Постанова

від 27.05.2024 по справі 320/18111/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/18111/23 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2023 року позивач - ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, яким просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області від 03 січня 2023 року №152 "Про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку";

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області від 26 квітня 2023 року №3227 "Про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку";

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини справи, здійснено поверхневий аналіз доказів наявних в матеріалах справи, не враховано правову позицію контролюючого органу та суті встановлених порушень.

Апелянт зазначив про те, що у ході проведення аналізу наявних баз даних встановлено здійснення ризикових операцій ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" по взаємовідносинах з контрагентами-постачальника, зокрема ТОВ "Конструкційно промислова компанія Лідер", ТОВ "Виробничо-торгівельна фірма "Статус плюс". Крім того, здійснюючи моніторинг реальності здійснення господарських операцій, було виявлено ризик порушення норм податкового законодавства з боку позивача. Крім того, позивачем не надано комісії копії документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг; первинні документи щодо транспортування; складські документи (інвентаризаційні описи); рахунки фактури/інвойси; акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг); накладні; розрахункові документи; банківські виписки з особових рахунків.

Додатково зазначив про те, що внесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних /розрахунків коригувань не порушує його права та інтереси, оскільки не породжує правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин.

Позивач подав до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення не відповідає вимогам щодо чіткості та зрозумілості та породжує його неоднозначне трактування.

Додатково зазначив про те, що контролюючи органом не надано оцінку поданим позивачем пояснень та копій первинних документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" (ідентифікаційний код 40671350, місцезнаходження: 08700, Київська обл., Обухівський р-н., м. Обухів, вул. Промислова, буд. 9) 20 липня 2016 року зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до витягу з реєстру платників податку на додану вартість №2210374500022, позивач з 01 вересня 2016 року зареєстрований платником податку на додану вартість.

Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято рішення про відповідність ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" критеріям ризиковості платника податку від 03 січня 2023 року №152, а саме п. 8 Критеріїв.

Так, у графі "Податкова інформація" зазначено про встановлення здійснення ризикових операцій, ведення господарської діяльності за відсутності основних засобів та достатньо кількості трудових ресурсів. Встановлено здійснення ризикових операцій з придбання товарів у ризикових контрагентів - постачальників, а саме: ТОВ "Торговий Дім Клемпостав", ТОВ "Атлантіс Макс", ТОВ "Укропт-Компані", ТОВ "Волсек", ТОВ "Промтранс Трейд".

ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" направлено до контролюючого органу повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платнику податку критеріям ризиковості платника податку від 19 квітня 2023 року №1, до якого додані письмові пояснення від 19 квітня 2023 року №1/04-01 з додатками.

26 квітня 2023 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області прийнято рішення №3227, яким встановлено відповідність ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" критеріям ризиковості платника податку, зокрема, п. 8 Критеріїв, а саме:

- 03- відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

- 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування) (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

- 13- придбання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У графі "Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку" вказано:

- придбання у період з 15 лютого 2023 року по 21 березня 2023 року у контрагента, ТОВ "КОМ АРЕКСТО" (ідентифікаційний код 43352686);

- постачання у період з 05 січня 2022 року по 31 березня 2023 року контрагенту, ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" (ідентифікаційний код 40671350).

Також зазначено про ненадання платником податку документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг; первинних документів щодо транспортування; складських документів (інвентаризаційні описи); рахунки-фактури (інвойси); акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг); накладна; розрахунковий документ; банківська виписка.

Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями позивач звернувся до суду з позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач під час розгляду справи не надав податкову інформацію, передбачену п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а також не надав відомостей щодо того, в якому виді така інформація існувала на час прийняття спірного рішення та чи існувала взагалі. Крім того рішення відповідача, в якому не наведені мотиви його прийняття, свідчить про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28 вересня 1977 року, призводять до непрозорості та непередбачуваності дій відповідача, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

11 грудня 2019 року Кабінетом Міністрів України Прийнято постанову № 1165, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Пунктами 5-7 Порядку № 1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п. 8 Додатку 1 одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є наявна у контролюючих органах податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Як встановлено судом першої інстанції 03 січня 2023 року Комісією ГУ ДПС у Київській області прийнято Рішення № 152 про відповідність ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" критеріям ризиковості платника податку на додану вартість відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки встановлено здійснення ризикових операцій, ведення господарської діяльності за відсутності основних засобів та достатньої кількості трудових ресурсів. Встановлено здійснення ризикових операцій з придбання товарів у ризикових контрагентів-постачальників, а саме ТОВ "Торговий дім Клемпостав", ТОВ "Атлантіс Макс", ТОВ "Укропт-Компані", ТОВ "Волску", ТОВ "Промтранс Трейд" (т. 1 а.с. 23)

Позивачем направлено до податкового органу пояснення від 19 квітня 2023 року №1 та копії первинних документів, які, на думку позивача, вказують на його невідповідність критеріям ризиковості платника податку (т. 1 а.с. 24-125).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, що відповідно до норм Порядку № 1165 законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись комісією регіонального рівня за наслідками подання платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому, моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Комісією ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення від 26 квітня 2023 року №3227 про віднесення позивача до критеріїв ризиковості платника податків.

Відповідно до абз. 7 п. 6 Порядку № 1165 у разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з п. 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта п. 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити детально та конкретно, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається зі змісту рішенням від 26 квітня 2023 року №3227 інформація за якою встановлена відповідність платника податку ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" критеріям ризиковості зазначено господарські операції з придбання за період з 15 лютого 2023 року по 21 березня 2023 року, податковий номер 43352686 та господарські операції з постачання за період з 05 січня 2022 року по 31 березня 2023 року, податковий номер контрагента 40671350.

Позивачем не надано наступні документи, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг; первинних документів щодо транспортування; складських документів (інвентаризаційні описи); рахунки-фактури (інвойси); акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг); накладна; розрахунковий документ; банківська виписка з особових рахунків.

Як вірно зазначено судом першої інстанції рішення від 26 квітня 2023 року № 3227 містить лише загальну інформацію щодо причин його прийняття, а саме відповідачем не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Отже, воно не містить мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Крім того, суд зазначає, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем не надано.

Таким чином колегія суддів погоджується з позицією Київського окружного адміністративного суду про те, що рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

У розрізі наведеного, судова колегія вважає за необхідне зауважити, що навіть якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності п.п. 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, невиконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України має своїм наслідком визнання протиправним та скасування індивідуального акту.

Відтак, на переконання судової колегії, ненадання відповідних доказів контролюючим органом свідчить, що у нього були відсутні правові підстави для віднесення позивача до ризикових платників податків.

Посилання апелянта на те, що внесення позивача до переліку підприємств з ознаками ризиковості не створює жодних правових наслідків для підприємства, та в жодному разі не створює перешкод для діяльності підприємства, як суб`єкта господарювання, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних і це порушує права та охоронювані законом інтереси платника, адже фактично позбавляє можливості позивача належним чином проводити свою господарську діяльність.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип "належного урядування" не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що оскаржувані рішення від 03 січня 2023 року №152 та від 26 квітня 2023 року №3227 прийнято ГУ ДПС Київській області без наявних на те правових підстав, колегія суддів приходить до висновку що останнє як індивідуальний акт підлягає скасуванню.

Аналогічна позиція у подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31 березня 2023 року у справі № 340/3519/20, від 07 квітня 2023 року у справі № 280/3639/20.

Як вже було зазначено вище, положеннями п. 6 Порядку зупинення №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У редакції, чинній на момент прийняття цієї постанови, приписи п. 6 Порядку зупинення №1165 у відповідній частині викладені наступним чином: "У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.".

Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

У зв`язку з цим судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. п. 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі "Брайєн проти Об`єднаного Королівства" (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі "Путтер проти Болгарії" (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

При цьому судовою колегією враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верхового Суду України від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 та від 02 лютого 2016 року у справі №804/14800/14.

За таких обставин колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що належним і повним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання ГУ ДПС у Київській області виключити останнього з переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу позивач просив стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. ч. 1,2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

За приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У свою чергу, в підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз положень процесуального законодавства, якими врегульовано питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Водночас, незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 5 ст. 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Правова позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2023 року у справі № 540/2505/19.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" та адвокатом Івановою Ю.Ю. укладено договір про надання правової допомоги від 09 лютого 2024 №02/09, відповідно до п. 1.1 якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання зі складання відзиву на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі №320/18111/23.

Згідно з п. 4.1 договору, вартість правової допомоги передбаченої цим договором є гонораром адвоката та складає 4000,00 грн, яку клієнт перераховує на поточний рахунок адвоката.

Пунктом 5.1 договору визначено, що за результатами надання правової допомоги передбаченої цим договором складається акт, що підписується адвокатом та уповноваженим представником клієнта. В акті вказується обсяг наданої адвокатом правової допомоги та її вартість.

Згідно з актом приймання-передачі послуг від 20 лютого 2024 року за договором про надання правової допомоги від 09 лютого 2024 року №02/09 адвокат надав клієнту наступні послуги: складання відзиву на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі №320/18111/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії (п. 1).

Вартість правової допомоги, вказаної в п. 1 акту становить 4000,00 грн (п. 2).

Отже позивачем підтверджено понесення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом апеляційної скарги Шостим апеляційним адміністративним судом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата в додатковій постанові від 15 червня 2022 року №910/12876/19.

Наведений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 815/1479/18, від 15 липня 2020 року у справі № 640/10548/19, від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20, від 18 травня 2022 року у справі № 640/4035/20, від 16 червня 2022 року у справі № 380/4759/21.

Головним управлінням ДПС у Київській області не подано до суду заперечень щодо заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу в суду апеляційної інстанції.

Враховуючи, що позивачем документально підтверджено понесення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 4000,00 грн, проте останній у відзиві на апеляційну скаргу просить стягнути зазначені витрати у розмірі 1000,00 грн, відповідачем не подано клопотання про зменшення зазначених витрат, суд апеляційної інстанції вважає за доцільне присудити витрати ТОВ "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" на професійну правничу допомогу, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області у розмірі 1000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року - без змін.

Стягнути з Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5-А) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівне об`єднання Спец-Арматура" (код ЄДРПОУ 40671350, місцезнаходження: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Промислова, буд. 9) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 коп.).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

Є.В. Чаку