Ухвала

від 13.12.2023 по справі 920/178/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.12.2023м. СумиСправа № 920/178/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши подання від 29.11.2023 №2637 приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Боруци Тетяни Миколаївни про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України (вх №4856 від 11.12.2023) у справі №920/178/23

за позовом Приватного підприємства «Купрум-Голд» (юридична адреса: вул. Ярослава Мудрого, буд. 33-А, Чернівецький район, Чернівецька область, 58025; адреса для листування: а/с №522, м. Чернівці, 58001; код за ЄДРПОУ 34208467),

до відповідача фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ),

про стягнення 685000,00 грн,

без повідомлення та виклику сторін та інших заінтересованих осіб (у порядку частин 3, 4 статті 337 ГПК України),

установив:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 03.05.2023 у справі №920/178/23 позов задоволено; стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Приватного підприємства «Купрум-Голд» (юридична адреса: вул. Ярослава Мудрого, буд. 33-А, Чернівецький район, Чернівецька область, 58025; адреса для листування: а/с №522, м. Чернівці, 58001; код за ЄДРПОУ 34208467) 685000,00 грн (шістсот вісімдесят п`ять тисяч грн 00 коп.) безпідставно отриманих грошових коштів, а також 10275,00 грн (десять тисяч двісті сімдесят п`ять грн 00 коп.) судового збору.

Додатковим рішення від 05.06.2023 у справі №920/178/23 частково задоволено клопотання представника позивача Приватного підприємства «Купрум-Голд», від 12.05.2023 №б/н про стягнення судових витрат (заява про ухвалення додаткового судового рішення) (вх №1658 від 15.05.2023) у справі №920/178/23; стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Приватного підприємства «Купрум-Голд» (юридична адреса: вул. Ярослава Мудрого, буд. 33-А, Чернівецький район, Чернівецька область, 58025; адреса для листування: а/с №522, м. Чернівці, 58001; код за ЄДРПОУ 34208467) 7000,00 грн (сім тисяч грн 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

07.06.2023 на примусове виконання рішення від 03.05.2023 у справі №920/178/23 видано наказ.

04.07.2023 на примусове виконання додаткового рішення від 05.06.2023 у справі №920/178/23 видано наказ.

11.12.2023 приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Боруца Т.М. звернулась із поданням від 29.11.2023 №2637 про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України (вх №4856), в якому просить:

1)тимчасово обмежити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) у праві виїзду за межі України, шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання ним своїх зобов`язань;

2)виконання ухвали покласти на Державну прикордонну службу України;

3)розгляд подання проводити без участі приватного виконавця або його представника.

Розглянувши подання приватного виконавця, надані документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується зазначене подання, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення такої подання, господарський суд встановив:

26.06.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Боруцею Т.М. (далі приватний виконавець) прийнята постанова ВП №72116256 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 07.06.2023 у справі №920/178/23 та постанова про арешт коштів боржника.

26.06.2023 та 04.07.2023 в межах виконавчого провадження ВП №72116256 прийняті постанови про арешт коштів боржника, за якими накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 , в межах суми 765402,50 грн.

21.07.2023 приватним виконавцем прийнята постанова ВП №72322684 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 04.07.2023 у справі №920/178/23.

21.07.2023 постановою приватного виконавця ВП №72116256 про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження об`єднано виконавчі провадження №72116256 та №72322684 у зведене виконавче провадження №72323777.

26.07.2023 постановою ВП №72116256 про арешт коштів боржника накладено арешт на грошові кошти, то міститься на рахунку (ах): НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 та належать боржнику: ОСОБА_1 .

22.09.2023 до приватного виконавця надійшли заяви боржника від 14.09.2023 щодо виконавчих проваджень № 72116256 та № 72322684 про зняття арешту з карткового рахунку НОМЕР_4 , відритого в AT «ПУМБ», у зв`язку з тим, що такий рахунок відкрито та використовується ОСОБА_1 для отримання соціальної допомоги ВПО.

25.09.2023 приватним виконавцем винесено постанову ВП №72116256 про зняття арешту з коштів, якою знято арешт з рахунку НОМЕР_4 , відкритого в AT «ПУМБ», який належить ОСОБА_1 та використовується для отримання соціальної допомоги.

03.10.2023 постановою приватного виконавця ВП №72116256 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення зазначеної постанови, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору / основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів в межах суми 767771,01 грн.

11.10.2023 боржник звернувся до приватного виконавця із заявами у виконавчих провадженнях №72116256 та №72322684 щодо визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. У зазначених заявах ОСОБА_1 просила визначити поточний рахунок НОМЕР_4 , відкритий в AT «ПУМБ», для здійснення видаткових операцій у виконавчих провадженнях №72116256 та №72322684.

12.10.2023 постановою приватного виконавця ВП №72322684 визначено для боржника поточний рахунок НОМЕР_5 , відкритий у AT "ПУМБ", для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяці не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року.

В подальшому, відповідно до матеріалів подання приватного виконавця, з рахунків боржника в межах зведеного виконавчого провадження проводилося примусове списання коштів. Загальна сума списаних коштів з рахунків ОСОБА_1 склала 1654,59 грн, які у відповідності до ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» розподілені наступним чином: 923,10 грн перераховані на відшкодування витрат виконавчого провадження; 665,00 грн. перераховані на користь стягувача; 66,49 грн перераховані в рахунок стягнення основної винагороди приватного виконавця.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2832/5, Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 за №2432/5 приватним виконавцем в результаті вчинених виконавчих дій в межах ЗВП №72323777, спрямованих на перевірку майнового стану божника, а також згідно інформації, отриманої з відповідних державних реєстрів, до яких у виконавця наявний доступ, а також з наданих відповідними установами та органами відповідей встановлено, що у ОСОБА_1 відсутні достатні кошти, майно та доходи, на які згідно з законом можливо звернути стягнення.

Крім того, приватний виконавець вважає, що неявка боржника на виклики виконавця та ненадання відомостей про доходи є підставою для застосування до фізичної особи такого виключного заходу, як обмеження виїзду за кордон. З огляду на зазначене, приватний виконавець звернувся з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) у праві виїзду за межі України, шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання нею своїх зобов`язань.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Дана норма встановлює право виконавця на звернення до суду.

Статтею 337 ГПК України визначено, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Касаційний господарський суд у постанові від 19.08.2020 у справі №910/8130/17 звертає увагу на те, що Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто вказаним Законом врегульовано права та обов`язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права.

Відтак, якщо спеціальною нормою права (пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження») передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» встановлено, що громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також, ст.12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Відповідно до ст. 313 ЦК України, фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Із системного аналізу наведених правових норм вбачається, що тимчасове обмеження у праві виїзду фізичної особи - боржника за межі України є винятковим заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно, для застосування такого заходу щодо боржника суд має отримати докази застосування виконавцем усіх можливих загальних заходів примусового виконання рішення, визначених ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», та встановити факт ухилення боржника від виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначається в листі Верховного Суду України від 01.02.2013 «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», однією з підстав для відмови у задоволенні подань, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

Таким чином, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

На момент звернення до суду з відповідним поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Обов`язок щодо підтвердження цих обставин належними доказами покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Суд зазначає, що свідоме небажання боржника виконати рішення суду не є тотожним поняттю неможливості його виконання за відсутності майна та коштів.

Поняття ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням суду, варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Натомість, матеріали виконавчого провадження, про що зазначено приватним виконавцем в поданні, свідчать про те, що боржником вчиняються дії по виконанню рішення суду та сплаті заборгованості.

Статтями 73, 74 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд дійшов висновку, що з матеріалів справи не слідує, що боржник свідомо вчиняє діяння (дії або бездіяльність), спрямовані на невиконання відповідного обов`язку боржника у зведеному виконавчому провадженні, і що виконати цей обов`язок у боржника є всі реальні можливості.

Отже, фактичні обставини справи в сукупності свідчать про те, що приватним виконавцем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту свідомого ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань, зокрема: доказів умисного приховування доходів, коштів та майна, на які можна звернути стягнення, незаконного їх відчуження тощо.

Крім того, у поданні не зазначено, яким чином обмеження у праві виїзду за межі України боржника реально забезпечить виконання судового рішення, адже застосування судом норми щодо обмеження фізичної особи у перетині кордону України не є за своєю правовою природою видом санкції/покарання за невиконання боржником рішення, а має на меті саме забезпечення виконання судових рішень.

Таким чином, приватним виконавцем у поданні не доведено належними та допустимими доказами необхідності застосування до ОСОБА_1 , як боржника у ЗВП №72323777, тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України як виключного заходу забезпечення виконання судового рішення, у зв`язку з чим суд відмовляє приватному виконавцю в задоволенні його подання.

Керуючись статтями 232-235, 337, 338 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.Відмовити приватному виконавцю виконавчого округу Сумської області Боруці Тетяні Миколаївні в задоволенні подання від 29.11.2023 №2637 (вх №4856 від 11.12.2023) у справі №920/178/23 про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи ОСОБА_1 , за межі України.

2.Копію ухвали надіслати сторонам та приватному відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 13.12.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.255 ГПК України.

Інформацію у справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/.

СуддяВ.Л. Котельницька