ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2024 р. м. Чернівці Справа №600/7750/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Віктор-Ком Імпекс", в інтересах якого звернувся адвокат Божеску Галина Володимирівна до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -
ВСТАНОВИВ:
До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства "Віктор-Ком Імпекс" (позивач) до Чернівецької митниці (відповідач) з такими позовними вимогами:
визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000413/2 від 29.08.2023;
визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000418/2 від 30.08.2023;
визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000422/2 від 31.08.2023;
визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000421/2 від 31.08.2023;
визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000423/2 від 04.09.2023;
визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000442/2 від 06.09.2023;
визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000441/2 від 06.09.2023.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що з метою митного оформлення товару, ПП "Віктор-Ком Імпекс" було надано Чернівецькій митниці митні декларації. При цьому позивач посилався на те, що ним на підтвердження митної вартості товарів надано ряд документів. Проте, Чернівецькою митницею було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, у зв`язку із тим, що в поданих документах містяться розбіжності.
Із вказаним позивач не погоджується, посилаючись на те, що відповідачем не зазначено в чому саме полягають виявлені ним розбіжності, в поданих для митного оформлення документах, та який вони мають вплив на правильність визначення митної вартості.
Ухвалою суду від 25.12.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказував, що при аналізі поданих до митного оформлення документів, виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень. Усі розбіжності/неточності стали підставою для витребування митним органом у декларанта додаткових документів, однак декларантом подано відповідні листи про те, що немає змоги надати інші додаткові документи у встановлений термін 10 діб відповідно до ст. 53МКУ.
З огляду на вищевказане, відповідач вказував, що в усіх випадках митного оформлення, в яких прийнято оскаржувані рішення, не видавалося можливим здійснити перевірку правильності проведення декларантом розрахунку митної вартості товару, тому, декларантом не підтверджено у встановленому МКУ порядку заявлений рівень митної вартості товарів.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
Позивач є суб`єктом підприємницької діяльності - Приватне підприємство "Віктор-Ком Імпекс", зареєстрований в державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 09.02.2007, за місцезнаходженням: 58029, Чернівецька область, Глибоцький район, с. Йорданешти, вул. Корнец, 24, № запису 1029 102 0000 000352.
Згідно витягу з Реєстру платників податку на додану вартість №348641024038 ПП "Віктор-Ком Імпекс" з 01.01.2016 зареєстроване як платник податку на додану вартість.
15.03.2023 між Компанією "SAREROM SRL" (Продавець) та ПП "Віктор-Ком Імпекс" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу №187/15.03.2023.
Відповідно до п.2.1. Договору предметом договору є купівля-продаж продуктів, включаючи сіль, в асортименті, кількості, стандартах якості, упаковці тощо, що поставляються на умовах FCA Campia Turzii, Румунія та обумовлені в додатках до цієї угоди.
Згідно пунктів 5.1., 5.2 та 2.3 Договору загальна вартість даного контракту складається з вартості кожної поставки. Ціна в розбивці за асортиментами товарів є зазначена в додатках до цього договору. Валюта платежу та договору - євро. Вартість контракту 1000000,00 євро.
Відповідно до п.7.1 Договору продавець забезпечує належне пакування, щоб захистити товар під час транспортування від місця відправлення до місця призначення.
Згідно п.8.5 Договору документи, що додаються до доставки товару: рахунок-фактура, CMR, митна декларація, сертифікат якості, сертифікат походження.
29.08.2023 ПП "Віктор-Ком Імпекс" подало до митного оформлення митну декларацію №23UA408020052656 разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2146 від 24.08.2023; автотранспортна накладна б/н від 24.08.2023, рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору контракту) про транспортно-експедиційні послуги 91 від 28.08.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 25.08.2023, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 6/2 від 07.06.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187 від 15.03.2023, декларація-інвойс №FESAR 2146 від 24.08.2023; інші некласифіковані документи від 15.03.2023, копію митної декларації країни відправлення 23ROCJ1800E0085470 від 25/08/2023.
За результатами розгляду поданих документів митним органом прийнято рішення №UA408000/2023/000413/2 від 29.08.2023, зі змісту якого встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:
- в розділі VII Договору купівлі-продажу від 15.03.2023 №187 йдеться про наявність лакування та маркування відомостей щодо включення вартості упаковки та маркування, яка є складовою митної вартості товарів не надано:
- відповідно до п. 6.1 Договору купівлі продажу від 15.03.2023 №187 ціна буде сплачена покупцем продавцю шляхом платіжного доручення наперед відповідно до рахунку проформи. Платіжних доручень та проформи до оформлення не надано;
- згідно інвойсу від 24.08.2.023 № FESAR 2146 зазначено суму у румунській валюті 8661.34 RON, а відповідно до копії митної декларації країни відправлення від 25.08.2023 №23ROCJ18Q0E00854 70 зазначено загальну суму 8671,9 RON. Пояснень з даного приводу не надходило. Вказане могло мати вплив на рівень митної вартості товарів;
- згідно довідки про транспортні витрати від 25.08 2023 №б/н до митної вартості додано транспортні витрати в сумі 12500,00 грн по іноземній території. При цьому, рахунок від 28.08.2023 №91 виставлений на загальну суму 25000,00 грн без розподілу на до/по митній території України. Інших документів з цього приводу не надано. Так, відсутнє документальне підтвердження доданих транспортних витрат.
Відповідно до ч.2, 3 ст. 53 МК України декларанту запропоновано надати додаткові документи, однак, декларантом надано лист від 29,08.2023 №75 про те, що не має змоги надати інші додаткові документи у встановлений термін 10 діб, відповідно до ст. 53 МКУ.
У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару UA408000/2023/000413/2, Чернівецькою митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408020/2023/001445.
30.08.2023 ПП "Віктор-Ком Імпекс" подало до митного оформлення митну декларацію 23UA408020052908U2 разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2163 від 29.08.2023; автотранспортна накладна б/н від 29.08.2023, рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору контракту) про транспортно-експедиційні послуги 92 від 29.08.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 29.08.2023, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 6/2 від 07.06.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187 від 15.03.2023, декларація-інвойс №FESAR 2163 від 29.08.2023; інші некласифіковані документи від 15.03.2023, копію митної декларації країни відправлення 23ROCJ1800E0086341 від 29.08.2023.
За результатами розгляду поданих документів митним органом прийнято рішення №UA408000/2023/000418/2 від 30.08.2023, зі змісту якого встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:
- в розділі VII Договору купівлі-продажу від 15.03.2023 №187 йдеться про наявність лакування та маркування відомостей щодо включення вартості упаковки та маркування, яка є складовою митної вартості товарів не надано;
- відповідно до п. 6.1 Договору купівлі продажу від 15.03.2023 №187 ціна буде сплачена покупцем продавцю шляхом платіжного доручення наперед відповідно до рахунку проформи. Платіжних доручень та проформи до оформлення не надано;
- згідно інвойсу від 29.08.2.2023 № FESAR 2163 зазначено суму у румунській валюті 8616.08 RON, а відповідно до копії митної декларації країни відправлення від 29.08.2023 23ROCJ1800E0086341 зазначено загальну суму 8634,8 RON. Пояснень з даного приводу не надходило. Вказане могло мати вплив на рівень митної вартості товарів;
- згідно довідки про транспортні витрати від 25.08 2023 №б/н до митної вартості додано транспортні витрати в сумі 12500,00 грн по іноземній території. При цьому, рахунок від 28.08.2023 №92 виставлений на загальну суму 25000,00 грн без розподілу на до/по митній території України. Інших документів з цього приводу не надано. Так, відсутнє документальне підтвердження доданих транспортних витрат.
Відповідно до ч.2, 3 ст. 53 МК України декларанту запропоновано надати додаткові документи, однак, декларантом надано лист від 30.08.2023 №76 про те, що не має змоги надати інші додаткові документи у встановлений термін 10 діб, відповідно до ст. 53 МКУ.
У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару UA408000/2023/000418/2, Чернівецькою митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408020/2023/001459.
31.08.2023 ПП "Віктор-Ком Імпекс" подало до митного оформлення митну декларацію 23UA408020053098U1 разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-проформа №854 від 29.08.2023; рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2163 від 29.08.2023; автотранспортна накладна А0000871 від 29.08.2023, рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору контракту) про транспортно-експедиційні послуги 2004 від 30.08.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 30.08.2023, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 6/2 від 07.06.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187 від 15.03.2023, декларація-інвойс №FESAR 2171 від 29.08.2023; інші некласифіковані документи від 15.03.2023, декларацію митної вартості б/н від 31.08.2023.
За результатами розгляду поданих документів митним органом прийнято рішення №UA408000/2023/000422/2 від 31.08.2023, зі змісту якого встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:
- в розділі VII Договору купівлі-продажу від 15.03.2023 №187 йдеться про наявність лакування та маркування відомостей щодо включення вартості упаковки та маркування, яка є складовою митної вартості товарів не надано;
- відповідно до п. 6.1 Договору купівлі продажу від 15.03.2023 №187 ціна буде сплачена покупцем продавцю шляхом платіжного доручення наперед відповідно до рахунку проформи. Платіжних доручень та проформи до оформлення не надано;
- згідно інвойсу від 29.08.2.023 №FESAR 2171 зазначено суму у румунській валюті 8986,27 RON, а відповідно до копії митної декларації країни відправлення від 30.08.2023 23ROIS2700E0076518 зазначено загальну суму 9005,8 RON. Пояснень з даного приводу не надходило. Вказане могло мати вплив на рівень митної вартості товарів;
- згідно довідки про транспортні витрати від 30.08.2023 №б/н до митної вартості додано транспортні витрати в сумі 22400,00 грн по іноземній території. При цьому, рахунок від 30.08.2023 №2004/ виставлений на загальну суму 25000,00 грн без розподілу на до/по митній території України. Інших документів з цього приводу не надано. Так, відсутнє документальне підтвердження доданих транспортних витрат.
Відповідно до ч.2, 3 ст. 53 МК України декларанту запропоновано надати додаткові документи, однак декларантом надано лист від 31.08.2023 №79 про те, що не має змоги надати інші додаткові документи у встановлений термін 10 діб, відповідно до ст. 53 МКУ.
У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару UA408000/2023/000422/2, Чернівецькою митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408020/2023/001467.
31.08.2023 ПП "Віктор-Ком Імпекс" подало до митного оформлення митну декларацію 23UA408020053099U0 разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-проформа №854 від 29.08.2023; рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2174 від 29.08.2023; автотранспортна накладна б/н від 29.08.2023, рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору контракту) про транспортно-експедиційні послуги 2005/ від 30.08.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 30.08.2023, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 6/2 від 07.06.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187 від 15.03.2023, декларація-інвойс №FESAR 2174 від 29.08.2023; інші некласифіковані документи від 15.03.2023, копію митної декларації країни відправлення від 30.08.2023 23ROIS2700E0076526, декларацію митної вартості б/н від 31.08.2023.
За результатами розгляду поданих документів митним органом прийнято рішення №UA408000/2023/000421/2 від 31.08.2023, зі змісту якого встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:
- в розділі VII Договору купівлі-продажу від 15.03.2023 №187 йдеться про наявність лакування та маркування відомостей щодо включення вартості упаковки та маркування, яка є складовою митної вартості товарів не надано;
- відповідно до п. 6.1 Договору купівлі продажу від 15.03.2023 №187 ціна буде сплачена покупцем продавцю шляхом платіжного доручення наперед відповідно до рахунку проформи. Платіжних доручень та проформи до оформлення не надано;
- згідно інвойсу від 29.08.2.023 № FESAR 2174 зазначено суму у румунській валюті 8819,68 RON, а відповідно до копії митної декларації країни відправлення від 30.08.2023 23ROIS2700E0076526 зазначено загальну суму 8819,68 RON. Пояснень з даного приводу не надходило. Вказане могло мати вплив на рівень митної вартості товарів;
- згідно довідки про транспортні витрати від 30.08.2023 №б/н до митної вартості додано транспортні витрати в сумі 22400,00 грн по іноземній території. При цьому, рахунок від 30.08.2023 №2005/ виставлений на загальну суму 25000,00 грн без розподілу на до/по митній території України. Інших документів з цього приводу не надано. Так, відсутнє документальне підтвердження доданих транспортних витрат.
Відповідно до ч.2, 3 ст. 53 МК України декларанту запропоновано надати додаткові документи, однак декларантом надано лист від 31.08.2023 №80 про те, що не має змоги надати інші додаткові документи у встановлений термін 10 діб, відповідно до ст. 53 МКУ.
У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару UA408000/2023/000421/2, Чернівецькою митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408020/2023/001468.
04.09.2023 ПП "Віктор-Ком Імпекс" подало до митного оформлення митну декларацію 23UA408020053728U0 разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-проформа №854 від 29.08.2023; рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2203 від 31.08.2023; автотранспортна накладна А454644 від 31.08.2023, рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 1/1 від 30.08.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару 1 від 30.08.2023, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 6/2 від 07.06.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187 від 15.03.2023, декларація-інвойс №FESAR 2203 від 31.08.2023; інші некласифіковані документи від 15.03.2023, копію митної декларації країни відправлення від 23ROCJ1800E0088375 від 01.09.2023, декларацію митної вартості від 04.09.2023.
За результатами розгляду поданих документів митним органом прийнято рішення №UA408000/2023/000423/2 від 04.09.2023, зі змісту якого встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:
- в розділі VII Договору купівлі-продажу від 15.03.2023 №187 йдеться про наявність лакування та маркування відомостей щодо включення вартості упаковки та маркування, яка є складовою митної вартості товарів не надано;
- відповідно до п. 6.1 Договору купівлі продажу від 15.03.2023 №187 ціна буде сплачена покупцем продавцю шляхом платіжного доручення наперед відповідно до рахунку проформи. Платіжних доручень та проформи до оформлення не надано;
- згідно інвойсу від 31.08.2.023 № FESAR 2203 зазначено суму у румунській валюті 8720,27 RON, а відповідно до копії митної декларації країни відправлення від 01.09.2023 23ROCJ1800E0088375 зазначено загальну суму 8716,9 RON. Пояснень з даного приводу не надходило. Вказане могло мати вплив на рівень митної вартості товарів;
- для підтвердження транспортних витрат надано довідку про транспортні втрати №1/1 від 30.08.2023 та рахунок-фактура №1 від 30.08.2023. Інших документів не надано. Виникає питання щодо умов перевезення, оплати та документального підтвердження числового значення доданих до митної вартості транспортних витрат.
Відповідно до ч.2, 3 ст. 53 МК України декларанту запропоновано надати додаткові документи, однак декларантом надано лист від 04.09.2023 №81 про те, що не має змоги надати інші додаткові документи у встановлений термін 10 діб, відповідно до ст. 53 МКУ.
У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару №UA408000/2023/000423/2 від 04.09.2023, Чернівецькою митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408020/2023/001490.
06.09.2023 ПП "Віктор-Ком Імпекс" подало до митного оформлення митну декларацію 23UA408020054241U3 разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-проформа №871 від 04.09.2023; рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2226 від 05.09.2023; автотранспортна накладна б/н від 05.09.2023, рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 93 від 05.09.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 05.09.2023, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 6/2 від 07.06.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187 від 15.03.2023, декларація-інвойс №FESAR 2226 від 05.09.2023; інші некласифіковані документи від 15.03.2023, копію митної декларації країни відправлення від 23ROCJ1800E0089064 від 05.09.2023.
За результатами розгляду поданих документів митним органом прийнято рішення №UA408000/2023/000442/2 від 06.09.2023, зі змісту якого встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:
- в розділі VII Договору купівлі-продажу від 15.03.2023 №187 йдеться про наявність лакування та маркування відомостей щодо включення вартості упаковки та маркування, яка є складовою митної вартості товарів не надано;
- відповідно до п. 6.1 Договору купівлі продажу від 15.03.2023 №187 ціна буде сплачена покупцем продавцю шляхом платіжного доручення наперед відповідно до рахунку проформи. Платіжних доручень та проформи до оформлення не надано;
- згідно інвойсу від 05.09.2.023 № FESAR 2226 зазначено суму у румунській валюті 8486,36 RON, а відповідно до копії митної декларації країни відправлення від 05.09.2023 23ROCJ1800E0089064 зазначено загальну суму 8476,1 RON. Пояснень з даного приводу не надходило. Вказане могло мати вплив на рівень митної вартості товарів;
- для підтвердження транспортних витрат надано довідку про транспортні втрати від 05.09.2023 б/н та рахунок-фактура №93 від 05.09.2023. Інших документів не надано. Виникає питання щодо умов перевезення, оплати та документального підтвердження числового значення доданих до митної вартості транспортних витрат.
- згідно довідки про транспортні витрати від 05.09.2023 б/н до митної вартості додано транспортні витрати в сумі 12500,00 грн по іноземній території. При цьому, рахунок від 05.09.2023 №93 виставлений на загальну суму 25000,00 грн без розподілу на до/по митній території України. Інших документів з цього приводу не надано. Так, відсутнє документальне підтвердження доданих транспортних витрат.
Відповідно до ч.2, 3 ст. 53 МК України декларанту запропоновано надати додаткові документи, однак декларантом надано лист від 06.09.2023 №82 про те, що не має змоги надати інші додаткові документи у встановлений термін 10 діб, відповідно до ст. 53 МКУ.
У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару №UA408000/2023/000442/2 від 06.09.2023, Чернівецькою митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408020/2023/001528.
06.09.2023 ПП "Віктор-Ком Імпекс" подало до митного оформлення митну декларацію 23UA408020054242U2 разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-проформа №871 від 04.09.2023; рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2230 від 05.09.2023; автотранспортна накладна б/н від 05.09.2023, рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 94 від 05.09.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 05.09.2023, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 6/2 від 07.06.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187 від 15.03.2023, декларація-інвойс №FESAR 2230 від 05.09.2023; інші некласифіковані документи від 15.03.2023, копію митної декларації країни відправлення від 23ROCJ1800E0089198 від 05.09.2023.
За результатами розгляду поданих документів митним органом прийнято рішення №UA408000/2023/000441/2 від 06.09.2023, зі змісту якого встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:
- в розділі VII Договору купівлі-продажу від 15.03.2023 №187 йдеться про наявність лакування та маркування відомостей щодо включення вартості упаковки та маркування, яка є складовою митної вартості товарів не надано;
- відповідно до п. 6.1 Договору купівлі продажу від 15.03.2023 №187 ціна буде сплачена покупцем продавцю шляхом платіжного доручення наперед відповідно до рахунку проформи. Платіжних доручень та проформи до оформлення не надано;
- згідно інвойсу від 05.09.2.023 № FESAR 2230 зазначено суму у румунській валюті 8894,45 RON, а відповідно до копії митної декларації країни відправлення від 05.09.2023 23ROCJ1800E0089198 зазначено загальну суму 8883,7 RON. Пояснень з даного приводу не надходило. Вказане могло мати вплив на рівень митної вартості товарів;
- для підтвердження транспортних витрат надано довідку про транспортні втрати від 05.09.2023 б/н та рахунок-фактура №94 від 05.09.2023. Інших документів не надано. Виникає питання щодо умов перевезення, оплати та документального підтвердження числового значення доданих до митної вартості транспортних витрат.
- згідно довідки про транспортні витрати від 05.09.2023 б/н до митної вартості додано транспортні витрати в сумі 12500,00 грн по іноземній території. При цьому, рахунок від 05.09.2023 №94 виставлений на загальну суму 25000,00 грн без розподілу на до/по митній території України. Інших документів з цього приводу не надано. Так, відсутнє документальне підтвердження доданих транспортних витрат.
Відповідно до ч.2, 3 ст. 53 МК України декларанту запропоновано надати додаткові документи, однак, декларантом надано лист від 06.09.2023 №83 про те, що не має змоги надати інші додаткові документи у встановлений термін 10 діб, відповідно до ст. 53 МКУ.
У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару №UA408000/2023/000441/2 від 06.09.2023, Чернівецькою митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408020/2023/001530.
Не погоджуючись з рішеннями Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000413/2 від 29.08.2023, №UA408000/2023/000418/2 від 30.08.2023, №UA408000/2023/000422/2 від 31.08.2023, №UA408000/2023/000421/2 від 31.08.2023, №UA408000/2023/000423/2 від 04.09.2023, №UA408000/2023/000442/2 від 06.09.2023, №UA408000/2023/000441/2 від 06.09.2023, позивач звернувся до суду з цим позовом.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі МК України).
Згідно ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За правилами статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч. 2 ст. 52 МК України).
Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У відповідності до ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
За змістом частин 5 та 6 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Із наведених положень випливає, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
В силу статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Частиною 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7 ст. 54 МК України).
За правилами статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу.
Слід зазначити, що дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
Однак, законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Також, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Тобто, необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
З викладених правових норм видно, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
Аналіз наведених статей свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на декларанті. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митниця зобов`язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
15.03.2023 між Компанією SAREROM SRL (Продавець) та ПП "Віктор-Ком Імпекс" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу №187/15.03.2023, предметом якого є купівля-продаж продуктів, включаючи сіль, в асортименті, кількості, стандартах якості, упаковці тощо, що поставляються на умовах FCA Campia Turzii, Румунія та обумовлені в додатках до цієї угоди.
Як вбачається із матеріалів справи, з метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митні декларації.
Так, до митної декларації від 29.08.2023 №23UA408020052656 позивачем надано: рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2146 від 24.08.2023; автотранспортна накладна б/н від 24.08.2023, рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору контракту) про транспортно-експедиційні послуги 91 від 28.08.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 25.08.2023, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 6/2 від 07.06.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187 від 15.03.2023, декларація-інвойс №FESAR 2146 від 24.08.2023; інші некласифіковані документи від 15.03.2023, копію митної декларації країни відправлення 23ROCJ1800E0085470 від 25/08/2023.
До митної декларації від 30.08.2023 №23UA408020052908U2 позивачем надано: рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2163 від 29.08.2023; автотранспортна накладна б/н від 29.08.2023, рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору контракту) про транспортно-експедиційні послуги 92 від 29.08.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 29.08.2023, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 6/2 від 07.06.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187 від 15.03.2023, декларація-інвойс №FESAR 2163 від 29.08.2023; інші некласифіковані документи від 15.03.2023, копію митної декларації країни відправлення 23ROCJ1800E0086341 від 29.08.2023.
До митної декларації від 31.08.2023 №23UA408020053098U1 позивачем надано: рахунок-проформа №854 від 29.08.2023; рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2163 від 29.08.2023; автотранспортна накладна А0000871 від 29.08.2023, рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору контракту) про транспортно-експедиційні послуги 2004 від 30.08.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 30.08.2023, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 6/2 від 07.06.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187 від 15.03.2023, декларація-інвойс №FESAR 2171 від 29.08.2023; інші некласифіковані документи від 15.03.2023, декларацію митної вартості б/н від 31.08.2023.
До митної декларації від 31.08.2023 №23UA408020053099U0 позивачем надано: рахунок-проформа №854 від 29.08.2023; рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2174 від 29.08.2023; автотранспортна накладна б/н від 29.08.2023, рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору контракту) про транспортно-експедиційні послуги 2005/ від 30.08.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 30.08.2023, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 6/2 від 07.06.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187 від 15.03.2023, декларація-інвойс №FESAR 2174 від 29.08.2023; інші некласифіковані документи від 15.03.2023, копію митної декларації країни відправлення від 30.08.2023 23ROIS2700E0076526, декларацію митної вартості б/н від 31.08.2023.
До митної декларації від 04.09.2023 №23UA408020053728U0 позивачем надано: рахунок-проформа №854 від 29.08.2023; рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2203 від 31.08.2023; автотранспортна накладна А454644 від 31.08.2023, рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 1/1 від 30.08.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару 1 від 30.08.2023, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 6/2 від 07.06.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187 від 15.03.2023, декларація-інвойс №FESAR 2203 від 31.08.2023; інші некласифіковані документи від 15.03.2023, копію митної декларації країни відправлення від 23ROCJ1800E0088375 від 01.09.2023, декларацію митної вартості від 04.09.2023.
До митної декларації від 06.09.2023 №23UA408020054241U3 позивачем надано: рахунок-проформа №871 від 04.09.2023; рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2226 від 05.09.2023; автотранспортна накладна б/н від 05.09.2023, рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 93 від 05.09.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 05.09.2023, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 6/2 від 07.06.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187 від 15.03.2023, декларація-інвойс №FESAR 2226 від 05.09.2023; інші некласифіковані документи від 15.03.2023, копію митної декларації країни відправлення від 23ROCJ1800E0089064 від 05.09.2023.
До митної декларації від 06.09.2023 №23UA408020054242U2 позивачем надано: рахунок-проформа №871 від 04.09.2023; рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2230 від 05.09.2023; автотранспортна накладна б/н від 05.09.2023, рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 94 від 05.09.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 05.09.2023, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 6/2 від 07.06.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187 від 15.03.2023, декларація-інвойс №FESAR 2230 від 05.09.2023; інші некласифіковані документи від 15.03.2023, копію митної декларації країни відправлення від 23ROCJ1800E0089198 від 05.09.2023.
За результатами розгляду зазначених вище митних декларацій та доданих до них документів прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.
Приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган виходив із того, що подані позивачем документи, містять розбіжності.
Надаючи оцінку поданим до митної декларації документації, суд зазначає наступне.
Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень (частина четверта статті 9, частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Однак у ході судового розгляду справи відповідачем не доведено суду, що виявлені ним у поданих декларантом документах розбіжності дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості (приписи частини третьої статті 53 МК України).
Поряд з цим, згідно обставин справи, декларантом вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Щодо посилань відповідача в оскаржуваних рішеннях про ненадання позивачем відомостей щодо включення вартості упаковки та маркування, яка є складовою митної вартості товару зазначає наступне.
Відповідно до підпункту в пункту 1 частини десятої статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.
Умовами Договору купівлі-продажу №187/15.03.2023 від 15.03.2023 не передбачено додаткові витрати покупця на маркування та пакування товарів, що постачається.
Як вбачається зі змісту доданих до матеріалів справи інвойсів, такі також не містять окремо визначеної ціни за маркування та пакування товарів.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що за умовами контракту, маркування та пакування не оплачувалося покупцем окремо від ціни товару, а тому посилання відповідача в оскаржуваних рішеннях на відсутність у поданих позивачем до митного оформлення документах будь-якої інформації щодо включення вартості упаковки та маркування, яка є складовою митної вартості товару є безпідставними.
Такий підхід щодо застосування положень МК України застосовувався неодноразово Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.11.2022 у справі №815/2162/17, від 17.01.2023 у справі №160/7901/18, від 18.12.2019 у справі №160/8775/18 та від 01.03.2023 №420/18880/21.
Стосовно посилань відповідача в оскаржуваних рішеннях щодо відсутності відомостей щодо оплати за договором №187 від 15.03.2023, то такі суд оцінює критично, оскільки фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 17.04.2018 у справі №815/329/17 та постанові від 12.03.2019 у справі №803/3649/15.
Щодо розбіжностей сум в поданих позивачем інвойсах та копіях митних декларацій країни відправлення, суд вважає необґрунтованими, а тому не бере до уваги.
Суд звертає увагу, що згідно вимог п. 3 ч.2 ст. 53 МК України, саме рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа є документами, які підтверджують митну вартість товарів.
Так, у поданих до митного оформлення митних деклараціях та доданих до них інвойсах (серії FESAR) вказано ідентичні суми у валюті євро, що у повній мірі дає можливість співставити партії поставок товару з товаро-супровідними документами.
При цьому, суд вважає цілком обґрунтованими доводи представника позивача стосовно того, що відповідач дійшов помилкового висновку, не врахувавши при цьому курсову різницю. Будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням позивачем ціни товару згідно з документами, виданими йому продавцем. Курсова різниця не може викликати сумнівів, оскільки обумовлена застосуванням декларантом курсу валют банку на день оформлення документів, тим більше не може впливати на числові значення митної вартості товару та її розрахунок.
Суд наголошує, що у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №804/4680/16 зроблено висновок про те, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Щодо умов перевезення, оплати та документального підтвердження числового значення транспортних витрат, суд зазначає наступне.
Зокрема, слід зазначити, що твердження контролюючого органу, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару, який було задекларовано митними деклараціями а саме, щодо не підтвердження витрат на перевезення товару, спростовується матеріалами справи, а також наданими позивачем під час митного оформлення первинними документами, а саме: довідкою про транспортні витрати та рахунками про оплату. Вказані документи є достатніми для підтвердження витрат понесених на перевезення товару.
При цьому суд звертає увагу на те, що зазначені вище документи пов`язані між собою інформацією щодо перевезення вантажу позивача. Так, надана довідка про транспортно-експедиційні витрати містить посилання на номера автомобіля, що зазначені в пакувальному листі та Інвойсі; в свою чергу, пакувальний лист має дані щодо дати завантаження товару, яка відповідає даті завантаження, вказаній в графі 21 CMR; в останній же є посилання на інвойс сертифікат походження товару форми EUR.1, найменування товару, його вагу, маршрут перевезення/місце завантаження і відвантаження товару.
Крім того, рахунок є розрахунково-платіжним документом, що передбачає виставлення певних сум до оплати за надану послугу, а факт отримання такої послуги підтверджується довідкою про транспортно-експедиційні витрати, який, у свою чергу, є первинним документом.
Водночас, суд відхиляє аргументи позивача про те, що наказ МФУ від 24.05.2012 №599, на який посилається митний орган при винесенні Рішення про коригування митної вартості не містить такого документу як довідка у переліку первинних бухгалтерських документів, оскільки такий наказ не має зобов`язального характеру, а тільки зазначає перелік документів до яких можуть належати, зокрема: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.
Суд також враховує те, що митним кодексом України не визначено вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не зазначено що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортно-експедиційні послуги та рахунки є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Верховним Судом, при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №804/4680/16.
Суд також зазначає, що для надання митному органу інформації перевізником позивача були складені спеціальні документи, а саме: довідки про транспортні послуги, що по суті є калькуляціями транспортних витрат, які містять всю необхідну інформацію для митного оформлення товарів (реквізити сторін, сума та валюта платежу, номер автотранспортного засобу та напівпричепу, яким здійснювалося перевезення і який зазначений у CMR), що дає можливість повністю ідентифікувати відповідні рахунки та довідки про транспортні витрати з відповідною поставкою.
Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 вказав, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
На переконання суду, сама по собі розбіжність у назві послуг (транспортні послуги чи транспортно-експедиційні послуги) за наявності відповідних довідок, що згідно наведеної позиції Верховного Суду є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів, не свідчить про наявність розбіжностей, які унеможливлюють підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною договору.
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №804/4680/16.
Суд також зазначає, що для надання митному органу інформації перевізником позивача були складені спеціальні документи, а саме: довідки про транспортні послуги, що по суті є калькуляціями транспортних витрат, які містять всю необхідну інформацію для митного оформлення товарів (реквізити сторін, сума та валюта платежу, номер автотранспортного засобу та напівпричепу, яким здійснювалося перевезення і який зазначений у CMR), що дає можливість повністю ідентифікувати відповідні рахунки та довідки про транспортні витрати з відповідною поставкою.
Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 вказав, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
На переконання суду, сама по собі розбіжність у назві послуг (транспортні послуги чи транспортно-експедиційні послуги) за наявності відповідних довідок, що згідно наведеної позиції Верховного Суду є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів, не свідчить про наявність розбіжностей, які унеможливлюють підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною договору.
Згідно приписів частини другої статті 55 МК України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.
Як вказав Верховний Суд у постанові від 30.10.2018 у справі №810/1823/16, зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 23.04.2019 у справі №810/1479/16 наголосив, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.
Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд погоджується з твердженням позивача про подання ним разом з митними деклараціями до митного органу усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару за ціною договору, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.
Вказане свідчить про безпідставність та незаконність оскаржуваних у цій справі рішень.
Суд також вважає за необхідне зазначити, відповідно до оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, у зв`язку із виявленням наведених вище розбіжностей у документах, декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (для підтвердження умов оплати за товар); за наявності - Інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження умов перевезення та числових значень транспортних витрат, які є складовими митної вартості товару); якщо здійснювалося страхування - страхові документи, також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар); виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (для підтвердження числових значень щодо вартості товару та умов поставки); висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни).
Надаючи оцінку цим діям, що передували прийняттю оскаржуваних рішень, суд вважає їх безпідставними, виходячи з наступного.
Так, щодо зобов`язання подати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (для підтвердження умов оплати за товар); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати) то, як вбачається з обставин справи, позивачем до митної декларації було подано Контракт №187/15.03.2023 від 15.03.2023, відповідно до якого встановлено порядок оплати вартості товару наперед, що, на думку суду, є достатнім підтвердження умов оплати за товар.
Відносно зобов`язання надати транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження вартості перевезення, яка є складовою митної вартості товару); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), то, як вбачається з обставин справи, позивачем до митних декларацій було подано довідки про транспортно-експедиційні послуги, довідки про вартість міжнародного перевезення вантажу, рахунки -фактури, тощо.
Відносно зобов`язання подати страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), то у вказаних вище довідках зазначено, що страхування товару не здійснювалось.
Отже, в ході судового розгляду справи відповідач не довів, що витребувані митним органом у декларанта документи є документами, необхідними для усунення (спростування) саме тих розбіжностей, які мали місце на думку митного органу в документах, поданих позивачем до митного оформлення товару.
Суд вважає, що відповідач на основі наданих позивачем документів міг встановити митну вартість та вбачає прямий зв`язок між наданими доказами та обставинами, що доказуються.
Таким чином суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.
Будь-яких інших доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведених позивачем розрахунків митної вартості товару за ціною договору, митним органом не надано. Крім того, відповідач не надав доказів неможливості застосування кожного з попередніх методів при визначенні митної вартості ввезеного позивачем товару.
Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд погоджується з твердженням позивача про подання ним разом з митною декларацією до митного органу усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно частин першої третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Подані позивачем до митного оформлення документи за назвою і змістом відповідали вимогам статті 53 МК України.
Вивчивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті, дослідивши письмові докази надані сторонами та враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, оскільки позивачем доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
Водночас, митним органом, як суб`єктом владних повноважень, усупереч наведеним вище нормам матеріального та процесуального права, не надано суду обґрунтованих доводів й, відповідно, не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору.
Враховуючи викладене, перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність критеріям, наведених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що при їх прийнятті відповідач діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішень; недобросовісно й нерозсудливо.
Таким чином, суд вважає, що рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості №UA408000/2023/000413/2 від 29.08.2023, №UA408000/2023/000418/2 від 30.08.2023, №UA408000/2023/000422/2 від 31.08.2023, №UA408000/2023/000421/2 від 31.08.2023, №UA408000/2023/000423/2 від 04.09.2023, №UA408000/2023/000442/2 від 06.09.2023, №UA408000/2023/000441/2 від 06.09.2023 є протиправними й такими, що підлягають скасуванню.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 18788,00 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9800,00 грн, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, на обґрунтування понесених судових витрат на правову допомогу, представником позивача надано суду: 1) договір про надання правової допомоги від 21.09.2023 №35/2023; 2) свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧЦ №000017 від 07.02.2014; 3) ордер на надання правничої правової допомоги серії СЕ №1072163; 4) акт прийому-передачі виконаних робіт по договору про надання правової допомоги від 21.09.2023; 5) квитанцію №25 від 07.12.2023.
Судом встановлено, що 21.09.2023 між ПП "Віктор-Ком Імпекс" та адвокатом Божеску Галиною Володимирівною укладено договір про надання правової допомоги, згідно розділу 4.1 розмір оплати за даним договором визначається розрахунком наданих послуг, який є його невід`ємною частиною.
Згідно акту прийому-передачі виконаних робіт по договору про надання правової допомоги від 07.12.2023, позивачу надані послуги на загальну суму 9800,00 грн.
Таким чином, представник позивача просив суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 9800,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому згідно частини сьомої названої статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України"", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
Суд також зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі "Ятрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), № 31107/96).
У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, відноситься до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Разом із тим суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є явно не співмірним, або їх витрати не були необхідними у даній справі.
З огляду на предмет розглядуваного спору, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача не відповідає ознакам співмірності, визначених ч. 5 ст. 134 КАС України.
Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимоги представника позивача про стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу на суму 5000,00 грн.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов Приватного підприємства "Віктор-Ком Імпекс", в інтересах якого звернувся адвокат Божеску Галина Володимирівна до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішень, - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000413/2 від 29.08.2023.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000418/2 від 30.08.2023.
4. Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000422/2 від 31.08.2023.
5. Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000421/2 від 31.08.2023.
6. Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000423/2 від 04.09.2023.
7. Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000442/2 від 06.09.2023.
8. Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000441/2 від 06.09.2023.
9. Стягнути на користь Приватного підприємства "Віктор-Ком Імпекс" за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Державної митної служби судовий збір в сумі 18788 (вісімнадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн 00 коп., сплачений відповідно до платіжної інструкції №579 від 06.12.2023 та №641 від 18.12.2023.
10. Стягнути на користь Приватного підприємства "Віктор-Ком Імпекс" витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Державної митної служби.
Згідно статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Приватне підприємство "Віктор-Ком Імпекс" (вул. Корнец, 24, с. Йорданешти, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, 60421, код ЄДРПОУ: 34864103);
Відповідач - Чернівецька митниця (вул. Руська, 248-М, м. Чернівці, 58023, код ЄДРПОУ: 43971359).
Суддя В.О. Григораш
Суд | Чернівецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.10.2024 |
Оприлюднено | 21.10.2024 |
Номер документу | 122362755 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Григораш Віталій Олександрович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Григораш Віталій Олександрович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Григораш Віталій Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні