Постанова

від 13.12.2023 по справі 760/12286/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 760/12286/19

головуючий у суді І інстанції Кушнір С.І.

провадження № 33/824/5504/2023

головуючий суддя Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Мостової Г.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 10 листопада 2023 року про повернення заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами, -

в с т а н о в и в :

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами.

Посилався на те, що постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 15 листопада 2019 року його було визнано винним у порушенні митних правил, передбачених частиною 1 статті 483 МК України, та піддано адміністративному стягненню.

Після набрання чинності вищевказаною постановою, рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 05 липня 2023 року у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзац 2 частини 1 статті 483 МК України (щодо індивідуалізації юридичної відповідальності особи за митне правопорушення), справа № 3-46/2022(95/22, 170/22, 233/22), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), абзац 2 частини 1 статті 483 МК України.

Разом із тим, абзац 2 частини 1 статті 483 МК України, визнаний неконституційним, втрачає чинність через шість місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Таким чином, визнано неконституційною санкцію частини 1 статті 483 МК України, згідно з якої ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню.

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 10 листопада 2023 року заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами повернуто особі, яка її подала.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 10 листопада 2023 року скасувати, заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 15 листопада 2019 року призначити на новий розгляд у суді першої інстанції.

В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до практики ЄСПЛ, провадження у справах про адміністративне правопорушення вважається кримінальним у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 30 жовтня 2014 року у справі «Швидка проти України»). Оскільки провадження в справах про адміністративне правопорушення вважається кримінальним, до нього застосовуються норми КПК України, які передбачають перегляд рішення за виключними обставинами та містять перелік даних обставин.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 та подану ним апеляційну скаргу, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 10 листопада 2023 року підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 529 МК України, постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Згідно з частиною 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 31 березня 2015 року №2-рп/2015 положення частини 2 статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене частиною 1 статті 284 цього кодексу, а саме: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу та про закриття справи.

За змістом вказаного рішення Конституційного Суду України від 31 березня 2015 року № 2-рп/2015, наведений перелік постанов по справі про адміністративне правопорушення, які можуть бути винесені відповідно до частини 1 статті 284 КУпАП і, відповідно, підлягають оскарженню в апеляційному порядку, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Системний аналіз положень Митного кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 31 березня 2015 року №2-рп/2015, дає підстави вважати, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанови, ухвалення яких передбачено статтею 284 КУпАП, тобто постанови за результатом розгляду справи. Інші постанови оскарженню в апеляційному порядку не підлягають.

Згідно положень частини 2 статті 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

При цьому, забезпечення гарантованого права на оскарження процесуальних рішень суду (судді) у справах про адміністративне правопорушення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення та регламентовано статті 529 МК України і статті 294 КУпАП.

Також слід зазначити, що нормами КУпАП та МК України не тільки не передбачена можливість, а й взагалі відсутня сама процедура подання та розгляду судом (суддею) заяв про перегляд судових рішень за виключними обставинами у справах про адміністративне правопорушення або про порушення митних правил, що виключає можливість розгляду таких заяв.

Посилання апелянта на аналогію закону, зокрема норми КПК України, якими передбачений порядок перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, є необґрунтованим, оскільки дія цього Кодексу поширюється лише при здійсненні провадження щодо кримінальних, а не адміністративних правопорушень.

Враховуючи викладене, постанова Солом`янського районного суду міста Києва від 10 листопада 2023 року, якою заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами повернуто особі, яка її подала, є рішенням, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, про що також зазначено у резолютивній частині оскаржуваної постанови.

Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 подана на постанову суду першої інстанції, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, апеляційний суд дійшов висновку, що вказану апеляційну скаргу на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 10 листопада 2023 року слід повернути особі, яка її подала.

Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 10 листопада 2023 року, якою повернуто заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами, - повернути особі, що її подала.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Г.І. Мостова