Рішення

від 06.12.2023 по справі 698/254/23

КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 698/254/23

Провадження № 2/698/105/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 р. Катеринопільський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Лазаренка В.В.,

при секретарі судових засідань - Гончар Т.О., Пугачовської Т.І., Триліс Я.О.,

за участі представника позивача - адвоката Костюка І.В.,

представника відповідачів- адвоката Замковенка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Ватутіна до ОСОБА_1 , Фермерське господарство «Вікненський Фаворит» про визнання недійсним договору оренди землі та стягнення матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

13.04.2023 року СТОВ ім. Ватутіна через свого представника адвоката Костюка І.В. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Фермерське господарство «Вікненський Фаворит», у якому просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Вікненський Фаворит» і скасувати державну реєстрацію права оренди за Фермерським господарством «Вікненський Фаворит», рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.12.2022 року та одночасно припинити право оренди за Фермерським господарством «Вікненський Фаворит», яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки площею 3,3957 га, кадастровий номер 7122284500:02:001:0150 укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Вікненський Фаворит». Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та Фермерського господарства «Вікненський Фаворит» понесені витрати на обробіток земельної ділянки у розмірі 25567,48 грн..

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 05.08.2015 року між СТОВ ім. Ватутіна та ОСОБА_2 укладений договір оренди землі, зареєстрований у державному реєстрі речових прав 13.10.2015 року за № 11578382, відповідно до якого позивачу в оренду передано земельну ділянку, кадастровий номер 7122284500:02:001:0150, загальною площею 3,3957 га, яка розташована в адмінмежах Вікнинської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір укладено строком на сім років.

22.05.2020 року між ОСОБА_1 та СТОВ ім. Ватутіна укладено угоду про внесення змін до договору оренди землі від 05.08.2015 року, відповідно до якої вони дійшли згоди про те, що орендодавцем земельної ділянки, кадастровий номер 7122284500:02:001:0150, загальною площею 3,3957 га, яка розташована в адмінмежах Вікнинської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва є ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серія НМО № 046306 від 02.08.2017 року.

Разом з тим, 03.04.2023 року з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що ОСОБА_1 та Фермерське господарство «Вікненський Фаворит» уклали та зареєстрували договір оренди землі об`єктом якого є вищевказана земельна ділянка, тобто 12.12.2022 року відбулася подвійна реєстрація оренди спірної земельної ділянки. Зазначив, що укладення ОСОБА_1 оскаржуваного договору оренди земельної ділянки із Фермерським господарством «Вікненський Фаворит» є недійсним, оскільки не відповідає вимогам чинного законодавства, укладений до закінчення строку дії попереднього договору оренди землі від 05.08.2015 року, який на підставі положень пункту 27 розділу X «Перехідні положення» ЗК України було автоматично продовжено на один рік, тобто до 13.10.2023 року. Також зазначив, що 28.03.2023 року працівниками СТОВ ім. Ватутіна було виявлено, що без відома законного орендаря, всупереч умовам договору оренди землі від 05.08.2015 року, на спірній земельній ділянці знаходилась сільськогосподарська техніка відповідачів, яка виконувала польові роботи. Вважає, що оскільки позивач був позбавлений можливості користуватися спірною земельною ділянкою, здійснювати подальший посів та збір урожаю, витрати понесені ним по обробітку земельної ділянки для подальшого посіву підлягають відшкодуванню відповідачами.

Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 26.04.2023 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі, призначено підготовче судове засідання на 06.06.2023 року.

Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 26.04.2023 року задоволено клопотання представника позивача - адвоката Костюка І.В. про витребування доказів, витребувано у ОСОБА_1 належним чином завірену копію договору оренди земельної ділянки (площею 3,3957 га, кадастровий номер: 7122284500:02:001:0150) серія та номер: б/н, від 12.12.2022 року укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Вікненський Фоворит».

Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 06.06.2023 року задоволено клопотання представника позивача - адвоката Костюка І.В. про витребування доказів, витребувано у Єрківської селищної ради Звенигородського району Черкаської області належним чином завірену копію реєстраційної справи про державну реєстрацію права оренди за Фермерським господарством «Вікненський Фаворит», проведену на підставі договору оренди земельної ділянки серія та номер б/н, що укладений 12.12.2022 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Вікненський Фаворит», щодо земельної ділянки площею 3,3957 га, кадастровий номер: 7122284500:02:001:0150.

Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 03.10.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 31.10.2023 року.

Представник позивача - адвокат Костюк І.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити позов з підстав, наведених у позовній заяві та пояснив, що в 2015 році між СТОВ ім. Ватутіна та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі, до якого 22.05.2020 року укладено додаткову угоду про внесення змін, відповідно до якої сторони дійшли згоди про те, що орендодавцем являється ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. При цьому укладений між СТОВ ім. Ватутіна та ОСОБА_2 договір оренди землі строком до 05.08.2022 року на підставі положень доповненого пункту 27 розділу X «Перехідні положення» ЗК України автоматично продовжено до 13.10.2023 року. Тому ОСОБА_1 та Фермерське господарство «Вікненський Фаворит» уклавши 12.12.2022 року договір оренди землі об`єктом якого є спірна земельна ділянка, порушили вимоги доповненого пункту 27 Розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, які набрали чинності 07.04.2022 року та Закону України від 09.10.2022 року № 2698-IX, який набрав чинності 19.11.2022 року, з приписів яких вбачається, що у період із 07.04.2022 року до 19.11.2022 року договори оренди земельних ділянок були поновлені на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори, зокрема, оренди, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився у цей проміжок часу. Пояснив, що розрахунки завданої орендарю шкоди проводилися самостійно з урахуванням витрат понесених підприємством на 1 га земель які знаходяться в користуванні. На час розгляду справи з заявою про продовження договору оренди зазначеної в позові земельної ділянки позивач не звертався.

Представник відповідачів - адвокат Замковенко В.М. у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні, оскільки позивачем хоча і здійснювалася оренда земельної ділянки відповідно до договір оренди землі від 05.08.2015 року та від 22.05.2020 року, але фактично перебувала в користуванні Фермерського господарства «Гончар», директора якого просив допитати в якості свідка, а тому на думку представника відповідачів шкода не могла бути завдана СТОВ ім. Ватутіна.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідачів, пояснення свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, що визначено п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

У ч.ч. 1, 3 ст. 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в поряду, передбачених Земельним Кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі.

Статтею 16 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що оренда земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

За змістом ст. 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, а згідно зі ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони, Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб по всій території України запроваджено воєнний стан. На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 року № 2119-IX, Указом від 18.04.2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 року № 2212-IX, Указом від 17.05.2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 року № 2263-IX, Указом від 12.08.2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 року № 2500-IX, Указом від 07.11.2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 року № 2738-IX, Указом від 06.02.2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 року № 2915-IX, Указом від 01.05.2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 року № 3057-IX, та Указом від 26.07.2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 року № 3275-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 16.11.2023 року строком на 90 діб, тобто до 14.02.2024 року.

Відповідно до п. 1 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 № 2145-ІХ,, який набрав чинності 07.04.2022 року, Розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено пунктами 27 і 28 такого змісту: «27. Під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: 1) вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення: а) державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування; б) приватної власності;»

Згідно із пп.10 п. 27 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, книга реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану ведеться районною військовою адміністрацією у паперовій та електронній формах. У Книзі реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану здійснюється державна реєстрація, зокрема, договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, переданих в оренду органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування; договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, переданих в оренду постійними користувачами, емфітевзису, договорів про передачу права землекористування; договорів про внесення змін до зазначених у цьому підпункті договорів, договорів про розірвання зазначених договорів.

Законом України від 09.10.2022 року № 2698-IX, який набрав чинності 19.11.2022 року, абзац перший підпункту 1 пункту 27 після слів «воєнного стану» доповнено словами «до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» (тобто цим Законом).

Аналіз наведених положень ЗК України дає підстави для висновку, що у період із 07.04.2022 року до 19.11.2022 року договори оренди земельної ділянки були поновлені на один рік без волевиявлення сторін договорів, строк яких сплинув у цей проміжок часу.

Судом встановлено, що 05.08.2015 року між ОСОБА_2 (орендодавець) та СТОВ ім. Ватутіна в особі голови Лавриченко В.А. (орендар) укладено договір оренди землі, за яким ОСОБА_2 передала СТОВ ім. Ватутіна в оренду строком на 7 років земельну ділянку площею 3,3957 га з кадастровим номером 7122284500:02:001:0150, розташовану в адмінмежах Вікнинської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Пунктом 44 вказаного договору передбачено, що цей договір оренди землі набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди.

13.10.2015 року державний реєстратор приватний нотаріус Ватутінського міського нотаріального округу Черкаської області Побіянська Н.Б. прийняла рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 11578382, яким зареєструвала право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7122284500:02:001:0150 за СТОВ ім. Ватутіна.

Із копії угоди про внесення змін до договору оренди землі від 05.08.2015 року встановлено, що 22.05.2020 року між СТОВ ім. Ватутіна в особі голови Лавриченко В.А. (орендар) та власником земельного паю ОСОБА_1 (орендодавець) було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 05.08.2015 року, відповідно до пунктів 1, 2, 5 якої сторони дійшли згоди про те, що орендодавцем являється ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серія НМО № 046306, виданого 02.08.2017 року державним нотаріусом Катеринопільської державної нотаріальної контори Івонік Л.А.. Орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 7122284500:02:001:0150, яка розташована в адмінмежах Вікнинської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області. Інші умови договору оренди землі від 05.08.2015 року залишаються без змін.

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 02.07.2021 року встановлено, що на земельну ділянку під кадастровим номером 7122284500:02:001:0150, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,3957 га, яка розташована в адмінмежах Вікнинської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області, Приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Черкаської області Побіянською Н.Б. 13.10.2015 року здійснено державну реєстрацію права (в державному реєстрі прав) про право оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 (орендодавець) та СТОВ ім. Ватутіна (орендарем) за № 748538671222.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 03.04.2023 року, власником земельної ділянки кадастровий номер 7122284500:02:001:0150, площею 3,3957 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 799, виданого 02.08.2017 року Катеринопільською державною нотаріальною конторою, є ОСОБА_1 ..

Із копії договору оренди землі від 12.12.2022 року вбачається, що 12.12.2015 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та Фермерським господарством «Вікненський Фаворит» в особі директора Сімака І.І. (орендар) укладено договір оренди землі, за яким ОСОБА_1 передав Фермерському господарству «Вікненський Фаворит» в оренду строком на 7 років земельну ділянку площею 3,3957 га з кадастровим номером 7122284500:02:001:0150, розташовану в адмінмежах Вікнинської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2022 року державний реєстратор виконавчого комітету Єрківської селищної ради Катеринопільського району Черкаської області Штепан Р.В. прийняв рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 65787532, яким зареєстрував право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7122284500:02:001:0150 за Фермерським господарством «Вікненський Фаворит».

Із актуальної інформації про державну реєстрацію іншого речового права від 12.12.2022 року встановлено, що договір оренди землі, серія та номер б/н від 12.12.2022 року був зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Єрківської селищної ради Катеринопільського району Черкаської області Штепан Р.В., індексний номер: 65787532 від 15.12.2022 року.

Згідно з відомостями із бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав від 15.12.2022 року договір оренди землі, серія та номер б/н від 12.12.2022 року був зареєстрований 12.12.2022 року виконавчим комітетом Єрківської селищної ради Катеринопільського району Черкаської області.

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 15.12.2022 року встановлено, що на земельну ділянку під кадастровим номером 7122284500:02:001:0150, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,3957 га, державним реєстратором виконавчого комітету Єрківської селищної ради Катеринопільського району Черкаської області Штепан Р.В. 12.12.2022 року здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 (орендодавець) та Фермерським господарством «Вікненський Фаворит» за № 748538671222.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 15.12.2022 року, відомості відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року по справі № 338/180/17 визначено, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди землі, як особа право якої на користування орендованої земельної ділянки порушено спірним договором.

В судовому засіданні встановлено, що спірний договір оренди землі укладений між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем Фермерським господарством «Вікненський Фаворит» 12.12.2022 року, тобто після спливу строку дії договору оренди землі від 05.08.2015 року, укладеного між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем СТОВ ім. Ватутіна. Разом з тим, спірний договір оренди землі укладений у період із 07.04.2022 року до 19.11.2022 року, коли діяла автоматична пролонгація договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, укладених з фізичними особами, строк яких сплинув у цей проміжок часу, у зв`язку з чим усі договори оренди земельних ділянок були поновлені на один рік без волевиявлення сторін цих договорів.

Суд також звертає увагу на те, що оскільки строк дії первісного договору оренди землі закінчувався 05.08.2022 року, тому, відповідно до положень пункту 27 розділу X «Перехідні положення» ЗК України, цей договір вважається автоматично пролонгованим на один рік без волевиявлення сторін відповідного договору і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто до 05.08.2023 року.

Отже, внаслідок укладення 12.12.2022 року договору оренди землі між відповідачами, було порушено право позивача на користування спірною земельною ділянкою, яке існувало в нього на підставі договору оренди землі строком до 05.08.2023 року, оскільки у період із 07.04.2022 року до 19.11.2022 року діяла автоматична пролонгація договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, укладених з фізичними особами, строк яких сплинув у цей проміжок часу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.03.2023 року у справі № 563/376/22-ц.

Разом з тим, позивач звернувся до суду тоді, коли з огляду на час розгляду справи, з урахуванням заявлених клопотань він не міг мати чинного права оренди земельної ділянки на момент набрання законної сили рішенням суду про задоволення відповідного позову, оскільки на час розгляду цивільної справи 06.12.2023 року строк дії первинного договору оренди землі, який на підставі положень пункту 27 розділу X «Перехідні положення» ЗК України автоматично пролонговано на один рік без волевиявлення сторін відповідного договору, закінчився 05.08.2023 року, а позивач не реалізував переважне право на продовження строку його дії. А за таких умов, позивач на час розгляду справи не є орендарем земельної ділянки, що була предметом зазначеного договору, не має права користування щодо цієї земельної ділянки, а тому спірний договір не порушує його права.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 року у справі № 610/1030/18.

Окрім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі № 922/3537/17 викладено правовий висновок, відповідно до якого суд може захистити право первинного орендаря тоді, коли на підставі відповідного судового рішення цей орендар зможе зареєструвати його право оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте, означену можливість первинний орендар матиме тільки тоді, коли на момент набрання судовим рішенням про задоволення відповідного позову законної сили цей орендар матиме чинне право оренди, зокрема, якщо не спливе строк оренди чи буде поновленим первинний договір оренди. В іншому випадку в позові слід відмовити.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним договору оренди землі від 12.12.2022 року.

Щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації права оренди та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.12.2022 року, яке виникло на підставі договору оренди землі площею 3,3957 га, кадастровий номер 7122284500:02:001:0150, укладеного 12.12.2015 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Вікненський Фаворит» суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, оскільки вона є похідною від вимоги про визнання недійсним договору оренди землі.

Щодо позовної вимоги про стягнення понесених витрат на обробіток земельної ділянки, суд зазначає наступне.

За змістом ч.ч. 1, 2 та 3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді реальних збитків.

За змістом ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з положеннями ст. 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов`язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки; е) використання земельних ділянок для потреб нафтогазової галузі .

За статтею 1166 ЦК України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність складу цивільного правопорушення, зокрема, об`єктивної та суб`єктивної сторони (шкоди, протиправного діяння її заподіювача, причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, вини останнього). За відсутності хоча б одного з елементів цього складу цивільно-правова відповідальність не настає. Зокрема, особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкода заподіяна не з її вини.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють, зокрема, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідачів лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

Позивач, вказуючи на незаконність дій ОСОБА_1 , які полягають в укладені ним 12.12.2022 року договору оренди землі з Фермерським господарством «Вікненський Фаворит» та недопущення працівників СТОВ ім. Ватутіна на спірну земельну ділянку, обґрунтовуючи розмір понесених реальних збитків зазначив, що ним було здійснено комплекс сільськогосподарських заходів, пов`язаних з підготовкою ґрунту до посіву кукурудзи та спрямованих на поліпшення структури ґрунту. Загальна вартість таких робіт, за які СТОВ ім. Ватутіна сплачено власні кошти, склала 25567,48 грн.. На підтвердження розміру понесених реальних збитків позивач надав власний розрахунок затрат на підготовку до посіву вказаної земельної ділянки, проведений на підставі бухгалтерських документів СТОВ ім. Ватутіна.

Разом з тим, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , який є директором Фермерського господарства «Гончар» суду показав, що вказана земельна ділянка СТОВ ім. Ватутіна була передана йому без укладення договору суборенди землі, у зв`язку з чим земельна ділянка фактично оброблялася Фермерським господарством «Гончар», а тому СТОВ ім. Ватутіна ніяких реальних збитків по обробітку цієї земельної ділянки не міг понести.

Крім того, надані покази підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: копіями матеріалів перевірки ГУНП в Черкаській області проведеної за зверненням ОСОБА_3 від 23.03.2023 року.

З копії довідки від 18.04.2023 року про результати розгляду звернення бачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звертався до поліції з приводу того, що 23.03.2023 року близько 17 год. 00 хв. на земельній ділянці, яка ним оброблялася 8 років виявлено пошкодження посіву культури "ріпак" площею 3 га. В зв`язку з чим, встановлено, що в межах с. Вікнине Звенигородського району Черкаської області знаходиться земельна ділянка кадастровий номер 7122284500:02:001:0150 площею 3,3957 га, яка належить ОСОБА_1 та перебувала в користуванні близько восьми років ФГ "Гончар" на підставі усної домовленості між ним та ТОВ "Ватутіне" про обмін земельними ділянками, для обробітку земельної ділянки єдиним масивом.

З наданих доказів також встановлено, що директор СТОВ ім. Ватутіна ОСОБА_4 28.03.2023 року звертався до поліції з приводу того, що йому заважають виконувати польові роботи в селі Юрківка. Разом з тим, матеріали перевірки не містять чітких відомостей щодо спірної земельної ділянки.

Враховуючи викладене не заслуговують на увагу заперечення представника позивача щодо неможливості визначення земельної ділянки про яку пояснив свідок ОСОБА_3 , оскільки його покази повністю узгоджуються з ішими доказами дослідженими в судовому засіданні та чітко вказують на спірну земельну ділянку.

Крім того, суд відхиляє наданий розрахунок збитків, проведений позивачем, виходячи з наступного.

Спеціальними законодавчими нормами, зокрема, ч. 3 ст. 157 ЗК України, визначено, що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам встановлюється КМУ, який 19.04.1993 року прийняв постанову за № 284 «Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» (з наступними змінами).

Відповідно до пункту 1 Порядку, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, збитки відшкодовуються власникам землі або землекористувачам.

Згідно з пунктом 3 Порядку, відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, зокрема, включаючи понесені або необхідні витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи.

Розміри збитків, згідно з пунктом 2 Порядку визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

При цьому, суд встановив, що розрахунок розміру збитків позивач здійснив самостійно, не звертаючись до компетентного органу, передбаченого Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Таким чином, розмір збитків, заподіяних позивачу зайняттям земельної ділянки, визначений не уповноваженим на це земельним законодавством органом, оскільки на підтвердження розміру збитків не надано відповідного акту комісії, у зв`язку із чим суд вважає приведений позивачем розрахунок збитків таким, що ґрунтується на припущеннях, абстрактним, який не підтверджено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, що унеможливлює встановлення фактичних обставин щодо розміру заподіяння позивачеві шкоди відповідачами.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про недоведеність завданої шкоди та її розміру в наслідок протиправної поведінки відповідачів до позивача як обов`язкового складового елементу цивільного правопорушення, а відповідно відсутність правових підстав для застосування до відповідачів такої цивільно-правової відповідальності як відшкодування СТОВ ім. Ватутіна понесених ним витрат на обробіток земельної ділянки у розмірі 25567,48 грн..

За вказаних обставин в позові слід відмовити повністю.

Згідно з ч. 1, ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача, а тому у стягнені судових витрат з відповідачів необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 215, 626, 792 ЦК України, ст. 152 ЗК України, ст. 13 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Ватутіна до ОСОБА_1 , Фермерське господарство «Вікненський Фаворит» про визнання недійсним договору оренди землі та стягнення матеріальної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Лазаренко