Постанова

від 23.11.2023 по справі 757/8696/20-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи 757/8696/20-ц

Провадження №22-ц/824/201/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2023 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,

за участю секретаря Павлової В.В.,

розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 серпня 2022 року, на додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року та на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-зернова компанія України», ОСОБА_1 , третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Печерська мрія», про визнання права спільної сумісної власності на допоміжні приміщення будинку,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2020 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання права спільної сумісної власності на допоміжні приміщення будинку.

В обґрунтування позову зазначив, що йому на праві приватної власності належить кв. АДРЕСА_1 . З доповіді голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Печерська Мрія» Писаренко Н.М. 04.02.2020 р. на зборах співвласників будинку з приводу пожежної безпеки дізнався, що котельня, яка обслуговує будинки по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_2 , нібито знаходиться у приватній власності. Також голова правління об`єднання повідомила, що і підвальне приміщення в будинку по АДРЕСА_2 також знаходиться у приватній власності. Отримавши відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, дізнався, що спірні приміщення перебувають у володінні відповідачів. Вважає, що спірні приміщення незаконно отримано відповідачами у власність, оскільки такі приміщення є допоміжними, і з часу введення будинків в експлуатацію використовувалися для технічного обслуговування цих будинків.

З урахуванням заяви про залучення співвідповідача та часткову зміну предмету позову від 02.08.2021 року просив суд: витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-зернова компанія України» допоміжне приміщення підвалу № НОМЕР_3 в будинку по АДРЕСА_2 , загальною площею 171,4 кв.м; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 це ж приміщення, зареєстроване як приміщення підвалу № НОМЕР_4, загальною площею 165,9 кв.м; витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-зернова компанія України» допоміжне приміщення котельні в будинку по АДРЕСА_2 , загальною площею 125,9 кв.м; визнати за ним право спільної сумісної власності на допоміжне приміщення підвалу № НОМЕР_3 в будинку по АДРЕСА_2 , загальною площею 171,4 кв.м та право спільної сумісної власності на допоміжне приміщення котельні в будинку по АДРЕСА_2 , загальною площею 125,9 кв.м; визнати недійсними договори купівлі-продажу нежитлових приміщень, а саме: серія та номер 1475, від 04.09.2017 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С.О.; серія та номер 1476 від 04.09.2017 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С.О.; серія та номер 2637 від 23.10.2019 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н.В.; визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1038065580000, індексний номер рішення 31585595 від 04.09.2017 р., прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С.О.; визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1038134380000, індексний номер рішення 31584137 від 04.09.2017 р., прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С.О.; визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1826470280000, запис про право власності: 33795665, дата державної реєстрації 23.10.2019 р., державний реєстратор: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н.В.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 04 серпня 2022 року позов задоволено частково; визнано за ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на допоміжне приміщення підвалу № НОМЕР_3 в будинку по АДРЕСА_2 , загальною площею 171,4 кв.м, яке також зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як приміщення підвалу № НОМЕР_4 в будинку по АДРЕСА_2 , загальною площею 165,9 кв.м.; визнано

за ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на допоміжне приміщення котельні в будинку по АДРЕСА_2 , загальною площею 125,9 кв.м.; витребувано з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-зернова компанія України» та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 допоміжне приміщення підвалу № НОМЕР_3 в будинку по АДРЕСА_2 , загальною площею 171,4 кв.м, яке також зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як приміщення підвалу № НОМЕР_4 в будинку по АДРЕСА_2 , загальною площею 165,9 кв.м.; витребувано з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-зернова компанія України» на користь ОСОБА_2 допоміжне приміщення котельні в будинку по АДРЕСА_2 , загальною площею 125,9 кв.м.; вирішено питання судових витрат; в задоволенні інших вимог позову - відмовлено.

У серпні 2022 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про розподіл судових витрат та ухвалення додаткового рішення.

У серпні 2022 року позивач та третя особа ОСББ «Печерська мрія» подали до суду заяву про розподіл судових витрат та ухвалення додаткового рішення, а саме: про компенсацію здійснених витрат, понесених на професійну правничу допомогу адвокатів Манойленко Н.В., Маляра С.А., витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті додаткового рішення.

Додатковим рішенням Печерського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржуване рішення вважає незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв`язку з цим апелянт просив апеляційний суд рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у цій частині.

Не погоджуючись з ухвалою суду та з додатковим рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційні скарги, в яких просив оскаржуване додаткове рішення скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення про відмову позивачу у задоволені заяв про розподіл судових витрат; просив суд оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення про задоволення заяви ОСОБА_1

28.11.2022 року до Київського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про долучення доказу.

25.01.2023 року до Київського апеляційного суду від ОСОБА_2 та ОСББ «Печерська мрія» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

15.03.2023 року до Київського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшли пояснення.

17.07.2023 року до Київського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшли пояснення по справі.

В судове засідання 23.11.2023 року представник ТОВ «Промислово-зернова компанія України» та представник третьої особи не з`явились, про розгляд справи належним чином повідомлялись, про причини неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надали.

На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з`явились, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника чи сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16.

Станом на 23.11.2023 року на електронну адресу Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_2 - адвоката Маляра Станіслава Анатолійовича надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Свою неможливість прибуття у судове засідання заявник мотивував перебуванням на лікарняному. На підтвердження вказаного заявник долучив до клопотання інформаційну довідку з електронної системи охорони здоров`я про те, що пацієнт перебуває в стані тимчасової непрацездатності. В той же час з наданої інформаційної довідки жодним чином не вбачається, що така довідка має будь-яке відношення до особи заявника. До вказаної довідки також було надано аркуш паперу із зазначенням певних даних, в той же час вказаний аркуш не має жодних реквізитів, необхідних для визнання його документом, відтак, з точки зору апеляційного суду не може бути прийнятий в якості належного доказу. За таких умов з точки зору апеляційного суду обставини, викладені у заяві представника позивача, не знайшли свого підтвердження.

Зважаючи на попередні неодноразові неявки позивача та його представника в судові засідання, колегія суддів апеляційного суду вважає дану заяву спробою безпідставного затягування розгляду справи, відтак приходить до висновку про можливість слухання справи за такої явки учасників справи.

Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішень суду першої інстанції.

В ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником кв. АДРЕСА_1 .

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із доведеності позовних вимог в частині визнання права спільної сумісної власності та витребування майна із чужого незаконного володіння, оскільки спірні приміщення є допоміжними і належить усім власникам багатоквартирного будинку на праві спільної сумісної власності, що унеможливлює належність такого приміщення на праві особистої власності комусь із співвласників будинку чи іншим особам. За таких умов суд прийшов до висновку про те що за позивачем як співвласником багатоквартирного будинку слід визнати право спільної сумісної власності на спірні допоміжні приміщення та витребувати їх з незаконного володіння відповідачів. Відмовляючи у задоволення решти позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що визнання договорів недійсними не є ефективним способом захисту в даному випадку, а записи про право власності підлягають скасуванню внаслідок задоволення позовних вимог про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Хоча чинним процесуальним законом і передбачене право апеляційного суду вийти за межі апеляційної скарги, підстави для цього чітко регламентовані законом і до даної справи не відносяться. За таких умов предметом перегляду в даному випадку є задоволенні судом першої інстанції позовні вимоги про визнання за ОСОБА_2 права спільної сумісної власності на допоміжне приміщення підвалу та витребування його з володіння ТОВ Промислово-зернова компанія України» та ОСОБА_1 в іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалося.

Предметом позову в оскаржуваній частині є вимоги про визнання права спільної сумісної власності на допоміжне приміщення підвалу. За таких умов основним питанням, яке має вирішити суд в рамках даної справи, є питання виду спірного приміщення, зокрема чи є воно допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку чи ні.

Ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.

З огляду на вказане, на підтвердження своїх позовних вимог позивач мав би надати до суду докази, які б в будь-якому разі поза розумним сумнівом доводили б факт віднесення спірного приміщення саме до категорії підсобних. В той же час, з точки зору колегії суддів такий обов`язок щодо доведення вказаної обставини в даному випадку позивачем виконаний не був.

В ході розгляду справи з метою дослідження вищевказаного питання позивачем було представлено до суду наступні експертні висновки:

За висновком № 213 судово-експертногобудівельно-технічного дослідження від 20.05.2021 р. ТОВ «Науково-технічний центр «Будівельна експертиза» приміщення котельні, загальною площею 125,9 кв.м та приміщення підвалу № НОМЕР_3, загальною площею 171,4 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , є технічними приміщеннями в будинку багатоквартирному підвищеної комфортності. Приміщення котельні, загальною площею 125,9 кв.м та приміщення підвалу № НОМЕР_3, загальною площею 171,4 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , належать до допоміжних.

За висновком № 215 судово-експертного будівельно-технічного дослідження від 19.07.2021 р. ТОВ «Науково-технічний центр «Будівельна експертиза» група нежитлових приміщень № НОМЕР_4 (загальна площа 165,9 кв.м; адреса: АДРЕСА_2 , номер запису про право власності: 33795665; дата державної реєстрації: 23.10.2019 р.; підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу № 2637 від 23.10.2019 р.; власник: ОСОБА_1 ) та приміщення площею 163,2 кв.м у підвалі № НОМЕР_3, загальною площею 171, 4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , є одним і тим самим приміщенням. Приміщення площею 165,9 кв.м: група нежитлових приміщень № НОМЕР_4 (загальна площа 165,9 кв.м, адреса: АДРЕСА_2 , номер запису про право власності: 33795665; дата державної реєстрації: 23.10.2019 р.; підстава виникнення права власності: договір купівлі продажу № 2637 від 23.10.2019 р.; власник: ОСОБА_1 ) є технічним. Група вищенаведених приміщень відноситься до допоміжних.

За висновком № 224 додаткового судово-експертного будівельно-технічного дослідження від 09.11.2021 р. ТОВ «Науково-технічний центр «Будівельна експертиза» приміщення котельні, загальною площею 125,9 кв.м та приміщення підвалу № НОМЕР_3, загальною площею 171,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , є технічним приміщенням в житловому будинку багатоквартирному підвищеної комфортності. Приміщення котельні, загальною площею 125,9 кв.м та приміщення підвалу № НОМЕР_3, загальною площею 171,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належать до допоміжних. Група нежитлових приміщень № НОМЕР_4 (загальна площа 165,9 кв.м; адреса: АДРЕСА_2 ; номер запису про право власності: 33795665; дата державної реєстрації: 23.10.2019 р.; підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу № 2637 від 23.10.2019 р.; власник: ОСОБА_1 ) та приміщення площею 163,2 кв.м у підвалі № НОМЕР_3, загальною площею 171,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , є одним і тим самим приміщенням. Приміщення площею 165,9 кв.м: група нежитлових приміщень № НОМЕР_4 (загальна площа 165,9 кв.м, адреса: АДРЕСА_2 ; номер запису про право власності: 33795665; дата державної реєстрації: 23.10.2019 р.; підстава виникнення права власності: договір купівлі продажу № 2637 від 23.10.2019 р.; власник: ОСОБА_1 ) є технічним. Група нежитлових приміщень № НОМЕР_4 загальною площею 165,9 кв.м відноситься до допоміжних.

При вирішені даної справи суд першої інстанції надав пріоритет висновкам судово-експертного будівельно-технічного дослідження №224, посилаючись на те, що експертом було усунуто допущені при складані попередніх висновків неточності та надано вичерпні відповіді на поставлені питання. При цьому, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції зазначив, що попереднім експертним висновкам, а саме №213 та 215 у суду відсутні підстави надавати самостійну оцінку.

З іншої сторони, на виконання вимог ст. 106 ЦПК України відповідач ОСОБА_1 подав суду висновок судового експерта ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» Лісніченка С.В. № 22/22 від 21.04.2022 р.

Вищевказаним висновком було встановлено наступне:

«Функціональне призначення приміщення АДРЕСА_3 ; номер запису про право власності: 33795665; дата державної реєстрації :23.10.2019 року; підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу номер 2637 від 23.10.2019 р.; власник: ОСОБА_1 - нежитлове приміщення.

Група приміщень № НОМЕР_4 (загальна площа 165,9 кв.м.), адреса: АДРЕСА_2 ; номер запису про право власності: 33795665; дата державної реєстрації: 23.10.2019 p.; підстава виникнення права власності: договір купівлі- продажу номер 2637 від 23.10.2019 p.; власник: ОСОБА_1 не є одним і тим самим приміщенням, що і підвал № НОМЕР_3, загальною площею 171,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в зв`язку з їх відмінною загальною площею, кількістю та висотою приміщень в межах груп приміщень.

Встановити, чи є група приміщень № НОМЕР_4 (загальна площа 165,9 кв.м.), адреса: АДРЕСА_2 ; номер запису про право власності: 33795665; дата державної реєстрації: 23.10.2019 p.; підстава виникнення права власності: договір купівлі- продажу номер 2637 від 23.10.2019 p.; власник: ОСОБА_1 частиною приміщення підвалу № НОМЕР_3, загальною площею 171,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , не вбачається можливим, оскільки:

план приміщень згідно Технічного паспорту на нежитлові приміщення АДРЕСА_4 (т. 2, а.с. 22-25) (інвентаризаційна справа № 0649/16) від 13.09.2016 року наданий суду Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) не в повному обсязі (обрізаний з правої сторони);

в Технічному паспорті (інвентаризаційна справа № 2297к) від 23.04.2019 року та Технічному паспорті (інвентаризаційна справа № 0649/16) від 13.09.2016 року не вказаний конкретний поверх розташування приміщень (1 чи 2 підземний поверх);

в Технічному паспорті (інвентаризаційна справа № 2297к) від 23.04.2019 року та Технічному паспорті (інвентаризаційна справа № 0649/16) від 13.09.2016 року відсутні всі необхідні для порівняння внутрішні розміри приміщень.

Група приміщень № НОМЕР_4 (загальна площа 165,9 кв.м.), адреса: АДРЕСА_2 ; номер запису про право власності: 33795665; дата державної реєстрації: 23.10.2019 p.; підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу номер 2637 від 23.10.2019 p.; власник: ОСОБА_1 не належить до допоміжних приміщень житлового багатоквартирного будинку.

Таким чином, висновком експерта Лісниченка С.В. № 22/22 від 21 квітня 2022р. за результатами проведення будівельно-технічної експертизи підтверджено, що група приміщень № НОМЕР_4 (загальна площа 165,9 кв.м.), адреса: АДРЕСА_2 ; номер запису про право власності: 33795665; дата державної реєстрації: 23.10.2019 р.; підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу номер 2637 від 23.10.2019 р.; власник: ОСОБА_1 не належить до допоміжних приміщень житлового багатоквартирного будинку та що за функціональним призначенням таке приміщення є нежитлове приміщення.

Відхиляючи наданий ОСОБА_1 вищевказаний висновок експерта, суд першої інстанції виходив із наступного:

«Разом з тим, суд вважає, що зазначений висновок є недопустимим доказом у справі, оскільки при проведенні вказаного дослідження, судовий експерт Лісніченко С.В. припустився грубих порушень та провів експертне дослідження на підставі документів, що є недопустимими доказами, зокрема, аркуш 32 вказаного висновку (том 5 а.с. 62) свідчить про те, що: «Разом з висновком експерта повертаються копії наданих документальних даних: відповідь ТОВ «Печерська архітектурна майстерня» від 16.02.2022 р.; Адвокатський запит Зарубіної Т.М. № 3 від 08.02.2022 р.; Проектна документація стадії «Р» «Житлові будинки з підземною автостоянкою і вбудованими приміщеннями по АДРЕСА_5 . II черга забудови. Блок «Г». Шифр 42/10-2-0-ОВ1-ТЗ (опалення). Аркуш 3. План підвалу (позн. - 6,600). Опалення. Складено ТОВ «Печерська архітектурна майстерня» на 1 арк.; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 166130356 від 10.05.2019 р. на 1 арк.; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 185812989 від 23.10.2019 р. на 1 арк.; Технічний паспорт на групу нежитлових приміщень № НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_2 , що складений ФОП ОСОБА_4 (інвентарна справа № 2297к) від 23.04.2019 р. на 5 арк.; Інвестиційний договір № В-4/2-Ж про участь у будівництві об`єкта від 24.02.2004 р. з додатком на 3 арк.; Технічний паспорт на нежитлові приміщення № НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_2 , що складений ТОВ «Укртехексперт» (інвентаризаційна справа № 0649/16) від 13.09.2016 р. на 4 арк.; Акт державної приймальної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкта від 28.09.2006 р.; Проектна документація стадії «Р» «Житловий будинок у складі окремих житлових секцій з підземною автостоянкою і вбудованими приміщеннями соціальної сфери по АДРЕСА_5 . Друга черга забудови. Загальна частина. Поверхові плани. 110-квартирний житловий будинок. Блок «Г». Шифр 42/10-2001-2 АР-00 (архітектурні рішення). Аркуш 2. План другого підземного поверху на відмітці - 6, 600. Складено ТОВ «Печерська архітектурна майстерня» на 1 арк.; Проектна документація стадії «Р» «Житловий будинок у складі окремих житлових секцій з підземною автостоянкою і вбудованими приміщеннями соціальної сфери по АДРЕСА_5 . Друга черга забудови. 110-квартирний житловий будинок. Блок «Г». Шифр 42/10-2001-2-АР 1 (архітектурні рішення). Аркуш 8. План підлог на відм. - 6,600, - 2,400. Експлікація підлог. Складено ТОВ «Печерська архітектурна майстерня» на 1 арк.; Проектна документація стадії «Р» «Житловий будинок у складі окремих житлових секцій з підземною автостоянкою і вбудованими приміщеннями соціальної сфери по АДРЕСА_5 Друга черга забудови. Блок «Г». Шифр 42/10-2-0-ЕО (електротехнічне обладнання). Аркуш 10. План на відмітці - 6, 600. Електрообладнання. Складено ТОВ «Печерська архітектурна майстерня» на 1 арк.; Робочий проект № 369-ТП, АТП. Будівля по АДРЕСА_5. II черга. Тепловий пункт блоку Г. Складено ТОВ «Печерська архітектурна майстерня» на 3 арк.».

Окрім того, суд першої інстанції зазначив, витребувані судом оригінали документів, які були використані експертом при винесені експертного висновку № 22/22 від 21.04.2022 р відповідачем до суду першої інстанції так і не було надано.

Зважаючи на наведене, підставою для відхилення висновку судового експерта ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» Лісніченка С.В. № 22/22 від 21.04.2022 р. суд першої інстанції зазначив те, що експерт свої висновки ґрунтував на документах, оригінали яких не були представлені до суду, відтак вони є недопустимим доказом

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується із такими висновками суду першої інстанції. В ході розгляду справи апеляційний суд встановив, що дане питання (перевірка автентичності копій наявної у справі технічної документації) дійсно було предметом розгляду в суді першої інстанції. В той же час, за твердженням апелянта спірні оригінали документів все таки були представлені у судовому засіданні і оглянуті судом, що не суперечить відповідному протоколу судового засідання.

З метою уникнення будь-яких сумнівів з даного приводу в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції колегією суддів апеляційного суду були оглянуті оригінали вказаних документів (будівельної документації), копії яких містяться в матеріалах справи, що були використані експертом Лісніченком С.В. при проведенні експертного дослідження. За таких умов, ті обставини, які суд першої інстанції навів у якості підстави для відхилення експертного дослідження ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» Лісніченка С.В. № 22/22 від 21.04.2022 р., не можуть вважатися належними.

Натомість, заперечуючи проти експертного дослідження № 224 від 09.11.2021 р., апелянт зазначав про те, що вищевказаний висновок ґрунтуються на припущеннях, неналежних та недостовірних доказах, складений з порушенням вимог законодавства.

Зокрема, висновок №224 додаткового судово-експертного будівельно-технічного дослідження від 09.11.2023 року, складений експертом Ярмоленком М.Г., не дозволяє встановити дійсні обставини справи та є недопустимим у зв`язку з тим, що складений без проведення повного дослідження, без вивчення запитуваних експертом документів (актуального плану на відмітці - 6, 600 розділів АР (архітектурні рішення), ВК (водопостачання і каналізація), ЕО (електрообладнання), що завірені підписом та печаткою керівника, на яких має бути експлікація приміщень із зазначенням назви спірного приміщення по об`єкту за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2). Внаслідок цього, вказаний висновок є необґрунтований.

Окрім вказаного, апелянт зазначав також про ігнорування судом першої інстанції рішення №3 дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 18.01.2022 року, в якому зазначено, що експерт ТОВ «Науково-технічний центр «Будівельна експертиза» Ярмоленко М.Г. повторно вчинив грубе порушення законодавства при проведенні вищевказаної додаткової експертизи в даній справі.

Фактично, всі наведені апелянтом твердження щодо невідповідності експертного висновку №№ 224 від 09.11.2021р. знайшли своє підтвердження як у рішення №3 дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 18.01.2022 року, так і в ході розгляду справи, відтак колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із такими твердженнями.

З урахуванням вищевказаного, колегія судів апеляційного суду погоджується із позицією апелянта щодо неналежності експертного дослідження № 224 від 09.11.2021 р., а також щодо відсутності належних підстав для відхилення експертного висновку експерта ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» Лісніченка С.В. № 22/22 від 21.04.2022 р.

В свою чергу вищевказана позиція обумовлює відсутність підстав для задоволення позову в оскаржуваній частині, оскільки факт необхідності віднесення спірного приміщення до категорії допоміжних не тільки не було належним чином доведено позивачем в ході розгляду справи, але й спростовується іншими матеріалами справи, зокрема технічною документацією відповідної частини будинку експертним висновком судового експерта Лісніченка С.В.

Щодо оскарження ухвали Печерського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року та Додаткового рішення від 31 жовтня 2022 року, колегія суддів зазначає наступне:

Ухвала Печерського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року та додаткове рішення від 31 жовтня 2022 року стосуються питання розподілу судових витрат між сторонами.

Чинним ЦПК України визначено види судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК У країни судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

В порядку ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020 р.: «Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони».

Всі понесені апелянтом витрат були підтверджені належним чином в ході розгляду справи. Позивачем не було надано до суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, відтак не було доведено неналежність заявлених витрат на правову (правничу) допомогу відповідача чи їх неспівмірність. За таких умов апеляційний суд дійшов висновку про належність заявлених апелянтом розміру понесених ним судових витрат.

Оскільки рішення суду в частині, що стосується оскаржуваних нежитлових приміщень, підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволені позову в цій частині, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для покладення понесених судових витрат позивача на апелянта в даному випадку. Натомість понесені апелянтом витрати підлягають відшкодуванню за рахунок позивача, а саме: сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги, витрати на професійну правничу допомогу та витрати на проведення експертизи.

У відповідності до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення серед іншого є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 серпня 2022 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року та на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року задовольнити.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 серпня 2022 року в частині задоволених судом позовних вимог ОСОБА_2 про витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-зернова компанія України» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 65, офіс 23, ЄДРПОУ: 39313159) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) допоміжного приміщення підвалу № НОМЕР_3 в будинку на АДРЕСА_2 , загальною площею 171,4 кв.м, яке також зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як приміщення підвалу № НОМЕР_4 в будинку на АДРЕСА_2 , загальною площею 165,9 кв.м.; задоволених судом позовних вимог ОСОБА_2 про визнання за ОСОБА_2 права спільної сумісної власності на допоміжне приміщення підвалу №131 в будинку на АДРЕСА_2 , загальною площею 171,4 кв.м, яке також зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як приміщення підвалу № НОМЕР_4 в будинку на АДРЕСА_2 , загальною площею 165,9 кв.м скасувати, ухвалити в зазначеній частині нове судове рішення про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог.

Додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року та увалу Печерського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 104 300 ( сто чотири тисячі триста) грн 00 коп, витрати на проведення експертизи у розмірі 75 000 ( сімдесят п`ять тисяч )грн, 00 коп а також 4 280 ( чотири тисячі двісті вісімдесят) грн 70 коп судового збору за подачу апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді Т.О. Писана

К.П. Приходько