Постанова
від 13.12.2023 по справі 520/4756/23
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 р. Справа № 520/4756/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Бартош Н.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2023, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., м. Харків, повний текст складено 14.09.23 по справі № 520/4756/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМИ ГРУПП"

до Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України , Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕМИ ГРУПП", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головне управління ДПС у Харківській області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправними і скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України: №8191780/36372845 від 01.02.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №108 від 31.10.2022 на суму 140 400,00 грн. (ПДВ 23 400,00 грн.); №8191781/36372845 від 01.02.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №119 від 30.11.2022. на суму 140 400,00 грн. (ПДВ 23 400,00 грн.); №8191782/36372845 від 01.02.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №129 від 31.12.2022 на суму 140 400,00 грн. (ПДВ 23 400,00 грн.);

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені і подані ТОВ ДЕМИ ГРУПП податкові накладні: №108 від 31.10.2022 на суму 140 400,00 грн. (ПДВ 23 400,00 грн.) датою її фактичного подання на реєстрацію - 11.11.2022; №119 від 30.11.2022 на суму 140 400,00 грн. (ПДВ 23 400,00 грн.) датою її фактичного подання на реєстрацію - 09.12.2022; №129 від 31.12.2022 на суму 140 400,00 грн. (ПДВ 23 400,00 грн.) датою її фактичного подання на реєстрацію - 12.01.2023;

- стягнути з Відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ТОВ ДЕМИ ГРУПП судові витрати у справі, у тому числі й витрати на професійну правничу допомогу.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року адміністративний позов позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМИ ГРУПП" задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області як відокремлений підрозділ ДПС України від 01.02.2023 №8191780/36372845, №8191781/36372845, №8191782/36372845 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної ТОВ "Деми Групп" № 108 від 31.10.2022, №119 від 30.11.2022, №129 від 31.12.2022. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені і подані ТОВ "Деми Групп" податкові накладні №108 від 31.10.2022; №119 від 30.11.2022; №129 від 31.12.2022 датами їх фактичного подання на реєстрацію. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМИ ГРУПП" сплачений судовий збір у розмірі 8052 грн., в тому числі 4026 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України та 4026 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України . Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМИ ГРУПП" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн., в тому числі 7500 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України та 7500 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України .

Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу , вважає , що рішення підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, не відповідає обставинам справи та прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує , що ТОВ «ДЕМИ ГРУПП» по податковим накладним стосовно яких виникли спірні правовідносини не надано первинних документів необхідних для реєстрації податкових накладних визначених в п. 5 Порядку, для підтвердження відсутності наявності ризику за податковими накладними, а саме не надано специфікації, довіреності та документи щодо транспортування ТМЦ, а отже рішення комісії Головного управління ДПС в Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято відповідно до чинного законодавства що стало підставою для прийняття рішень № 8191780/36372845 від 01.02.2023 , № 8191781/36372845 від 01.02.2023; № 8191782/36372845 від 01.02.2023. Позивачем, ТОВ «ДЕМИ ГРУПП» на розгляд комісії, відповідно до оскаржуваних рішень, не надано первинних документів, а саме - розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, а відповідно до додаткової інформації відсутня оплата за придбання авто. Також, вважає , що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем. Фактично у разі ухвалення вказаних рішень суд підміняє собою контролюючий орган - ДПС, приймає позицію платника податків при наявній у ДПС податкової інформації про протилежне. Отже, позовна вимога про зобов`язання зареєструвати ПН/РК в ЄРПН, є протиправною, тому вважаємо, що з урахуванням рішення суду у разі встановлення судом його протиправності документи повинні бути розглянуті Комісією ДПС України повторно. Посилаючись на обставини та обґрунтування , викладені в апеляційній скарзі, просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2023, прийнявши по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «ДЕМИ ГРУПП» відмовити у повному обсязі.

ТОВ «ДЕМИ ГРУПП» подало до суду відзив на апеляційну скаргу , заперечує проти доводів та аргументів податкового органу, які зазначені в апеляційній скарзі, вважає дану апеляційну скаргу безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 року без змін.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення, довідками про доставку електронного листа.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддюдоповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕМИ ГРУПП" є суб`єктом господарювання, який зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 24.04.2009, дата запису: 23.06.2010, номер запису: 14801020000043979.

Основним видом господарської діяльності ТОВ «ДЕМИ ГРУПП» є надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів (код КВЕД 77.11), в рамках вказаного виду діяльності Товариство надає в оренду суб`єктам господарювання автомобілі та легкові автотранспортні засоби. Також підприємство, згідно наявних КВЕДів надає послуги з оренди обладнання (КВЕД 77.39) та оренди приміщень (код КВЕД 68.20). Додатковими видами господарської діяльності платника податків є: - 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля - 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у. - 77.33 Надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі комп`ютерів.

ТОВ «ДЕМИ ГРУПП» відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПК України складені наступні податкові накладні: №108 від 31.10.2022 на загальну суму 140 400,00 грн. (ПДВ 23 400,00 грн.); №119 від 30.11.2022 на загальну суму 140 400,00 грн. (ПДВ 23 400,00 грн.); №129 від 31.12.2022 на загальну суму 140 400,00 грн. (ПДВ 23 400,00 грн.).

Вказані податкові накладні направлені позивачем у відповідності до норм податкового законодавства для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте до вказаних ПН отримані квитанції про зупинення в їх реєстрації.

Так, 01.06.2021 між ТОВ «ДЕМИ ГРУПП» (Орендодавець) та ТОВ «ІР СОМ» (Орендар) укладено договір оренди автомобіля №01-06-21, відповідно до умов якого Орендодавець зобов`язується передати Орендарю автомобіль марки Porsche, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , колір сірий, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , за плату в тимчасове користування без надання послуг по керуванню та технічному обслуговуванню на певний строк, а Орендар зобов`язується своєчасно сплачувати Орендодавцю встановлену цим договором орендну плату та по закінченню строку оренди повернути автомобіль Орендодавцю (п.1.1. Договору). Згідно п.2.1. Договору автомобіль, що орендується, буде використовуватися Орендарем для службових поїздок та перевезення вантажів у межах норми вантажопідйомності автомобіля.

У відповідності до п.4.1. Договору орендна плата сплачується Орендарем протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання рахунку. Згідно п.4.2 Договору з урахуванням Додаткової угоди №2 від 01.07.2022 орендна плата встановлюється в розмірі 140 400,00 грн. на місяць. Передача вказаного автомобіля від Орендодавця до Орендаря підтверджується відповідним актом приймання-передачі від 01.06.2021. Акти наданих послуг за оренду автомобіля Porsche Cayenne формуються та підписуються посадовими особами сторін Договору щомісяця.

На виконання умов вказаного Договору між сторонами підписані наступні акти наданих послуг: акт наданих послуг №145 від 31.10.2022 на загальну суму 140 400,00 грн., в т.ч. ПДВ 23 400,00 грн.; акт наданих послуг №160 від 30.11.2022 на загальну суму 140 400,00 грн., в т.ч. ПДВ 23 400,00 грн.; акт наданих послуг №176 від 31.12.2022 на загальну суму 140 400,00 грн., в т.ч. ПДВ 23 400,00 грн.;

ТОВ «IP COM» на виконання умов Договору здійснювала відповідні платежі за оренду автомобіля, так 12.10.2022, 21.11.2022, 23.12.2022 здійснено оплати за надані ТОВ «ДЕМИ ГРУПП» послуги з оренди автомобіля. З огляду на наведене, надання послуг за спірними податковими накладними підтверджується наступними документами (у тому числі й первинними), а саме:

- договором оренди автомобіля №01-06-21 від 01.06.2021 з додатковими угодами №1 і №2;

- актами наданих послуг №145 від 31.10.2022, №160 від 30.11.2022, №176 від 31.12.2022;

- банківськими виписками про сплату орендної плати від 12.10.2022, 21.11.2022, 23.12.2022;

- актом звірки взаємних розрахунків від 31.12.2022.

Податкові накладні №108 від 31.10.2022, №119 від 30.11.2022 і №129 від 31.12.2022 складені Позивачем за фактом надання послуг і на виконання дійсних господарських відносин з ТОВ «ІР СОМ», що підтверджується вищевказаними первинними документами.

Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 31.10.2022 №108 в Єдиному реєстрі податкової накладної зупинена. Коди УКТЗЕД/ ДКПП товару/послуг 77.11 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної. Додатково повідомляємо: показник «D»= 14.3393%, «Р»=3406.07».

Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 30.11.2022 №119 в Єдиному реєстрі податкової накладної зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 77.11 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної. Додатково повідомляємо: показник «D»= 12.8134%, «Р»=774.14».

Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 31.12.2022 №129 в Єдиному реєстрі податкової накладної зупинена. Коди УКТЗЕД/ ДКПП товару/послуг 77.11 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної. Додатково повідомляємо: показник «D»= 12.5581%, «Р»=1528.73».

На виконання наказу Мінфіну № 520 «Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН» (далі Порядок № 520) Позивачем направлено на адресу регіональної комісії ДПС у Харківській області наступні повідомлення про надання пояснень, а саме:

- повідомлення №3 від 26.01.2023 до ПН №108 від 31.10.2022 разом із додатками у кількості 20 шт. (договір оренди транспортного засобу з актом приймання-передачі, акт наданих послуг, платіжні документи, документи щодо придбання авто, бухгалтерські документи тощо);

- повідомлення №4 від 26.01.2023 до ПН №119 від 30.11.2022 разом із додатками у кількості 20 шт. (договір оренди транспортного засобу з актом приймання-передачі, акт наданих послуг, платіжні документи, документи щодо придбання авто, бухгалтерські документи тощо);

- повідомлення №5 від 26.01.2023 до ПН №129 від 31.12.2022 разом із додатками у кількості 20 шт. (договір оренди транспортного засобу з актом приймання-передачі, акт наданих послуг, платіжні документи, документи щодо придбання авто, бухгалтерські документи тощо).

За результатами розгляду цих пояснень і копій документів комісією ГУ ДПС у Харківській області були прийняті рішення про відмову в реєстрації вказаних ПН, а саме:

- рішення №8191780/36372845 від 01.02.2023 про відмову в реєстрації ПН №108 від 31.10.2022. Підстава відмови: ненадання платником податків копій документів - розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Крім цього, в даному рішенні додатково зазначено, що відсутня оплата за придбання авто.

- рішення №8191781/36372845 від 01.02.2023 про відмову в реєстрації ПН №119 від 30.11.2022. Підстава відмови: ненадання платником податків копій документів - розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Крім цього, в даному рішенні додатково зазначено, що відсутня оплата за придбання авто.

- рішення №8191782/36372845 від 01.02.2023 про відмову в реєстрації ПН №129 від 31.12.2022. Підстава відмови: ненадання платником податків копій документів - розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Крім цього, в даному рішенні додатково зазначено, що відсутня оплата за придбання авто.

У відповідності до Постанови КМУ від 11.12.2019 № 1165 «Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної» (далі Порядок №1165) Позивачем в електронному вигляді на адресу центрального податкового органу ДПС України (далі Відповідач-2) були подані наступні скарги:

- скарга від 07.02.2023 на рішення №8191780/36372845 від 01.02.2023 про відмову в реєстрації ПН №108 від 31.10.2022 з додатками у кількості 27 шт.;

- скарга від 07.02.2023 на рішення №8191781/36372845 від 01.02.2023 про відмову в реєстрації ПН №119 від 30.11.2022 з додатками у кількості 27 шт.;

- скарга від 07.02.2023 на рішення №8191782/36372845 від 01.02.2023 про відмову в реєстрації ПН №129 від 31.12.2022 з додатками у кількості 27 шт.

За результатами розгляду вищевказаної скарги ДПС України прийняті наступні рішення:

- рішення №14788/36372845/2 від 14.02.2023 про залишення скарги на рішення №8191780/36372845 без задоволення;

- рішення №14831/36372845/2 від 14.02.2023 про залишення скарги на рішення №8191781/36372845 без задоволення;

- рішення №14737/36372845/2 від 14.02.2023 про залишення скарги на рішення №8191782/36372845 без задоволення.

Підстава відмови: ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойси, акти приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням певних типових форм а галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись з позицією контролюючого органу, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги , з огляду на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних, тому суд першої інстанції дійшов до висновку, що рішення комісії ГУ ДПС у Харківській області від 01.02.2023 №8191780/36372845, №8191781/36372845, №8191782/36372845 про відмову в реєстрації податкової накладної № 108 від 31.10.2022, №119 від 30.11.2022, №129 від 31.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних є необґрунтованими, а тому підлягають скасуванню. Враховуючи висновки суду про скасування оскаржуваних рішень, суд, з метою належного захисту прав позивача, дійшов висновку за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №108 від 31.10.2022; №119 від 30.11.2022; №129 від 31.12.2022 складені ТОВ "Деми Групп" датами їх фактичного подання на реєстрацію.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з таких підстав.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

За змістом п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі за текстом - Порядок №1246).

Зокрема, п.12 Порядку №1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкових накладних або відмову у реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі за текстом - Порядок №1165).

За визначенням п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до п.п.3-5 Порядку № 1165 податкова накладна, яка не відповідає критеріям (ознакам) безумовної реєстрації, підлягає перевірці на предмет ризиковості господарських операцій в аспекті наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання податкового обов`язку.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

В силу приписів п.7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що у випадку прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та включенням його до відповідного переліку, реєстрація всіх надісланих ним податкових накладних буде зупинена.

Пунктом 11 Порядку № 1165 регламентовано, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік інформації, обов`язкової для фіксації у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою.

За визначенням п.6 Порядку № 1165 документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналогічний перелік документів визначено пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі по тексту Порядок № 520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У постановах від 03.06.2021р. по справі№822/2095/18,від 24.06.2021р. по справі №140/2034/19 Верховний Суд вказав, що первинним об`єктом судового дослідження у справі, предметом якої є визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення прореєстрацію податковоїнакладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є обставини, за яких відповідач вчинив дії щодо зупинення реєстраціїподатковоїнакладної та приймав рішення про відмову у її реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

З огляду на зазначене, враховуючи правові висновки Верховного Суду, в межах предмету розгляду даної адміністративної справи, суд апеляційної інстанції надає оцінку як правомірності дій податкового органу по зупиненню реєстраціїподатковоїнакладної та наявності підстав для витребування від позивача пояснень та копій документів, так і законності та обґрунтованості прийнятого Комісією рішення про відмову в її реєстрації.

Так, згідно з інформацією, що зазначена у квитанціях : "Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 31.12.2022 №129 в Єдиному реєстрі податкової накладної зупинена. Коди УКТЗЕД/ ДКПП товару/послуг 77.11 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної. Додатково повідомлено показники «D» і «Р».

Колегія суддів зазначає, що конкретного переліку документів, які, на думку податкового органу, є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних та які позивач мав надати, квитанції не містять.

Також, надіслані позивачу квитанції про зупинення реєстрації спірних податкових накладних не містять жодних доводів щодо наявності податкової інформації, що була підставою для віднесення позивача до критеріїв ризиковості платника податку. Відповідачем не надано достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження того, що господарські операції, за результатами якої позивачем складено податкові накладні носять характер ризикової.

У квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних відсутня інформація про те, чому позивач визначений ризиковим або які саме його операції стали причиною для визнання його ризиковим. Нечітке формулювання п.1 Критеріям ризиковості платника податку унеможливлює встановлення конкретних ознак ризиковості платника.

Також , у квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних відсутнє посилання на відповідне рішення щодо віднесення позивача до ризикових платників.

Вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

У постанові від 29.06.2022 у справі № 380/5383/21 Верховний Суд прийшов до висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд».

За загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

У постанові від 20.04.2023 у справі № 380/4746/22 Верховний Суд дійшов висновку, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли рішення породжує для особи несприятливі наслідки.

Згідно з висновком Верховного Суду принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 також зазначив, що висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Так, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування таблиці даних платника податків, поданою платником податку, то відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні.

Вирішуючи питання щодо законності рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, суд вказує, що зупинення її реєстрації за своїм змістом є передумовою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Колегія суддів зазначає, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішення.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної / розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного переліку документів, які позивач має надати, без наведення такого переліку рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а, від 27.01.2022 у справі № 380/2365/21, від 18.05.2022 у справі № 500/3703/20.

Верховний Суд у справах № 640/11321/20, № 320/3484/21 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Квитанції про зупинення реєстрації спірних податкових накладних не містить обґрунтованих причин зупинення їх реєстрації та конкретного переліку документів, які позивач мав надати контролюючому органу.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в апеляційній скарзі відсутні доводи про відсутність будь-якого конкретного документа, на який посилається позивач та суд першої інстанції.

Що стосується посилання у квитанціях про зупинення реєстрації спірної податкової накладної на те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 77.11 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 12 Порядку № 1165 передбачено право, а не обов`язок платника податку подати до ДПС таблицю даних платника податку, а тому висновок відповідача про те, що Код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 77.11 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, є безпідставним, та за умови надання платником достатнього пакету документів на підтвердження вчинення правочину та наявності підстав для реєстрації податкової накладної, не може слугувати підставою для зупинення її реєстрації.

Крім того, вищевказані квитанції також не містять і розрахунків щодо обсягів постачання товарів/послуг, обсяг яких дорівнює або перевищує величину придбання такого товару/послуги, що саме і стало підставою зупинення спірних податкових накладних.

Натомість, у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

У цій справі надіслані позивачу квитанції містили лише загальне посилання на наявність у нього права подати пояснення та копії документів без зазначення їх конкретного переліку.

Оскільки у тексті квитанцій про зупинення реєстрації не було точно зазначено, які саме документи вимагаються від платника податку, позивач діяв на власний розсуд і підготував пояснення щодо господарської операції із копіями документів, керуючись нормами ПК України, Порядками № 520 та № 1165.

За матеріалами справи, позивачем після отримання квитанцій про зупинення реєстрації спірних податкових накладних, на виконання норм діючого законодавства, було направлено на адресу відповідача пояснення та документи щодо податкової накладної, що підтверджується повідомленням про подання повідомлення щодо подачі документів на підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПН/РК.

Тобто, позивачем були надані податковому органу всі документи, що підтверджують здійснення господарської операції у зв`язку з чим і було складено такі податкові накладні №108 від 31.10.2022, №119 від 30.11.2022 і №129 від 31.12.2022 та подано їх для реєстрації в установленому порядку до ЄРПН.

Отже, зупинення реєстрації спірних податкових накладних відбулося незаконно.

Підставою для відмови в реєстрації спірних податкових накладних податковий орган вказав ненадання платником податків копій документів - розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Крім цього, в даному рішенні додатково зазначено, що відсутня оплата за придбання авто.

Так, з матеріалів справи вбачається , що на виконання вимог Порядку №520, а також враховуючи те, що першою подією складення спірних ПН було надання послуг, то на адресу податкового органу Позивачем було надано повідомлення, а саме: 1) Повідомлення №3 від 26.01.2023 до ПН №108 від 31.10.2022 разом з наступними документами у кількості 20 шт.: - письмові пояснення Позивача (документ довільного формату №1); - документи щодо придбання авто: договір, видаткова накладна, акт приймання передачі, свідоцтво про реєстрацію (документи довільного формату №№12-15); - документи щодо передання авто в оренду: договір, акт приймання-передачі, акт наданих послуг (документи довільного формату №№2-6, 10); - документи щодо проведення розрахунків за оренду авто (документи довільного формату №№8-9); - документи бухгалтерського обліку (документи довільного формату №№16-17); - документи щодо штату працівників Позивача та врахованої таблиці даних (документи довільного формату №№19-20). 2) Повідомлення №4 від 26.01.2023 до ПН №119 від 30.11.2022 разом з наступними документами у кількості 20 шт.: - письмові пояснення Позивача (документ довільного формату №1); - документи щодо придбання авто: договір, видаткова накладна, акт приймання передачі, свідоцтво про реєстрацію (документи довільного формату №№12-15); - документи щодо передання авто в оренду: договір, акт приймання-передачі, акт наданих послуг (документи довільного формату №№2-6, 10); - документи щодо проведення розрахунків за оренду авто (документи довільного формату №№8-9); - документи бухгалтерського обліку (документи довільного формату №№16-17); - документи щодо штату працівників Позивача та врахованої таблиці даних (документи довільного формату №№19-20). 3) Повідомлення №5 від 26.01.2023 до ПН №129 від 31.12.2022 разом з наступними документами у кількості 20 шт.: - письмові пояснення Позивача (документ довільного формату №1); - документи щодо придбання авто: договір, видаткова накладна, акт приймання передачі, свідоцтво про реєстрацію (документи довільного формату №№12-15); - документи щодо передання авто в оренду: договір, акт приймання-передачі, акт наданих послуг (документи довільного формату №№2-6, 10); - документи щодо проведення розрахунків за оренду авто (документи довільного формату №№8-9); - документи бухгалтерського обліку (документи довільного формату №№16-17); - документи щодо штату працівників Позивача та врахованої таблиці даних (документи довільного формату №№19-20). Тобто на адресу Відповідача-1 зі сторони Позивача були надані всі необхідні документи, які підтверджують складення спірних податкових накладних, в тому числі у відповідності до ст. ст. 187, 201 ПК України як настання першої події факт надання послуг договір оренди та підписаних між сторонами актів наданих послуг (як документи, які безпосередньо підтверджують вчинення господарської операції та складення спірних податкових накладних).

Однак, відповідачем-1 , при прийнятті оскаржуваних рішень, не було враховано надані позивачем документи.

Всупереч вимогам форми рішення відповідачем не вказано яких конкретно документів йому не вистачає для ухвалення рішення про реєстрацію податкових накладних.

Контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Колегія суддів зазначає, що такі документи не вимагалися після зупинення реєстрації ПН, а саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації спірнихподатковихнакладних.

У постанові від 21 лютого 2023 року по справі №2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстраціїподатковоїнакладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.

Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі №460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В той же час, у контролюючого органу станом на час розгляду комісією документів, були письмові пояснення позивача із доданими документами, які ним долучено на власний розсуд з метою підтвердження вказаної господарської операції.

Крім того, вказана податковим органом обставина не може бути єдиною підставою для відмови у реєстрації податкових накладних, зважаючи в тому числі на те, що квитанції про зупинення реєстрації спірних податкових накладних не містили перелік документів, необхідних для реєстрації таких податкових накладних, та вимоги до їх оформлення.

З наявних матеріалів справи вбачається, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.

Отже, платник податку після настання першої з умов виникнення податкових зобов`язань, встановлених пунктом "б" пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, склав податкові накладні та направив їх на реєстрацію , ним було надано достатній пакет документів для здійснення реєстрації податкових накладних, у зв`язку з чим доводи контролюючого органу про відсутність підстав для реєстрації спірних податкових накладних є помилковими.

Доказів наявності ознак фіктивності в діяльності контрагента позивача, нікчемності або недійсності угод укладених позивачем з вказаним контрагентом або відсутності реального характеру цієї операції матеріали справи не містять, а відповідачем таких доказів до суду не надано.

В межах спірних правовідносин колегія суддів звертає увагу на те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо "товарності (реальності)" операцій поставки за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18.

Предметом розгляду, у даному випадку, є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Верховний Суд у постанові від 01.02.2023 у справі 2240/2900/18 зазначив, що при вирішенні питання прореєстраціюподаткових накладних адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

Аналогічні висновки також містять постанова Верховного Суду від 19.07.2023 по справі№420/7850/22.

Отже, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, відсутність доказів наявності ознак фіктивності в діяльності контрагента позивача, нікчемності або недійсності угод укладених позивачем з вказаним контрагентом або відсутності реального характеру цієї операції матеріали справи та на те, що необхідні документи в підтвердження фактичного здійснення господарської операції були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови у реєстрації спірних податкових накладних.

Крім того, суд зауважує, що наявність або відсутність окремих документів, а також помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що відбувався фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.06.2022 року у справі № 803/1130/13-а та у постанові Верховного Судувід 21.02.2018 у справі №804/7470/16.

Колегія суддів зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18, від 18 лютого 2020 року у справі № 360/1776/19, від 21 травня 2019 року по справі № 0940/1240/18, від 03.06.2021 по справі № 2040/7098/18.

Згідно з правовими висновками постанови Верховного Суду від 02.07.2019р. по справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19) загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У пункті 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18) міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності (виправдання) свого рішення.

Враховуючи, що у надісланій позивачу квитанції про зупинення реєстрації спірної ПН не вказано конкретного переліку документів, необхідних і достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН, а також надання позивачем достатньої кількості документів, які дозволяють повністю ідентифікувати господарські відносини та наявність першої події, що підтверджується видатковою накладною та іншими документами, посилання, як на підставу для відмови , на не ненадання платником податків копій документів - розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, відсутність оплати за придбання авто, є неприйнятним.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 03.06.2021 р. у справі № 2040/7098/18, від 01.02.2023 р. у справі № 2240/2900/18, від 23.05.2023 р. у справі № 500/770/21.

Зупинення реєстрації податкових накладних не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18.

Вживання податковим органом загального посилання на необхідність подання «первинних документів» є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критеріюзупинення реєстрації податкової накладної,а не будь-яких на власний розсуд.

Зазначений висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

У рішенні від 13 грудня 2001 у справі "Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови" ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Отже, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови у реєстрації спірних податкових накладних.

Головним управлінням ДПС у Харківській області у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації спірних податкових накладних, складених позивачем, у ЄРПН.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені і подані ТОВ "Деми Групп" податкові накладні №108 від 31.10.2022; №119 від 30.11.2022; №129 від 31.12.2022 датами їх фактичного подання на реєстрацію, колегія суддів зазначає, що зазначена вимога є похідною та також підлягає задоволенню.

Відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як установлено пунктами 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірні податкові накладні, були виконані позивачем, а тому у другого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати такі накладні. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації спірних податкових накладних були обставини, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені і подані ТОВ "Деми Групп" податкові накладні №108 від 31.10.2022; №119 від 30.11.2022; №129 від 31.12.2022 датами їх фактичного подання на реєстрацію.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду № 360/2460/20 від 03.11.2021 р., № 140/14282/20 від 17.05.2023 р.

Так, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах зазначених вище в даній постанові.

Зважаючи на вказані судові рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не виключає можливості того, що після прийняття судом рішення у цій справі, остання правова позиція Верховного Суду буде незмінною.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, підлягає скасуванню у зв`язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміст апеляційної скарги , який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції , містить виключно суб`єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі абсолютно не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які ж висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору. Доводів щодо незгоди з розподілом судових витрат апеляційна скарга не містить.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 по справі № 520/4756/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк Н.С. Бартош

СудДругий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення13.12.2023
Оприлюднено15.12.2023
Номер документу115627632
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю

Судовий реєстр по справі —520/4756/23

Ухвала від 12.01.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Постанова від 13.12.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Подобайло З.Г.

Ухвала від 13.11.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Подобайло З.Г.

Ухвала від 13.11.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Подобайло З.Г.

Ухвала від 01.11.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Подобайло З.Г.

Ухвала від 19.10.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Подобайло З.Г.

Рішення від 14.09.2023

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Рубан В.В.

Ухвала від 29.06.2023

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Рубан В.В.

Ухвала від 07.03.2023

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Рубан В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні