Рішення

від 11.12.2023 по справі 927/1521/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

11 грудня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1521/23 Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Мігди Р.Ю., за правилами загального позовного провадження, в відкритому судовому засіданні розглянув справу

за позовом: Power Provision Limited,

22, Біллет Хай Стріт, Тонтон, Сомерсет, Великобританія, ТА1 3NG,

e-mail: LTD.PPL.co@gmail.com;

представник позивача: адвокат Чернікова Олена Сергіївна,

пров. Лабораторний, 3, м. Київ, 01133; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кипарис-2",

вул. Вокзальна, буд. 5, кв. 24, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500;

предмет спору: про стягнення 50000,00 доларів США, еквівалентом 1813295,00 грн

за участю повноважних представників:

від позивача: Чернікова О.С. - адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АІ № 1206954, виданий 28.04.2023;

від відповідача: Оселедець Т.В. - адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АІ № 1218158, виданий 06.11.2023;

У судовому засіданні 11.12.2023, Господарський суд Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

07.11.2023, Power Provision Limited (юридична особа зареєстрована в Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії) поданий позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кипарис-2" (далі - ТОВ "Кипарис-2") про стягнення 50000,00 доларів США, еквівалентом 1813295,00 грн, за договором № 1/2005 від 11.04.2005 (зі змінами та доповненнями) (далі - Договір). Позов обґрунтований порушенням відповідачем грошових зобов`язань за Договором у частині повернення чергової частини траншу та відсотків за користування позикою, строк щодо повернення яких настав 01.09.2023.

Суд прийняв позовну заяву до розгляду; відкрив провадження в справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 11.12.2023 об 11:00; установив учасникам справи строки для подачі до суду заяв по суті заявлених вимог, про що постановив ухвалу від 21.11.2023.

23.11.2023, відповідач подав до суду письмову заяву № 316-11/23, якою визнав позовні вимоги в повному обсязі, просив, відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), повернути позивачу з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого за розгляд цього спору.

Суд установив, що заява про визнання позовних вимог, складена за підписом керівника Товариства, Довжок В.Є. (згідно з витягом з ЄДРПОУ, залученого судом до матеріалів справи), підпис якого засвідчений печаткою юридичної особи.

11.12.2023, у підготовче засідання прибули повноважні представники обох сторін.

Представник відповідача підтримала заяву про визнання позовних вимог та просила ухвалити судове рішення.

Відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу (п. 1 частини 2 статті 46 ГПК України).

Виходячи з положень статті 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження в справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення в зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони в повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Суд дослідив матеріали справи та зміст заяви відповідача, складеної за підписом повноважної особи, прийняв визнання позову. За висновком суду, подана відповідачем письмова заява не суперечить закону та не порушує прав та інтересів будь-яких інших осіб.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 185 ГПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду в випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення в разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та

ВСТАНОВИВ:

11.04.2005, між SWS Handelsgesellschaft mbH, Німеччина (позикодавець) та ТОВ «Кипарис-2» (позичальник) укладений договір № 1/2005, за умовами якого (пункти 1.1., 1.2.) позикодавець надав позичальнику фінансову позику в сумі 2000000,00 доларів США строком на 5 років (60 місяців), з 20.04.2005 по 20.04.2010, з оплатою 8% річних. Позикові гроші призначені для купівлі корпоративних прав.

За умовами пунктів 2.1., 2.2. Договору позикодавець надає позичальнику фінансову позику на умовах її забезпечення, цільового використання, своєчасності повернення та плати за використання.

Сторони погодили, що строк надання фінансової позики, нарахування процентів за цим Договором, здійснюється за кількість календарних днів використання фінансової позики, виходячи з фактичних 365 календарних днів у році; при цьому, день надання фінансової позики та день її повернення позикодавцю вважаються одним днем.

Виходячи з умов пунктів 4.1. та 5.1. Договору, позикодавець зобов`язався перерахувати позичальнику вказану в п. 1.1. цього Договору суму (2000000,00 доларів США) в безготівковій формі, на рахунок: НОМЕР_1 у Райффайзенбанк Україна, МФО 300528, окремими траншами в узгоджені сторонами строки відповідно до затвердженого графіку.

Позичальник, у свою чергу, зобов`язався використовувати фінансову позику на вказані в Договорі цілі та забезпечити повернення одержаної фінансової позики та оплату нарахованих процентів на умовах передбачених Договором.

У перший рік використання фінансової позики позичальник нараховує проценти за фактичне користування фінансовою позикою в розмірі 8% річних і сплачує одним платежем, до 20.04.2006, платіжним дорученням на рахунок доходів позикодавця (вказаного в Договорі). У наступних роках позичальник сплачує позикодавцю проценти за користування фінансовою позикою (по кожному окремому траншу) не пізніше 30-го числа кожного третього місяця, після отримання такого траншу, в розмірі 8% річних, за платіжним дорученням на рахунок доходів позикодавця (вказаного в Договорі).

Договір №1/2005 від 11.04.2005 зареєстрований Головним управлінням Національного Банку України по м. Києву та Київській області (реєстраційне свідоцтво від 15.04.2005 № 4114), та діє до повного виконання сторонами взятих на себе обов`язків.

02.07.2012, у зв`язку з тим, що SWS Handelsgesellschaft mbH, Німеччина (позикодавець за Договором) припинило свою діяльність, повноваження за цим Договором ним було передані новому позикодавцю - GFF AG, Швейцарія, про що сторонами в тристоронньому порядку внесені відповідні зміни до Договору №1/2005 від 11.04.2005, які зареєстровані ГУ НБУ по м. Києву та Київській області за додатком до реєстраційного свідоцтва від 20.07.2012 № 5.

Сторони неодноразово відтерміновували граничний термін повернення кредиту та сплати відсотків за його користування шляхом укладення додаткових угод: від 23.03.2006, від 24.01.2007, від 27.02.2008, від 12.04.2011, від 12.03.2013, від 30.03.2018 до Договору.

05.01.2022, між ТОВ «Кипарис-2» (боржник, відповідач у справі), фірмою GFF AG, Швейцарія (позикодавець 1) та фірмою Power Provision Limited, Англія (позикодавець 2, позивач у справі) укладений договір цесії № 02, за умовами якого (пункти 1.1., 1.2.) позикодавець 1 передає, а позикодавець 2 приймає всі права та обов`язки включаючи право вимоги, що належить позикодавцю 1 за Договором №1/2005 від 11.04.2005 (з усіма додатками). Сума зобов`язань, що переходить на правах вимоги до позичальника 2 становить 2000000,00 доларів США основного боргу та 1051149,20 доларів США відсотків, розрахованих на дату укладення цього Договору.

За договором цесії від 05.01.2022 № 02, фірма Power Provision Limited, Англія отримала право вимагати від ТОВ «Кипарис-2» належного виконання всіх зобов`язань за Договором №1/2005 від 11.04.2005, в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

З огляду на заміну сторони (кредитора) за Договором №1/2005 від 11.04.2005, сторонами внесені відповідні зміни до цього Договору шляхом підписання угоди від 05.01.2022 до нього.

Також даною угодою сторонами внесені зміни до п. 1.1. Договору, викладені в наступній редакції: позикодавець, згідно з умовами цього Договору, надає позичальнику фінансову позику в сумі 2000000,00 доларів США по 27.07.2022 з оплатою 8% річних.

10.08.2022, сторонами, шляхом підписання відповідної угоди, відтерміновано граничну дату повернення кредиту до 17.10.2025. Водночас, повернення позики та нарахованих позичальником відсотків реструктуризовано за погодженим графіком, за яким перший транш має бути сплачений до 01.09.2023 у сумі 50000,00 доларів США, з яких 30000,00 доларів США у рахунок основного боргу та 20000,00 доларів США у рахунок відсотків. При цьому сторони встановили, що порушення строків погашення одного або декількох траншів за графіком не дає позикодавцю права вимоги по іншим траншам, термін повернення яких не настав.

Враховуючи, що відповідач в установлений строк (по 01.09.2023) не повернув перший транш у сумі 50000,00 доларів США за Договором (з урахуванням внесених до нього змін), позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.

За частинами 2 та 3 цієї статті кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За частиною 1 даної статті до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Предметом позову в даній справі є стягнення простроченої заборгованості за кредитним договором у частині повернення чергового траншу. До обставин, що входять до предмету доказування в справі належить факт порушення позичальником договірних зобов`язань за кредитним договором та наявність у позивача права вимагати повернення чергового траншу.

Виходячи з аналізу змісту правочину, укладеного сторонами, суд дійшов висновку, що між ними склались кредитні правовідносини, врегульовані § 1 Позика, § 2 Кредит Глави 71 ЦК України.

У силу положень частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлене цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частинами 1, 3 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, в такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Суд установив, що строк повернення першої частини траншу в розмірі 50000,00 доларів США є таким, що настав станом на 01.09.2023.

Відповідач підтвердив факт отримання кредиту за Договором та визнав позов у повному обсязі.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується порушення позичальником умов Договору №1/2005 від 11.04.2005, в частині повернення чергового траншу в сумі 50000,00 доларів США, та прийняття судом визнання відповідачем позовних вимог, даний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на зміст статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.

За статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач визнав правомірність вимог позивача в частині стягнення простроченої заборгованості за кредитом у сумі 50000,00 доларів США.

Таким чином, суд вирішив позов задовольнити в повному обсязі.

Можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться в постановах Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 909/1347/19, від 23.03.2019 у справі № 521/21255/13-ц, що враховані судом першої інстанції, в силу частини 4 статті 236 ГПК України.

При зазначенні в судовому рішенні про стягнення коштів в іноземній валюті, з визначенням еквівалента такої суми в гривні, стягувачу має бути перерахована вказана в резолютивній частині рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні (постанова Великої Палати Верховного Суду віл 04.07.2018 у справі №761/12665/14-ц (п.55.)).

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами (п. 5 частини 1 статті 237 ГПК України).

Відповідач заявив клопотання про повернення позивачу з Державного бюджету України 50% судового збору, в зв`язку з визнанням ним позову до початку розгляду спору по суті.

За статтею 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Згідно з частиною 1 статті 130 ГПК України в разі укладення мирової угоди до прийняття рішення в справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні в порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна за змістом норма закріплена в частині 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи визнання відповідачем позову до початку розгляду спору по суті, суд, керуючись наведеними нормами, вирішив повернути позивачу з Державного бюджету України 50% судового збору в сумі 13599,71 грн, сплаченого за розгляд даного позову за квитанцією від 03.11.2023 №ПН716, в іншій частині судовий збір у сумі 13599,72 грн підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76 - 80, 91, 123, 129, 130, 191, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Power Provision Limited, Великобританія (номер компанії: 04092389; 22, Біллет Хай Стріт, Тонтон, Сомерсет, Великобританія, ТА1 3NG) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кипарис-2" (вул. Вокзальна, буд. 5, кв. 24, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500; код ЄДРПОУ 33301001) про стягнення 50000,00 доларів США, еквівалентом 1813295,00 грн, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кипарис-2" (вул. Вокзальна, буд. 5, кв. 24, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500; код ЄДРПОУ 33301001) на користь Power Provision Limited, Великобританія (номер компанії: 04092389; 22, Біллет Хай Стріт, Тонтон, Сомерсет, Великобританія, ТА1 3NG) заборгованість за договором № 1/2005 від 11.04.2005 в розмірі 50000,00 доларів США (що еквівалентно 1813295,00 грн) та 13599,72 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Повернути Power Provision Limited, Великобританія (номер компанії: 04092389; 22, Біллет Хай Стріт, Тонтон, Сомерсет, Великобританія, ТА1 3NG) з Державного бюджету України (р/р UA 098999980313121206083025739, отримувач УК у Черніг.обл/тг м.Чернiгiв/22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37972475) 13599,71 грн судового збору, сплаченого за квитанцією № ПН716 від 03.11.2023.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене та підписане 13.12.2023.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А.В. Романенко