Постанова

від 13.12.2023 по справі 160/17139/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 160/17139/20

адміністративне провадження № К/9901/30239/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікна Віконда»

на постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021 та додаткові постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2021 (колегія суддів: Лукманова О.М., Божко Л.А., Дурасова Ю.В.)

у справі № 160/17139/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікна Віконда» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У грудні 2020 року ТОВ «Вікна Віконда» звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ДН55858/1857/АВ-ФС/164 від 19.11.2020.

2. Позов обгрунтовано тим, що відповідач протиправно врахував працівників інших підприємств, які знаходились на території суб`єкта господарювання, та ідентифікував їх як осіб, з якими трудовий договір не укладено. Крім того 17 осіб із 24, які вказані в акті інспекційного відвідування, не ідентифіковано. Вказує, що у відповідача відсутні підстави для проведення інспекційного відвідування, оскільки Служба безпеки України не має повноважень отримувати інформацію про використання праці найманих працівників, відсутня затверджена форма уніфікованого акта відвідування та можливість залучення працівників СБУ до його проведення. Зазначає, що постанову про накладення штрафу винесено не одночасно з приписом, а її зміст дублює акт перевірки та не враховано жодні доводи позивача.

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 позовні вимоги задоволено.

4. Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 стягнуто з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Вікна Віконда» у якості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 30000 грн.

5. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 у адміністративній справі №160/17139/20 скасовано. Прийнято нове рішення.

Позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 19.11.2020 №ДН55858/1857/АВ-ФС64 в частині 1000000 (один мільйон ) грн.

Стягнуто за рахунок власних бюджетних коштів Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікна Віконда» судовий збір у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн.

6. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021 додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 у адміністративній справі №160/17139/20 скасовано.

Стягнуто за рахунок власних бюджетних коштів Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікна Віконда» витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн.

7. Додатковою постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2021 стягнуто з бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікна Віконда» витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

8. Додатковою постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2021 стягнуто з бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікна Віконда» витрати на правничу допомогу у розмірі 500,00 грн.

9. Не погоджуючись з постановами та додатковими постановами суду апеляційної інстанції представник позивача подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та залишити в силі рішення та додаткове рішення суду першої інстанції.

10. Ухвалою Верховного Суду від 11.10.2021 у складі колегії суддів Бевзенка В.М., Кравчука В.М., Шарапи В.М. відкрито касаційне провадження на підставі п. 1 частини четвертої ст. 328 КАС України.

11. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

12. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 02.05.2022 № 509/0/78-22 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з виведенням судді Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді Бевзенка В.М. зі складу судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 18.04.2022 № 5), що унеможливлює його участь у розгляді судових справ.

Протоколом розподілу справи від 03.05.2022 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: Бучик А.Ю - головуючий суддя, судді: ОСОБА_1, Рибачук А.І.

13. У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 08.06.2023 № 622/0/15-23 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку", розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 22.09.2023 № 1618 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи.

Протоколом розподілу справи від 22.09.2023 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: Бучик А.Ю. - головуючий суддя, судді: Рибачук А.І., Стеценко С.Г.

14. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

15. Судами встановлено, що працівниками Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області відповідно до наказу від 18.09.2020 №№355-І «Про проведення інспекційного відвідування» та направлення на проведення інспекційного відвідування від 18.09.2020 № 652-Н з 23.09.2020 по 30.09.2020 було проведено інспекційне відвідування ТОВ «Вікна Віконда» з питання виявлення неоформлених трудових відносин.

16. Підставою для прийняття наказу вказано Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823, лист Управління Служби безпеки України в Дніпропетровській області від 16.09.2020 №55/6/1-8033 вих., лист Департаменту з питань праці Державної служби України з питань праці від 18.08.2020 №5645/3/3.6-2.

Згідно листа УСБУ у Дніпропетровській області від 16.09.2020 за №55/6/1-8033 вих, останнє інформувало Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області про здійснення комплексу заходів, спрямованих на виявлення та припинення передумов до нанесення шкоди державним інтересам у частині забезпечення техногенної безпеки, отримана інформація про порушення ТОВ «Вікна Віконда» положень у сфері охорони праці; використання праці найманих робітників без належного оформлення, у тому числі неповнолітніх; ухилення від сплати податків. З метою попередження настання надзвичайних подій на виробництві, Управління просило врахувати дану інформацію при проведенні перевірки та повідомити УСБ України в Дніпропетровській області.

17. 18.09.2020 Головне управління Держпраці в Дніпропетровській області інформувало УСБ України в Дніпропетровській області про заплановане проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин у ТОВ «Вікна Віконда» та запропоновано залучити працівників УСБУ в Дніпропетровській області до проведення інспекційного відвідування 23.09.2020.

18. 23.09.2020 Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області направило ТОВ «Вікна Віконда» вимогу про надання документів за період серпень-вересень 2020 року: виписки з ЄДРПОУ; ліцензії (дозволу) на право проведення діяльності; трудових договорів з працівниками, які працюють у 2020 році; наказів та заяв на прийняття на роботу працівників та інших угод за 2020 рік; повідомлень в ДФС про оформлення працівників, квитанції №1 та №2 до повідомлень; штатних розписів за 2020 рік; книги обліку руху трудових книжок; договорів з підрядними та субпідрядними організаціями; договорів оренди; звітів про суми нарахованої зарплати застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування та податкових розрахунків за формою 1 ДФ за 2020 рік; інформації про керівника та головного бухгалтера.

19. 28.09.2020 ТОВ «Вікна Віконда» надало вищезазначені документи.

20. Встановлено, що ТОВ «Вікна Віконда» допустило працівників Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та залучених до перевірки працівників УСБ України в Дніпропетровській області, про що зроблено запис представником ТОВ «Вікна Віконда» на направленні від 18.09.2020 №652-Н про проведення інспекційного відвідування.

21. 30.09.2020 Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області складено акт інспекційного відвідування ТОВ «Вікна Віконда» №ДН55858/1857/АВ, згідно якого встановлено, що за адресою здійснення господарської діяльності: м. Кривий Ріг, вул. Ольховська, 2-О 24 працівники виконували роботи з навантаження та розвантаження пластикових виробів, обмотки та упаковки пластмасових виробів, складання пластмасових виробів.

Сім працівників надали письмові пояснення згідно з якими: ОСОБА_4 від підпису відмовився відповідно ст.63 Конституції України; ОСОБА_5 працює в ТОВ «Вікна Віконда» вантажником з 03.07.2020, трудова книжка знаходиться у нього; розмір заробітної плати складає 7000-8000 грн., яка виплачується на картковий рахунок щомісяця, підпис наявний; ОСОБА_6 працює у ТОВ «Вікна Віконда» вантажником; ОСОБА_7 працює у ТОВ «Вікна Віконда» вантажником з серпня 2020 року, трудова книжка знаходиться у відділі кадрів, розмір заробітної плати 8000 грн., яка виплачується на картковий рахунок, підпис наявний; ОСОБА_8 працює у ТОВ «Вікна Віконда» вантажником з серпня 2019 року, розмір заробітної плати 8000 грн., яку отримує готівкою; не обізнаний щодо укладення трудового договору в установленому порядку, від підпису відмовився; ОСОБА_9 працює у ТОВ «Вікна Віконда» охоронцем з жовтня 2019 року, оформлення на роботу здійснював начальник служби безпеки ТОВ «Вікна Віконда», розмір заробітної плати 5000 грн., яка виплачується на картковий рахунок, від підпису відмовився; ОСОБА_10 від підпису відмовився. Вказані пояснення зафіксовані на відео.

Крім того у виробничому цеху було зафіксовано 17 працівників, які відмовилися назвати прізвище, ім`я та по батькові, відмовилися спілкуватися, зафіксовані на відео. При цьому вищезазначені 17 працівників виконували роботи з навантаження та розвантаження пластмасових виробів, обмотки та упаковки пластмасових виробів, складання пластмасових виробів.

22. Начальником юридичного відділу ТОВ «Вікна Віконда» ОСОБА_11 надано письмове пояснення про те, що 2-й поверх виробничого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться у власності ТОВ «Вікна Віконда» та станом на 23.09.2020 в оренду не здається.

23. Начальником відділу кадрів ОСОБА_12 надано пояснення про те, що ТОВ «Вікна Віконда» не укладало цивільно-правових договорів.

24. Згідно електронного запиту до ПФ України офіційно працевлаштовано ТОВ «Вікна Віконда» 225 працівників, серед яких відсутні ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

25. 05.10.2020 ТОВ «Вікна Віконда» направило зауваження до акта інспекційного відвідування від 30.09.2020.

26. За результатами інспекційного відвідування Головним управлінням Держпраці в Дніпропетровській області 09.10.2020 було винесено припис про усунення виявлених порушень №ДН55858/1857/АВ/П та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю №ДН55858/1857/П/ПП, які були 09.10.2020 разом із відповіддю на зауваження направлені ТОВ «Вікна Віконда» та одержані 19.10.2020 року.

27. 19.11.2020 Головне управління Держпраці в Дніпропетровській області винесло постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ДН55858/1857/АВ-ФС/164, якою на ТОВ «Вікна Віконда» накладено штраф у розмірі 1200000 грн. за допущення 24 фізичних осіб до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що порушує вимоги ч.1 ст.21, частин 1, 3 т.24 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України №413, за що передбачена відповідальність абзацом 2 ч.2 ст.265 КЗпП України.

28. Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до суду із цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

29. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано належних доказів допущення позивачем працівників до роботи без укладення трудового договору. Зокрема, письмові пояснення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 не містять підписів останніх, а тому не можуть бути належним та допустимим доказом, у письмових поясненнях всіх інших осіб, міститься підпис, однак лише в одному письмовому поясненні ОСОБА_7 міститься інформація про місце його проживання, а тому не є можливим виклик решти осіб, які надали пояснення для допиту в якості свідків.

Суд першої інстанції викликав свідка ОСОБА_7 , однак він не з`явився, а відповідач не зміг забезпечити явку свідка до суду.

Суд врахував, що відсутні будь-які пояснення, ім`я та інші дані 17 осіб стосовно виконання ними трудової функції без укладення трудового договору. Зазначив, що відеозаписи та фотографії, надані відповідачем, підтверджують факт роботи невстановлених осіб на території виробництва позивача, більшість з яких відмовилась від спілкування з представниками відповідача.

Особи, які представилися, під час відеозапису: ОСОБА_13 - майстер та ОСОБА_14 - начальник служби охорони офіційно працевлаштовані у позивача, що підтверджується копією табелю обліку використання робочого часу позивача від 23.09.2020.

30. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позов, апеляційний суд встановив, що з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 позивач не уклав трудові договори та допустив до роботи, що підтверджується письмовими поясненнями останніх, доказами відеофіксації, табелем робочого часу та списками працюючих у ТОВ «Вікна Віконда». Відтак суд дійшов висновку, що позивачем фактично допущено чотирьох працівників до роботи без оформлення трудового договору, у зв`язку із чим сума штрафу, накладеного на позивача оскаржуваною постановою становить 200000 грн. (4 особи х 5000 - мінімальна заробітна плата х 10).

31. Крім того, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021 по справі № 160/17139/20 додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 у адміністративній справі №160/17139/20 скасовано, а з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікна Віконда» стягнуто за рахунок власних бюджетних коштів витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн.

Зменшуючи розмір відшкодування витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, пов`язану із представництвом його інтересів у Дніпропетровському окружному адміністративному суді по справі №160/17139/20, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ТОВ «Вікна Віконда» фактично не підтвердило понесення витрат на правову допомогу, заявлені витрати не є співмірними із складністю справи із обсягом виконаних робіт.

Крім того представник позивача адвокат Суботін Г.Г. брав участь у трьох судових засіданнях: 08.02.2021, 19.02.2021 та 10.03.2021, загальною тривалістю 2 год. 51 хв., що, на думку суду апеляційної інстанції свідчить про неспівмірність суми розміром 4000 грн. затраченому часу.

32. Ухвалюючи додаткові постанови від 29.07.2021, апеляційний суд визначив до відшкодування витрати, понесені позивачем на правничу допомогу, співмірно до складності справи, участі представника в судових засіданнях, тощо.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

33. Касаційна скарга обґрунтувана тим, що судом апеляційної інстанції не досліджувалась та не оглядалась відеофіксація інспекційного відвідування, на підставі чого суд дійшов помилкового висновку про допущення працівників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до виконання роботи без укладення трудового договору.

Вказує, що вичерпний перелік підстав для здійснення позапланових заходів наведено у ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", де не передбачено такої підстави для проведення перевірки, як лист Управління Служби безпеки України в Дніпропетровській області.

Зазначає, що у відповідача відсутня, затверджена в установленому порядку та оприлюднена на офіційному веб-сайті Держпраці уніфікована форма акта інспекційного відвідування, в якому визначається вичерпний перелік питань, які підлягають інспектуванню. За вимогами ч. 15 ст. 4 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів, внаслідок чого інспекційне відвідування відповідача є протиправним.

Крім того зазначає, що перелік обставин, за наявності яких інспектори праці мають право залучати працівників правоохоронних органів є вичерпним та визначений пп. 4 п.10 Порядку №829, тому залучення до інспекційного відвідування працівників СБУ є протиправним.

В касаційній скарзі скаржник посилається на те, що оскаржувані судові рішення не відповідають правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 826/19844/16; від 09.07.2020 у справі № 823/647/17; від 27.10.2020 у справі № 804/3566/17; від 02.12.2020 у справі № 120/1235/19-а; від 19.02.2021 у справі № 822/620/17; від 03.03.2021 у справі № 160/9745/18; від 25.03.2021 у справі № 260/768/19.

34. Щодо скасування додаткового рішення та ухвалення додаткових постанов позивач вказує, що послуги, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги у зв`язку із первинною консультацією, вивченням документів, збором доказів, підготовкою документів для складання позовної заяви, вивченням судової практики, складанням позовної заяви, та інші дії адвоката, пов`язані із підготовкою справи до розгляду, мають бути відшкодовані як витрати на правову допомогу.

Проте суд апеляційної інстанції, незважаючи на наявність відповідних актів виконаних робіт (наданих послуг), де вказано відповідний перелік наданих послуг та їх вартість, на власний розсуд визначив обсяг наданих послуг без наведення відповідної аргументації та без посилання на відповідні докази, формально зазначивши, що вивчення реєстру судових рішень, надання консультацій та проведення зустрічей із клієнтом, додаткових пояснень, тощо є фактично написанням позовної заяви або відповідних заяв по суті, визначивши надані послуги необовязковими та непотрібними для належного захисту інтересів ТОВ «Вікна Віконда», чим допустив власне тлумачення та втручання у відносини між адвокатським об`єднанням та клієнтом.

У частині оскарження указаних вище постанови та додаткових постанов, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано правових позицій щодо наявності підстав для стягнення витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від: від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16; від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, а також у постановах Верховного Суду від: від 26.09.2018 у справі № 753/15683/15; від 14.11.2018 у справі № 753/15687/15-ц; від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18; від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15; від 18.06.2019 у справі № 910/3929/18; від 05.09.2019 у справі № 826/841/17; від 16.06.2020 у справі № 640/2250/19; від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19; від 24.09.2020 у справі № 904/3583/19; від 05.09.2020 у справі № 826/841/17; від 17.12.2020 у справі № 826/841/17; від 17.12.2020 у справі № 910/9435/19; від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20; від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, що свідчить про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права та відповідно до вимог пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є підставами для касаційного оскарження.

35. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказує, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Отже посилання позивача про недослідження доказів судом апеляційної інстанції є помилковим.

Зазначає, що проведення інспекційного відвідування призначено та проведено у відповідності до норм Порядку № 823. Вказує, що помилковими є твердження касатора, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги норми пп. 4 п. 10 Порядку № 823, оскільки інспекційне відвідування відбувалось окремо від дій працівників УСБУ в Дніпропетровській області, а не було спільною комісійною перевіркою.

Відповідач вважає, що суд апеляційній інстанції дійшов правильного висновку, що заявлені витрати на правничу допомогу не є співмірними із реальними часовими затратами на підготовку позовної заяви та участь у судовому процесі у суді першої інстанції.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

36. Дослідивши в межах касаційної скарги спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.

37. Статтею 1 Закону України №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №877-V) встановлено, що державний нагляд (контроль) - державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до частини п`ятої статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються, зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

38. Згідно частини 4 ст. 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом № 877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Отже, органи Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), забезпечують дотримання принципів державного нагляду (контролю); вимог щодо місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмежень у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактувань норм на користь суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборони на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критеріїв ризику; права суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальності посадових осіб органу державного нагляду (контролю); прав суб`єктів господарювання; права на консультативну підтримку суб`єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) та умов віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі незатвердження відповідних критеріїв розподілу.

39. З аналізу частини четвертої-п`ятої статті 2 Закону № 877-V вбачається, що органи Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю) керуються цим Законом з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

40. Спеціальним законом, який відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 877-V повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є КЗпП України, зокрема, Глава XVIII "Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю".

41. Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

42. Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 Державна служба України з питань праці (далі також - Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

43. На час виникнення спірних правовідносин основні засади процедури здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, що використовують найману працю були врегульовані Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Порядок №823).

44. Абзацом 2 пункту 1 Порядку № 823 передбачено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог Закону (Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності») та з урахуванням пунктів 2 - 4 цього Порядку.

45. Згідно із підпунктами 3, 5 пункту 5 Порядку № 823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є: рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин.

46. Судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що інспекційне відвідування відповідачем призначено на підставі листа УСБ України у Дніпропетровській області від 16.09.2020 за №55/6/1-8033вих, в якому останнє інформувало Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області про здійснення комплексу заходів, спрямованих на виявлення та припинення передумов до нанесення шкоди державним інтересам у частині забезпечення техногенної безпеки, на підставі яких отримана інформація про порушення ТОВ «Вікна Віконда» положень у сфері охорони праці; використання праці найманих робітників без належного оформлення, у тому числі неповнолітніх; ухилення від сплати податків. З метою попередження настання надзвичайних подій на виробництві, Управління просило врахувати дану інформацію при проведенні перевірки та повідомити УСБ України в Дніпропетровській області.

Відповідно до статей 2, 8 Закону України «Про Службу безпеки України» до завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України. Служба безпеки України взаємодіє з державними органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, які сприяють виконанню покладених на неї завдань.

Отже, підстави для проведення інспекційного відвідування визначені в ст. 6 Законом №877-V з урахуванням підстав, зазначених в Порядку № 823.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що інспекційне відвідування проведене у відповідності до норм чинного законодавства, зокрема Порядку № 823, оскільки проведене на підставі повідомлення правоохоронного органу стосовно питань виявлення неоформлених трудових відносин.

47. Позивач в касаційній скарзі посилається на неврахування судом апеляційної інстанції правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 823/647/17, від 27.10.2020 у справі № 804/3566/17, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, згідно яких вичерпний перелік підстав для проведення позапланових заходів, в тому числі перевірки органами Держпраці, міститься у ст. 6 Закону №877-V та не може бути розширений.

48. Однак колегія суддів не приймає вказані доводи, оскільки спеціальним законом, який відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 877-V повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є КЗпП України, зокрема, Глава XVIII "Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю", а відтак і спеціальна норма статті 259 КЗпП України, якою делеговано Кабінету Міністрів України право на визначення порядку державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Вказана позиція сформована Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 805/430/18-а та у подальшому такий висновок був підтриманий Верховним Судом у постановах від 24.06.2021 у справі № 200/5877/19-а та від 28.09.2021 у справі № 520/1204/2020 та колегія суддів не вбачає підстав для відступу від нього.

49. Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що відповідач як територіальний орган Держпраці уповноважений на здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю фізичними особами-підприємцями, зокрема, у формі інспекційних відвідувань, з підстав визначених Порядком №823, за наслідками яких уповноважений складати акти перевірок, а також вживати заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності.

Зазначений підхід узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 30.03.2021 у справі № 380/1563/20, від 02.06.2022 у справі №580/534/20, від 27.07.2022 у справі №200/9683/20-а, від 01.11.2022 у справі №640/6452/19 та від 18.01.2023 у справі №500/26/22.

50. Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що призначення перевірки на підставі листа УСБ України у Дніпропетровській області від 16.09.2020 є правомірним та відповідає вимогам Порядку № 823.

51. Також Суд не приймає посилання позивача на постанову Верховного Суду від 27.10.2020 у справі № 804/3566/17, як на обґрунтування іншого правозастосування щодо визначення наявності підстав для проведення позапланового заходу, оскільки вони прийняті касаційним судом за фактичних обставин, які не є подібними обставинам встановленим у розглядуваній справі. Правовідносини у цій справі виникли у 2017 році, тобто до затвердження Кабінетом Міністрів України як Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, так і Порядку № 823.

52. Щодо доводів касаційної скарги про відсутність уніфікованої затвердженої форми акта інспекційного відвідування, колегія суддів зазначає таке.

53. Згідно із частиною п`ятнадцять ст. 4 Закону № 877-V при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

54. Абзацом першим пункту 4 Порядку № 823 встановлено, що уніфікована форма акта інспекційного відвідування, в якому визначається вичерпний перелік питань, що підлягають інспектуванню, припису, попередження, а також вимоги інспектора праці затверджуються в установленому порядку та оприлюднюються на офіційному вебсайті Держпраці.

55. Колегія суддів враховує, що наказ Мінсоцполітики від 18 серпня 2017 року № 1338, яким затверджено форму акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, видано відповідно до пункту 4 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, який було оскаржено у судовому порядку й постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі № 826/8917/17 визнано нечинним. Це судове рішення набрало законної сили з дати його прийняття.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 було затверджено, зокрема, Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який набрав чинності 30.08.2019.

Однак станом на час проведення посадовими особами Управління Держпраці інспекційного відвідування позивача, нової форми акта, який складається за його результатами, на виконання норм Порядку № 823 затверджено не було.

Визнання ж нечинною з 14.05.2019 у судовому порядку постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, якою було затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, і відповідно до пункту 4 якого наказом Мінсоцполітики від 18.08.2017 № 1338 затверджені форма акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, та форма припису про усунення виявлених порушень, не зумовило втрату чинності вищевказаним наказом.

56. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до правового регулювання спірних правовідносин відповідач зобов`язаний у передбачених законом випадках здійснювати державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю, а тому тимчасова відсутність нової форми акта, затвердженої на виконання вимог пункту 4 Порядку № 823, не може перешкоджати належному виконанню таких функцій уповноваженим органом, зупиняти відповідні повноваження Держпраці у цій сфері правовідносин, унеможливлювати проведення інспекційних відвідувань за наявності для цього визначених законодавством підстав, фіксацію обставин і оформлення результатів таких відвідувань.

Вищевикладене засвідчує, що оскільки наказ Мінсоцполітики від 18.08.2017 № 1338 як станом на час проведення інспекційного відвідування ТОВ «Вікна Віконда», так і на дату складання акта інспекційного відвідування від 30.09.2020 був чинний і у встановленому законом порядку не скасований, а інших форм документів, які складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю Держпраці, на той час затверджено не було, то використання відповідачем форм акта інспекційного відвідування та припису про усунення виявлених порушень вимог законодавства про працю, затверджених цим наказом, є правомірним.

57. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що питання стосовно недотримання уніфікованої форми акта вже було предметом дослідження Верховним Судом у справах № 804/3193/17 (постанова від 30 січня 2020 року), № 808/3059/17 (постанова від 13 лютого 2020 року), № 820/4753/17 (постанова від 19 серпня 2021 року) та у справі № 440/4748/19 (постанова від 26 серпня 2021 року) і за наслідками їх розгляду Суд сформував правову позицію, яка полягає у тому, що відсутність затвердженої уніфікованої форми акта не може бути підставою для обмеження контролюючого органу у здійсненні покладених на нього законодавством повноважень. Водночас, це є підставою для недопуску посадових осіб до перевірки, а не для скасування прийнятих за наслідками її проведення рішень органу державного нагляду (контролю).

58. Верховний Суд у постанові від 30.01.2023 у справі № 260/3705/20, правовідносини у якій є подібною до справи, яка розглядається, сформував наступні висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах:

1) у зв`язку з втратою чинності Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі № 826/8917/17 до спірних правовідносин у вересні - листопаді 2020 року застосуванню підлягав Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823;

2) у період після 14 травня 2019 року - дати втрати чинності Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, і до 06 січня 2021 року - дати набрання чинності наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 27 жовтня 2020 року № 2161, яким на виконання норм Порядку № 823 затверджено нові форми документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю Держпраці, могли бути використані форма акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, та форма припису про усунення виявлених порушень, затверджені наказом Мінсоцполітики від 18 серпня 2017 року № 1338, який у вищевказаний проміжок часу був чинний;

3) використання у вищевказаний період форм документів, затверджених наказом Мінсоцполітики від 18 серпня 2017 року № 1338, з урахуванням відсутності інших, затверджених у зв`язку із зміною у законодавстві, форм документів, не зумовлює протиправності проведеного уповноваженим органом заходу державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у вигляді інспекційного відвідування і не є підставою для скасування прийнятих за його результатами рішень.

59. Колегія суддів не вбачає перешкод для поширення вищевказаних висновків щодо застосування норм права й на правовідносини, які виникли у справі, що розглядається.

60. Суд не приймає посилань в касаційній скарзі на постанову Верховного Суду від 03.03.2021 у справі №160/9745/18, оскільки предметом спору у цій справі була постанова Держпраці, якою застосовано штраф за недопуск перевіряючих до проведення інспекційного відвідування та постанову Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 120/1235/19-а, оскільки предметом спору у цій справі були дії щодо проведення перевірки без залучення суб`єкта господарювання до інспекційного відвідування, що є відмінними від обставин у справі, що розглядається.

61. Щодо участі в інспекційному відвідуванні працівників УСБУ в Дніпропетровській області, колегія суддів зазначає таке.

62. Відповідно до пп. 4 п.10 Порядку №823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право: за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів.

63. Водночас колегія суддів зауважує, що згідно акту інспекційного відвідування, воно відбувалось окремо від дій працівників УСБУ в Дніпропетровській області, про участь останніх в інспекційному відвідуванні не йдеться.

Крім того судами встановлено та підтверджено до матеріалів справи, що ТОВ «Вікна Віконда» було обізнано про інспекційне відвідування, допустило працівників Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області та представників правоохоронного органу УСБ України в Дніпропетровській області, інспектори при проведенні інспекційного відвідування пред`явили службові посвідчення та направлення, здійснили запис в журналі перевірок ТОВ «Вікна Віконда», під час інспекційного відвідування без будь-якого тиску опитували працівників ТОВ «Вікна Віконда». Інспекційне відвідування проводилось у присутності керівника ТОВ «Вікна Віконда».

64. Щодо суті порушення позивачем норм КЗпП, за яке його притягнуто до відповідальності, колегія суддів зазначає таке.

65. Судами встановлено, що письмові пояснення осіб, на які посилається Головне управління Держпраці в Дніпропетровській області викладені на бланку, який передбачає шляхом заповнення відповіді на питання про прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані; працю на підприємстві; посаду та з якої дати на посаді; за якою адресою; режим роботи; перелік обов`язків; інформацію про оформлення на роботу (хто здійснював); чи оформлювались трудові відносини згідно трудового договору; де знаходиться трудова книжка; розмір заробітної плати, як виплачується (за день, тиждень, місяць), через касу, чи хто видає заробітну плату (ПІБ, посада), чи заробітна плата виплачується на картку; хто ще працює на об`єкті; чи вчинявся моральний, фізичний або інший тиск під час інспекційного відвідування з боку працівників Держпраці; дата пояснення та ознайомлення зі ст.63 Конституції України.

66. Судом апеляційної інстанції встановлено, що пояснення ОСОБА_5 , містять прізвище, ім`я, по батькові, дату народження, інформацію про те, що він працює в ТОВ «Вікна Віконда» вантажником з 03.07.2020, заробітна плата складає 7000-8000 грн., яку перераховують на картковий рахунок щомісяця, трудова книжка знаходиться у нього; пояснення містить також фразу «з моїх слів записано вірно», дату, ознайомлення зі ст.63 Конституції України та підпис. Інформація про будь-який тиск з боку працівників управління Держпраці під час інспекційного відвідування відсутня.

Пояснення ОСОБА_6 містять прізвище, ім`я, по батькові, дату народження, інформацію про те, що він працює вантажником по найму, заробітна плата складає 300 грн. за зміну; містить дату та підпис. Інформація про будь-який тиск з боку працівників управління Держпраці під час інспекційного відвідування відсутня.

Пояснення ОСОБА_8 містять інформацію про прізвище, ім`я, по батькові, дату народження, дані паспорту; інформацію про те, що він працює у ТОВ «Вікна Віконда» вантажником з серпня 2019 року; не обізнаний з процедурою оформлення на роботу, трудова книжка відсутня; розмір заробітної плати складає 8000 грн., яка виплачується готівкою; підпис на поясненні відсутній, однак наявна відео-фіксація його пояснень, які можливо ідентифікувати та з яких не вбачається, що працівником, який відбирав пояснення, здійснювався будь-який тиск на ОСОБА_8 .

Пояснення ОСОБА_9 містять інформацію про прізвище, ім`я, по батькові, дату народження; інформацію про те, що він працює у ТОВ «Вікна Віконда» охоронцем з жовтня 2019 року; працевлаштовував його начальник СБ ТОВ «Вікна Віконда»; заробітна плата складає 5000 грн., яка щомісяця перераховується на картковий рахунок; підпис на поясненні відсутній, однак на відео зафіксовано його пояснення, які можливо ідентифікувати, та з яких не вбачається, що працівником, який відбирав пояснення, здійснювався будь-який тиск на ОСОБА_9 .

67. Відповідно до табелю обліку використання робочого часу ТОВ «Вікна Віконда» за період, в якому було проведено інспекційне відвідування, а також списків працівників ТОВ «Вікна Віконда» за цей період такі працівники, як ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 відсутні як працевлаштовані на підприємстві.

68. Позивачем не надані накази про прийняття на роботу, копії трудових книжок чи повідомлення до податкових органів про прийняття перелічених працівників, відтак колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , перебували у трудових відносинах з позивачем без належного їх оформлення.

69. Також колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що наявність таких даних, як прізвище, ім`я, по батькові, дата народження за відсутності адреси місця проживання останньої надає змогу ідентифікувати особу.

70. Відповідно до абзацу 2 ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

71. Відповідно до Закону України «По Державний бюджет України на 2020 рік» розмір мінімальної заробітної плати на момент винесення постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 19.11.2020 року №ДН55858/1857/АВ-ФС/164 складав 5000 грн.

72. Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, працівники були допущені позивачем до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом власника, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому про прийняття працівника на роботу, в порядку встановленому КМУ.

73. Враховуючи, що ТОВ «Вікна Віконда» фактично допустило чотирьох працівників до роботи без оформлення трудового договору, сума штрафу складає (4 осіб х 5000 мінімальна заробітна плата х 10) = 200000 грн.

74. Відтак колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції від 08.07.2021, яка прийнята за результатами перегляду рішення суду першої інстанції від 10.03.2021, підлягає залишенню без змін.

Щодо перегляду в касаційному порядку постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021 та додаткових постанов Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2021 колегія суддів зазначає таке.

75. Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 стягнуто з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Вікна Віконда» у якості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 30000 грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021 додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 у адміністративній справі №160/17139/20 скасовано.

Стягнуто за рахунок власних бюджетних коштів Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікна Віконда» витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн.

76. 16.07.2021 до суду надійшли заяви представника ТОВ «Вікна Віконда» про ухвалення додаткових судових рішень та розгляду питання про розподіл судових витрат, у зв`язку з тим, що при винесенні постанов, якими переглянуто рішення суду першої інстанції та додаткове рішення, не було компенсовано витрати на правову допомогу.

77. Додатковою постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2021 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікна Віконда» витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

78. Додатковою постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2021 стягнуто за рахуок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікна Віконда» витрати на правничу допомогу у розмірі 500,00 грн.

79. Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною другою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7. якими передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

80. За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

81. Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

82. Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

83. У частині 7 статті 134 КАС України вказано, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, колегія суддів зауважує, що при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

84. З приводу зазначеного питання висловлювався і Конституційний Суд України, так у пункті 3.2 рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Також Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті частини другої статті 3, статті 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.

Отже, з викладеного слідує, що до правової (правничої) допомоги належать, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру тощо.

85. Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

86. За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

87. Враховуючи приписи частини 7 статті 139 КАС України витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено, що узгоджується із рішенням ЄСПЛ «Бєлоусов проти України», за яким навіть несплата адвокатського гонорару, обумовленого договірними зобов`язаннями, свідчить про те, що витрати за таким гонораром є «фактично понесеними».

Аналогічна позиція висловлена ВС/КАС у своєму рішенні від 21.01.2021 по справі № 280/2635/20.

88. Послуги, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги у зв`язку із первинною консультацією, вивченням документів, збором доказів, підготовкою документів для складання позовної заяви, вивчення судової практики, складання позовної заяви, та інші дії адвоката, повязані із підготовкою справи до розгляду, мають бути відшкодовані Позивачу як витрати на правову допомогу, в разі підтвердження надання таких послуг, зокрема, актом приймання-передачі, що узгоджується із правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зробленим останнім у своєму рішенні від 17.12.2020 по справі № 808/1849/18.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 16.06.2020 у справі №640/22250/19.

89. Водночас Верховний Суд неодноразово висловлював позицію (зокрема, постанови від 20 травня 2020 року у справі №240/3888/19, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19, від 11 грудня 2019 року у справі №2040/6747/18), що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката застосуванню підлягає частина п`ята статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

90. Судами встановлено, що між ТОВ «Вікна Віконда» та Адвокатським об`єднанням «Ліга Сова» 28.09.020 було укладено договір про надання правничої допомоги №09/20/1 та 01.12.2020 додаткову угоду, згідно якої, з урахуванням розміру оскаржуваної постанови та складності справи було визначено вартість визначених послуг.

91. До суду першої інстанції було надано акт виконаних робіт (надання послуг) до договору про надання правової допомоги №09/20 від 28.09.2020, підписаний сторонами 16.03.2021, згідно якого розмір оплати обраховувався, виходячи з наступного: 1) консультація щодо порядку та строків оскарження постанови Державної служби України з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю 1000 грн.; 2) аналіз реєстру судових рішень з питань оскарження постанов Державної служби України з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю 1000 грн.; 3) зустріч з клієнтом для узгодження правової позиції у випадку звернення до суду з позовною заявою щодо оскарження постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ДН 55858/1857/АВ-ФС/164 від 19.11.2020 у судовому порядку 1000 грн.; 4) збір та вивчення доказів для належного захисту прав та інтересів клієнта з приводу оскарження постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ДН 55858/1857/АВ-ФС/164 від 19.11.2020 у судовому порядку 2000 грн.; 5) складання позовної заяви з приводу оскарження постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ДН 55858/1857/АВ-ФС/164 від 19.11.2020 у судовому порядку 5000 грн.; 6) складання та направлення відповіді на відзив по справі №160/17139/20 3000 грн.; 7) складання заяви з процесуальних питань (заяви про забезпечення позову, заперечення на клопотання про виклик свідка, заперечення в порядку ст. 44 КАС України щодо долучення документів до матеріалів справи) 6000 грн.; 8) складання заяви про розподіл витрат - 3000 грн.; 9) складання апеляційної скарги на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі №160/17139/20 щодо відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову 1000 грн.; 10) участь у судовому засіданні за позовом клієнта з приводу оскарження постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ДН 55858/1857/АВ-ФС/164 від 19.11.2020 року у судовому порядку по справі №160/17139/20 4000 грн.; 11) гонорар успіху 20000 грн. Всього 47000 грн.

92. Аналізуючи акт виконаних робіт (наданих послуг) від 16.03.2021, суд апеляційної інстанції, з яким погоджується суд касаційної інстанції, зазначив, що послуги, найменування яких викладено в пунктах 1-5, фактично стосуються складання позовної заяви з приводу оскарження постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ДН55858/185/АВ-ФС/164 від 19.11.2020 року, а розмір наданих послуг, перелічених у пунктах 1-5 10000 грн. не є співмірним обсягу виконаних робіт (наданих послуг); послуги, перелічені у пунктах 6-9, розмір яких складає 13000 грн., стосуються фактично складання заяв з процесуальних питань, зокрема необов`язкових, невеликих за обсягом та складністю, а також заяв, які судом не були задоволені.

93. Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем не надано доказів фактичного понесення цих витрат навіть при апеляційному перегляді додаткового рішення суду першої інстанції від 22.03.2021. Тому дійшов висновку, що з урахуванням співмірності підлягають стягненню з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

94. Водночас судами встановлено, що представник ТОВ «Вікна Віконда» брав участь у трьох судових засіданнях в суді першої інстанції: 08.02.2021 - 11 хвилин; 19.02.2021 - 30 хвилин; 10.03.2021 - 2 години 10 хвилин.

95. Верховний Суд врахував доводи касаційної скарги позивача щодо співмірності розміру судових витрат на правничу допомогу заявленим позовним вимогам, складності справи та наявності численної усталеної судової практики в аналогічних справах, часу, вказаному адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціні позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливу вирішення справи на репутацію сторони або публічному інтересу до справи, дійшов висновку, що відшкодуванню позивачу підлягають витрати на правничу допомогу, понесені у суді першої інстанції, у розмірі 20000 грн.

96. При апеляційному оскарженні рішення суду першої інстанції від 10.03.2021 як доказ понесених витрат на правничу допомогу, надану адвокатом Суботіном Г.Г., ТОВ «Вікна Віконда» надало договір № 09/20/1 про надання правової допомоги від 28.09.2020, укладений між ТОВ «Вікна Віконда» та адвокатським об`єднанням «Ліга Сова», додаткову угоду № б/н від 25.05.2021, акт виконаних робіт (наданих послуг), відповідно до якого сторони узгодили отримання правничої допомоги у вигляді вивчення та аналізу апеляційної скарги, яку оцінено у 3000,00 грн., складання та направлення відзиву на апеляційну скаргу, яку оцінено у 7000,00 грн., участі уповноваженого члена адвокатського об`єднання у судовому засіданні, яку оцінено у 6000,00 грн., передбачено гонорар успіху у розмірі 16666,00 грн.

97. Колегія суддів зауважує, що у будь-якому випадку надання правової допомоги з приводу вирішення навіть певної (усієї) сукупності процесуальних питань у апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому або такому ж розмірі, як надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом. Первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази. В свою чергу, процедурні питання є типовими, виконання яких потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця.

Таким чином, враховуючи наведені вище обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, розмір відшкодування, отриманий за аналогічні послуги у суді першої інстанції, колегія суддів вважає заявлений представником позивача до відшкодування розмір правової допомоги за вивчення апеляційної скарги та складення відзиву на касаційну скаргу явно завищеним та таким, що підлягає зменшенню.

98. Крім того, участь одного адвоката при розгляді справи в судах всіх інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.

99. Колегія суддів також критично оцінює співмірність розміру судових витрат, пов`язаних із наданням адвокатом послуги з вивчення документів та їх правового аналізу, оскільки доводи й позиція сторін протягом усього часу розгляду справи не змінювалися, а доводи відзиву не відрізняються від доводів позову.

100. Таким чином, враховуючи, що правова позиція представника позивача у судах всіх інстанцій не змінювалась, об`єктивна необхідність для професійного досвідченого адвоката, який надав правову допомогу позивачу в судах попередніх інстанцій, вдруге вивчати додаткові джерела права та судову практику зі спірних питань була відсутня, оскільки такий представник не міг не бути обізнаним із позицією відповідача, законодавством, яким регулюється спір у справі, документами й доводи, якими відповідач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини, а отже підготовка цієї справи в суді апеляційної інстанції не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи, - з огляду на що розмір таких витрат також підлягає зменшенню.

101. Суд апеляційної інстанції врахував, що ТОВ «Вікна Віконда» було подано відзив на апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, участь у судових засіданнях Суботіна Г.Г. , та вважає, що співмірною є сума 3000,00 грн.

102. Водночас з матеріалів справи вбачається, що адвокат Суботін Г.Г. представляв інтереси ТОВ «Вікна Віконда» під час розгляду апеляційної скарги Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, був присутній в судовому засіданні 24.06.2021 (тривалістю 48 хвилин), в судовому засіданні 08.07.2021 (тривалістю 12 хвилин).

Відтак, двічі прибувши до суду апеляційної інстанції, адвокат поніс витрати, які підлягають також відшкодуванню.

103. Верховний Суд враховує доводи касаційної скарги позивача, щодо співмірності розміру судових витрат на правничу допомогу та дійшов висновку, що відшкодуванню підлягають витрати на правничу допомогу, надану при апеляційному оскарженні рішення суду першої інстанції, та вважає достатнім розмір у 10000 грн.

104. Щодо оскарження в апеляційному порядку додаткового рішення позивачем у якості доказу понесених витрат на правничу допомогу, отриману від адвоката Суботіна Г.Г., ТОВ «Вікна Віконда», надано договір № 09/20/1 про надання правової допомоги від 28.09.2020, укладений між ТОВ «Вікна Віконда» та адвокатським об`єднанням «Ліга Сова», додаткову угоду № б/н від 25.05.2021, акт виконаних робіт (наданих послуг), відповідно до якого сторони узгодили отримання правничої допомоги у вигляді вивчення та аналізу апеляційної скарги, яку оцінено у 2000,00 грн., складання та направлення відзиву на апеляційну скаргу, яку оцінено у 4000,00 грн., участі уповноваженого члена адвокатського об`єднання у судовому засіданні, яку оцінено у 3000,00 грн., передбачено гонорар успіху у розмірі 3333,33 грн.

105. Колегія суддів вказує, що зважаючи на незначну складність та те, що судові засідання в суді апеляційної інстанції при перегляді рішення суду першої інстанції від 10.03.2021 та додаткового рішення від 21.03.2021 відбувались в ті самі дні, достатнім є відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 1000 грн.

106. При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

107 Суд також звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).

108. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

109. За правилом ч.ч. 1, 2, 4 ст. 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених ст. 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

110. Підсумовуючи вказане, колегія суддів дійшла висновку, що постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021, якою переглянуто рішення суду першої інстанції по суті слід залишити без змін, а постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021, якою переглянуто додаткове судове рішення та додаткові постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2021, якими вирішено питання відшкодування витрат на правничу допомогу позивачу, підлягають зміні в частині відшкодування розміру понесених витрат.

111. Зважаючи на результат касаційного перегляду, перерозподіл судового збору не здійснюється.

112. Також задоволенню не підлягають вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених позивачем при касаційному перегляді, оскільки всупереч ч. 4 ст. 134 КАС України позивачем не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікна Віконда» задовольнити частково.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021 залишити без змін.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021 змінити в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, визначивши їх в розмірі 20 000 грн.

Додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2021 змінити в частині відшкодування витрат на правничу допомогу, визначивши їх в розмірі 10000,00 грн.

Додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2021 змінити в частині відшкодування витрат на правничу допомогу, визначивши їх в розмірі 1000,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді А.І. Рибачук

С.Г. Стеценко