВ "АВГУСТ" вважаючи свої права порушеними, звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ "ТЕХНОТИТАН" безпідставно отриманих коштів на вказану суму.

ТОВ "АВГУСТ" (позивач, новий кредитор) стверджувало у позовній заяві, що 01.08.2022 року між ТОВ "ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС" (первісний кредитор) та ТОВ "ТЕХНОТИТАН" (далі відповідач, боржник) була досягнута домовленість щодо укладення договору №0108-22 про надання поворотної фінансової допомоги, за яким ТОВ "ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС" зобов`язувався надати відповідачу поворотну фінансову допомогу в розмірі 1 276 000,00 грн без ПДВ.

Згідно наявних в матеріалах справи платіжних інструкцій №10 від 05.08.2022 року на суму 340 000,00 грн, №11 від 05.08.2022 року на суму 20 000,00 грн, №12 від 12.08.2022 року на суму 360 000,00 грн, №14 від 22.08.2022 року на суму 120 000,00 грн, №18 від 26.08.2022 року на суму 116 000,00 грн, №23 від 31.08.2022 року на суму 160 000,00 грн, платіжна інструкція № 24 від 05.09.2022 року на суму 160 000,00 грн, ТОВ "ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС" перерахувало на рахунок відповідача кошти всього на суму 1276000,00 грн без ПДВ із призначенням платежу "Поворотна фін. допомога по дог №0108-22 від 01 серпня 2022 р. Без ПДВ. "(а. с. 48 52). Зазначене підтверджується також випискою по рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.01.2022 року по 04.04.2023 року (а. с. 52).

Натомість договір №0108-22 від 01 серпня 2022 р. між ТОВ "ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС" та ТОВ "АВГУСТ" укладений не був, що також не заперечувалось відповідачем.

01.06.2022 року ТОВ "ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС" (первісний кредитор) направляло на адресу відповідача вимогу (вих. № 31/05-2023 від 31.05.2023 року, а. с.53 56), у якій просило повернути у 7-денний строк з дня отримання вимоги грошові кошти у розмірі 1 276 000,00 грн, які отримані безпідставно. Відповідь на дану вимогу відповідач не надав, кошти не повернув.

19.07.2023 року первісний кредитор направив на адресу відповідача повідомлення від 12.07.2023 року вих.. № 12/07-23 про відступлення права вимоги повернення безпідставно одержаних коштів у сумі 1 276 000,00 грн на користь ТОВ "АВГУСТ", яке було отримано відповідачем 24.07.2023 року (а. с. 58 61).

Оскаржуваним рішення Господарського суду Полтавської області від 13.12.2023 у справі №917/1483/23 позовні вимоги задоволені повністю, з підстав зазначених вище у вказаній постанові.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

Об`єктом апеляційного перегляду є рішення суду першої інстанції від 13.12.2023 у справі №917/1483/23 про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача на підставі статті 1212 ЦК України 1276000,00 грн безпідставно набутого майна, а саме грошових коштів.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

За змістом частини 1 статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною 2 статті 11 ЦК України. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України, об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов`язання передбачені статтею 1212 ЦК України, відноситься, зокрема, перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов`язаннях (вказані висновки також зазначені в постановах Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №924/1338/19, від 15.09.2021 у справі №908/1518/20).

Відповідно до статті 1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 зазначено, що кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

Верховний Суд у постанові від 09.01.2024 року у справі №908/83/22 вказав, що під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Зокрема, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

У відповідності до норм ст.ст. 202, 205 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Законодавством передбачено, що поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення (п. 14.1.257 Податкового кодексу України).

Договір поворотної фінансової допомоги за своєю правовою природою є договором позики (вказані висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду наведеною в постановах від 27 березня 2020 року у справі № 906/182/19 та від 12 червня 2019 року у справі № 910/7047/18).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Сторонами визнано обставини, як отримання ТОВ "ТЕХНОТИТАН" коштів на суму 1276000,00 грн. згідно платіжних інструкцій з призначенням платежу "Поворотна фін. допомога по дог №0108-22 від 01 серпня 2022 р. Без ПДВ. ", так і те, що між ТОВ "ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС" та ТОВ "ТЕХНОТИТАН" договір про надання поворотної фінансової допомоги у письмовому вигляді укладено не було, чого вимагають положення статті 1047 ЦК України (форма договору позики).

Натомість є цілком необґрунтованими та такими, що не підтвердженні належними та допустимими доказами доводи апеляційної скарги з приводу того, що ТОВ "ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС" перерахував зазначені кошти відповідачу у розмірі 1276000,00 грн за домовленістю з ТОВ "АГРОБІТЕКС", а саме за погашення наявної у ТОВ "АГРОБІТЕКС" заборгованості за поставлений ТОВ "ТЕХНОТИТАН" товар у відповідності до наказу про примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва від 19.06.2023 року у справі №910/12402/22.

Колегія судів звертає увагу, що відповідно до ч. 1-4 ст. 13 ГПК судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібні висновки Верховного Суду викладені у постановах від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 07 липня 2023 року у справі № 910/11424/15 та інших.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236- 238, 282 ГПК України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем до матеріалів справи взагалі не надано будь-яких доказів на підтвердження обставин наявності між ТОВ "ТЕХНОТИТАН", ТОВ "АГРОБІТЕКС" та ТОВ "ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС" (первісного кредитора) домовленостей з приводу погашення ТОВ "ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС" замість ТОВ "АГРОБІТЕКС" на користь відповідача заборгованості за поставлений товар, а саме шляхом перерахунку коштів на суму 1276000,00 грн. із призначенням платежу "Поворотна фін. допомога по дог №0108-22 від 01 серпня 2022 р. Без ПДВ.".

При цьому за своєю суттю поворотна фінансова допомога є такою, що підлягає обов`язковому поверненню. Натомість відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, які б підтвердили його незгоду із зазначеним ТОВ "ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС" у платіжних інструкціях призначенням платежу "Поворотна фін. допомога по дог №0108-22 від 01 серпня 2022 р. Без ПДВ. ".

Колегія судів зазначає, що не може бити законним та обґрунтованим рішення суду, яке буде ґрунтуватись лише на доводах сторони, які не підтверджені відповідними доказами.

Таким чином відповідачем не доведено законності утримання ним грошових коштів у сумі 1276000,00 грн.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, у даному випадку не вбачається суперечливої поведінки позивача, а посилання апелянта на висновки Верховного Суду зазначені в постанові від 11 січня 2023 року у справі №548/741/21, не впливають на висновки суду першої інстанції, оскільки стосуються інших обставин справи.

Вказане свідчить про обґрунтованість висновків суду першої інстанції, що кошти, отримані відповідачем є безпідставно отриманими, а тому підлягають поверненню на підставі статті 1212 ЦК України.

Так, відповідно пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 517 Цивільного кодексу України встановлено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Як підтверджується матеріалами справи, ТОВ "АВГУСТ" в силу статей 512, 516 ЦК України є належним кредитором відповідача на підставі договору про відступлення права вимоги №12/07 від 12.07.2023 року. Доказів сплати позивачу суми 1276000,00 грн. матеріали даної справи не містять та відповідачем не подані.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновків, що судом першої інстанції цілком обґрунтовано зазначено про безпідставність набуття відповідачем грошових коштів у загальному розмірі 1276000,00 грн, у зв`язку із чим оскаржуваним рішенням задоволено вимоги позивача про їх стягнення.

Наведене свідчить, що доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного судового рішення не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновків, що оскаржуване рішення відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, а тому відсутні підстави для його скасування, у зв`язку із чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОТИТАН" не підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОТИТАН" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Полтавської області від 13.12.2023 у справі №917/1483/23 залишити без змін.

3.Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 28.02.2024.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.В. Шевель