Постанова

від 13.12.2023 по справі 540/413/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 540/413/22

Перша інстанція: суддя Токмілова Л.М.,

повний текст судового рішення

складено 05.07.2023, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді- Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ФИДЕКС» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2023 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФИДЕКС» до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

18 січня 2022 рокутовариство з обмеженою відповідальністю «ФИДЕКС» звернулось в суд із адміністративним позовом доГоловного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, в якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 21.12.2021 року:

№ 00422220722 (форми «Р»), за яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 874 652,50 грн., в т.ч. за податковими та/або іншими зобов`язаннями на суму + 699 722 грн. за червень 2021 та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 174930,50 грн.;

№ 00422240722 (форми «В1»), за яким визначено податкове зобов`язання з ПДВ та зобов`язано сплатити суму податку у розмірі 1 096 548,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 274 137,00 грн., всього за платежем ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1 370 685,00 грн.;

№ 00422200722 (форми «Р»), за яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ, який сплачують інші підприємства на суму 1 435 223,00 грн.;

№ 00422260722 (форми «В4»), яким за заниження податкових зобов`язань з ПДВ за рахунок не нарахування податкових зобов`язань з ПДВ та не складення, не зареєстровано в ЄРПН зведених податкових накладних на втрату сировини в межах балансу виробничого використання всього на суму 49 760,00 грн. за червень 2021 року;

№ 00422230722 (форми «ПН»), яким попереджено про необхідність скласти та/або зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування у строк, визначений пунктом 120.2 статті 120 Податкового кодексу України та згідно зі статтею 120 Податкового кодексу України, застосовано штраф в розмірі 5%, але не більше 3400 грн. у сумі 6800,00 грн. за платежем ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ФИДЕКС» до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

26.06.2023 року від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі №540/413/22, в якій заявник просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФИДЕКС» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 31487,37 гривень.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2023 року у3 задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі №540/413/22 - відмовити.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «ФИДЕКС» подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, якимстягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495, місцезнаходження: вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044) на користь ТОВ «ФИДЕКС» (код ЄДРПОУ 41978614, місцезнаходження: Бериславське шосе, 38-В, м. Херсон, 73008) сплачений судовий збір в сумі 60 170,40 (шістдесят тисяч сто сімдесят гривень сорок копійок) грн. та 31487,37 (тридцять одну тисячу чотириста вісімдесят сім гривень 37 копійок) грн. витрат на професійну правничу допомогу шляхом безспірного списання.

Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами 1-5 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №300/941/19 та від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 17.12.2020 у справі №808/1849/18, від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, від 20.01.2021 у справі №120/3929/19-а.

Згідно з пунктами 4, 6, 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно зі ст. 30 Закону № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На обґрунтування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в суді надано:

-копія Додаткової угоди № 2 від 11.02.2022р. до Договору про надання правової допомоги (професійної правничої допомоги) від 01.01.2021 року;

-копія Додаткової угоди № 3 від 29.03.2022р. до Договору про надання правової допомоги (професійної правничої допомоги) від 01.01.2021 року;

-копії посадочних документів на судові засідання 11.04.23, 23.05.23, 05.06.23, 19.06.23 та повернення з них;

-копії актів прийому-передачі наданих послуг № 4/1 від 12.04.2023р., № 5/1 від 24.05.23, № 6/1 від 05.06.23, № 6/2 та 6/3 від 19.06.23;

-копії рахунків № 4/1 від 12.04.2023р., № 5/1 від 24.05.23, № 6/1 від 05.06.23, № 6/2 та 6/3 від 19.06.23;

-копії платіжних інструкцій № 79 від 26.04.23, № 98 від 25.05.23, № 99 від 02.06.23, № 110 від 08.06.23, № 118 від 16.06.23;

-копія листа 26/01 від 26.04.23.

Колегія суддів зауважує, що матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат на правову допомогу, втім сума таких витрат, на думку колегії суддів, підлягає зменшенню з огляду на наступне.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 в справі №362/3912/18 та додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц.

Так, у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18 та від 31.07.2020 у справі №301/2534/16-ц.

Так, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України».

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Водночас, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

З аналізу вказаної норми КАС України вбачається, що відшкодуванню підлягають судові витрати виключно у разі задоволення позову.

Так, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ФИДЕКС» - задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов товариство з обмеженою відповідальністю «ФИДЕКС» - задоволено частково.

А отже,колегія суддів доходить висновку про те, що наявні правові підстави для скасування ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2023 року та задоволення поданої заяви.

З огляду на викладене, проаналізувавши належним чином матеріали справи та долучені представникомпозивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів приходить до висновку, що витрати на правову допомогу на загальну суму 31487,37 грн. не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої необхідності)та є завищеними та підлягають зменшенню до 20 000 грн, оскільки як встановлено під час апеляційного перегляду даної справи, правові позиції учасників справи не змінювались, в тому числі зазначені в апеляційній скарзі позивачем доводи були повністю аналогічні наведеним в суді першої інстанції.

Щодо вимог представника товариства з обмеженою відповідальністю «ФИДЕКС» про стягнення судового збору з подачу адміністративного позовув сумі 60 170,40 (шістдесят тисяч сто сімдесят гривень сорок копійок) грн., то колегія суддів зазначає, що дане питання було вирішено судом апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року.

Керуючись ст. ст. 139, 143, 243, 252, 311, 322, 328, 329 КАС України суд апеляційної, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ФИДЕКС» - задовольнити частково, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2023 року скасувати.

Прийняти нову постанову у справі №540/413/22 щодо розподілу витрат на правову допомогу, якою заявупредставника товариства з обмеженою відповідальністю «ФИДЕКС» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495, місцезнаходження: вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044) на користь ТОВ «ФИДЕКС» (код ЄДРПОУ 41978614, місцезнаходження: Бериславське шосе, 38-В, м. Херсон, 73008) 20 000 (двадцять тисяч гривень) грн. витрат на професійну правничу допомогу шляхом безспірного списання.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.В. ДжабуріяСудді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька