Рішення

від 12.12.2023 по справі 320/18111/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2023 року № 320/18111/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області , у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області №152 від 03.01.2023 "Про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку";

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області №3227 від 26.04.2023 "Про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку";

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що рішеннями №152 від 03.01.2023 та №3227 від 26.04.2023 ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" було віднесено до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позивач не погоджується з правомірністю прийняття відповідачем спірних рішень, оскільки у вказаних документах не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначили, що підставою для включення позивача до переліку ризикових платників на підставі спірних рішень є встановлення здійснення ризикових операцій, ведення господарської діяльності за відсутності основних засобів та достатньої кількості трудових ресурсів.

Крім того, відповідач зазначив про встановлення здійснення позивачем ризикових операцій з придбання товарів у ризикових контрагентів постачальників, а саме: ТОВ "Торговий Дім Клемпостав", ТОВ "Атлантіс Макс", ТОВ "Укропт-Компані", ТОВ "Волсек", ТОВ "Промтранс Трейд".

Також встановлено здійснення ризикових операцій ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками ТОВ "Конструкційно промислова компанія лідер", ТОВ "Виробничо-торгівельна фірма "Статус Плюс".

Відповідач зазначив, що позивачем не надано документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг; первинних документів щодо транспортування; складських документів (інвентаризаційні описи); рахунки-фактури (інвойси); акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг); накладна; розрахунковий документ; банківська виписка.

У відзиві на позовну заяву відповідач заявив клопотання про здійснення розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з частиною сьомою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Суд зазначає, що предметом позову є, зокрема, вимога про оскарження рішень Головного управління ДПС у Київській області №152 від 03.01.2023 та №3227 від 26.04.2023 "Про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку".

Враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин, суд вважає, що дана адміністративна справа може бути розглянута без проведення судового засідання.

Крім того, суд зауважує, що заявлене відповідачем клопотання є клопотанням з процесуальних питань.

Відповідно до частини першої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Частиною першою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, серед іншого, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення)

Однак, відповідачем не наведені обґрунтовані обставини, які б свідчили про доцільність розгляду справи у судовому засіданні, а лише посилання на необхідність захисту економічних інтересів держави та недопущення втрат державного бюджету України не є достатньою підставою для здійснення розгляду цієї справи у судовому засіданні, оскільки захист економічних інтересів держави віднесено до функцій контролюючих органів, проте ці обставини не означають, що кожна справа за участю контролюючих органів має бути розглянута виключно у судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" (ідентифікаційний код 40671350, місцезнаходження: 08700, Київська обл., Обухівський р-н., м.Обухів, вул.Промислова, буд.9) 20.07.2016 було зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з витягу з реєстру платників податку на додану вартість №2210374500022, позивач з 01.09.2016 зареєстрований платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Київській області було прийнято рішення про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" критеріям ризиковості платника податку від 03.01.2023 №152 (пункт 8 Критеріїв).

Так, у графі "Податкова інформація" зазначено про встановлення здійснення ризикових операцій, ведення господарської діяльності за відсутності основних засобів та достатньо кількості трудових ресурсів. Встановлено здійснення ризикових операцій з придбання товарів у ризикових контрагентів - постачальників, а саме: ТОВ "Торговий Дім Клемпостав", ТОВ "Атлантіс Макс", ТОВ "Укропт-Компані", ТОВ "Волсек", ТОВ "Промтранс Трейд".

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" було направлено до контролюючого органу повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платнику податку критеріям ризиковості платника податку від 19.04.2023 №1, до якого додані письмові пояснення №1/04-01 від 19.04.2023 з додатками.

26.04.2023 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області прийнято рішення №3227, яким встановлено відповідність ТОВ "Логістична компанія-УМС" критеріям ризиковості платника податку, зокрема, пункту 8 Критеріїв, а саме:

- 03- відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

- 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування) (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

- 13- придбання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У графі "Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку" вказано:

- придбання у період з 15.02.2023по 21.03.2023 у контрагента, ТОВ "КОМ АРЕКСТО" (ідентифікаційний код 43352686);

- постачання у період з 05.01.2022 по 31.03.2023 контрагенту, ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" (ідентифікаційний код 40671350).

У спірному рішенні зазначено про ненадання позивачем документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг; первинних документів щодо транспортування; складських документів (інвентаризаційні описи); рахунки-фактури (інвойси); акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг); накладна; розрахунковий документ; банківська виписка.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятих відповідачем рішень про відповідність критеріям ризиковості платника податку, позивач звернувся до суду з даним позовом, з приводу чого суд зазначає таке.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів, визначений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 визначено такі критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС

Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до абзацу 2 пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 27 Порядку №1165 визначено, що Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення (абз.8 пункту 40 Порядку №1165).

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, у якому зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Отже, право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Тобто, Порядок №1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірних рішень прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Зокрема, такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 94022453) та від 16.02.2021 у справі №280/3235/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 94938128).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Верховний Суд у вищевказаній постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Як зазначено вище, у рішеннях від 03.01.2023 №152 та від 26.04.2023 №3227 зазначено про відповідність ТОВ Стартбуд" критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зі змісту положення пункту 6 Порядку №1165 вбачається, що форма рішення, визначена у додатку 4, застосовується комісією регіонального рівня як у разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку, так і за результатами розгляду поданих платником податків документів під час вирішення питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 2019 р. N.

Суд зазначає, що у рядку "Податкова інформація" спірних рішень вказано про встановлення наявності ризикових операцій.

Так, у рішенні від 03.01.2023 №152 контролюючий орган зазначив про встановлення здійснення ризикових операцій, ведення господарської діяльності за відсутності основних засобів та достатньо кількості трудових ресурсів. Встановлено здійснення ризикових операцій з придбання товарів у ризикових контрагентів - постачальників, а саме: ТОВ "Торговий Дім Клемпостав", ТОВ "Атлантіс Макс", ТОВ "Укропт-Компані", ТОВ "Волсек", ТОВ "Промтранс Трейд".

В свою чергу, у рішенні від 26.04.2023 №3227 відповідач зазначив про встановлення: 03 - відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 07 - недостатньої кількості трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування) (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 13- придбання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; придбання у період з 15.02.2023 по 21.03.2023 у контрагента, ТОВ "КОМ АРЕКСТО" (ідентифікаційний код 43352686); постачання у період з 05.01.2022 по 31.03.2023 контрагенту, ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" (ідентифікаційний код 40671350).

Проте, суд звертає увагу на те, що у тексті спірних рішень відсутнє посилання на джерела інформації, відповідно до яких відповідач встановив ризиковість операцій позивача, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно з пунктами 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Верховний Суд у пункті 65 вищевказаної постанови від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Як зазначено вище, позивач після отримання спірного рішення від 03.01.2023 №152 направив на адресу контролюючого органу повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платнику податку критеріям ризиковості платника податку від 19.04.2023 №1, до якого додані письмові пояснення №1/04-01 від 19.04.2023 з додатками.

Так, у вказаних поясненнях позивач зазначив, що ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" здійснює виготовлення запірної арматури.

Для здійснення господарської діяльності позивач використовує власні та орендовані основні засоби.

Також позивач зазначив про неможливість надання первинних документів по взаєморозрахункам з ТОВ "Торговий Дім Клемпостав", ТОВ "Атлантіс Макс", ТОВ "Укропт-Компані", ТОВ "Волсек", ТОВ "Промтранс Трейд", оскільки їх втратою, оскільки відповідні первинні документи знаходились у орендованому приміщенні на тимчасово окупованій території та були знищені внаслідок бойових дій.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами господарської діяльності позивача за КВЕД 2010 є: код КВЕД 33.11 Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів (основний) 28.14 Виробництво інших кранів і клапанів; код КВЕД 28.99 Виробництво інших машин і устатковання спеціального призначення, н.в.і.у.; Код КВЕД 25.29 Виробництво інших металевих баків, резервуарів і контейнерів; код КВЕД 25.50 Кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія; код КВЕД 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; код КВЕД 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у; код КВЕД 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; код ЕВЕД 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; код КВЕД 46.14 Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткованням, суднами та літаками; код КВЕД 46.15 Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; код КВЕД 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; код КВЕД 46.51 Оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням; код КВЕД 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва; код КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; код КВЕД 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

01.01.2023 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" (Орендар) було укладено договір оренди обладнання №010123-01, за умовами якого орендодавець зобов`язався передати орендарю у тимчасове володіння та користування обладнання, визначене у Додатку №1.

Відповідно до пункту 2.1 договору мета оренди: промислове використання.

Пунктом 13.1 договору встановлено, що строк дії договору починає перебіг з моменту його підписання та діє протягом 12 місяців, тобто до "31" грудня 2023 року.

Відповідно до Додатку №1 сторонами визначено найменування товару, яке передається в оренду позивачу, а саме: токарний верстат ФТ11; сверлильний верстат 2Н125; верстат токарний 1К62; верстат фрезерний СФ676.

01.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Обухів-Екоресурс" (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" (Суборендар) було укладено договір суборенди №01/07/2022, за умовами якого орендар зобов`язався передати, а суборендар прийняти у тимчасове непостійне користування частину приміщень механічної дільниці, яка знаходиться за адресою: Київська обл., м.Обухів, вул.Промислова, буд.9, а саме: частина приміщень механічної дільниці, загальною площею 10 кв.м., для ведення господарської діяльності суборендаря.

Пунктом 5.3 договору визначено, що строк дії договору встановлюється з 01.07.2022 по 30.06.2023.

На виконання умов вказаного договору, ТОВ "Обухів-Екоресурс" передало, а ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" прийнято в суборенду частину приміщень механічної дільниці, загальною площею 10 кв.м., які розташовані за адресою: Київська обл., м.Обухів, вул.Промислова, буд.9, про що між сторонами був складений та підписаний акт приймання-передачі від 01.07.2022.

01.11.2022 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1, за умовами якої сторони дійшли згоди викласти пункту 1 договору у такій редакції: "Суборендар передає, а орендар приймає частину приміщень механічної дільниці, яке знаходиться за адресою: Київська обл., м.Обухів, вул.Промислова, 9, а саме: частина приміщень механічної дільниці загальною площею 80 м.кв.".

16.01.2023 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1, за умовами якої сторони дійшли згоди викласти пункту 1 договору у такій редакції: "Суборендар передає, а орендар приймає частину приміщень механічної дільниці, яке знаходиться за адресою: Київська обл., м.Обухів, вул.Промислова, 9, а саме: частина приміщень механічної дільниці загальною площею 100 м.кв.".

Судом встановлено, що позивач надав контролюючому органу сертифікат на систему управління якістю, виданий позивачу.

Також позивач долучив сертифікат відповідності №UA.054.VD.00359-21, виданий Міністерством економічного розвитку і торгівлі України на подукцію "Арматура труборровідна промислова".

Крім того, позивач надав контролюючому органу:

- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1 квартал 2022 року від 12.09.2022;

- відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за І квартал 2022 року від 12.09.2022;

- відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 1 квартал 2022 року від 12.09.2022;

- відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 2 квартал 2022 року від 20.09.2022;

- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 2 квартал 2022 року від 20.09.2022;

- відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за 3 квартал 2022 року від 26.10.2022;

- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 3 квартал 2022 року від 26.10.2022;

- відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за 3 квартал 2022 року від 26.10.2022;

- відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 3 квартал 2022 року від 26.10.2022;

- відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 4 квартал 2022 року від 16.01.2023;

- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 4 квартал 2022 року від 16.01.2023.

З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2022 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" (Орендар) було укладено договір оперативної оренди нерухомого майна №010122-2, за умовами якого орендодавець зобов`язався передати, а орендар прийняти у строкове платне користування об`єкти оренди - нежитлове приміщення з такими характеристиками: загальна площа 202,8 кв.м., місце розташування: АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 1.4 приміщення передається в оренду з метою розміщення виробничих приміщень орендаря.

Судом встановлено, що позивач долучив до повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платнику податку критеріям ризиковості платника податку від 19.04.2023 №1 протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, від 06.02.2023.

У вказаному протоколі зазначено про прийняття від ОСОБА_1 зви про пошкодження майна.

У протоколі вказано, що у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України приблизно в серні 2022 року було зруйновано цех та приміщення, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .

Дослідивши зміст рішення від 03.01.2023 №152, суд звертає увагу на те, що у спірному рішенні не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції з відповідними контрагентами та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Крім того, відповідачем не вказані конкретні періоди, в межах яких були здійсненні позивачем господарські операції з відповідними контрагентами.

Отже, рішення від 03.01.2023 №152 не містить чітких обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Суд зазначає, що відповідачем під час розгляду справи не надано на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення податкової інформації, передбаченої пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а також не повідомлено в судовому процесі відомостей щодо того, в якому виді така інформація існувала на час прийняття комісією спірного рішення та чи існувала взагалі.

Щодо протиправності прийняття відповідачем рішення від 26.04.2023 №3227, суд зазначає таке.

Так, у спірному рішенні контролюючий орган дійшов висновку про віднесення позивача до критерію ризикових платників з огляду на таке: 03- відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування) (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 13- придбання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Суд зазначає, що позивач долучив до пояснень,зокрема, такі документи: договір про надання послуг №1/01ф від 10.01.2023; договір про надання послуг №1/02ф від 01.02.2023; договір про надання послуг №1/03ф від 01.03.2023; договір про надання послуг №2/01ф від 10.01.2023; договір про надання послуг №2/02ф від 01.02.2023; договір про надання послуг №1/03ф від 01.03.2023; договір про надання послуг №3/01ф від 10.01.2023.

Так, 10.01.2023 між ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" (Замовник) та ОСОБА_2 (Виконавець) було укладено договір про надання послуг №1/01ф, за умовами якого виконавець зобов`язався виконувати для замовника роботи, передбачені додатком №1 до цього договору, а замовник зобов`язався приймати виконані роботи та оплачувати їх.

Між сторонами було підписано Додаток №1 до договору, в якому сторони визначили найменування послуг (порізка труб, зборка клапану, фарбування клапану), їх кількість та вартість.

На виконання умов вказаного договору, ОСОБА_2 було виконано, а ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" прийнято послуги на суму 750,00 грн., про що між сторонами складено та підписано акт виконаних робіт №1/01ф від 31.01.2023.

01.02.2023 між ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" (Замовник) та ОСОБА_2 (Виконавець) було укладено договір про надання послуг №1/02ф, за умовами якого виконавець зобов`язався виконувати для замовника роботи, передбачені додатком №1 до цього договору, а замовник зобов`язався приймати виконані роботи та оплачувати їх.

Між сторонами було підписано Додаток №1 до договору, в якому сторони визначили найменування послуг (фарбування ДН65/35 та ДН50/70), їх кількість та вартість.

На виконання умов вказаного договору, ОСОБА_2 було виконано, а ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" прийнято послуги на суму 450,00 грн., про що між сторонами складено та підписано акт виконаних робіт №1/02ф від 14.02.2023.

01.03.2023 між ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" (Замовник) та ОСОБА_2 (Виконавець) було укладено договір про надання послуг №1/03ф, за умовами якого виконавець зобов`язався виконувати для замовника роботи, передбачені додатком №1 до цього договору, а замовник зобов`язався приймати виконані роботи та оплачувати їх.

Між сторонами було підписано Додаток №1 до договору, в якому сторони визначили найменування послуг (зборка клапану, фарбування клапану, порізка кругу на корпусні деталі), їх кількість та вартість.

На виконання умов вказаного договору, ОСОБА_2 було виконано, а ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" прийнято послуги на суму 960,00 грн., про що між сторонами складено та підписано акт виконаних робіт №1/03ф від 24.03.2023.

10.01.2023 між ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" (Замовник) та ОСОБА_3 (Виконавець) було укладено договір про надання послуг №2/01ф, за умовами якого виконавець зобов`язався виконувати для замовника роботи, передбачені додатком №1 до цього договору, а замовник зобов`язався приймати виконані роботи та оплачувати їх.

Між сторонами було підписано Додаток №1 до договору, в якому сторони визначили найменування послуг (металообробка), їх кількість та вартість.

На виконання умов вказаного договору, ОСОБА_3 було виконано, а ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" прийнято послуги на суму 550,00 грн., про що між сторонами складено та підписано акт виконаних робіт №2/01ф від 31.01.2023.

01.02.2023 між ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" (Замовник) та ОСОБА_3 (Виконавець) було укладено договір про надання послуг №2/02ф, за умовами якого виконавець зобов`язався виконувати для замовника роботи, передбачені додатком №1 до цього договору, а замовник зобов`язався приймати виконані роботи та оплачувати їх.

Між сторонами було підписано Додаток №1 до договору, в якому сторони визначили найменування послуг (порізка труби, ковка заготовок корпусної деталі), їх кількість та вартість.

На виконання умов вказаного договору, ОСОБА_3 було виконано, а ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" прийнято послуги на суму 900,00 грн., про що між сторонами складено та підписано акт виконаних робіт №2/02ф від 14.02.2023.

01.03.2023 між ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" (Замовник) та ОСОБА_3 (Виконавець) було укладено договір про надання послуг №2/03ф, за умовами якого виконавець зобов`язався виконувати для замовника роботи, передбачені додатком №1 до цього договору, а замовник зобов`язався приймати виконані роботи та оплачувати їх.

Між сторонами було підписано Додаток №1 до договору, в якому сторони визначили найменування послуг (металообробка), їх кількість та вартість.

На виконання умов вказаного договору, ОСОБА_3 було виконано, а ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" прийнято послуги на суму 1425,00 грн., про що між сторонами складено та підписано акт виконаних робіт №2/02ф від 25.03.2023.

10.01.2023 між ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" (Замовник) та ОСОБА_4 (Виконавець) було укладено договір про надання послуг №3/01ф, за умовами якого виконавець зобов`язався виконувати для замовника роботи, передбачені додатком №1 до цього договору, а замовник зобов`язався приймати виконані роботи та оплачувати їх.

Між сторонами було підписано Додаток №1 до договору, в якому сторони визначили найменування послуг (мехообробка та зборка), їх кількість та вартість.

На виконання умов вказаного договору, ОСОБА_4 було виконано, а ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" прийнято послуги на суму 480,00 грн., про що між сторонами складено та підписано акт виконаних робіт №3/01ф від 31.01.2023.

01.02.2023 між ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" (Замовник) та ОСОБА_4 (Виконавець) було укладено договір про надання послуг №3/02ф, за умовами якого виконавець зобов`язався виконувати для замовника роботи, передбачені додатком №1 до цього договору, а замовник зобов`язався приймати виконані роботи та оплачувати їх.

Між сторонами було підписано Додаток №1 до договору, в якому сторони визначили найменування послуг (зборка ДН 65/35 та 50/70), їх кількість та вартість.

На виконання умов вказаного договору, ОСОБА_4 було виконано, а ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" прийнято послуги на суму 630,00 грн., про що між сторонами складено та підписано акт виконаних робіт №3/02ф від 14.02.2023.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивач здійснював залучення фізичних осіб для виконання відповідних підрядних робіт.

У рішенні від 26.04.2023 №3227 відповідач зазначив про наявність інформації, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку щодо придбання у період з 15.02.2023 по 21.03.2023 товару у контрагента, ТОВ "КОМ АРЕКСТО" (ідентифікаційний код 43352686), та постачання у період з 05.01.2022 по 31.03.2023 контрагенту, ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" (ідентифікаційний код 40671350).

У спірному рішенні зазначено про ненадання позивачем документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг; первинних документів щодо транспортування; складських документів (інвентаризаційні описи); рахунки-фактури (інвойси); акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг); накладна; розрахунковий документ; банківська виписка.

Проте, відповідач конкретно не зазначив, за якими саме господарськими операціями та з якими саме контрагентами позивачем не були надані відповідні документи.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що в ході проведення аналізу наявних баз даних ГУ ДПС у Київській області встановлено здійснення ризикових операцій, ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками ТОВ "Конструкційно промислова компанія лідер", ТОВ "Виробничо-торгівельна фірма "Статус Плюс".

Проте, суд не приймає до уваги такі пояснення відповідача, оскільки вказані відомості не були вказані у спірних відомостях в якості підстав доля віднесення позивача до критерію ризикових операцій.

Суд зазначає, що відповідачем у спірному рішенні не вказано, яка саме податкова інформація стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Згідно з пунктами 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Верховний Суд у пункті 65 вищевказаної постанови від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

У постанові від 22.07.2021 у справі №520/480/20 Верховний Суд зауважив, що саме лише посилання ГУ ДПС про те, що аналіз діяльності платника податків свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

Верховний Суд у постановах від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 та від 02.12.2021 у справі №340/1098/20 зазначив, що навіть, якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування рішення.

Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Відповідач під час розгляду справи не надав податкову інформацію, передбачену пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а також не надав відомостей щодо того, в якому виді така інформація існувала на час прийняття спірного рішення та чи існувала взагалі.

Вказане свідчить про безпідставність та протиправність прийняття відповідачем спірного рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 07.04.2023 у справі №280/3639/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 110094300).

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що відповідачем під час розгляду справи не було доведено правомірність прийняття рішень від 03.01.2023 №152 та від 26.04.2023 №3227 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, суд вважає, що спірні рішення були прийняті протиправно та необґрунтовано.

Відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (ToscutaandOthers v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що рішення відповідача, в якому не наведені мотиви його прийняття, свідчить про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, призводять до непрозорості та непередбачуваності дій відповідачів, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішень Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.01.2022 №152 та від 26.04.2023 №152 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" критеріям ризиковості платника податку.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає таке

Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки відповідач неправомірно включив позивача до переліку ризикових платників податку, суд вважає, що у даному випадку у ГУ ДПС у Київській області відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, а задоволенню позову у цій частині направлено виключно на ефективний захист порушених прав та повернення позивача у те становище, у якому він перебував до прийняття відповідачем спірних рішень.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" (ідентифікаційний код 40671350) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення правничої допомоги, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положенням частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

З наведеної норми вбачається, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Отже, розподілу підлягає навіть кредиторська заборгованість позивача зі сплати витрат на професійну правничу допомогу, надання якої підтверджується відповідними доказами.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85211544) та постанові від 20.12.2019 у справі № 903/125/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504028).

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною шостою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 76397938).

При цьому з імперативних положень частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що зменшити розмір витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність суд може виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про це. Отже, за відсутності такого клопотання суд не може надавати оцінку співмірності витрат на правничу допомогу за власною ініціативою, а лише перевіряє, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії, заява № 34884/97, п. 30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Водночас, надання такої оцінки можливо, виходячи з аналізу частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 у справі № 520/1849/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504176).

Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1ст.1 Закону № 5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст.1 Закону № 5076).

Статтею 19 Закону № 5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону № 5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що 02.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" (Клієнт) та адвокатом Івановою Юлією Юріївною (Адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги №02/05, за умовами якого адвокат зобов`язався скласти адміністративний позов з питань оскарження рішень ГУ ДПС у Київській області №152 від 03.01.202 та №3227 від 26.04.2023.

Відповідно до пункту 4.1 вартість правової допомоги, передбаченої цим договором є гонорар адвоката та складає 1000,00 грн., яку клієнт перераховує на поточний рахунок адвоката, визначений ним в рахунку на оплату.

Позивач долучив до матеріалів справи акт приймання-передачі наданих послуг від 04.05.2023, відповідно до якого вартість правової допомоги становить 1000,00 грн.

Позивач долучив до матеріалів справи платіжну інструкцію від 05.05.2023 №88 на суму 1000,00 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував про стягнення витрат на правничу допомогу, вказуючи на критичну ситуацію в державі через військову агресію російської федерації, дефіцит Державного бюджету України та ухиленням платників податків від сплати податків.

Проте, суд ставиться критично до таких пояснень відповідача, оскільки КАС України не визначає підстав, яких не здійснюється стягнення витрат на правничу допомогу за рахунок суб`єкта владних повноважень, у разі задоволення позовних вимог.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 8052,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 08.05.2023 №95.

Так, частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2684 гривні.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 9901/67/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93218001) та Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №540/2321/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91414456).

Таким чином, позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру, а сума судового збору, яка має були сплачена позивачем за звернення до суду з позовною заявою, становить 5368,00 грн. (2684,00 грн. х 2).

Отже, позивач надмірно сплатив судовий збір за звернення до суду з позовною заявою у розмірі 2684,00 грн., який може бути повернуто за окремо поданою заявою.

Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 5368,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.

Отже, загальна сума судових витрат, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області, становить 6368,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.01.2023 №152 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" (ідентифікаційний код 40671350) критеріям ризиковості платника податку.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.04.2023 №3227 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" (ідентифікаційний код 40671350) критеріям ризиковості платника податку.

4.Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" (ідентифікаційний код 40671350) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" (ідентифікаційний код 40671350, місцезнаходження: 08700, Київська обл., Обухівський р-н., м.Обухів, вул.Промислова, буд.9) судові витрати у сумі 6368,00 грн. (шість тисяч триста шістдесят вісім грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код: 43141377, місцезнаходження: 03151, м.Київ, вул.Народного Ополчення, 5-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.