Ухвала

від 13.12.2023 по справі 920/1414/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

13.12.2023м. СумиСправа № 920/1414/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В., розглянувши заяву Керівника Окружної прокуратури міста Суми (вх. № 4883 від 12.12.2023) про забезпечення позову у справі № 920/1414/23

за позовом Керівника Окружної прокуратури міста Суми (вул. Герасима Кондратьєва, буд. 79, м. Суми, 40000) в інтересах держави в особі позивачів:

1) Державної аудиторської служби України (вул. Петра Сагайдачного, буд. 4, м. Київ, 04070),

2) Сумської міської ради (м-н Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40000),

до відповідачів: 1) Департамента інфраструктури міста Сумської міської ради (вул. Британська, буд. 21, м. Суми, 40004),

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Аквабуд» (вул. Білопільський шлях, буд. 7, м. Суми, 40000)

про визнання недійсним договору підряду

УСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах держави в особі позивачів подав позовну заяву, в якій просить суд визнати недійсним договір про закупівлю робіт за державні кошти «Реконструкція каналізаційного напорного колектору від КНС № 1А по вул. Соборній в м. Суми до міських очисних споруд» від 19.07.2023 №405-к, укладений між відповідачами, з ціною 194 999 000 грн. В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що оспорюваний договір суперечить вимогам Закону України Про публічні закупівлі, оскільки укладений за результатами відкритих торгів, проведених з порушенням встановлених вимог ст. 5, 12, 16, 17, 22, 29, 31 Закону України Про публічні закупівлі, а також суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2023, справу призначено до розгляду судді Вдовенко Д.В.

Ухвалою від 13.12.2023 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/1414/23; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 15.01.2024, 11:40; встановив учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Разом з позовною заявою 12.12.2023 прокурор подав заяву про забезпечення позову (вх. № 4883 від 12.12.2023), в якій просить суд заборонити Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради та Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Аквабуд» вчиняти будь-які дії, пов`язані з виконанням договору підряду від 19.07.2023 №405-к, до набрання рішенням суду у справі законної сили.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову прокурор зазначає, за відомостями електронної системи закупівель та офіційного вебсайту використання публічних коштів спірний договір не виконувався. Закупівля була предметом моніторингу Державної аудиторської служби України, за результатами якого складений та опублікований висновок про відсутність виявлених порушень. Водночас під час вивчення закупівлі окружною прокуратурою встановлено, що її проведено з порушенням вимог законодавства, зокрема неправомірно відхилено більш економічну пропозицію ТОВ «Техмашексперт» (дешевшу на 70 млн грн), однак не відхилено пропозицію переможця, яка не відповідала тендерній документації (переможець не підтвердив наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід для виконання робіт відповідно до Технічного завдання, визначеного додатком 3 до тендерної документації); порушено норми бюджетного законодавства. Така поведінка сторін договору дає можливість стверджувати про порушення замовником принципів здійснення публічних закупівель, а саме максимальної економії, об`єктивного та неупередженого визначення переможця закупівлі, недискримінації учасників та рівного ставлення до них, а також наявність обґрунтованого ризику виконання останніми оспорюваного договору, що в свою чергу, унеможливить здійснення ефективного захисту порушених інтересів держави, за захистом яких прокуратура звертається до суду. Прокурор зазначає, що спірний договір не виконувався, відповідно жодні наслідки від укладеного договору для держави наразі не настали, а позовна заява прокуратури спрямована на попередження незаконного витрачання бюджетних коштів та неналежного виконання робіт по договору, без застосування наслідків недійсності правочину. Та при умові виконання сторонами договору задоволення позовної заяви унеможливить здійснення ефективного захисту порушених інтересів держави та призведе до відмови у задоволенні позову, відповідно інтереси держави залишаться незахищеними з існуванням обґрунтованого ризику порушення принципу максимальної економії, а саме буде витрачено більше коштів на виконання робіт по договору, чим пропонував учасник ТОВ «Техмашекспорт». У відповідності до ст. 216 ЦК України правові наслідки недійсності правочину у вигляді двосторонньої реституції (повернення одержаного за правовиком) не можуть бути застосовані у випадку, коли одержане полягає у виконаній роботі чи наданій послузі. За таких обставин, виконання/часткове виконання підрядником робіт, передбачених умовами договору, унеможливить застосування двосторонньої реституції як ефективного способу захисту державних інтересів.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ст. 140 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, в тому числі забороною відповідачу вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Оскільки прокурор в інтересах держави в особі позивачів звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Наведену правову позицію викладено, зокрема, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, прокурор просить суд заборонити відповідачам вчиняти будь-які дії, пов`язані з виконанням договору підряду від 19.07.2023 №405-к, який прокурор у позовній заяві просить суд визнати недійсним.

Розглянувши заяву прокурора суд зазначає, що такі заходи забезпечення позову фактично мають ознаки вирішення спору по суті, що є недопустимим у розумінні приписів ст. 137 ГПК України.

Застосування такого заходу забезпечення позову, як заборона Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради та Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Аквабуд» вчиняти будь-які дії, пов`язані з виконанням договору підряду від 19.07.2023 №405-к, призводить до блокування господарської діяльності відповідачів, і, за умови недоведеності наявності порушення у зв`язку з укладенням спірного правочину, свідчить про його (заходу забезпечення позову) неспівмірність та порушення збалансованості інтересів сторін справи.

Заборона відповідачам виконувати умови договору фактично поставить під сумнів правомірність укладення оспорюваного правочину та буде спонукати сторони до невиконання умов укладеного ними договору, який на час розгляду судом заяви про забезпечення позову недійсним не визнаний.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.12.2022 у справі № 916/1324/22, обставини якої, виходячи з суб`єктного складу сторін, предмету і підстав позову і заяви про забезпечення позову, а також матеріально-правового регулювання правовідносин, є подібними з правовідносинами даної справи.

Також суд враховує, що прокурором не наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту прав позивачів, за захистом яких останній звернувся з позовом до суду, у разі задоволення позову. Водночас, як зазначає сам прокурор у заяві про забезпечення позову, спірний договір не виконувався.

За викладених обставин суд відмовляє у задоволенні заяви Керівника Окружної прокуратури міста Суми (вх. № 4883 від 12.12.2023) про забезпечення позову у справі шляхом заборони відповідачам вчиняти будь-які дії, пов`язані з виконанням договору, за її необґрунтованістю.

Керуючись статтями 136-140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.У задоволенні заяви Керівника Окружної прокуратури міста Суми (вх. № 4883 від 12.12.2023) про забезпечення позову у справі № 920/1414/23 - відмовити.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвала підписана суддею 13.12.2023

СуддяД. В. Вдовенко