Рішення

від 13.12.2023 по справі 300/7134/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2023 р. справа № 300/7134/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Малого підприємства "Обрій" до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Мале підприємство "Обрій" звернулося в суд із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 11.07.2023 №006980/0701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 89210 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки відповідач протиправно виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки матеріали перевірки не містять жодних доказів про порушення вимог законодавства позивачем. Зазначив, що згідно з договором про надання поворотної фінансової допомоги від 23.01.2010 першим засновником підприємства ОСОБА_1 надавалися обігові кошти підприємству. Залишок заборгованості в сумі 20000 грн. перед першим засновником неповернутий у зв`язку зі смертю засновника та віднесено на дохідний рахунок 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості підприємства». Операція відображена в оборотно-сальдовій відомості та картці рахунку 685 і належно оподаткована. Пізніше, між Малим підприємством "Обрій" та другим засновником ОСОБА_2 укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги від 12.04.2016. Дані кошти обліковано на рахунку 685. А згідно з оборотно-сальдовою відомістю та карткою рахунку 685 за 2017 та 2018 роки чітко відображено, що сторони виконали умови договору. Поворотна фінансова допомога була повернута позикодавцю в межах 365 днів, а частина неповернутої поворотної допомоги в сумі 39580,84 грн. віднесена на дохідний рахунок 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості підприємства» та належним чином оподаткована 31.12.2018. Засновником ОСОБА_2 одноосібно було прийнято рішення про необхідність внесення додаткових внесків без збільшення статутного капіталу. Додаткові внески підприємство отримувало виключно від засновника, тобто збільшення власного капіталу, а саме статутного, не включається до складу доходу платника податку третьої групи та відповідно не підлягає оподаткуванню. Підприємство категорично не погоджується з доводами податкового органу, що платник податків допустив умисне порушення, зокрема не включив до доходу кошти, які були отримані від засновників.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов до суду 08.11.2023. Свою позицію обґрунтовує тим, що в ході перевірки Підприємства, контролюючим органом встановлено, що МП "Обрій" не включило до доходу кошти, які були безповоротно отримані від ОСОБА_2 , що призвело до заниження податку на прибуток в загальній сумі 71368,14 грн. Кошти отримані від засновника підприємства, які внесені в готівковій формі в касу підприємства, та облікувалися на рахунку 3721 «Розрахунки з підзвітними особами» не можна кваліфікувати як операцію із збільшенням капіталу за рахунок внесків учасників підприємства. Просив в задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив, який надійшов до суду 21.11.2023, позивач вказав, що засновником ОСОБА_2 одноосібно було прийнято рішення про необхідність внесення додаткових внесків без збільшення статутного капіталу. Додаткові внески підприємство отримало виключно від засновника, тобто збільшення власного капіталу, а саме статутного, не привело до визначення доходу. Додаткові внески не впливають на розмір їх частки у статутному фонді, зазначеної в установчих документах підприємства, а й відповідно не потребують державної реєстрації змін відомостей про розмір статутного капіталу.

Суд, дослідивши письмові докази, письмові пояснення викладені у заявах по суті справи, зазначає наступне.

Мале підприємство "Обрій" пройшло процедуру державної реєстрації 18.04.1991, перебуває на обліку в органі податкової служби (а.с.92-97).

Основний вид діяльності платника податків за КВЕД є роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах.

Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку податкового, валютного та іншого законодавства Малого підприємства "Обрій", за результатами якої складено акт від 12.06.2023 №6667/09-19-07-01/ НОМЕР_1 (а.с.56-78).

В ході перевірки контролюючим органом становлено ряд порушень:

-заниження податку на прибуток в загальній сумі 71368,14 грн., в тому числі за 2017 рік 66094,93 грн. та за 2018 рік 5273,21 грн.;

-неперерахування до бюджету військового збору з сум заробітної плати найманих працівників в сумі 44,15 грн. за період з 01.11.2017 по 30.04.2023;

-несвоєчасне подання до податкового органу за місце реєстрації повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням (форма №20-ОПП), які використовувалися підприємством в господарській діяльності.

Не погодившись із висновками акту, Підприємство 23.06.2023 подало контролюючому органу свої заперечення та додаткові документи, які просило врахувати при їх розгляді (а.с.24-29).

За результатами розгляду заперечення Головне управління ДПС в Івано-Франківській області надало відповідь від 10.07.2023, в якій контролюючий орган вказав, що Підприємство не надало обґрунтованих пояснень, долучені документи до заперечення не спростовують факти викладені в акті. Висновок акта перевірки від 12.06.2023 за результатами розгляду заперечення, залишено без змін (а.с.32-34).

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 11.07.2023 №06983/0701, яким збільшено суму грошового зобов`язання по військовому збору на 55,18 грн. (в тому числі за податковим зобов`язанням - 44,15 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 11,03 грн.);

-податкове повідомлення-рішення від 11.07.2023 №006984/0701, яким за несвоєчасне подання повідомлень про об`єкти оподаткування застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1020 грн.;

-податкове повідомлення-рішення від 11.07.2023 №006980/0701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму89210 грн. (в тому силі за податковим зобов`язанням 71368 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 17842 грн. (а.с.79-85).

Підприємство скористалося правом подання скарги до ДПС України на податкове повідомлення-рішення від 11.07.2023 №006980/0701, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 06.09.2023 №26119/6/99-00-06-01-01-06, яким залишено без змін вказане повідомлення-рішення, а скаргу без задоволення (а.с.44-55).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення №006980/0701 від 11.07.2023 протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Пунктами 44.1 та 44.2 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Згідно з договором про надання поворотної фінансової допомоги від 23.01.2010 засновник Малого підприємства "Обрій" ОСОБА_1 надав обігові кошти підприємству.

Залишок заборгованості підприємства перед засновником ОСОБА_1 в сумі 20000 грн. не повернутий в зв`язку із смертю засновника. Як стверджує позивач та підтверджує належними доказами, вказану суму віднесено на дохідний рахунок 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості підприємства» 31.12.2018. Операція відображена по оборотно-сальдовій відомості та картці рахунку 685 і належно оподаткована, що відображено у річній звітності підприємства за 2018 рік.

Пізніше, 12.04.2016 між Малим підприємством "Обрій" (як позичальник) та його засновником ОСОБА_2 (як позикодавець) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги, за умовами якого позикодавець надав позичальнику поворотну фінансову допомогу, а останній зобов`язався повернути надані грошові кошти за вимогою позикодавця або на термін, що не перевищує 365 днів від дати отримання коштів позичальнику. За умовами договору поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі, позичальником поворотна фінансова допомога використовується для потреб відповідно до статутних цілей його діяльності (а.с.10-11).

Як йдеться в позовній заяві та це вбачається із наказу №2 від 12.04.2016, рішення власника №2 від 12.04.2016, засновником Малого підприємства "Обрій" ОСОБА_2 одноосібно прийнято рішення про необхідність внесення засновником додаткових внесків без збільшення статутного капіталу (а.с.14-19, 37). Готівкові кошти внесені в касу підприємства облікувалися на рахунку 3721 «Розрахунки з підзвітними особами».

Податковий орган як в акті перевірки, так і під час розгляду справи зазначає, що Підприємством не повернуто кошти позикодавцю в термін 365 днів, відповідно сума повинна була бути віднесена до доходів Підприємства, чого останнім зроблено не було. Тобто, Підприємство не включило до доходу кошти, які на думку контролюючого органу, були безповоротно отримані від ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Як зазначає відповідач, станом на 30.04.2023 загальне К-т сальдо за рахунком 3721 становить 396489,66 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Стаття 22 Податкового кодексу Українивизначає, що об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

За змістом підпункту14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу Українидохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Підпунктом134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу Українипередбачено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Отже, умовою для віднесення коштів до безповоротної фінансової допомоги є їх передача без вимоги повернення.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено термін доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290.

У пункті 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

- дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

- інші операційні доходи;

- фінансові доходи;

- інші доходи (пункт 7 Положення).

Таким чином під час збільшення активу підприємства, що зумовлює зростання власного капіталу, за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена, визнається дохід такого підприємства й останній враховується при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток. Дохід як економічна категорія являє собою економічну вигоду платника, тобто набуття у результаті господарської операції або інших обставин будь-яких додаткових матеріальних благ, збільшення приросту активів, який може відбуватися як в результаті одержання будь-якого додаткового майна, так і в результаті збереження активів (економії).

Для віднесення сум фінансової допомоги до доходів слід з`ясувати, чи відбулося фактичне збільшення активів такого платника податків за рахунок надходження коштів від іншої особи без надання/постачання певних товарів, робіт, послуг, або навпаки за рахунок надходження товарів, робіт, послуг без відповідної їх оплати.

Водночас, відповідно до визначень доходів і витрат, наданих у ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, п. 3 розділу І НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», п. 5 П(С)БО 15 «Дохід» тап. 6 П(С)БО 16 «Витрати», зроблено спеціальні застереження, що операції з вкладами та вилученням капіталу власниками, не мають впливати на доходи і витрати, тобто на фінансовий результат підприємства.

На підставі викладеного можна зробити висновок, що донарахування фінансового доходу від власників не передбачені нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та діючими Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у бухгалтерському обліку дохід підприємства визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (п. 5 ПБО15). Оскільки під час отримання фінансової допомоги (що в силу норми пп. 14.1.257п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України надається виключно на поворотній основі) не відбувається збільшення активу або зменшення зобов`язання, то при отриманні такої допомоги дохід не виникає, а при її поверненні не визнаються витрати.

Поза увагою контролюючого органу залишилися доводи позивача, які наводилися ним як до податкового органу так і до суду, про те що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є засновниками Малого підприємства "Обрій", тому отримана від них поворотна фінансова допомога не впливає на фінансовий результат до оподаткування, а враховується безпосередньо у складі іншого додаткового капіталу. Суд вважає, що відповідач не врахував винятків за П(С)БО щодо визнання доходів і витрат за операціями із власниками для цілей податку на прибуток підприємств.

Також, суд вважає, що відповідач помилково ототожнює термін "капітал" та "зростання капіталу" за П(С)БО із визначенням статутного та додаткового капіталу (їх внесенням, зміною).

Під час перевірки, а також до матеріалів цієї справи, позивачем надавалася інформація про платника податку Мале підприємство "Обрій" та його діяльність за період, що підлягав перевірці, у якій відображені дані про учасників (засновників) підприємства.

Окрім того, контролюючим органом досліджено договори про надання поворотної фінансової допомоги, статут підприємства, звітність подану до ДПС, баланс, фінансові звіти, тобто у податкового органу під час перевірки були відомості про засновників Малого підприємства "Обрій", що впливає на визначення статусу заборгованості за договором позики, як такої, що отримана від власників підприємства.

Таким чином, позикодавцем та кредитором у зобов`язанні за договорами про надання поворотної фінансової допомоги від 23.01.2010 та 12.04.2016 є засновники підприємства, відповідно жодного доходу/витрат на дату балансу бути не повинно.

У випадку внесення власних коштів засновниками підприємства не призвело ні збільшення активу, ні зменшення зобов`язань, ні зростання власного статутного капіталу. Тобтоу підприємства та його засновників не виникло доходу.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів сторін, суд вважає, що позивач довів обґрунтованість позовних вимог щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 11.07.2023 №006980/0701. У свою чергу відповідач не довів фактупорушення позивачемподаткового законодавства у перевіреному періоді, а отжепри прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством, без дотримання вимог ч.2ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, суд приходить до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 11.07.2023 №006980/0701є протиправним, а тому його слід скасувати.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов слід задовольнити

Що стосується розподілу судових витрат, то в силу частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача необхідно стягнути судові витрати в сумі 2684 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ) №006980/0701 від 11.07.2023.

Стягнути на користь Малого підприємства "Обрій" (код ЄДРПОУ 20544759, вул.Обліски, 139, м.Долина, Івано-Франківська область) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2684(дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.