Ухвала

від 30.08.2021 по справі 160/17139/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 160/17139/20

адміністративне провадження № К/9901/29053/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бевзенка В.М. (далі - Суд), перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021 у справі № 160/17139/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вікна Віконда до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

УСТАНОВИВ:

У 2020 році Товариство з обмеженою відповідальністю Вікна Віконда (далі - позивач) звернулося з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі

відповідач), у якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ДН55858/1857/АВ- ФС/164 від 19.11.2020.

Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі ухвалив розглянути її та розглянув за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2021, позов задоволено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021, апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, внаслідок чого:

позов задоволено частково.

- визнано протиправною та скасовано постанову відповідача про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 19.11.2020 № ДН55858/1857/АВ-ФС64 у частині 1 000 000 гривень.

- стягнуто за рахунок власних бюджетних коштів відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 15 000 гривень.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2021, стягнуто з відповідача за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача у якості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суму у розмірі ЗО 000 гривень.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021, апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, внаслідок чого:

- додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 скасовано;

- стягнуто за рахунок власних бюджетних коштів відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 гривень.

09.08.2021 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, у якій скаржник просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020 в частині скасування накладення штрафних санкцій у розмірі 1 000 000 грн та стягнення судового збору і винести постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд зазначає таке.

За змістом частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі

КАС України), що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Дослідивши касаційну скаргу щодо її відповідності наведеним вище вимогам процесуального закону, Суд установив, що у скарзі не зазначені підстави для оскарження судових рішень у касаційному порядку, які передбачені частиною 4 статті 328 КАС України.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її взяття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі заявник зобов`язаний навести мотиви незгоди з судовим рішенням (рішеннями), беручи до уваги передбачені КАС України підстави для його скасування або змінення (статті 351-354 КАС України), з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, та одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом чи не були нам застосовані.

Отже, касаційна скарга має містити вказівку на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їхнього) застосування. Скаржник зобов`язаний зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом під час його (їхнього) ухвалення, та навести аргументи на обґрунтування своєї позиції.

Своєю чергою касаційна скарга щодо наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції зводиться до незгоди із ухваленою додатковою постановою суду апеляційної інстанції. Подана касаційна скарга не містить ані (1) конкретизації того, яку норму права суд неправильно застосував та як, на думку скаржника, відповідна норма має застосовуватися або яка правова норма застосована не була, ані (2) деталізації того, порушення якої норми процесуального права припустилися суд під час ухвалення оскаржуваної постанови і у чому саме полягає таке порушення відповідної норми права та як воно вплинуло на ухвалення цієї постанови.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За приписами частини 1 статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

З огляду на те, що скаржник не виклав передбачених КАС України підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з огляду на вимоги пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України.

Керуючись положеннями статті 248 та приписами пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021 у справі № 160/17139/20 - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити скаржникові, що повернення касаційної скарги не перешкоджає йому реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції у порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржникові надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не оскаржується.

Суддя: В.М. Бевзенко