Рішення

від 12.12.2023 по справі 160/22406/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 рокуСправа №160/22406/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУБОТОРГ ІНВЕСТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0/128420407 від 01.06.2023 р. та визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 01.08.2023 р. №0014071-1305-0436 та визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу від 01.08.2023 р. №00014071-1305-043, -

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУБОТОРГ ІНВЕСТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач, з врахування заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області № 0/128420407 від 01.06.2023 року про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «ТРУБОТОРГ ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 39333484) штрафу у розмірі 703 419,91 грн.;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 01.08.2023 р. №0014071-1305-0436 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області;

- визнати протиправною та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 01.08.2023 р. №00014071-1305-0436 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за наслідками проведеної камеральної перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних, а в подальшому застосовано штрафні санкції та винесено податкове повідомлення-рішення № 00/143950407, прийняте 13.06.2023. В подальшому, під час адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення рішення, контролюючим органом прийнято податкову вимогу та винесено рішення про опис майна в податкову заставу. Позивач зазначає, що не здійснював реєстрацію податкових накладних складених з 18.10.2021р. по 04.11.2022р. у зв`язку з тим, що на той час тривало судове оскарження рішення контролюючого органу щодо віднесення позивача до переліку ризикових підприємств. По закінченню судового оскарження позивачем було здійснено всі необхідні дії щодо реєстрації складених податкових накладних. Разом з тим, під час прийняття спірного рішення про нарахування штрафних санкцій, контролюючим органом не взято до уваги що значна більшість податкових накладних складена у період дії карантину на території країни, та час дії мораторію по застосуванню штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем порушено п.52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, оскільки в період дії карантину штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних не нараховуються. Позивач вважає, що відповідач протиправно не застосував до спірних правовідносин положення Закону України від 12.01.2023 № 2876-ІХ, який набрав чинності 08.02.2023 року.

Ухвалою суду від 15.09.2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Заперечуючи проти позову, відповідач надав свій відзив на позов, який долучено до матеріалів справи.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що за результатами камеральної перевірки ТОВ «ТУРБОТОРГІНВЕСТ» встановлено порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України..

Факт порушення терміну реєстрації вищевказаних податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних підтверджено даними ЄРПН даними відповідних квитанцій.

Відповідач звертає увагу на те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, визначені п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу строки реєстрації застосовуються до ПН/РК, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом № 2876-ІХ (тобто з датою складання, починаючи з 16.01.2023 року). Штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, застосовуються у разі порушення платником податку передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН із датою складання, починаючи з 16.01.2023 року.

Закон України «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023 року № 2876-ІХ не містить прямої вказівки щодо надання зворотної дії в часі будь-яким положенням/нормам внесеним ним в ПК України.

Отже, на переконання відповідача, позиція позивача, що приписи п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу поширюються на період до вступу в дію Закону № 2876-ІХ з обґрунтуванням, що воєнний стан в Україні діє з 24.02.2022 року, суперечить положенням статті 58 Конституції України та є припущенням.

Враховуючи зазначене, представник відповідача зазначає, що за встановлене порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних, з датою складання до 16.01.2023 року, граничний строк реєстрації яких визначено п. 201.10 ст. 201 ПК України, застосування штрафних санкцій на підставі п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу не можливе.

Відповідно, за даних обставин не можуть бути застосовані штрафні санкції, визначені п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу на підставі приписів п. 11 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

З огляду на вищевказане, відповідач впевнений, що за наслідками проведеної перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області правомірно застосовано до ТОВ «ТУРБОТОРГ ІНВЕСТ» штрафні санкції спірним податковим повідомленням-рішенням.

Тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі підпункту 19-1.1.1. пункту 19-1. 1 статті 19-1, підпункту 20.1,4 пункту 20.1 статті 20 розділу 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 глави 8 розділу II ПКУ проведено камеральну перевірку щодо термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «ТРУБОТОРГ ІНВЕСТ» (код 39333484).

За результатами камеральної перевірки складено акт камеральної перевірки від 28.04.2023р. №15584/04-36-04-07/39333484 щодо порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної за жовтень, листопад, грудень 2021 року та листопад 2022 року. За затримку реєстрації податкової накладної в ЄРПН обраховано штрафні санкції в сумі 703 419,91 гривень.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 01.06.2023 №0/128420407 на загальну суму 70.3 419,91 грн. та направлено засобами поштового зв`язку на юридичну адресу підприємства.

09.06.2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРУБОТОРГ ІНВЕСТ» було отримано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0/128420407 від 01.06.2023 року, в якому зазначено, що згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 155584/04-36-04-07/39333484 від 28.04.2023 року, встановлені порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних за період жовтень, листопад 2021 року, листопад 2022 року, визначених статтею 201 Податкового кодексу України та згідно пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України за порушення реєстрації податкових накладних застосовано штраф у сумі 703 419,91 грн.

19.06.2023 року позивачем було направлено поштою скаргу від 17.06.2023 року на податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0/128420407 від 01.06.2023 року до Державної податкової служби України у відповідності до ст. 56 Податкового кодексу України, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0/128420407 від 01.06.2023 року. Вказану скаргу ДПС України отримано 22.06.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення № 4900507262630.

Також, 19.06.2023 року позивачем було направлено поштою від 19.06.2023 року про подання вказаної скарги на адресу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яке було отримано 21.06.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення № 4900507262622.

Листом ДПС України № 17473/6/99-00-06-03-01-06 від 30.06.2023 року було повідомлено позивача про прийняття рішення про продовження строку розгляду скарги до 20.08.2023 року.

15.08.2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРУБОТОРГ ІНВЕСТ» було отримано поштою податкову вимогу від 01.08.2023 року № 0014071-1305-0436, якою Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомило про те, що станом на 31 липня 2023 року сума податкового боргу становить 697 960,91 грн.

Також, того ж дня було отримано рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01.08.2023 року про опис майна у податкову заставу № 00014071-1305-0436, яким відповідно до ст. 89 розділу II Податкового кодексу України вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків.

22.08.2023 року ТОВ «ТРУБОТОРГ ІНВЕСТ» було отримано рішення ДПС України за результатами розгляду скарги вих. № 23386/6/99-00-06-03-03-06 від 17.08.2023 року, згідно якого залишено без змін ППР ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 01.06.2023 року № 0/128420407, а скаргу без задоволення.

Позивач вважає, що вищевказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення із даним адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Стаття 120-1 ПК України визначає відповідальність платників податку на додану вартість за порушення, зокрема, строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, відповідно пункту 120-1.1. статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З системного аналізу наведених норм права вбачається, що законодавцем чітко визначено обов`язок платника податку (продавця) в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. При цьому, реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені. Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення штрафу у розмірі, визначеному пунктом 120-1.1. статті 120-1 ПК України.

Водночас, згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Таким чином, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Суд зазначає, що у контексті застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України правове значення має саме факт вчинення відповідного порушення, складом, якого, в даному випадку, є порушення строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день, а останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

Водночас, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містить чітку вказівку на темпоральний критерій застосування - з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 10.12.2021 у справі №420/10367/20.

Разом з цим, Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022 року, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Так, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПК України, який застосовується з 27.05.2022 р., у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо, зокрема: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Згідно з підпунктом 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (в редакції на дату проведення перевірки) визначено, що податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім: а) камеральних перевірок.

У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, Законом № 2260-ІХ, який набрав чинності 27 травня 2022 року, поновлено відповідальність платників податків, у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Податковим кодексом України, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності, та скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

При цьому, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до 27.05.2022 (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану»), за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022.

Зважаючи на наведене правове регулювання, суд відхиляє доводи позивача, які фактично зводяться до того, що навіть після змін, унесених до ПК України Законом № 2260-ІХ, п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України у частині встановлення мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, продовжує свою дію.

Поряд з цим, Законом України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023р. № 2876-ІХ (далі Закон № 2876-ІХ), який набрав чинності 08.02.2023р. , окрім іншого, доповнено підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пунктами 89 та 90 такого змісту:

« 89. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

90. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів».

Тобто, Законом № 2876-ІХ, який набрав чинності 08.02.2023 р., збільшено тривалість граничного строку реєстрації податкової накладної, залежно від дня її складення, та зменшено відсоткові розміри ставок штрафу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є платником податку на додану вартість.

За наслідками камеральної перевірки, результати якої зафіксовані в акті № 155584/04-36-04-07/39333484 від 28.04.2023 року, встановлено порушення строків реєстрації в ЄРПН наступних податкових накладних № 46 від 18.10.2021р. (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 61 від 28.10.2021р. (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 56 від 22.10.2021р. (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 54 від 20.10.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 22 від 11.10.2021р. (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 80 від 05.10.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 45 від 07.10.2021р. (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 66 від 29.10.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 60 від 27.10.2021р. (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 26 від 11.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 12 від 04.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 15 від 04.11.2021р. (дата реєстрації 13.10.2022р., кількість днів затримки 139), № 36 від 01.11.2021р. (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 35 від 15.11.2021р. (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 57 від 17.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 94 від 17.11.2021р. (дата реєстрації 13.10.2022р., кількість днів затримки 139), № 80 від 24.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 32 від 15.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022р., кількість днів затримки 139), № 32 від 15.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 51 від 10.11.2021р. (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 59 від 17.11.2021р. (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 9 від 12.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 50 від 10.11.2021р. (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 51 від 23.11.2021р. (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 13 від 05.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 56 від 16.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022р., кількість днів затримки 139), № 34 від 12.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 54 від 17.11.2021р.(дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 68 від 22.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 41 від 15.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 2 від 02.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 33 від 12.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 25 від 11.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 23 від 09.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 39 від 04.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 1 від 01.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 90 від 23.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 95 від 17.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 14 від 12.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 5 від 02.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 72 від 19.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 85 від 22.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 37 від 01.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 55 від 15.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 38 від 04.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 91 від 16.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 73 від 19.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 31 від 04.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 8 від 03.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 88 від 29.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 66 від 18.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 11 від 03.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 63 від 26.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 26 від 15.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 62 від 17.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 67 від 18.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 58 від 16.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 19 від 15.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 48 від 10.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 86 від 25.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 92 від 16.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 96 від 17.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 30 від 03.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 44 від 02.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 45 від 05.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 18 від 15.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 17 від 15.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 87 від 25.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 93 від 16.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 7 від 10.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 4 від 03.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 42 від 01.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 79 від 23.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 70 від 22.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 47 від 10.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 40 від 15.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 6 від 02.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 89 від 19.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 26 від 15.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 43 від 01.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 82 від 30.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 83 від 17.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 53 від 16.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 64 від 11.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 29 від 02.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 46 від 06.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 71 від 22.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 54 від 18.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 52 від 11.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 74 від 25.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 81 від 26.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 27 від 12.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 69 від 18.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 60 від 17.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 24 від 11.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 3 від 01.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 49 від 10.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 22 від 05.11.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 4 від 03.12.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 1 від 06.12.2021 (дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 139), № 75 від 20.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 75 від 22.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 44 від 22.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 65 від 29.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 10 від 12.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 11 від 05.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 05 від 04.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 77 від 18.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 74 від 21.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 53 від 22.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 26 від 13.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 55 від 20.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 57 від 25.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 31 від 06.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 15 від 06.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 17 від 07.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 16 від 07.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 21 від 05.11.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 20 від 10.11.2021 (дата реєстрації 14.10.2022, кількість днів затримки 140), № 77 від 25.11.2021 (дата реєстрації 14.10.2022, кількість днів затримки 140), № 75 від 19.11.2021 (дата реєстрації 14.10.2022, кількість днів затримки 140), № 78 від 29.11.2021 (дата реєстрації 14.10.2022, кількість днів затримки 140), № 76 від 25.11.2021 (дата реєстрації 14.10.2022, кількість днів затримки 140), № 49 від 29.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 50 від 19.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 48 від 19.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 67 від 29.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 69 від 29.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 8 від 05.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 51 від 19.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 13 від 05.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 12 від 06.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 33 від 05.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 27 від 07.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 79 від 29.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 18 від 12.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 29 від 11.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 43 від 13.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 36 від 08.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 1 від 01.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 78 від 22.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 59 від 27.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 64 від 29.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 9 від 07.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 06 від 04.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 37 від 06.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 38 від 08.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 39 від 06.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 76 від 27.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 23 від 12.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 25 від 12.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 42 від 08.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 73 від 21.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 36 від 06.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 30 від 12.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 4 від 11.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 62 від 28.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 34 від 07.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 20 від 08.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 40 від 08.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 3 від 07.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 21 від 11.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 52 від 19.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 72 від 21.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 47 від 18.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 2 від 01.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 41 від 13.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 19 від 07.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 26 від 12.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 58 від 25.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 63 від 29.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 24 від 12.10.2021 (дата реєстрації 12.10.2022, кількість днів затримки 138), № 10 від 04.11.2022 (дата реєстрації 26.12.2022, кількість днів затримки 26), № 11 від 04.11.2022 (дата реєстрації 23.02.2023, кількість днів затримки 85).

Отже, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач зазначені вище податкові накладні для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних направив після спливу граничних строків на реєстрацію таких.

У свою чергу, граничні терміни реєстрації жодної із зазначених у актах перевірки податкових накладних не підпадають під період звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію, що передбачений пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України у редакції Закону №2260-ІХ, належних доказів відповідному матеріали справи не містять.

Суд зазначає, що особливістю операцій із реєстрації податкових накладних є їх тривалість у часі, а тому у даному випадку необхідно враховувати плинність та змінюваність законодавства, адже відправною точкою для притягнення до відповідальність платників податків за порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України є саме дата здійснення реєстрації податкових накладних, а не дата їх складання.

За таких обставин, позивачем порушено терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за що, починаючи з 27.05.2022р., підлягає притягненню до фінансової відповідальності.

Разом з цим, розрахунок штрафу за порушення термінів реєстрації вказаних податкових накладних в ЄРПН контролюючим органом зроблено не вірно.

Так, з розрахунку штрафу до податкового повідомлення-рішення № 0/128420407 від 01.06.2023 року, про що також зазначено відповідачем у відзиві, вбачається, що штраф нарахований відповідно до пункту 120-1 статті 120-1 ПК України та у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН з датою реєстрації, починаючи з 16.01.2023р.

Водночас, на час винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення вже набули чинності зміни, внесені Законом № 2876-ІХ до ПК України в частині доповнення підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України пунктами 89 та 90, які, зокрема, пом`якшили відповідальність платника на період протягом дії воєнного стану та шести місяців після його завершення за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

При цьому, Законом №2876-IX не визначено особливостей застосування тих чи інших його положень та дати, з якої відповідні положення мають застосовуватись.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Зазначене дає підстави для висновку, що на день прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, з урахуванням триваючого воєнного стану на території України, підлягали застосуванню штрафні санкції лише у розмірах, визначених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України).

При цьому, суд звертає увагу, відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 у справі №1-рп/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) вказав, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи) і не поширюється на юридичних осіб. Подібне тлумачення не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб, проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Враховуючи наведений висновок, за наявності у відповідному законі прямої вказівки про зворотну (ретроактивну) дію норми права в часі, яка пом`якшує чи скасовує відповідальність юридичної особи у порівнянні із законом, який діяв на час виникнення правовідносин, така норма має зворотну (ретроактивну) дію для юридичних осіб.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм та встановлених обставин, суд доходить висновку про те, що контролюючим органом здійснено невірний розрахунок суми штрафу в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, що в свою чергу свідчить про невідповідність таких рішень суб`єкта владних повноважень критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, та безумовно вказує на їх протиправність.

При цьому, суд не може перебирати на себе функцію контролюючого органу та здійснювати належний розрахунок штрафної санкції, оскільки адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу, адже завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади.

Щодо податкової вимоги та рішення про опис майна в податкову заставу, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з пунктами 59.1 та 59.4 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної вимоги) встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, контролюючий орган у разі наявності у платника податків податкового боргу надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення та має право з метою забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання прийняти рішення про опис майна у податкову заставу.

У разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України).

Товариство, не погоджуючись зі спірними ППР, звернулось до суду, що вже свідчить про неузгодженість суми податкового зобов`язання та відсутності податкового боргу.

Крім того, Пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс), зі змінами, внесеними Законом України від 03 березня 2022 року № 2118-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану"), передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті, а саме:

- у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (підпункт 69.1);

- для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 69.9).

Пунктом 36.1 статті 36 Кодексу передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 38 Кодексу виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Кодексу податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом, у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 57.1 статті 57 Кодексу передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом, для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто на період дії правового режиму воєнного стану перебіг визначених Кодексом строків, зокрема сплати податків та зборів, подання звітності зупинено.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Виходячи з вимог пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, починаючи з 24.02.2022 і до припинення/скасування правового режиму воєнного стану підстави для виникнення у платника податків податкового боргу в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу відсутні, а такі грошові зобов`язання вважаються не сплаченими.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що податкову вимогу від 01.08.2023 р. № 0014071-1305-0436 та рішення про опис майна в податкову заставу від 01.08.2023 р. № 00014071-1305-0436 є такими, що винесені протиправно без наявності законодавчо визначених законом підстав.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно, позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема: витрати на професійну правничу допомогу; витрати, що пов`язані із прибуттям до суду.

Так, за змістом приписів ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 ст. 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

За правилами ч. 3ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Судом встановлено, що на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн., останнім надано:

- копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги;

- договір про надання правової допомоги №2 від 23.08.2023 року;

- акт здачі-прийняття робіт (послуг) від 04.09.2023 року, відповідно до якого позивачем отримано правову допомогу у вигляді таких послуг: підготовка, підписання та подання від імені Клієнта позовної заяви про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0/128420407 від 01.06.2023 року, податкової вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01 серпня 2023 р. № 0014071-1305-0436 та рішення про опис майна у податкову заставу

від 01.08.2023 р. № 00014071-1305-0436 12000 грн.; вчинення необхідних процесуальних дій по адміністративній справі, в тому числі підготовка та подання відповіді на відзив відповідачів, участь у судових засіданнях 3000,00 грн.

У матеріалах справи наявне платіжне доручення №32, відповідно до якого ТОВ «ТУРБОТОРГ ІНВЕСТ» 30.08.2023 року сплатило на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 15000,00 грн.

Верховним Судом в постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з Постановою Верховного суду від 08.02.2022 року по справі №160/6762/21 вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, що включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи. Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Разом із тим, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії використовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ).

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, суд виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy)», №34884/97).

Враховуючи складність справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги), час, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціну позову та значення справи для сторони, в тому числі вплив вирішення справи на репутацію сторони та публічний інтерес до справи, суд приходить до висновку, що сума у загальному розмірі 8 000,00 грн. є співмірною з предметом спору, вчиненими адвокатом діями та наданими послугами у вказаній справі, у зв`язку з чим у суду наявні підстави для стягнення сум судових витрат на правничу допомогу за нормою ст.143 КАС України

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 23704,71 грн.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 23704,71 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУБОТОРГ ІНВЕСТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0/128420407від 01.06.2023 р. та визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 01.08.2023 р. №0014071-1305-0436 та визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу від 01.08.2023 р. №00014071-1305-043 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області № 0/128420407 від 01.06.2023року про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «ТРУБОТОРГ ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 39333484) штрафу у розмірі 703 419,91 грн.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 01.08.2023 р. №0014071-1305-0436 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Визнати протиправною та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 01.08.2023 р. №00014071-1305-0436 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУБОТОРГ ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 39333484, 49027, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вулиця Акінфієва Івана, буд. 18, оф.505А), судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 23704,71 грн. (двадцять три тисячі сімсот чотири грн. 71 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд.17-А, м. Дніпро, 49600; код ЄДРПОУ 44118658).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУБОТОРГ ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 39333484, 49027, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вулиця Акінфієва Івана, буд. 18, оф.505А), витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 грн. (вісім тисяч грн. 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд.17-А, м. Дніпро, 49600; код ЄДРПОУ 44118658).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька