Ухвала

від 13.12.2023 по справі 240/28493/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 240/28493/21

адміністративне провадження № К/990/40261/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2023 року у справі №240/28493/21 за позовом Приватного підприємства «Укрпалетсистем» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових вимог, зобов`язання вчинити дії,

установив:

Приватне підприємство «Укрпалетсистем» звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, в якому просило:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Волинській області по внесенню до інтегрованої карти платника податків Приватного підприємства «Укрпалетсистем» суми податкового боргу з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 6 487 343,87 грн, у тому числі вказаного у податковій вимозі Головного управління ДПС у Волинській області від 25 серпня 2021 року №0022676-1303-0317 (на загальну суму 3 098 662,91 грн, у тому числі податкове зобов`язання 1 615 359,00 грн, штрафна санкція 223 135,00 грн, пеня 1 260 168,91 грн), від 25 серпня 2021 року №0022675-1303-0310 (на загальну суму 307 0079,38 грн, у тому числі податкове зобов`язання 1 705 168,00 грн, штрафна санкція 113 956,00 грн, пеня 1 250 955,38 грн), від 25 серпня 2021 року №0022674-1303-0304 (на загальну суму 318 601,58 грн, у тому числі податкове зобов`язання 158 521,91 грн, штрафна санкція 39 645,00 грн, пеня 120 434,67 грн);

- визнати протиправними та скасувати податкові вимоги від 25 серпня 2021 року №0022676-1303-0317 (на загальну суму 3 098 662,91 грн, у тому числі податкове зобов`язання 1 615 359,00 грн, штрафна санкція 223 135,00 грн, пеня 1 260 168,91 грн), від 25 серпня 2021 року №0022675-1303-0310 (на загальну суму 3 070 079,38 грн, у тому числі податкове зобов`язання 1 705 168,00 грн, штрафна санкція 113 956,00 грн, пеня 1 250 955,38 грн), від 25 серпня 2021 року №0022674-1303-0304 (на загальну суму 318 601,58 грн, у тому числі податкове зобов`язання 158 521,91 грн, штрафна санкція 39 645,00 грн, пеня 120 434,67 грн);

- зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області виключити з інтегрованої картки платника податків суму податкового боргу з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 6 487 343,87 грн, у тому числі вказаного у податковій вимозі Головного управління ДПС у Волинській області від 25 серпня 2021 року №0022676-1303-0317 (на загальну суму 3 098 662,91 грн, у тому числі податкове зобов`язання 1 615 359,00 грн, штрафна санкція 223 135,00 грн, пеня 1 260 168,91 грн), від 25 серпня 2021 року №0022675-1303-0310 (на загальну суму 3 070 079,38 грн, у тому числі податкове зобов`язання 1 705 168,00 грн, штрафна санкція 113 956,00 грн, пеня 1 250 955,38 грн), від 25 серпня 2021 року №0022674-1303-0304 (на загальну суму 318 601,58 грн, у тому числі податкове зобов`язання 158 521,91 грн, штрафна санкція 39 645,00 грн, пеня 120 434,67 грн).

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2023 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що у ній не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

У поданій касаційній скарзі скаржник покликається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження та зазначає, що судами попередніх інстанцій прийнято рішення без урахування висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 19 березня 2020 року у справі №804/1912/17, від 01 серпня 2018 року у справі №812/772/16, від 25 лютого 2020 року у справі №500/1451/19, від 05 лютого 2020 року у справі №826/7293/16, від 31 січня 2019 року у справі №826/14640/14.

Водночас касаційна скарга не містить належного обґрунтування зазначених підстав для касаційного оскарження.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Крім того, у разі подання касаційної скарги на цій підставі недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду. Скаржник повинен зазначити висновок щодо застосування якої норми права в ній викладено, а також обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.

Наведені скаржником постанови Верховного Суду стосується оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а доводи касаційної скарги щодо неврахування судами зазначених постанов зводяться до незгоди із наданою судами правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, що не є належним обґрунтуванням наведених скаржником підстав для касаційного оскарження судового рішення - пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Також у касаційній скарзі скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як підставу для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до зазначеного пункту підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Суд звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення: норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами попередніх інстанцій, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Водночас у поданій касаційній скарзі скаржник чітко не вказав, яку норму права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду (в контексті предмета спору у цій справі).

Крім того, скаржником не зазначено, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду.

Подана касаційна скарга фактично містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідач реалізовує своє право на касаційне оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій вже втретє. Ухвалами від 02 жовтня 2023 року та від 19 жовтня 2023 року Верховний Суд вже повертав касаційні скарги Головному управлінню ДПС у Волинській області. У цих ухвалах Верховний Суд наголошував на чітких передбачених КАС України вимогах, за дотримання яких суд касаційної інстанції наділений повноваженнями відкрити касаційне провадження у справі.

Втім, звертаючись до суду з цією касаційною скаргою, відповідач так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.

Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому неодноразово надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2023 року у справі №240/28493/21 повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О. О. Шишов