Постанова

від 05.02.2024 по справі 922/4291/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2024 року м. Харків Справа № 922/4291/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.,

за участю секретаря судового засідання Соляник Н.В.

за участю представників сторін:

прокурор: Горгуль Н.В., службове посвідчення №072883;

від позивача: не з`явилися;

від відповідача: Задворний Ю.В., ордер серія ВХ №1059321 від 18.12.2023;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський бізнес-центр "Южний", м.Київ (вх. №10 Х/1),

на рішення Господарського суду Харківської області від 30.11.2023 (повний текст складено 12.12.2023) у справі №922/4291/23 (суддя Шатерніков М.І.),

за позовом Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський бізнес-центр "Южний", м.Київ,

про стягнення 430405,43грн,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський бізнес-центр "Южний", в якому (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) просить стягнути з відповідач 430405,43грн безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки, а також суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач є власником нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006, загальною площею 0,1660 га по провулку Сімферопольському, 3 у Новобаварському районі м. Харкова, яка перебувала у власності позивача. У період з 01.08.2020 по 31.07.2021 відповідач фактично користувався земельною ділянкою безоплатно, без договору оренди. Унаслідок цього, на думку прокурора, відповідач без достатньої правової підстави за рахунок територіальної громади міста Харкова в особі позивача, як власника цієї ділянки, зберіг у себе кошти у загальному розмірі 430405,43грн, які мав заплатити за користування нею. Ці кошти на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України він зобов`язаний повернути позивачу.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.11.2023 у справі №922/4291/23 позов задоволено повністю.

Стягнуто з ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" на користь Харківської міської ради 430405,43грн безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки з кадастровий номер 6310137900:02:013:0006, загальною площею 0,166 га за адресою: м. Харків, пров. Сімферопольський, 3.

Стягнуто з ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний на користь Харківської обласної прокуратури 6456,08грн судового збору, сплаченого при подачі позову.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач не був власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення за землю для нього як землекористувача є орендна плата (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України). Внаслідок використання відповідачем земельної ділянки без укладання договору оренди землі, територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси Харківської міської ради, як позивача щодо неодержання грошових коштів у розмірі орендної плати за землю.

Разом з цим, суд відхилив посилання відповідача на те, що у спірний період тривала процедура оформлення земельної ділянки з метою передачі її у власність відповідача, мотивуючи свій висновок тим, що у даному випадку обов`язок відповідача сплатити суму безпідставно збережених коштів виникає в силу самого користування ним спірною земельною ділянкою без сплати орендної плати, і не залежить від того чи сталося це внаслідок поведінки набувача, потерпілого чи інших осіб, або сталось поза їх волею.

Суд відзначив, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

В обраний прокурором спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов`язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки: до моменту придбання земельної ділянки у власність - сплата орендної плати; після придбання - земельний податок.

Не погодившись із вищевказаним рішенням, відповідач - ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 30.11.2023 у справі №922/4291/23 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Також відповідач просить стягнути з прокуратури на його користь судові витрати, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору та розглядом справи в суді.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, вважає висновки місцевого суду такими, що не відповідають обставинам справи.

За твердженням скаржника, господарський суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тому факту, що у спірних правовідносинах право користування земельною ділянкою вирішувалось у порядку її викупу, а не оформлення користування на умовах оренди, внаслідок чого помилково застосував положення ст. 1212 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин та дійшов до неправильного висновку про задоволення позову, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Як вказує апелянт, у даному випадку спірна земельна ділянка земельна ділянка була сформована в порядку процедури відведення за заявою та рахунок ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний", з метою подальшого набуття права власності на зазначену земельну ділянку, на якій розташоване належне відповідачу нерухоме майно. У подальшому інші дії позивача, а саме: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, укладення договору про внесення авансового внеску, сплата авансового внеску свідчать про те, що позивач мав намір здійснити продаж цієї ділянки. Крім того, відповідач протягом 2020 - 2021 років сплачував і продовжує сплачувати земельний податок за спірну земельну ділянку.

Місцевим господарським не було враховано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №922/1379/18, де, зокрема, вказано на те, що встановивши, що користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди землі було зумовлене з метою забезпечення породження учасниками правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, тобто укладення договору купівлі-продажу цієї ж земельної ділянки, який в подальшому був укладений, спірне майно (земельна ділянка) не може вважатися набутим чи збереженим відповідачем без достатніх правових підстав, а тому підстави для застосування ст. 1212 ЦК України відсутні.

З огляду на наведене, відповідач вважає, що господарський суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги його доводи та докази, які свідчать про те, що між ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" та Харківською міською радою виникли правовідносини саме щодо відчуження земельної ділянки, а тому відсутні підстави для стягнення фактично недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою за період до оформлення права власності на земельну ділянку.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" на рішення Господарського суду Харківської області від 30.11.2023 у справі №922/4291/23; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; призначено розгляд апеляційної скарги у справі № 922/4291/23 на 05.02.2024 р. о 10:00 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, просп. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 задоволено клопотання представника ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" адвоката Задворного Ю.В. про участь у судових засіданнях по справі №922/4291/23 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до апеляційного суду 19.01.2024 від Харківської обласної прокуратури, остання заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що факт вжиття власником нерухомого майна - відповідачем заходів щодо оформлення права власності на земельну ділянку під нею згідно з чинним законодавством не породжує правові підстави для правомірного збереження власником будівлі вартості плати за землю у формі орендної плати за земельну ділянку, на якій ця будівля розташована (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2023 у справі №916/3390/21). Щодо сплати відповідачем земельного податку за користування земельною ділянкою, то прокуратурою до господарського суду першої інстанції було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог з урахуванням суми сплаченого відповідачем земельного податку.

26.01.2024 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" надійшли додаткові пояснення по справі, в яких відповідач зазначає, що вся судова практика, на яку посилається прокуратура у своєму відзиві не підлягає застосуванню до спірних правовідносин з огляду на відсутність подібності правовідносин за своєю суттю. Зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, Верховного Суду від 02.06.2020 у справі № 922/2845/19, від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19, від 29.05.2020 у справі №922/2843/19, які враховано місцевим господарським судом під час ухвалення оскаржуваного рішення, правовідносини не є подібними до правовідносин у цій справі, оскільки судами не було встановлено обставин щодо оформлення права користування земельною ділянкою у порядку її викупу.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 05.02.2024 приймали участь представник відповідача (апелянта) в режимі відеоконфереції, та прокурор, присутня в приміщенні суду.

Представник відповідача (апелянта) підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Прокурор заперечувала проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просила залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Уповноважені представники позивача у судове засідання 05.02.2024 не з`явилися; про дату, час та місце розгляду справи всі сторони повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників позивача, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті.

Згідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх представника відповідача (апелянта) та прокурора, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.10.2020 №НВ-0005802612020 - 21.07.2020 було сформовано земельну ділянку, з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006 (м. Харків, пров. Сімферопольський, 3), площа якої складає 0,166 га. Сформована ділянка має категорію земель: землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування; землі житлової та громадської забудови. Державна реєстрація земельної ділянки здійснена 21.07.2020. Власником земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:01:027:0053 у спірний період з є Харківська міська рада.

Земельна ділянка з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006 у період з 21.07.2020 по 02.08.2021 використовувалась для розміщення та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", загальною площею 18 кв.м., та літ. "Б-1", загальною площею 17,9 кв.м., по пров. Сімферопольському, 3 у м, Харкові.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.01.2021 за № 240436766 право власності на зазначені вище об`єкти реєструвалось наступним чином, а саме:

- право власності на 1/2 нежитлової будівлі літ. "А-1", загальною площею 18 кв.м., по пров. Сімферопольському, 3 у м. Харкові з 20.02.2020 зареєстроване за ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" (код ЄДРПОУ: 35467951) на підставі договору купівлі-продажу частки нежитлової будівлі № 542 від 20.02.2020;

- право власності на 1/2 нежитлової будівлі літ. "А-1" загальною площею 18 кв.м. по пров. Сімферопольському, 3 у м. Харкові з 19.02.2020 зареєстроване за ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" (код ЄДРПОУ: 35467951) на підставі договір купівлі-продажу частки нежитлової будівлі № 503 від 19.02.2020;

- право власності на 1/2 нежитлової будівлі літ. "Б-1", загальною площею 17,9 кв.м., по пров. Сімферопольському, 3 у м. Харкові з 20.02.2020 зареєстроване за ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" (код ЄДРПОУ: 35467951) на підставі договору купівлі-продажу частки нежитлової будівлі № 541 від 20.02.2020;

- право власності на 1/2 нежитлової будівлі літ. "Б-1", загальною площею 17,9 кв.м., по пров. Сімферопольському, 3 у м. Харкові з 19.02.2020 зареєстроване за ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" (код ЄДРПОУ: 35467951) на підставі договору купівлі-продажу частки нежитлової будівлі № 504 від 19.02.2020.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.08.2021 за № 269106971 ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006 оформлено лише 02.08.2021.

02.08.2021 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.06.2021, укладеного між Харківською міською радою та ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний", та зареєстрованого приватним нотаріусом Качур А.В. 02.08.2021 за № 59607328, за відповідачем зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 43280386.

Таким чином, ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" з 27.07.2020 по 02.08.2021 використовувало земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006 площею 0,1660 га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", загальною площею 18 кв.м., та літ. "Б-1", загальною площею 17.9 кв.м., по пров. Сімферопольському, 3 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України на неї, а також без сплати коштів за землю в передбаченому законодавством розмірі.

Згідно листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 07.11.2023 № 22176/5/20-40-04-02-13, ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" у 2020 році за земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006 плату за землю не нараховувало та не сплачувало; за 2021 рік ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" - нараховано та сплачено 156510,94грн земельного податку (за розрахунком позивача - розмір земельного податку за 2021 рік - 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки = 156511,065грн, що на місяць дорівнює 156511,065 грн/ 12 місяців = 13042,58грн).

Тобто, за розрахунком позивача за спірний період 2021 року з 01.01.2021 по 31.07.2021 відповідачем сплачено 91298,12 грн (13042,58 грн * 7 місяців).

Враховуючи викладені обставини, прокурор зазначає, що ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний", набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці з кадастровий номер 6310137900:02:013:0006 (сформованій як об`єкт цивільних прав 21.07.2020) і до моменту набуття права власності на цей об`єкт права, тобто у період з 21.07.2020 по 02.08.2021 не сплачував за користування даною земельною ділянкою плату за землю в встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки у цей період, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 430405,43грн (521703,55грн (розмір орендної плати за спірний період) - 91298,12грн (розмір сплаченого земельного податку за спірний період 2021 року).

При цьому, розрахунок розміру безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006 без правовстановлюючих документів на неї здійснено Департаментом територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради згідно з даними, наявними у Витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.10.2020 №5768, та згідно з Положенням про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, яке затверджено рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 за №41/08.

За доводами прокуратури, в період з 01.08.2020 по 31.07.2021 розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становить 43475,30грн (який складається з нормативної грошової оцінки - 10434071грн, ставки річної орендної плати - 5%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди - 100,00%). Отже, за період з 01.08.2020 по 31.07.2021 ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" мало би сплатити до бюджету 521703,55грн, а сплатило лише 91298,12грн.

Наведене стало підставою для звернення прокуратури до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради з позовом (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення на підставі ст.ст. 1212 - 1214 Цивільного кодексу України з ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" 430405,43грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою.

Відповідач, у свою чергу, заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що між Харківською міською радою та ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" виникли правовідносини, пов`язані з укладенням договору оренди та обставини безпідставного набуття права на майно - грошові кошти у розмірі орендної плати, натомість підтверджується, що відповідачем вживались всі необхідні заходи щодо оформлення права власності на земельну ділянку у зв`язку із набуттям права власності на нерухоме майно.

Як зазначає відповідач, 11.03.2020 на підставі заяви вих. №1137 ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" звернулося до Харківської міської ради з клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею, орієнтовною, 0,167 га для експлуатації та обслуговування об`єктів побутового обслуговування населення, що розташована за адресою: пров. Сімферопольський, 3, м. Харків. Цим же листом було повідомлено, що на зазначеній земельній ділянці розташовані нежитлові будівлі літ. "А-1" та літ. "Б-1", які належать відповідачу на праві власності.

Листом від 08.04.2020 №2223/0/605-20 Харківська міська рада повідомила відповідача, що на теперішній час ведеться робота по опрацюванню наданого пакету документів за вищевказаною адресою на відповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також містобудівній документації згідно з діючим земельним законодавства.

13.04.2020 Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради було підготовлено "Графічні матеріали місця розташування земельної ділянки для експлуатації та обслуговування об`єкта", назва об`єкта нежитлові будівлі літ. "А-1" та літ. "Б-1", розташовані за адресою: пров. Сімферопольський, 3, у м. Харків. Згідно яких було рекомендовано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погодити з територіальним органом охорони культурної спадщини.

22.04.2020 Харківська міська рада на 35 сесії 7 скликання прийняла рішення №2094/20 "Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд", яким, зокрема, вирішила надати відповідачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею, орієнтовно, 0,166 та для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1" (побутового обслуговування населення) по пров. Сімферопольський, 3, (Новобаварський район).

Листом за №3429/0/225-20 від 29.04.2020 Департаментом земельних відносин Харківської міської ради додатково повідомлено відповідача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності орієнтовно, 0,166 га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1" (побутового обслуговування населення) по пров. Сімферопольський, З, (Новобаварський район) та про необхідність звернення до фізичної чи юридичної особи, яка є розробником документації з землеустрою.

08.05.2020 відповідачем (замовник) було укладено договір №05/08-20 на виконання землевпорядних робіт з ФОП Друзенком А.Г. (виконавець), відповідно до якого виконавець виконує комплекс землевпорядних робіт щодо складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1" (побутового обслуговування населення) по пров. Сімферопольський, З, (Новобаварський район) м. Харків.

За результатами виконання передбачених вказаним договором землевпорядних робіт було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1" (побутового обслуговування населення) по пров. Сімферопольський, 3, (Новобаварський район) м. Харків.

Відповідно до Висновку Головного управління Держгеокадастру в Івано- Франківській області про розгляд документації із землеустрою від 26.05.2020 №6342/82-20, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1", літ. "Б-1" (побутового обслуговування населення) по пров. Сімферопольський, 3, (Новобаварський район) погоджується.

Відповідно до Висновку Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради від 09.06.2020 р. №3224/0/605-20 по матеріалах проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Відповідачу для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1" (побутового обслуговування населення) по пров. Сімферопольський, 3, (Новобаварський район), зазначений проект землеустрою вказаним департаментом погоджено.

Відповідно до Висновку Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації від 09.06.2020 №01-04/1078-2/1279 місцевого органу охорони культурної спадщини (по пам`яткам архітектури, містобудування, науки і техніки, садово-паркового мистецтва, ландшафтним) до "Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1" (побутового обслуговування населення) по пров. Сімферопольський, З, (Новобаварський район)", зазначений проект вказаним департаментом погоджено.

Відповідно до листа Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації від 08.07.2020 №02-23/108 "Про розгляд проекту землеустрою", зазначений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не потребує погодження Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації.

На підставі розробленої і погодженої в установленому чинним законодавством України порядку, під час процедури оформлення права власності на земельну ділянку для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1" (побутового обслуговування населення) по пров. Сімферопольський, 3, (Новобаварський район) в м. Харкові, документації, а саме, на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленої ФОП Друзенком А.Г., а 21.07.2020 відділом у Синельниківському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області було зареєстровано зазначену земельну ділянку (фактично сформовано) в Державному земельному кадастрі з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006, загальною площею 0,1660 га, з цільовим призначенням 03.13 Для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування, категорія земель - Землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель будівель літ. "А-1", літ. "Б-1", що підтверджується наданою Позивачем копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-000580261220 від 12.10.2020.

Враховуючи наведене, відповідач наголошує, що саме зусиллями та за рахунок відповідача було забезпечено розроблення та погодження документації із землеустрою та реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, з мстою подальшого набуття права власності на зазначену земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, що належить відповідачу.

Після чого, 24.07.2020 відповідач звернувся з листом вих. №1185 до Харківської міської ради, яким просив затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,166 га з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006, загальною площею 0,1660 га, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1", по пров. Сімферопольський, 3, (Новобаварський район).

19.08.2020 Харківська міська рада на 37 сесії 7 скликання прийняла рішення №2236/20 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд", яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 0,1660 га (кадастровий номер 6310137900:02:013:0006) за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1" (побутового обслуговування), по пров. Сімферопольський, 3, (Новобаварський район). Про що додатково було повідомлено Харківською міською радою відповідача листом від 25.08.2020 №6957/0/225-20.

24.07.2020 відповідач звернувся з листом вих.№1186 до Харківської міської ради, яким просив продати земельну ділянку площею 0,1660 га (кадастровий номер 6310137900:02:013:0006) за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1" (побутового обслуговування), по пров. Сімферопольський, 3, (Новобаварський район) та одночасно повідомив про згоду на укладення договору про сплату авансового внеску в розмірі 3% від нормативно грошової оцінки землі в рахунок ціни земельної ділянки.

19.08.2020 Харківська міська рада на 37 сесії 7 скликання прийняла рішення №2240/20 "Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок юридичним та фізичним особам", яким вирішила надати дозвіл Відповідачу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності із земель житлової та громадської забудови площею 0,1660 га, по пров. Сімферопольський, З, у Новобаварському районі м. Харкова, кадастровий номер 6310137900:02:013:0006, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1" (побутового обслуговування).

29.01.2021 між відповідачем та Харківською міською радою було укладено договір №5/21 про внесення авансового внеску, відповідно до п. 1.1. якого відповідач вносить, а Харківська міська рада приймає авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки по пров. Сімферопольський, 3, у Новобаварському районі м. Харкова.

Згідно п.п. 1.3.1. - 1.3.2. договору №5/21 29.01.2021, укладеного між відповідачем та Харківською міською радою, загальна площа земельної ділянки: 0,1660 га, а кадастровий номер 6310137900:02:013:0006.

Згідно висновку оцінювачів від 30.03.2021 про ринкову вартість земельної ділянки комунальної власності площею 0,1660 га, з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006 ринкова вартість становить 1 486 000 (один мільйон чотириста вісімдесят шість тисяч) 00 коп.

21.04.2021 Харківська міська рада на 4 сесії 8 скликання прийняла рішення №107/21 "Про продаж земельних ділянок юридичним та фізичним особам", яким вирішила продати відповідачу земельну ділянку площею 0,1660 га, з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1" (побутового обслуговування) за 1 486 000 (один мільйон чотириста вісімдесят шість тисяч) 00 коп.

25.06.2021 між відповідачем та Харківською міською радою укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки №696, згідно якого відповідач набув у власність земельну ділянку площею 0,1660 га, з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1" (побутового обслуговування).

Таким чином, відповідач наголошує, що протягом спірного періоду саме відповідачем вчинялись всі необхідні та залежні від нього дій для отримання у власність земельної ділянки площею 0,1660 га, з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006, по пров. Сімферопольському, 3 в м. Харкові. При цьому відповідач не зволікав, не ухилялося від укладення договору купівлі-продажу землі, не зловживав своїми правами, що підтверджується численними листами, заявами та документами доданими до цього відзиву.

На переконанням відповідача, наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що між сторонами вживались заходи щодо оформлення саме права власності на земельну ділянку площею 0,1660 га з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006 по пров. Сімферопольському, 3 в м. Харкові, та не виникало відносин, пов`язаних з укладенням договору оренди. Відтак, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Як вже зазначалося, за результатами розгляду позовних вимог Господарським судом Харківської області 30.11.2023 ухвалено оскаржуване рішення у справі №922/4291/23, яким позов задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача 430405,43грн безпідставно збережених коштів з підстав, зазначених раніше.

Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 4 вказаної статті встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз. 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

У постанові Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №915/162/19 зазначено, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

В обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді прокурор зазначив, що пред`явлення ним позову у даному випадку зумовлено очевидним завданням шкоди інтересам держави бюджетній сфері, яке полягає в порушенні ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" прав держави щодо неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету.

Прокурор зазначає, що на час звернення до суду Харківська міська рада не забезпечила належного захисту майнових прав територіальної громади, у тому числі у судовому порядку.

Прокурор вказує, що бездіяльність зазначеного органу в частині нездійснення заходів щодо стягнення з ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" до місцевого бюджету грошових коштів у зв`язку з несплатою плати за користування земельною ділянкою порушує економічні інтереси держави та беззаперечно становить суспільний або публічний інтерес, що повинен захищатися державою.

Матеріалами справи підтверджується, що повідомлення про намір звернення до суду з даним позовом в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор надіслав на адресу Харківської міської ради за №52-102-1193вих-21 від 18.05.2021, №52-102-3501вих-21 від 26.08.2021, №52-102-6183вих-23 від 30.08.2023.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що прокуратурою при зверненні з позовом до суду зазначено про її звернення Харківській міській раді в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", надано докази того, що Харківська міська рада не здійснює належним чином захист інтересів територіальної громади у спірних правовідносинах та не зверталася до суду з відповідним позовом.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про дотримання прокурором визначеної ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, що свідчить про підтвердження підстав для представництва інтересів ради у суді.

Щодо суті спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Предметом спору у цій справі є вимога прокуратури в інтересах держави в особі Харківської міської ради про стягнення з ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" на підставі ст. 1212 ЦК України коштів у розмірі 430405,43грн як безпідставно збережених за період з 01.08.2020 по 31.07.2021, тобто до моменту придбання земельної ділянки у власність, за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006, загальною площею 0,166 га, за адресою: м. Харків, пров. Сімферопольський, 3 та на якій знаходиться нерухоме майно, що належить на праві власності відповідачу.

Судом встановлено, що відповідач у спірний період з 01.08.2020 по 31.07.2021 не був власником та не мав прав на постійне землекористування земельної ділянки, а тому не був суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

При цьому, судом першої інстанції суд прийнято розрахунок прокурора щодо зарахування частини сплаченого відповідачем земельного податку за 2021 рік у розмірі 91298,12грн в рахунок погашення безпідставно збережених коштів за період з 01.01.2021 по 31.07.2021.

Відповідач не заперечує той факт, що у спірний період був власником нерухомого майна, розміщеного на відповідній земельній ділянці. Водночас, за період з 01.08.2020 по 31.07.2021 не має доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою, зокрема, відповідного договору оренди з Харківською міською радою та державної реєстрації такого права.

Право власності на спірну земельну ділянку відповідач набув 02.08.2021 з моменту реєстрації договору купівлі-продажу земельної ділянки №696 від 25.06.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, відповідач у період з 01.08.2020 по 31.07.2021 користувався цією земельною ділянкою без належної правової підстави.

Відповідач посилається на те, що у спірний період сторони перебували у правовідносинах з оформлення відповідачем права власності на земельну ділянку.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що кваліфікація спірних правовідносин як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування у даній справі передбачених ст.ст. 1212 - 1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати, а саме стягнення з ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" на користь Харківської міської ради безпідставно збережених коштів.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком місцевого господарського суду та зазначає, що Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Будь-яких винятків щодо можливості не сплачувати плату за землю у період, в якому землекористувач бере участь у процедурі оформлення права власності на земельну ділянку, Податковий кодекс України та Земельний кодекс України не містять.

При цьому, судова колегія зазначає, що об`єктивно навіть під час процедури з оформлення права власності, землекористувач не перестає користуватися земельною ділянкою, на якій розташоване його нерухоме майно, поряд з цим, ще не маючи належним чином оформленого права на користування нею.

У даному випадку наявність правовідносин між сторонами, спрямованих на укладення договору щодо набуття права власності на земельну ділянку не змінює оплатності характеру її користування за період до моменту набуття відповідачем її у власність, визначений (характер) приписами ст. 206 Земельного кодексу України, тоді як положення пп. 14.1.136 п. 14.1 Податкового кодексу України визначають таку плату обов`язковою, що здійснюється користувачем землі на користь її власника.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому самому обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Водночас, за змістом ст. 125 цього Кодексу, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Процедура оформлення викупу земельної ділянки та укладення у подальшому договору купівлі-продажу цієї земельної ділянки відбувається у той період, коли ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" повинно було сплачувати плату за землю за її користування за період до оформлення права власності на цю земельну ділянку.

Так, пунктом 3.11 Порядку продажу земельних ділянок або прав на них на підставі цивільно-правових договорів у м. Харків, затвердженого рішенням 29 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 24.12.2008 №362/08, врегульовано, що у разі припинення права користування земельною ділянкою орендна плата сплачується за фактичний період перебування землі у користуванні.

Даний пункт Порядку кореспондується з п. 287.1 ст. 287 ПК України.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Така правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі №922/2060/20 від 05.08.2022.

Власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Таку правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі №924/856/20.

Таким чином, положення глави 15, ст.ст. 120, 125 Земельного кодексу України, ст. 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі ст. 1214 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідач повинен відшкодувати позивачу безпідставно збережені кошти за період з 01.08.2020 по 31.07.2021 (згідно заявлених позовних вимог з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Судова колегія також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 1212 ЦК України, положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, у даному випадку обов`язок відповідача сплатити суму безпідставно збережених коштів виникає в силу самого користування ним спірною земельною ділянкою без сплати орендної плати, і не залежить від того чи сталося це внаслідок поведінки набувача, потерпілого чи інших осіб, або сталось поза їх волею.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що за змістом визначення, наведеного у ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено положеннями ч.ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006 зареєстрована в державному земельному кадастрі, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Таким чином дана земельна ділянка є об`єктом цивільних прав.

Згідно наявного у матеріалах справи витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, на підставі якого позивачем був здійснений розрахунок безпідставно збережених коштів, у період з 01.08.2020 по 31.07.2021 розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становив 43475,30грн, що складається з нормативної грошової оцінки 10 434 071 грн, ставки річної орендної плати - 5%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди - 100, 00%.

Отже, прокурором вірно визначено, що за період з 01.08.2020 по 31.07.2021 відповідач мав сплатити до місцевого бюджету 430405,43грн (521703,55грн (орендної плати за спірний період) - 91298,12грн (сплаченого земельного податку за спірний період 2021 року).

Розрахунок здійснено згідно з даними, наявними у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.10.2020 №5768.

Судова колегія зазначає, що згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, за розрахунком визначено: нормативна грошова оцінка землі 10 434 071грн (базова вартість за 1 м2 - 639, 78), коефіцієнт Км2 - 2,62; сукупний коефіцієнт Кф 2,50; коефіцієнт індексації К(і) - 1, який встановлюється рішенням ради.

Колегія суддів апеляційного господарського суду перевірила розрахунок суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства, який додано до позовної заяви.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності.

Зважаючи на викладене, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг із Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20.

Перевіряючи розмір суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території м. Харкова, враховуючи, що розрахунок здійснено на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, колегією суддів встановлено, що він нарахований вірно.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, на яких підставах земельна ділянка використовувалася та в яких розмірах сплачувалась плата за землю попереднім власником нерухомого майна, або ж документального підтвердження іншого розміру орендної плати (контррозрахунку), аніж того, який зазначений у розрахунку, долученого до позовної заяви прокуратури, матеріали справи не містять та судом не встановлено.

Отже, установивши факт набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, а також користування відповідачем у спірний період без достатніх на те правових підстав сформованою земельною ділянкою, на якій розташована ця нерухомість, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду про обґрунтованість позовних вимог.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача про необхідність застосування правових висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 15.10.2019 у справі №922/1379/18, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Предметом спору у справі №922/1379/18 є стягнення з ТОВ "Род-Ник Інвест" на користь Харківської міської ради неотриманої орендної плати на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України за період до оформлення права власності на цю земельну ділянку.

У пункті 4.34 постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №922/1379/18 зазначено, що установивши, що користування земельною ділянкою ТОВ "Род-Ник Інвест" без укладеного договору оренди землі було зумовлене з метою забезпечення породження учасниками правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, тобто укладення договору купівлі-продажу цієї ж земельної ділянки, який в подальшому був укладений, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що спірне майно (земельна ділянка) не може вважатися набутим чи збереженим відповідачем без достатніх правових підстав, а тому підстави для застосування ст. 1212 Цивільного кодексу України відсутні.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, скасовуючи судове рішення апеляційного суду та залишаючи в силі рішення місцевого суду, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що після набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, останнє вчиняло усі необхідні дії з метою набуття у власність земельної ділянки (оплата земельного податку, авансового внеску, придбання земельної ділянки, підписання договору, тощо). Отже, врахувавши, що судами не було встановлено обставин зволікання або ухилення відповідача щодо укладення договору купівлі-продажу землі, касаційний суд дійшов висновку, що у вказаній справі відсутні підстави для застосування положень ст. 1212 ЦК України, оскільки користування земельною ділянкою відповідачем без укладеного договору оренди землі було зумовлене з метою забезпечення породження учасниками правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, тобто укладення договору купівлі-продажу цієї ж земельної ділянки, який в подальшому було укладено, а отже спірне майно (земельна ділянка) не може вважатись набутим або збереженим відповідачем без достатніх правових підстав.

Щодо визначення подібності правовідносин у справах, то апеляційний господарський суд враховує правову позицію, викладену в мотивувальній частині постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.

Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики для дотримання принципу правової визначеності, водночас відносини мають носити схожий характер.

Натомість, правовідносини у справі №922/1379/18 з данною справою №922/4291/23 хоча і є схожими, однак рішення судів ухвалено за різних фактичних обставин.

У даній справі, на відміну від справи №922/1379/18, судом встановлено, що з наданих відповідачем доказів неможливо встановити чи своєчасно були надані ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний", як покупцем спірної земельної ділянки, всі необхідні документи для підготовки рішення Харківської міської ради, в порядку пункту 3.3 договору про внесення авансового внеску. Також, відповідачем не доведено, що у зв`язку з довготривалим не укладенням договору купівлі-продажу останній вважав дії/бездіяльсть позивача щодо тривалого виконання вищенаведеного договору такими, що порушують умови вказаного договору та права покупця ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний", оскільки відповідачем не було реалізовано право, передбачене у п. 5.5 договору та не висувались вимоги до продавця (Харківською міською радою) щодо виконання ним своїх зобов`язань належним чином.

Судова колегія зазначає, що обставин затягування сторонами процедури щодо оформлення відповідачем права власності на земельну ділянку, на якій розташоване майно відповідача, не впливають на спірні правовідносини.

Колегія суддів звертає увагу, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

У спірних правовідносинах прокурор просить стягнути грошові кошти, які відповідач мав сплатити, але не сплатив на користь позивача як власника земельної ділянки, за користування земельною ділянкою за період з 01.08.2020 по 31.07.2021; ці грошові кошти прокурор вважає такими, що збережені відповідачем та мають бути повернені позивачу на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, судова колегія враховує, що згідно сталої судової практики, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (ст.ст. 1212 - 1214 ЦК України).

Такий правовий висновок відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постановах від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 та висновку, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 201/2956/19.

Враховуючи встановлені судами фактичні обставини справи №922/1379/18, а також з огляду на встановлені за даною справою №922/4291/23 обставини, зокрема фактичне користування відповідачем земельною ділянкою в спірний період, попри те, що спірна земельна ділянка перебуває у комунальній власності, слід дійти висновку, що Харківська міська рада як власник спірної земельної ділянки мала отримати плату за використання спірної земельної ділянки.

Більш того, у справі №922/1379/18 Верховний Суд зазначив, що відповідач вчиняв усіх необхідних дій з метою набуття у власність земельної ділянки, у тому числі здійснював оплату земельного податку.

Однак, як встановлено судом у цій справі №922/4291/23, сплата земельного податку за земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006 відповідачем здійснювалась не з моменту набуття права власності на нерухоме майно (у 2020 році), тобто не за весь спірний період, а лише починаючи з лютого 2021 року.

Сплачений відповідачем земельний податок був врахований прокуратурою в заяві про зменшення позовних вимог.

При цьому, колегія суддів зазначає, що сплачені відповідачем кошти на виконання договору про внесення авансового внеску чи договору купівлі-продажу земельної ділянки не можуть бути компенсацією за користування нею за попередній період (з моменту оформлення речових прав на нерухомість до укладення договору купівлі-продажу землі), оскільки за своєю природою ці кошти фактично є компенсацією для власника землі, який в майбутньому вже не зможе отримувати будь-які матеріальні блага за її рахунок.

За таких обставин, подальше оформлення права власності або права користуванння на спірну ділянку не спростовує той факт, що упродовж спірного періоду (01.08.2020 по 31.07.2021), кошти за який просить стягнути прокуратура, відповідач фактично користувався земельною ділянкою, на якій розташоване належне йому на праві приватної власності нерухоме майно.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, при врегулюванні спору у межах кондиційних правовідносин не мають значення та не підлягають встановленню обставини в якому саме порядку землекористувач має намір/оформив у подальшому право користування земельною ділянкою, яким чином триває/тривала процедура оформлення та наявність вини учасників кондиційних правовідносин.

Крім того, у постанові від 31.10.2023 у справі №922/606/23 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що зі змісту глави 15, ст.ст. 120, 125 ЗК України та положень ст. 1212 ЦК України вбачається, що за весь період з дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна аж до моменту оформлення його власником прав на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Колегія суддів Верховного Суду у справі №922/606/23 визнала помилковим посилання судів попередніх інстанцій на те, що оскільки орган місцевого самоврядування надав попередню згоду на викуп земельної ділянки, він міг би розраховувати тільки на суму земельного податку, що підлягає сплаті, а не на суму орендної плати, позаяк рішення органу місцевого самоврядування, яким було надано фактичному користувачу дозвіл на викуп земельної ділянки, за умов відсутності укладення договору купівлі-продажу стосовно неї, не свідчить про виникнення між позивачем та відповідачем права власності/користування землею.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє посилання відповідача щодо вжиття заходів, спрямованих на викуп земельної ділянки, оскільки вищевказане не спростовує факт тривалого безоплатного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006 та не є доказами, які звільнять від зобов`язання з її оплати на підставі ст. 1212 ЦК України.

Враховуючи вищенаведене, судом апеляційної інстанції встановлено, що за період перебування нежитлових будівель у власності ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний", останнє не сплачувало кошти за фактичне користування земельною ділянкою площею 0,1660 га по провулку Сімферопольському, 3 у Новобаварському районі м. Харкова, з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006, у зв`язку з чим місцевий бюджет Харківської міської ради недоотримав кошти у вигляді орендної плати за використання даної земельної ділянки, чим заподіяно шкоду інтересам територіальної громади.

Крім того, оскільки на земельній ділянці розміщене нерухоме майно, що перебувало у власності відповідача, Харківська міська рада була позбавлена можливості вільно розпоряджатись вказаною земельною ділянкою з метою отримання доходу у вигляді орендної плати та наповнення місцевого бюджету.

Таким чином, відповідачем без достатньої правової підстави, за встановленого законом обов`язку сплачувати за користування земельною ділянкою, за рахунок Харківської міської ради збережено у себе кошти, у вигляді орендної плати, які зобов`язане було сплатити за користування земельною ділянкою площею 0,1660 га з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд належним чином дослідивши матеріали справи, дотримуючись норм процесуального та матеріального права, дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія апеляційної інстанції зазначає, що твердження відповідача про відсутність підстав для застосування приписів ст. 1212 ЦК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються дослідженими матеріалами справи.

Таким чином, оскільки доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 30.11.2023 у справі №922/4291/23 підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський бізнес-центр "Южний" на рішення господарського суду Харківської області від 30.11.2023 у справі №922/4291/23 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 30.11.2023 у справі №922/4291/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження визначені у ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 13.02.2024

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя М.М. Слободін

Суддя І.А. Шутенко