ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2023 року ЛуцькСправа № 140/26612/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинського обласного центру зайнятості, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне підприємство «Шахта №1 «Нововолинська», про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Волинського обласного центру зайнятості (далі - Волинський ОЦЗ, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне підприємство «Шахта №1 «Нововолинська», про визнання протиправними дії щодо відмови в зарахуванні для призначення допомоги по безробіттю страхового стажу за періоди з квітня 2021 року по березень 2022 року, зобов`язання провести перерахунок і виплату допомоги по безробіттю відповідно до ч.1 ст. 23 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття з врахуванням страхового стажу та сплачених із заробітної плати страхових внесків за період з квітня 2021 року по березень 2022року в ДП «Шахта №1 «Нововолинська», з врахуванням виплачених сум, з дня призначення, 03.05.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.05.2022 позивач звернулася до Нововолинської міської філії Волинського обласною центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні.
Вказала, що відповідно до частини 1 статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» їй наказом від 03.05.2022 НТ 220503 надано статус безробітного з 03.05.2022. Згідно поданих реєстраційних даних позивач працювала на посаді архіваріуса на ДП «Шахта №1 «Нововолинська», звільнена 31.03.2022 за ч. 1 ст. 40 КЗпП України
Зазначила, що 03.05.2022 подала заяву про призначення виплати допомоги по безробіттю. Наказом НТ 220503 від 03.05.2022 центром зайнятості на підставі частин 2, 4 статті 22 та частини 3 статті 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», прийнято рішення про призначення позивачу допомоги по безробіттю як застрахованій особі без урахування страхового стажу з 03.05.2022 по 27.03.2023 та розпочато виплату допомоги по безробіттю в мінімальному розмірі.
Зауважила, що 12.01.2023 згідно наказу НТ230112 центром зайнятості припинено виплату допомоги по безробіттю позивачу з 28.11.2022 у зв`язку із тим, що на дату набуття чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці» строк виплати допомоги по безробіттю перевищував 90 днів. Відповідно до пункту 3-3 розділу VIII Прикінцевих положень Закону № 1533-ІІІ тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 90 календарних днів. Безробітним, строк виплати допомоги по безробіттю яких на дату набрання чинності цим Законом перевищує 90 днів, виплата допомоги по безробіттю припиняється через 30 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом.
Позивач ствердила, що 26.12.2022 звернулася до Нововолинської міської філії Волинського обласного центру зайнятості із заявою щодо розміру нарахованої та виплаченої їй допомоги по безробіттю згідно ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 03.05.2022, та причини нарахування допомоги по безробіттю на рівні мінімальної заробітної плати, на що 03.02.2023 отримала відповідь (відмову) з Володимир-Волинської філії Волинського обласного центру зайнятості від 01.02.2023 № Б-1, що згідно даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату страхових внесків, у зв`язку з чим, позивачу призначено та виплачено допомогу у мінімальному розмірі.
Разом з тим, відповідно до довідки форми ОК-5 із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування слідує, що позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата за вказаний період у Державному підприємстві «Шахта №1 «Нововолинська».
Позивач зазначає, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. А тому вважає, що працівники не повинні відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо неналежної сплати страхових внесків.
Враховуючи те, що Володимир-Волинською філією Волинського обласного центру зайнятості в добровільному порядку не здійснив позивачу перерахунок допомоги по безробіттю, тому позивач звернулася до суду.
Ухвалою судді від 30.10.2023 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).
У відзиві на позов представник Волинський ОЦЗ позовних вимог не визнала та просить відмовити у позові. Вказала, що 26.12.2022 позивач звернулася до Нововолинської міської філії Волинського обласного центру зайнятості із заявою щодо розміру нарахованої та виплаченої їй допомоги по безробіттю згідно ст. 23 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття з 03.05.2022, та причини нарахування допомоги по безробіттю на рівні мінімальної заробітної плати, на що 03.02.2023 отримала відповідь (відмову) з Володимир-Волинської філії Волинського обласного центру зайнятості від 01.02.2023 № Б-1, що згідно даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату страхових внесків. У зв`язку з чим, позивачу призначено та виплачено допомогу у мінімальному розмірі.
На підставі наведеного зазначає, що в Володимир-Волинської філії Волинського обласного центру зайнятості відсутні правові підстави для перерахунку позивачу розміру допомоги по безробіттю, у зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні позову повністю.
Дослідивши подані сторонами письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що з 02.06.2015 по 31.03.2022 ОСОБА_1 працювала в Державному підприємстві «Шахта №1 «Нововолинська», що підтверджується записами у трудовій книжці НОМЕР_1 . Відповідно до наказу від 31.03.2022 №6 к позивача звільнено з роботи на підставі п. 1 статті 40 КЗпП України.
03.05.2022 позивач звернулася до Нововолинської міської філії Волинського обласною центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні.
03.05.2022 відповідно до частини 1 статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» ОСОБА_1 наказом НТ 220503 надано статус безробітного з 03.05.2022. Згідно поданих реєстраційних даних позивач працювала на посаді архіваріуса на ДП «Шахта №1 «Нововолинська», звільнена 31.03.2022 за ч. 1 ст.40 КЗпП України
Крім того, 03.05.2022 позивачем подано заяву про призначення виплати допомоги по безробіттю.
03.05.2022 наказом НТ 220503 центром зайнятості на підставі частин 2, 4 статті 22 та частини 3 статті 23 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, прийнято рішення про призначення позивачу допомоги по безробіттю як застрахованій особі без урахування страхового стажу з 03.05.2022 по 27.03.2023.
З 03.05.2022 розпочато виплату допомоги по безробіттю в мінімальному розмірі.
12.01.2023 згідно наказу НТ230112 центром зайнятості припинено виплату допомоги по безробіттю позивачу з 28.11.2022, у зв`язку із тим, що на дату набуття чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку прац» строк виплати допомоги по безробіттю перевищував 90 днів. Відповідно до пункту 3 розділу VIII Прикінцевих положень Закону № 1533-ІІІ тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 90 календарних днів. Безробітним, строк виплати допомоги по безробіттю яких на дату набрання чинності цим Законом перевищує 90 днів, виплата допомоги по безробіттю припиняється через 30 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом.
26.12.2022 ОСОБА_1 звернулася до Нововолинської міської філії Волинського обласного центру зайнятості із заявою щодо розміру нарахованої та виплаченої їй допомоги по безробіттю згідно ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 03.05.2022, та причини нарахування допомоги по безробіттю на рівні мінімальної заробітної плати, на що 03.02.2023 отримала відповідь (відмову) з Володимир-Волинської філії Волинського обласного центру зайнятості від 01.02.2023 № Б-1, що згідно даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату страхових внесків. Як наслідок, позивачу призначено та виплачено допомогу у мінімальному розмірі на підставі поданої ним заяви про призначення допомоги по безробіттю та відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 06.04.2020 №624.
Згідно наказу Волинського обласного центру зайнятості від 15.12.2022 №324 утворено відокремлений структурний підрозділ Волинського обласного центру зайнятості - Володимир-Волинську філію Волинського обласного центру зайнятості, до складу якої увійшло Нововолинське управління.
Згідно з пунктом 5 Положення про Волинський обласний центр зайнятості, затвердженого наказом Державної служби зайнятості № 130 від 20.09.2017, регіональний центр зайнятості є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України та банківських установах, кутові штампи та печатки із зображенням Державного Герба України, своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом згідно з ЄДРПОУ, інші печатки та штампи (за потреби), тому
Підпунктом 23 пункту 7 цього Положення передбачено, що регіональний центр зайнятості, відповідно до покладених на нього завдань, у порядку визначеному законодавством представляє інтереси Фонду в судових органах, взаємовідносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, об`єднаннями громадян з питань соціального захисту, тому в даній категорії справ відповідачами можуть бути територіальні органи Державної служби зайнятості.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до таких висновків.
Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533-III (далі - Закон №1533-III), цей закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
За приписами статті 1 Закону №1533-III у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає страхуванню на випадок безробіття та за який сплачено страхові внески (нею, роботодавцем);
страхові внески - кошти відрахувань на страхування на випадок безробіття, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», кошти єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, спрямовані на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відповідно до пропорцій, визначених законом.
Терміни «застрахована особа», «страхувальники» та «роботодавці» вживаються у цьому Законі у значенні, наведеному у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі Закон №2464-VI).
Пунктами 3, 10 частини першої статті 1 Закону №2464-VI визначено значення термінів, зокрема:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №1533-ІІІ страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, цивільно-правового договору чи на інших підставах, передбачених законом, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби) та інші особи, які проходять службу та отримують грошове забезпечення (далі - військовослужбовці), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичні особи - підприємці, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
Частиною першою статті 6 Закону №1533-ІІІ встановлено, що право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.
Одним із видів такого забезпечення є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності (абзац другий частини першої статті 7 Закону №1533-ІІІ).
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону №1533-III право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини другої статті 22 Закону № 1533-III застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7 і 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами, особи, зазначені у частині другій статті 6 цього Закону, особи, зазначені в абзаці третьому частини четвертої статті 7 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі.
Частиною першою статті 23 Закону №1533-ІІІ встановлено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.
Обчислення страхового стажу регламентовано статтею 21 Закону № 1533-ІІІ, відповідно до частини першої якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менш як мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний пред`являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі.
З цим правом кореспондується обов`язок такого платника своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI), який підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 9 Закону №2464-V).
Як передбачено частинами сьомою, восьмою, десятою, одинадцятою статті 9 Закону №2464-V єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. Днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Крім того, згідно із частиною шостою статті 25 Закону №2464-V за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Згідно з пунктами 1, 9 розділу II Порядку №613 допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості з восьмого дня після реєстрації безробітного за його особистою заявою за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку. Розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) залежно від страхового стажу, заробітної плати (доходу), а також довідок про грошове забезпечення, виданих особі військовими комісаріатами, де така особа перебувала на обліку, військовими частинами, органами, де особа проходила службу. Якщо на восьмий день з дати реєстрації безробітного, що є застрахованою особою, відсутні дані в повному обсязі для обчислення страхового стажу та середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), допомога по безробіттю призначається в мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду. Після надходження уточнених даних про застраховану особу з Державного реєстру, для військовослужбовців - після подання особою документів з військового комісаріату, де така особа перебувала на обліку, військової частини або органів, де проходила службу, здійснюється перерахунок виплати допомоги по безробіттю з дня її призначення. У разі припинення реєстрації безробітного перерахунок може здійснюватися за заявою особи або за рішенням суду.
Відповідно до пункту 3 розділу IV Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 18.06.2016 №10-1, відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник щодо незарахування відповідачем до страхового стажу для призначення допомоги по безробіттю періоду роботи позивача з квітня 2021 року по березень 2022 року через відсутність даних про сплату страхових внесків.
Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, позивачу за період роботи з квітня 2021 року по березень 2022 року була нарахована та виплачена ДП «Шахта №1 «Нововолинська» заробітна плата, з якої нараховані страхові внески, що підтверджується Індивідуальними відомостями про застраховану особу форми ОК-5, наданими Пенсійним фондом України. Разом з тим, з даних відомостей вбачається, що страхові внески за позивача підприємством сплачені не були.
Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця роботодавцем сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені, а у разі їх наявності - сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді незарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Суд зазначає, що, фактично, внаслідок невиконання ДП «Шахта №1 «Нововолинська» обов`язку по сплаті страхових внесків позивач позбавлений соціальної захищеності (отримання належного матеріального забезпечення на випадок безробіття) та стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту, передбаченим статтею 46 Конституції України.
Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а, від 26 березня 2020 року №299/3616/16-а.
Разом з тим, оскільки з наявних у справі письмових доказів вбачається, що з квітня 2021 року по березень 2022 року позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески, тому вказаний період підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача, а ОСОБА_1 в свою чергу має право на виплату допомоги по безробіттю в розмірі, визначеному частиною першою статті 23 Закону №1533-ІІІ.
Враховуючи те, що позивач позбавлена належного матеріального забезпечення на випадок безробіття у зв`язку з відсутністю в системі персоніфікованого обліку даних про сплату роботодавцем ДП «Шахта №1 «Нововолинська» страхових внесків за період роботи з квітня 2021 року по березень 2022 року, які не були зараховані у зв`язку з невчасною сплатою таких внесків роботодавцем та не з вини застрахованої особи, тому з метою належного захисту порушених прав та інтересів ОСОБА_1 суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дії Волинського обласного центру зайнятості щодо відмови ОСОБА_1 , в зарахуванні, для призначення допомоги по безробіттю страхового стажу за періоди з квітня 2021 року по березень 2022 року, зобов`язання Волинського обласного центру зайнятості провести перерахунок і виплату ОСОБА_1 , допомоги по безробіттю відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з врахуванням страхового стажу та сплачених із заробітної плати страхових внесків за період з квітня 2021 року по березень 2022року в ДП «Шахта №1 «Нововолинська», з врахуванням виплачених сум, з дня призначення, 03.05.2022.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ВОЦЗ судовий збір в сумі 1 073,60 грн., який сплачений квитанцією від 31.08.2023.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Волинського обласного центру зайнятості щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні для призначення допомоги по безробіттю страхового стажу за періоди з квітня 2021 року по березень 2022 року.
Зобов`язати Волинський обласний центр зайнятості провести перерахунок і виплату ОСОБА_1 допомоги по безробіттю відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з врахуванням страхового стажу та сплачених із заробітної плати страхових внесків за період з квітня 2021 року по березень 2022року в Державному підприємстві «Шахта №1 «Нововолинська», з врахуванням виплачених сум, з дня призначення, з 03.05.2022.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Волинського обласного центру зайнятості судовий збір у розмірі 1 073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Волинський обласний центр зайнятості (43025; Волинська обл., м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 3а; код ЄДРПОУ 05427482).
Третя особа: Державне підприємство «Шахта №1 «Нововолинська»(45400, Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Шахтарська, 42/1; код ЄДРПОУ 39806601).
Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2023 |
Оприлюднено | 15.12.2023 |
Номер документу | 115621301 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування), з них |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Затолочний Віталій Семенович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Затолочний Віталій Семенович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Затолочний Віталій Семенович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Затолочний Віталій Семенович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Затолочний Віталій Семенович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Затолочний Віталій Семенович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Костюкевич Сергій Федорович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Костюкевич Сергій Федорович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Костюкевич Сергій Федорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні