Ухвала

від 13.12.2023 по справі 600/7750/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 грудня 2023 р. м. Чернівці Справа №600/7750/23-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш В.О., розглянув матеріали за позовом Приватного підприємства "Віктор-Ком Імпекс", в інтересах якого звернувся адвокат Божеску Галина Володимирівна до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

08.12.2023 до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства "Віктор-Ком Імпекс" (позивач), в інтересах якого звернувся адвокат Божеску Галина Володимирівна до Чернівецької митниці (відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000413/2 від 29.08.2023;

визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000418/2 від 30.08.2023;

визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000422/2 від 31.08.2023;

визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000421/2 від 31.08.2023;

визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000423/2 від 04.09.2023;

визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000422/2 від 06.09.2023;

визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000441/2 від 06.09.2023.

Відповідно ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 171 КАС України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08 липня 2011 року №3674-VI.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про судовий збір судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Розміри ставок судового збору встановлені статтею 4 Закону України Про судовий збір.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено з 01.01.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 2684 грн.

Предметом спору у даній справі є рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів.

У зв`язку із цим, суд звертає увагу на постанову Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі №1.380.2019.001962 (адміністративне провадження №К/9901/30593/19), в якій Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок про те, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

З огляду на викладене, вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів носять майновий характер.

Ціною даного позову є різниця митних платежів, які підлягали сплаті позивачем з урахуванням розрахованої ним у митних деклараціях митної вартості товарів, та які підлягали сплаті після розрахунку відповідачем митної вартості товарів, зазначеної в оскаржуваних рішеннях.

Стосовно рішення про коригування митної вартості №UA408000/2023/000413/2 від 29.08.2023 представником позивача у позовній заяві зазначено різницю митних платежів у сумі 132808,94 грн.

Суд зазначає, що 1,5 відсотки ціни позову даного спору становить 1992,13 грн ((132808,94)*1,5/100), що менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (26840,00 грн), то сума судового збору становить 2684,00 грн.

Різницю митних платежів згідно рішення про коригування митної вартості №UA408000/2023/000418/2 від 30.08.2023, представником позивача зазначено у сумі 132187,29 грн.

Зважаючи на те, що 1,5 відсотки ціни позову даного спору становить 1982,81 грн ((132187,29)*1,5/100), що менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (26840,00 грн), то сума судового збору становить 2684,00 грн.

Стосовно рішення про коригування митної вартості №UA408000/2023/000422/2 від 31.08.2023, представником позивача у позовній заяві зазначено різницю митних платежів у сумі 127990,90 грн.

Суд зазначає, що 1,5 відсотки ціни позову даного спору становить 1919,86 грн ((127990,90)*1,5/100), що менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (26840,00 грн), то сума судового збору становить 2684,00 грн.

Щодо рішення про коригування митної вартості №UA408000/2023/000421/2 від 31.08.2023, представником позивача у позовній заяві зазначено різницю митних платежів у сумі 125203,21.

Суд зазначає, що 1,5 відсотки ціни позову даного спору становить 1878,05 грн ((125203,21)*1,5/100), що менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (26840,00 грн), то сума судового збору становить 2684,00 грн.

Стосовно рішення про коригування митної вартості №UA408000/2023/000423/2 від 04.09.2023, представником позивача у позовній заяві зазначено різницю митних платежів у сумі 123054,97 грн.

Суд зазначає, що 1,5 відсотки ціни позову даного спору становить 1845,82 грн ((123054,97)*1,5/100), що менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (26840,00 грн), то сума судового збору становить 2684,00 грн.

Щодо рішення про коригування митної вартості №UA408000/2023/000442/2 від 06.09.2023, представником позивача у позовній заяві зазначено різницю митних платежів у сумі 129360,15 грн.

Суд зазначає, що 1,5 відсотки ціни позову даного спору становить 1940,40 грн ((129360,15)*1,5/100), що менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (26840,00 грн), то сума судового збору становить 2684,00 грн.

Різницю митних платежів згідно рішення про коригування митної вартості №UA408000/2023/000441/2 від 06.09.2023, представником позивача зазначено у сумі 136181,80 грн.

Зважаючи на те, що 1,5 відсотки ціни позову даного спору становить 2042,73 грн ((136181,80)*1,5/100), що менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (26840,00 грн), то сума судового збору становить 2684,00 грн.

Таким чином, за подання адміністративного позову у даній справі за дві вимоги майнового характеру позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 18788,00 грн (2684,00 + 2684,00 +2684,00 +2684,00 +2684,00+ 2684,00+2684,00).

Натомість позивачем сплачено судовий збір лише у розмірі 13601,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №579 від 06.12.2023 року.

Тому недоплата розміру судового збору складає 5186,20 грн (18788,00 грн - 13601,80 грн).

Пунктами 5 та 8 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що позовна заява має містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач просить суд, серед іншого, визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000422/2 від 06.09.2023.

Натомість до позовної заяви додано рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000442/2 від 06.09.2023.

Разом із цим, суд звертає увагу на те, що за приписами ч. 1 ст. 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Як видно з матеріалів доданих до позовної заяви, позивачем до позову додано документи на іноземній мові, без відповідного перекладу на державну мову, якою ведеться судочинство.

Із змісту позовної заяви видно, що в обґрунтування позовних вимог позивач, серед іншого, посилається на документи складені на іноземній мові та вважає, що вони підтверджують правильність визначення митної вартості ввезеного ним товару.

Положеннями ч. 1 ст. 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Частиною 5 ст. 10, п. 4 ч. 1 ст. 92 Основного Закону України регламентовано, що застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається виключно законами України.

Відповідно до ст. 1, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" від 25.04.2019 № 2704-VIII єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Частинами 1, 2 ст. 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" передбачено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

При цьому за змістом ст. 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

Викладене узгоджується, зокрема, з Рішенням Конституційного Суду України від 22.04.2008 № 8-рп/2008, відповідно до якого види судочинства (конституційне, адміністративне, господарське, кримінальне та цивільне) є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення.

У рішенні Конституційного Суду України від 14.12.1999 (справа № 10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, що визначаються законом (ч. 5 ст. 10 Конституції України).

Відповідно до ч. 3 ст. 15 КАС України суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом (ч. 4 ст. 15 КАС України).

Пунктом 8 Інструкції з діловодства в місцевих та адміністративних судах України затвердженим наказом Державної судової адміністрації № 814 від 20.08.2019 передбачено, діловодство в суді ведеться державною мовою, крім випадків, передбачених законодавством України. Усі документи суду складаються державною мовою. У діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Положеннями ст. 79 Закону України Про нотаріат встановлено, що нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що при звернення із позовною заявою позивачем разом із документами, які виготовлені на іноземній мові, повинні бути подані належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на державну мову.

За наведених обставин, суд звертає увагу позивача на необхідність офіційного перекладу доданих до позовної заяви документів, що викладені іноземною мовою.

У зв`язку з цим, для усунення недоліків позовної заяви запропонувати позивачу:

- надати до суду документи, які додавались позивачем до позовної заяви з офіційним перекладом;

- надати суду оскаржуване рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000422/2 від 06.09.2023. або ж зазначити у позовній заяві правильний номер такого рішення.

- надати суду належні та допустимі докази доплати судового збору на суму 13601,80 грн, або інші документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити: отримувач Чернівец.ГУК/Чернівецька ТГ/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095; банк отримувача КазначействоУкраїни (ЕАП); номер рахунку UA538999980313141206084024405; код класифікації доходів бюджету 22030101.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачу строк для їх усунення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 169, 241 та 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.

3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Григораш