Рішення

від 30.11.2023 по справі 922/4291/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2023м. ХарківСправа № 922/4291/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (61004, м. Харків, вул. Конєва, 20) в інтересах держави в особі Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7; ідент. код 04059243)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ БІЗНЕС-ЦЕНТР "ЮЖНИЙ" (вул. Тургенєвська, 38, м. Київ, 01054; ідент. код 35467951)

про стягнення 430405,43 грн

за участю представників:

прокурора Клейн Л.В.

позивача Жилко С.Е.

відповідача Задворний Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський бізнес-центр "Южний" (відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх. 31447), просить суд стягнення з відповідач 430405,43 грн. безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки, а також стягнення з відповідача суми судового збору. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилаючись на те, що відповідач у період з 01.08.2020 по 31.07.2021 використовував земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006, загальною площею 0,1660 га розташовану по провулку Сімферопольському, 3 у Новобаварському районі м. Харкова без достатніх правових підстав і не сплачував за користування плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради, як власника вказаної земельної ділянки, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати, які просить, на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України, стягнути з ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" як безпідставно збережені кошти в загальному розмірі 430405,43 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.10.2023 року відкрито провадження у справі № 922/4291/23, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження.

31.10.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 29677), в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, обґрунтовуючи свої заперечення проти позову з посиланням на те, що між Харківською міською радою та відповідачем склалися правовідносини з приводу оформлення права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006, загальною площею 0,1660 га та у спірний період часу з 01.08.2020 по 31.07.2021 перебували у процедурі купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки та неукладення між сторонами договору оренди землі саме й було зумовлене з метою забезпечення породження учасниками правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, тобто укладення договору купівлі-продажу цієї земельної ділянки, який у подальшому і був укладений, тому відповідач не може бути визнаний таким, що зберіг за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати, тому правові підстави для застосування в даному випадку ст. 1212-1214 ЦК України відсутні.

В свою чергу, прокуратурою 03.11.2023 року надано до суду відповідь на відзив (вх. 30031), в якій прокурор наголошує, що у спірний період з 01.08.2020 по 31.07.2021 відповідач не був ані власником, ані постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не був суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата. Разом з цим прокурор наголошує, що об`єктивно навіть під час процедури з оформлення права власності, землекористувач не перестає користуватись земельною ділянкою, на якій розташоване його нерухоме майно, тобто наявність правовідносин між сторонами, спрямованих на укладення договору щодо набуття права власності на земельну ділянку не змінює оплатного характеру її користування за період до моменту набуття відповідачем її у власність, а положення пункту 14.1.136 пункту 14.1 Податкового кодексу України визначає таку плату обов`язковою, що здійснюється користувачем землі на користь її власника.

У підготовчому засіданні 09.11.2023 у справі було постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання, про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на16.11.2023 року об 11:00 год.

16.11.2023 року прокурором подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. 31447), згідно якої вважає за необхідне зменшити позовні вимоги у справі № 922/4291/23 на 91298,12 грн, оскільки під час розгляду справи встановлено, що відповідачем за земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006 площею 0,166 га за 2021 рік нараховано і сплачено суму 156510,94 грн. У зв`язку з чим, просить суд розглядати позовні вимоги у редакції викладеній у цій заяві, а саме просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський бізнес-центр "Южний" (відповідач) кошти у розмірі 430405,43 грн, як безпідставно збережені за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006 площею 0,166 га по пров. Сімферопольський, 3 у м. Харкові за період з 21.07.2020 по 28.02.2022 за період з 01.08.2020 по 31.07.2021;

У підготовчому засіданні 16.11.2023 було постановлено протокольну ухвалу про прийняття заяви прокурора про зменшення розміру позовних вимог, як таку, що є правом прокурора, та продовжено розгляд справи з її урахуванням та визнано ціну позову у розмірі 430405,43 грн; а також постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду справи № 922/4291/23 по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України на30 листопада 2023 року о10:15 год.

У судовому засіданні 30.11.2023 прокурор просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, як правомірно заявлені та обґрунтовані належними доводами.

Представник Харківської міської ради підтримав позовні вимоги прокурора у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти обґрунтованості позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити, оскільки спірна земельна ділянка не може вважатись набутою чи збереженою без достатніх правових підстав, а тому умови для застосування ст.1212 ЦК України відсутні. Так, у правовідносинах, що виникли між позивачем та відповідачем, право на земельну ділянку вирішується у порядку її викупу, а не оформлення користування на умовах оренди та у сторін не виникало відносин, пов`язаних з укладенням договору оренди.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.10.2020 № НВ-0005802612020 - 21.07.2020 було сформовано земельну ділянку, з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006 (м. Харків, пров. Сімферопольський, 3), площа якої складає 0,166 га. Сформована ділянка має категорію земель: землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування; землі житлової та громадської забудови. Державна реєстрація земельної ділянки здійснена 21.07.2020. Власником земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:01:027:0053 у спірний період з є Харківська міська рада.

Земельна ділянка з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006 в період з 21.07.2020 по 02.08.2021 використовувалась для розміщення та обслуговування нежитлових будівель літ. «А-1», загальною площею 18 кв.м., та літ. «Б-1», загальною площею 17,9 кв.м., по пров. Сімферопольському, 3 у м, Харкові.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.01.2021 за № 240436766 право власності на зазначені вище об`єкти реєструвалось наступним чином, а саме:

- право власності на 1/2 нежитлової будівлі літ. «А-1», загальною площею 18 кв.м., по пров. Сімферопольському, 3 у м. Харкові з 20.02.2020 зареєстроване за ТОВ "ХАРКІВСЬКИЙ БІЗНЕС-ЦЕНТР "ЮЖНИЙ" (код ЄДРПОУ: 35467951) на підставі договору купівлі-продажу частки нежитлової будівлі № 542 від 20.02.2020;

- право власності на 1/2 нежитлової будівлі літ. «А-1» загальною площею 18 кв.м. по пров. Сімферопольському, 3 у м. Харкові з 19.02.2020 зареєстроване за ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙБІЗНЕС-ЦЕНТР «ЮЖНИЙ» (код ЄДРПОУ: 35467951) на підставі договір купівлі-продажу частки нежитлової будівлі № 503 від 19.02.2020;

- право власності на 1/2 нежитлової будівлі літ. «Б-1», загальною площею 17,9 кв.м., по пров. Сімферопольському, 3 у м. Харкові з 20.02.2020 зареєстроване за ТОВ "ХАРКІВСЬКИЙБІЗНЕС-ЦЕНТР "ЮЖНИЙ" (код ЄДРПОУ: 35467951) на підставі договору купівлі-продажу частки нежитлової будівлі № 541 від 20.02.2020;

- право власності на 1/2 нежитлової будівлі літ. «Б-1», загальною площею 17,9 кв.м., по пров. Сімферопольському, 3 у м. Харкові з 19.02.2020 зареєстроване за ТОВ "ХАРКІВСЬКИЙБІЗНЕС-ЦЕНТР "ЮЖНИЙ" (код ЄДРПОУ: 35467951) на підставі договору купівлі-продажу частки нежитлової будівлі № 504 від 19.02.2020.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.08.2021 за № 269106971 ТОВ "ХАРКІВСЬКИЙ БІЗНЕС-ЦЕНТР "ЮЖНИЙ" речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006 оформлено лише 02.08.2021.

Так, 02.08.2021 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.06.2021, укладеного між Харківською міською радою та ТОВ "ХАРКІВСЬКИЙ БІЗНЕС-ЦЕНТР "ЮЖНИЙ", та зареєстрованого приватним нотаріусом Качур А.В. 02.08.2021 за № 59607328, за відповідачем зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 43280386.

Таким чином, ТОВ "ХАРКІВСЬКИЙ БІЗНЕС-ЦЕНТР "ЮЖНИЙ" з 27.07.2020 по 02.08.2021 використовувало земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006 площею 0,1660 га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. «А-1». загальною площею 18 кв.м., та літ. «Б-1», загальною площею 17.9 кв.м., по пров. Сімферопольському, 3 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України на неї, а також без сплати коштів за землю в передбаченому законодавством розмірі.

Так, згідно листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 07.11.2023 № 22176/5/20-40-04-02-13, ТОВ "ХАРКІВСЬКИЙ БІЗНЕС-ЦЕНТР "ЮЖНИЙ" у 2020 році за земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006 плату за землю не нараховувало та не сплачувало; за 2021 рік ТОВ "ХАРКІВСЬКИЙ БІЗНЕС-ЦЕНТР "ЮЖНИЙ" - нараховано та сплачено 156510,94 грн земельного податку (за розрахунком позивача - розмір земельного податку за 2021 рік - 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки = 156511,065 грн, що на місяць дорівнює 156511,065 грн/ 12 місяців = 13042,58 грн).

Тобто, за розрахунком позивача за спірний період 2021 року з 01.01.2021 по 31.07.2021 відповідачем сплачено 91298,12 грн (13042,58 грн * 7 місяців).

Враховуючи вищевикладені фактичні обставини та правовідносини, що склались між сторонами, прокурор у своєму позові вказує, що ТОВ "ХАРКІВСЬКИЙ БІЗНЕС-ЦЕНТР "ЮЖНИЙ", набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці з кадастровий номер 6310137500:01:027:0053 (сформованій як об`єкт цивільних прав 21.07.2020) і до моменту набуття права власності на цей об`єкт права, тобто у період з 21.07.2020 по 02.08.2021 не сплачував за користування даною земельною ділянкою плату за землю в встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки у цей період, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 430405,43 грн (521703,55 грн (розмір орендної плати за спірний період) - 91298,12 грн (розмір земельного податку за спірний період 2021 року).

При цьому, розрахунок розміру безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання ТОВ "ХАРКІВСЬКИЙ БІЗНЕС-ЦЕНТР "ЮЖНИЙ" земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006 без правовстановлюючих документів на неї здійснено Департаментом територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради згідно з даними, наявними у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.10.2020 № 5768, та згідно з Положенням про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, яке затверджено рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 за № 41/08.

Так, згідно з позовною заявою в період з 01.08.2020 по 31.07.2021 розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становив 43475,30 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки - 10434071 грн, ставки річної орендної плати - 5%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди - 100,00%). Отже, за період з 01.08.2020 по 31.07.2021 ТОВ "ХАРКІВСЬКИЙ БІЗНЕС-ЦЕНТР "ЮЖНИЙ" мало би сплатити до бюджету 521703,55 грн, а сплатило лише 91298,12 грн.

У зв`язку з цим, прокурор звернулася до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради з позовом, в якому на підставі статей 1212-1214 ЦК України просить, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, стягнути з ТОВ "ХАРКІВСЬКИЙ БІЗНЕС-ЦЕНТР "ЮЖНИЙ" 430 405,43 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

У свою чергу, ТОВ "ХАРКІВСЬКИЙ БІЗНЕС-ЦЕНТР "ЮЖНИЙ", заперечуючи проти позовних вимог, наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що між Харківською міською радою та ТОВ "ХАРКІВСЬКИЙ БІЗНЕС-ЦЕНТР "ЮЖНИЙ" виникли відносини, пов`язані з укладенням договору оренди та обставини безпідставного набуття права на майно - грошові кошти у розмірі орендної плати, натомість підтверджено, що відповідачем вживались всі необхідні заходи щодо оформлення права власності на земельну ділянку у зв`язку із набуттям права власності на нерухоме майно.

Так, 11.03.2023 р. на підставі заяви вих. № 1137 відповідач звернувся до Харківської міської ради з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею, орієнтовною, 0,167 га для експлуатації та обслуговування об`єктів побутового обслуговування населення, що розташована за адресою: пров. Сімферопольський, 3, м. Харків. Цим же листом було повідомлено, що на зазначеній земельній ділянці розташовані нежитлові будівлі літ. "А-1" та літ. "Б-1", які належать відповідачу на праві власності.

Листом від 08.04.2020 р. №2223/0/605-20 Харківська міська рада повідомила відповідача, що на теперішній час ведеться робота по опрацюванню наданого пакету документів за вищевказаною адресою на відповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також містобудівній документації згідно з діючим земельним законодавства,

13.04.2020 р. Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради було підготовлено "Графічні матеріали місця розташування земельної ділянки для експлуатації та обслуговування об`єкта", назва об`єкта нежитлові будівлі літ. "А-1" та літ. "Б-1", розташовані за адресою: пров. Сімферопольський, 3, у м. Харків. Згідно яких було рекомендовано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погодити з територіальним органом охорони культурної спадщини.

22.04.2020 р. Харківська міська рада на 35 сесії 7 скликання прийняла рішення № 2094/20 "Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд", яким, зокрема, вирішила надати відповідачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею, орієнтовно, 0,166 та для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1" (побутового обслуговування населення) по пров. Сімферопольський, 3, (Новобаварський район).

Листом за №3429/0/225-20 від 29.04.2020 року Департаментом земельних відносин Харківської міської ради додатково повідомлено відповідача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності орієнтовно, 0,166 га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1" (побутового обслуговування населення) по пров. Сімферопольський, З, (Новобаварський район) та про необхідність звернутися до фізичної чи юридичної особи, яка є розробником документації з землеустрою.

08.05.2020 року відповідачем (замовник) було укладено Договір №05/08-20 на виконання землевпорядних робіт з Фізичною особою-підприємцем Друзенком Андрієм Григоровичем (виконавець), відповідно до якого виконавець виконує комплекс землевпорядних робіт щодо складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1" (побутового обслуговування населення) по пров. Сімферопольський, З, (Новобаварський район) м. Харків.

За результатами виконання передбачених вказаним договором землевпорядних робіт було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1" (побутового обслуговування населення) по пров. Сімферопольський, 3, (Новобаварський район) м. Харків.

Відповідно до Висновку Головного управління Держгеокадастру в Івано- Франківській області про розгляд документації із землеустрою від 26.05.2020 року № 6342/82-20, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1", літ. "Б-1" (побутового обслуговування населення) по пров. Сімферопольський, 3, (Новобаварський район) погоджується.

Відповідно до Висновку Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради від 09.06.2020 р. №3224/0/605-20 по матеріалах проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Відповідачу для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1" (побутового обслуговування населення) по пров. Сімферопольський, 3, (Новобаварський район), зазначений проект землеустрою вказаним департаментом погоджено.

Відповідно до Висновку Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації від 09.06.2020 №01-04/1078-2/1279 місцевого органу охорони культурної спадщини (по пам`яткам архітектури, містобудування, науки і техніки, садово-паркового мистецтва, ландшафтним) до "Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1" (побутового обслуговування населення) по пров. Сімферопольський, З, (Новобаварський район)", зазначений проект вказаним департаментом погоджено.

Відповідно до листа Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації від 08.07.2020 р. №02-23/108 "Про розгляд проекту землеустрою", зазначений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не потребує погодження Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації.

На підставі розробленої і погодженої в установленому чинним законодавством України порядку, під час процедури оформлення права власності на земельну ділянку для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1" (побутового обслуговування населення) по пров. Сімферопольський, 3, (Новобаварський район) в м. Харкові, документації, а саме, на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленої ФОП Друзенком А.Г., а 21.07.2020 року відділом у Синельниківському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області було зареєстровано зазначену земельну ділянку (фактично сформовано) в Державному земельному кадастрі з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006, загальною площею 0,1660 га, з цільовим призначенням 03.13 Для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування, категорія земель - Землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель будівель літ. "А-1", літ. "Б-1", що підтверджується наданою Позивачем копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-000580261220 від 12.10.20 р.

Таким чином, відповідач наголошує, що саме зусиллями та за рахунок відповідача було забезпечено розроблення та погодження документації із землеустрою та реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, з мстою подальшого набуття права власності на зазначену земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, що належить відповідачу.

Після чого, 24.07.2020 р. відповідач звернувся з листом вих. № 1185 до Харківської міської ради, яким просив затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,166 га з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006, загальною площею 0,1660 га, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1", по пров. Сімферопольський, 3, (Новобаварський район).

19.08.2020 р. Харківська міська рада на 37 сесії 7 скликання прийняла рішення №2236/20 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд", яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 0,1660 га (кадастровий номер 6310137900:02:013:0006) за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1" (побутового обслуговування), по пров. Сімферопольський, 3, (Новобаварський район). Про що додатково було повідомлено Харківською міською радою відповідача листом від 25.08.2020 р. №6957/0/225-20.

24.07.2020 р. відповідач звернувся з листом вих.№1186 до Харківської міської ради, яким просив продати земельну ділянку площею 0,1660 га (кадастровий номер 6310137900:02:013:0006) за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1" (побутового обслуговування), по пров. Сімферопольський, 3, (Новобаварський район) та одночасно повідомив про згоду на укладення договору про сплату авансового внеску в розмірі 3% від нормативно грошової оцінки землі в рахунок ціни земельної ділянки.

19.08.2020 року Харківська міська рада на 37 сесії 7 скликання прийняла рішення № 2240/20 "Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок юридичним та фізичним особам", яким вирішила надати дозвіл Відповідачу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності із земель житлової та громадської забудови площею 0,1660 га, по пров. Сімферопольський, З, у Новобаварському районі м. Харкова, кадастровий номер 6310137900:02:013:0006, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1" (побутового обслуговування).

29.01.2021 р. між відповідачем та Харківською міською радою було укладено договір № 5/21 про внесення авансового внеску, відповідно до п.1.1. якого відповідач вносить, а Харківська міська рада приймає авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки про пров. Сімферопольський, 3, у Новобаварському районі м. Харкова.

Згідно п.1.3.1.-1.3.2. Договору № 5/21 29.01.2021 р. укладеного між відповідачем та Харківською міською радою, загальна площа земельної ділянки: 0,1660 га, а кадастровий номер 6310137900:02:013:0006.

Згідно висновку від 30.03.2021 р. оцінювачів про ринкову вартість земельної ділянки комунальної власності площею 0,1660 га, з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006 ринкова вартість становить 1 486 000 (один мільйон чотириста вісімдесят шість тисяч) 00 коп.

21.04.2021 р. Харківська міська рада на 4 сесії 8 скликання прийняла рішення №107/21 "Про продаж земельних ділянок юридичним та фізичним особам", яким вирішила продати відповідачу земельну ділянку площею 0,1660 га, з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1" (побутового обслуговування) за 1 486 000 (один мільйон чотириста вісімдесят шість тисяч) 00 коп.

25.06.2021 р. між відповідачем та Харківською міською радою укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки № 696, згідно якого відповідач набув у власність земельну ділянку площею 0,1660 га, з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1" (побутового обслуговування).

Таким чином, відповідач наголошує, що протягом спірного періоду саме відповідачем вчинялись всі необхідні та залежні від нього дій для отримання у власність земельної ділянки площею 0,1660 га, з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006, по пров. Сімферопольському, 3 в м. Харкові. При цьому відповідач не зволікав, не ухилялося від укладення договору купівлі-продажу землі, не зловживав своїми правами, що підтверджується численними листами, заявами та документами доданими до цього відзиву.

Тобто, за переконанням відповідача, наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що між сторонами вживались заходи щодо оформлення саме права власності на земельну ділянку площею 0,1660 га з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006 по пров. Сімферопольському, 3 в м. Харкові, та не виникало відносин, пов`язаних з укладенням договору оренди

Відтак, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З урахуванням положень статей 4, 42, 44, 46 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, є процесуальним правом.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.

Згідно ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до п. З ст. 131-1 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках та порядку, що визначені законом.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що організація і порядок діяльності органів прокуратури визначається законом.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної економічної інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Крім того, основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідності дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини. Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено у статті 1, зокрема вказано на потребі дотримання обґрунтованої пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства, та знаходять засоби для їх вирішення.

Отже, створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обов`язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Трегубенко проти України від 02.11.2004 зазначив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес.

Прокурор звертається до суду з метою захисту інтересів держави, в основі яких завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій та програм.

Інтереси держави охоплюються здійсненням її функцій, діяльністю її органів, які законодавчо наділені певними повноваженнями.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Бюджетна система України - сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права (п. 5 ч. 1 ст. 2 БК України).

Бюджети місцевого самоврядування - бюджети сільських, селищних, міських територіальних громад, а також бюджети районів у містах (у разі утворення районних у місті рад) (п. 2 ч. 1 ст. 2 БК України).

Слід зазначити, що бюджетна система України ґрунтується, зокрема, на принципах єдності бюджетної системи, збалансованості, повноти, обґрунтованості, справедливості та неупередженості.

Статтею 95 Конституції України визначено, що бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.

Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Відповідно до ст. 142 Конституції України, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України Про місцеве самоврядування в Україні.

Частиною 1 ст. 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону.

Статтею 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Дійсним власником коштів місцевого бюджету є саме територіальна громада, тому орган місцевого самоврядування має право розпоряджатись майном територіальної громади лише в межах повноважень та виключно у спосіб, передбачений чинними нормативно-правовими актами.

Розпорядження органом місцевого самоврядування бюджетними коштами в порушення вказаних положень не може вважатись вираженням волі дійсного власника.

Як свідчать матеріали справи, в спірних правовідносинах таким представницьким органом є Харківська міська рада.

Як зазначає прокурор в позовній заяві, пред`явлення ним позову у даному випадку зумовлено очевидним завданням шкоди інтересам держави бюджетній сфері, яке полягає в порушенні ТОВ "Харківський Бізнес-Центр "ЮЖНИЙ" прав держави щодо неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету.

Прокурор зазначає, що на час звернення до суду Харківська міська рада не забезпечила належного захисту майнових прав територіальної громади, у тому числі у судовому порядку.

Прокурор вказує, що бездіяльність зазначеного органу в частині нездійснення заходів щодо стягнення з ТОВ "Харківський Бізнес-Центр "ЮЖНИЙ" до місцевого бюджету грошових коштів у зв`язку з несплатою плати за користування земельною ділянкою порушує економічні інтереси держави та беззаперечно становить суспільний або публічний інтерес, що повинен захищатися державою.

Як свідчать матеріали справи, повідомлення про намір звернення до суду з даним позовом в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор надіслав на адресу Харківської міської ради № 52-102-1193вих-21 від 18.05.2021, № 52-102-3501вих-21 від 26.08.2021, № 52-102-6183вих-23 від 30.08.2023.

Таким чином, як свідчить зміст позовної заяви, прокурор виконав вимоги ст. 53 ГПК України та належним чином обґрунтував наявність підстав для звернення до суду з позовом у межах даної справи.

Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога прокуратури в інтересах держави в особі Харківської міської ради про стягнення з ТОВ "Харківський Бізнес-Центр "ЮЖНИЙ" на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України коштів у розмірі 430405,43 грн як безпідставно збережених за період з 21.07.2020 по 02.08.2021, тобто до моменту придбання земельної ділянки у власність, за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006, загальною площею 0,166 га, за адресою: м. Харків, пров. Сімферопольський, 3 та на якій знаходиться нерухоме майно, що належить на праві власності відповідачу.

Відповідно до положень статті 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування на підставі договору оренди.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що оскільки, у спірний період з 21.07.2020 (момент формування спірної земельної ділянки як об`єкт цивільних прав) до 02.08.2021 (придбання земельної ділянки у власність), відповідач не був власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, то він і не був суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.

Як на правову підставу позовних вимог, Харківська міська рада посилається на приписи частини першої статті 1212 ЦК України, а саме особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов`язана повернути потерпілому це майно, тобто фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки.

При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України (наведена правова позиція неодноразово викладена у постановах Великої Палати Верховного Cуду).

З аналізу змісту норм ст. ст. 1212-1214 ЦК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

Судом встановлено наявність таких умов: 1. Відповідач зберіг (заощадив) у себе майно - кошти, у вигляді орендної плати, що нараховується за володіння і користування земельною ділянкою. 2. Відсутність договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати. Правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно 206 ЗК України, п. п. 14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні. Також відсутні правові підстави для звільнення від сплати орендної плати за землю. 3. Відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача, оскільки власником відповідної земельної ділянки є територіальна громада м. Харкова в особі позивача. Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

Отже, в даному випадку наявні усі три названі умови кондикційного зобов`язання.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплатити за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Відтак, кваліфікація спірних правовідносин як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування у даній справі передбачених ст. ст. 1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати, а саме стягнення з ТОВ "ХАРКІВСЬКИЙ БІЗНЕС-ЦЕНТР "ЮЖНИИ" на користь Харківської міської ради безпідставно збережених коштів.

При цьому, суд відхиляє посилання та доводи відповідача про відсутність між сторонами спору орендних правовідносин, оскільки у період з 21.07.2020 по 02.08.2021 року, за який позивачем нараховано грошові кошти у розмірі орендної плати, тривала процедура оформлення земельної ділянки з метою передачі її у власність відповідача.

Так, матеріали справи не містять доказів того, що у спірний період відповідач набув права власності на спірну земельну ділянку, а відтак останньому належали лише правомочності фактичного володіння та користування спірною земельною ділянкою, що відповідає правомочності орендного користування.

За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Вказане підтверджується позицією Верховного суду від 13.07.2022 року по справі №922/246/21.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, у даному випадку обов`язок відповідача сплатити суму безпідставно збережених коштів виникає в силу самого користування ним спірною земельною ділянкою без сплати орендної плати, і не залежить від того чи сталося це внаслідок поведінки набувача, потерпілого чи інших осіб, або сталось поза їх волею.

При цьому суд зазначає, що відновлення порушених прав позивача (Харківської міської ради) за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

В обраний прокурором спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов`язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки: до моменту придбання земельної ділянки у власність - сплата орендної плати; після придбання - земельний податок.

Таким чином, посилання відповідача на тривале неоформлення договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки є необґрунтованим в контексті застосування норм статті 1212 Цивільного кодексу України.

При цьому, суд наголошує, що з наданих доказів неможливо встановити чи надані були відповідачем, як покупцем спірної земельної ділянки, всі необхідні документи для підготовки рішення Харківської міської ради, в порядку приписів п. 3.3 договору про внесення авансового внеску. А також, відповідачем не доведено, що останній вважав дій/бездіяльсть позивача щодо виконання вищенаведеного договору, такою що порушує умови вказаного договору та права покупця - ПП "Торговий дім "Золота миля", оскільки відповідачем не було реалізовано право зафіксоване у п. 5.5 договору та не висувались вимоги виконання продавцем (Харківською міською радою) своїх зобов`язань належним чином.

Суд констатує, що з урахуванням положень Конституції України, ЗК України і пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 5245-VI, міськрада у спірний період часу була власником спірної земельної ділянки, оскільки ця ділянка розташована в межах населеного пункту м. Харкова та відсутність державної реєстрації речового права не впливає на обставини виникнення права комунальної власності на неї.

Відповідно до приписів ч. 1, 3, 4, 9 ст.79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006, площею 0,166 га, розташована по пров. Сімферопольському, 3 у м. Харкові, є сформованою відповідно до вище наведених норм законодавства (визначено їх площу і межі, їй присвоєно кадастровий номер, відомості про них внесено до Державного земельного кадастру) з 21.07.2020.

Щодо суми безпідставно збережених коштів, то відповідачем не спростовано розмір збережених відповідачем коштів розрахований за період з 21.07.2020 по 02.08.2021 в сумі 430405,43 грн, як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, згідно з Положенням про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, яке затверджено рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 за № 41/08, та який нараховується та сплачується за регульованою ціною всіма орендарями земельних ділянок комунальної форми власності, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Так, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по пров. Сімферопольському, 3 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137900:02:013:0006) від 05.10.2020 № 5768, виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області, встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 10434071,00 грн.

Водночас, позивач при здійсненні розрахунку керувався рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08.

Суд погоджується із методом визначення позивачем розміру позовних вимог, оскільки він ґрунтується на нормах Земельного кодексу України; Податкового кодексу України; Положення про порядок визначення розміру орендної плати при укладенні договорів оренди землі в м.Харкові", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08 (із змінами та доповненнями).

Положенням про порядок визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 року № 41/08 затверджено, що розмір базової ставки орендної плати, визначений відповідно до наведених вихідних даних для спірних правовідносин, встановлено на рівні 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік (пункт 2.5., п. 4.1 - земельні ділянки "Інше"). Інші коефіцієнти застосовані при розрахунку дорівнювали 1.

Отже, розмір безпідставно збережених коштів становить за спірний період 521703,55 грн. При цьому, суд приймає розрахунок прокурора щодо зарахування частини сплаченого відповідачем земельного податку за 2021 рік у розмірі 91298,12 грн в рахунок погашення безпідставно збережених коштів за період з 01.01.2021 по 31.07.2021

Таким чином, загальний розмір безпідставно збережених котів становить 430405,43 грн.

Суд перевірив вказані розрахунки на відповідність нормативно-правовим актам у сфері визначення вартості земель і технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та дійшов висновку, що розрахунок правильний, здійснений з урахуванням чинних коефіцієнтів, які були застосовані при визначенні нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

При цьому матеріали справи не містять доказів про подання відповідачем будь-якого контррозрахунку щодо проведеного міською радою розрахунку розміру безпідставно збережених товариством грошових коштів.

Положеннями статей 13-14 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, розглянувши спір на підставі поданих суду доказів, суд дійшов висновку про його задоволення в розмірі 430405,43 грн безпідставно збережених коштів.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на відповідача покладається 6456,08 гривень витрат на оплату судового збору.

Разом з тим, враховуючи те, що з 01.12.2023 до 10.12.2023 суддя Шатерніков М.І. перебував на лікарняному, тому повний текст рішення складено та його підписано судом після виходу судді на роботу.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 80, 129, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ БІЗНЕС-ЦЕНТР "ЮЖНИЙ" (вул. Тургенєвська, 38, м. Київ, 01054; ідент. код 35467951) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7; ідент. код 04059243) 430405,43 грн безпідставно збережених кошти за використання земельної ділянки з кадастровий номер 6310137900:02:013:0006, загальною площею 0,166 га за адресою: м. Харків, пров. Сімферопольський, 3.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ БІЗНЕС-ЦЕНТР "ЮЖНИЙ" (вул. Тургенєвська, 38, м. Київ, 01054; ідент. код 35467951) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) 6456,08 грн. судового збору сплаченого при подачі позову.

4. Видати накази після набранням рішення законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено "12" грудня 2023 р.

СуддяМ.І. Шатерніков