Постанова

від 12.12.2023 по справі 463/12076/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/12076/21 Головуючий у 1 інстанції: Жовнір Г.Б.

Провадження № 22-ц/811/620/23 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Суди В.І.

розглянувши у відкритомусудовому засіданнів містіЛьвовіцивільнусправу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Личаківського районного суду м. Львова від 12 грудня 2022 року,-

ВСТАНОВИВ:

в жовтні 2021 році Акціонерне товариство «Оксі банк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новотех» про стягнення боргу за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 08 травня 2019 року між Акціонерним товариством «Оксі банк» та ТОВ «Новатех» було укладено кредитний договір з відкриттям мульвалютної відновлюваної кредитної лінії №12/19-МВКЛ. Відповідно до п. 1.1. кредитного договору Кредитодавець надає грошові кошти (відкриває мультивалютну відновлювану кредитну лінію) позичальнику у валютах, вказаних в цьому договорі, в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 200 000,00 доларів США в строк з 08 травня 2019 року по 07 травня 2021 року, на поповнення обігових коштів. Валютою даного договору може бути долар США та гривня. Кредит сплачується у валюті отримання. У випадку надання кредиту в гривні для розрахунку ліміту кредиту застосовується офіційний курс НБУ на дату видачі кредитних коштів. Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити 10 % річних за користування кредитом в доларах США та 23 % річних за користування кредитом в гривнях, на умовах, передбачених Договором. Згідно з п. 2.1. кредитного договору надання кредиту здійснюється шляхом перерахування суми кредиту з позичкового рахунку № НОМЕР_1 на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 в AT «ОКСІ БАНК» без урахування комісійної винагороди, яка перераховується кредитодавцю в момент надання кредиту на рахунок неамортизованого дисконту у розмірі та в порядку, передбаченому п. 5.4. Договору.

Крім того, між сторонами було укладено ще 11 додаткових договорів до кредитного договору, за якими встановлювались нові графіки погашення кредитної заборгованості за усіма наданими траншами. Покликається на те, що в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 08 травня 2019 року між AT «ОКСІ БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 01/12/19-2019-П, відповідно до умов якого поручитель солідарно відповідає перед кредитодавцем за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Новатех» зобов`язань у повному обсязі за кредитним договором та додатковими угодами (договорами) до нього, які можуть бути укладені в майбутньому.

Зазначає, що відповідно до п. 2.1. договору поруки поручитель зобов`язується в разі невиконання та/або порушення боржником своїх зобов`язань перед кредитором, погасити протягом 5 днів з моменту отримання повідомлення кредитодавця про невиконання боржником своїх зобов`язань, заборгованість по кредитному договору, а саме:

- погасити основну суму кредиту;

- погасити суму процентів, згідно з кредитним договором;

- погасити суми неустойки, комісій, збитків, витрат по зверненню стягнення на предмет застави, та суми інших платежів, згідно з кредитним договором.

Згідно з п. 2.2. Договору поруки Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором своїми грошовими коштами та всім своїм майном.

Стверджує, що останній платіж ОСОБА_1 здійснено 16 серпня 2021 року, у зв`язку з чим 24 вересня 2021 року позичальник скерував на його адресу вимогу про усунення порушень, відповідно до якої вимагав в 10-денний термін з моменту отримання даної вимоги повністю погасити прострочену заборгованість за кредитним договором, сплативши на користь AT «Оксі Банк» кошти в сумі 60 580,13 доларів США, в тому числі відсотки та штрафні санкції, які будуть донараховані на дату фактичного погашення заборгованості. Стверджує, що вказана вимога позивача була отримана особисто ОСОБА_1 29 вересня 2021 року, проте заборгованість залишилась непогашеною, отриманий кредит в встановлений договором термін не повернутий, нараховані відсотки та інші платежі відповідно до умов кредитного договору та договору поруки не сплачені.

З наведених підстав просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором в сумі 1 612 498, 41 грн, а також судовий збір.

Заочним рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 12 грудня 2022 року позов Акціонерного товариства «Оксі Банк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оксі банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 603 721,94 гривень.

Стягнуто ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оксі банк» сплачений при поданні позову до суду судовий збір в розмірі 24 055,80 грн

Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним, ухваленим з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Вказує, що при вирішенні спору судом невірно визначено строк кредитування за кредитним договором з відкриттям мульвалютної відновлюваної кредитної лінії №12/19-МВКЛ від 08 травня 2019 року. Зазначає, що на момент розгляду даної справи набрало законної сили рішення Господарського суду Львівської області від 10 листопада 2021 року, залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 14 квітня 2022 року за позовом Акціонерного товариства «Оксі банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатех» про стягнення боргу за кредитним договором №12/19-МВКЛ від 08 травня 2019 року, згідно якого з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в розмірі 1604613,09 грн. та 4903,46 грн. відсотків за користування кредитом. Стверджує, що на момент подання апеляційної скарги вказане рішення Господарського суду Львівської області від 10 листопада 2021 року виконано повністю, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження. Крім того, апелянт звертає увагу на те, що господарським судом достроково, станом на 27 серпня 2021 року стягнуто суму заборгованості за кредитним договором, а тому строк кредитування закінчився саме в цей день, відтак пред`являючи позов до ОСОБА_1 позивач не вправі заявляти вимоги про стягнення заборгованості за тим самим договором станом на 28 жовтня 2021 року. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не з`явилися.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є достатньою підставою для відкладення розгляду справи.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18.

З огляду на те, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення судового рішення, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін.

Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки текст постанови складено 12 грудня 2023 року, то незважаючи на те, що судове засідання призначене на 04 грудня 2023 року, датою ухвалення постанови є саме 12 грудня 2023 року.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 травня 2019 року між Акціонерним товариством «Оксі банк» та ТОВ «Новатех» було укладено кредитний договір з відкриттям мульвалютної відновлюваної кредитної лінії №12/19-МВКЛ, відповідно до п. 1.1. якого кредитодавець надає грошові кошти (відкриває мультивалютну відновлювану кредитну лінію) (надалі - кредит) позичальнику у валютах, вказаних в цьому договорі, в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 200 000,00 доларів США А в строк з 08 травня 2019 року по 07 травня 2021 року, на поповнення обігових коштів.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 08 травня 2019 року між Акціонерним товариством «Оксі банк» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 01/12/19-2019-П, відповідно до якого поручитель солідарно відповідає перед кредитодавцем за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Новотех» зобов`язань у повному обсязі за кредитним договором та додаткових угод (договорів) до нього, які можуть бути укладені в майбутньому.

Відповідно до п. 2.1. Договору поруки поручитель зобов`язується в разі невиконання та/або порушення боржником своїх зобов`язань перед кредитором, погасити протягом 5 днів з моменту отримання повідомлення кредитодавця про невиконання Боржником своїх зобов`язань, заборгованість по Кредитному договору, а саме:

- погасити основну суму кредиту;

- погасити суму процентів, згідно з кредитним договором;

- погасити суми неустойки, комісій, збитків, витрат по зверненню стягнення на предмет застави, та суми інших платежів, згідно з кредитним договором.

Згідно з п. 2.2. Договору поруки поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором своїми грошовими коштами та всім своїм майном.

А відтак,договір поруки,між Акціонернимтовариством «Оксібанк» та ОСОБА_1 укладенийдля забезпеченнявиконання основногозобов`язання,яким єкредитний договірпро отриманнякоштів, призначених для поповнення обігових коштів ТОВ «Новотех».

Стаття 554 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

У зв`язку з невиконанням умов кредитного договору у жовтні 2021 року Акціонерне товариство «Оксі банк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новатех» про стягнення боргу за кредитним договором.

Задовольняючи частково позовні вимоги Акціонерного товариства «Оксі Банк» суд першої інстанції виходив з того, що згідно розрахунку заборгованості станом на 28.10.2021 року у ТОВ «Новатех» утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 1612 498,41 грн., що свідчить про невиконання взятих за договором зобов`язань, а тому заборгованість за кредитним договором №12/19-МВКЛ від 08.05.2019 року підлягає стягненню в користь позивача з ОСОБА_1 , як поручителя, з врахуванням частково сплаченої суму боргу у розмірі 8 776, 47 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Статті 1 та 2 ЦПК України визначають призначення ЦПК України і завдання та основні засади цивільного судочинства.

ЦПК України визначає юрисдикцію і повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Аналогічно статті 1 та 2 ГПК України визначають призначення ГПК України та завдання і основні засади господарського судочинства.

ГПК України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частина перша статті 19 ЦПК України встановлює, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У пункті 1 частини першої статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала у постановах від 01 березня 2018 року у справі № 461/12052/15, від 23 січня 2019 року у справі № 210/2104/16 та інших, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваний прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, по-друге, спеціальний суб`єктний склад спору, у якому однією із сторін є, як правило, фізична особа.

Велика Палата Верховного Суду зробила виснвок про те, що з 15 грудня 2017 року - дати набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» - спір щодо правочину, укладеного на забезпечення виконання основного зобов`язання, належить до юрисдикції господарського суду, якщо таке основне зобов`язання є господарським і спір щодо нього підлягає розгляду за правилами господарського судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №753/12916/15).

Спір у цій справі стосується стягнення заборгованості з поручителя на підставі договору поруки, укладеного для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, відтак такий спір має розглядатись за правилами господарського судочинства, незважаючи на те, що стороною спору є фізична особа- ОСОБА_1 сторона договору поруки.

Такий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 06.11.2023 року у справі №201/5876/22.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч.1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Оскільки спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а суд першої інстанції розглянув справу в порядку цивільного судочинства, що свідчить про порушення судом першої інстанції правил юрисдикції, що відповідно до частини 1 статті 377 ЦПКК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду і закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 255, ст.ст. 377, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Личаківського районного суду м. Львова від 12 грудня 2022 року скасувати, провадження у справі закрити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Постанова складена 12.12.2023 року.

Головуючий: Н.О. Шеремета

Судді: О.М. Ванівський

Р.П. Цяцяк