Рішення

від 04.12.2023 по справі 355/1103/23

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/186/23

Справа № 355/1103/23

РІШЕННЯ (ЗАОЧНЕ)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2023 Березанський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Дудар Т.В.

за участю секретаря Харченко Ж.В.

представника позивача Світича П.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщенні Березанськогоміського судуКиївської області врежимі відеоконференції цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави,

ВСТАНОВИВ:

До Березанського міського суду Київської області на підставі ухвали Баришівського районного суду Київської області від 14.07.2023 надійшла цивільна справа за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між АТ «Державний ощадний банк України» (далі Банк, позивач) та ОСОБА_1 (далі позичальник, відповідач) було укладено Договір про споживчий кредит (для придбання транспортного засобу) № 676_0195 від 24.09.2021 (далі - договір, кредитний договір).

Відповідно до п. 2.2 кредитного договору, кредит надається у розмірі 462950,00 грн на строк 84 місяці, з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 23.09.2028.

Згідно з п. 2.4.1 кредитного договору, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати банку проценти у розмірі 6,99 % річних. Зазначена процентна ставка є фіксованою.

Відповідно до п. 2.4.2 кредитного договору, нарахування процентів здійснюється, починаючи з дати видачі кредиту до терміну остаточного повернення кредиту, визначеного в цьому договорі. При нарахуванні процентів за користування кредитом враховується перший і не враховується останній день фактичного користування кредитом.

Згідно з п. 3.2.1 кредитного договору банк здійснює надання кредиту одноразово в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця транспортного засобу Філія «Віннер ФКН» ТОВ «Віннер Автомотів» № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Альфа-банк» в м. Києві.

Відповідно до п. 3.3.1 кредитного договору, всі платежі за цим кредитним договором (повернення кредиту, сплата процентів за його користування, комісійні винагороди, штрафи, санкції тощо) здійснюються шляхом списання банком коштів з поточного рахунку.

Відповідно до п. 3.3.3 договору позичальник зобов`язується щомісячно, починаючи з жовтня 2021 року в термін не пізніше 24 числа місяця, наступного за звітним, проводити погашення кредиту рівними частинами в сумі 5512,00 грн та сплачувати проценти, щомісячно нараховані банком з моменту видачі кредиту на залишок заборгованості за кредитом, шляхом внесення коштів на поточний рахунок, які банк, використовуючи право договірного списання коштів, надане йому згідно з умовами цього договору, списує в рахунок погашення основної суми боргу за кредитом, сплати процентів, комісійних винагород відповідно до черговості, визначеної цим договором.

Отже, на підставі кредитного договору у сторін виникли зобов`язання, де банк зобов`язаний надати позичальнику кредит на умовах цього договору, а позичальник зобов`язаний повернути у передбачені цим договором строки кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у порядку та на умовах, визначених цим договором.

АТ «Ощадбанк» узяті на себе зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, перерахувавши кошти у розмірі 462950,00 грн на поточний рахунок продавця транспортного засобу Філія «Віннер ФКН» ТОВ «Віннер Автомотів» № НОМЕР_1 , підтвердженням чого є меморіальний ордер № 676_0195 (816700300411) від 24.09.2021. Далі, на підставі укладеного між Філією «Віннер ФКН» ТОВ «Віннер Автомотів» та ОСОБА_1 договору купівлі-продажу № ФКФ-2021-340 від 17.09.2021, відповідач отримала у власність транспортний засіб марки Ford, модель Ecosport, державний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2020, номер шасі НОМЕР_3 , синього кольору.

Проте, відповідач не виконувала свої зобов`язання за кредитним договором, чим порушила його умови щодо сплати щомісячних платежів по кредиту та процентах. Внаслідок прострочення платежів за кредитом та процентами станом на 23.06.2023 у відповідача виникла заборгованість у розмірі 461401,09 грн, яка складається з: 428678,86 грн - заборгованість за кредитом; 32721,55 грн - заборгованість за процентами.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 укладено договір застави № 620 від 24.09.2021 (далі договір застави), відповідно до якого заставодавець з метою забезпечення належного виконання зобов`язання передає в заставу, а заставодержатель цим приймає в заставу в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, предмет застави. Предметом застави є транспортний засіб марки Ford, модель Ecosport, державний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2020, номер шасі НОМЕР_3 , синього кольору, який належить на праві власності заставодавцю.

Згідно з витягом № 75189011 від 24.09.2021 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було зареєстровано обтяження на заставний автомобіль.

Пунктом 4.1.7 договору застави майна передбачено, що заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язання, забезпеченого заставою за цим договором, а якщо вимога не буде задоволена, незалежно від настання строку виконання зобов`язання звернути стягнення на предмет застави, у тому числі у разі: не виконання та/або неналежного виконання позичальником кредитного договору (у тому числі й щодо сплати будь-яких платежів, які повинні здійснюватися відповідно до кредитного договору, якщо прострочення строку будь-якого з платежів або його частини становить більше 1 (одного) місяця.

Згідно з п. 5.2 договору застави майна, у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником зобов`язання та/або у випадку невиконання заставодавцем обов`язків за цим договором, а також у інших випадках, передбачених цим договором та/або законодавством, заставодержатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на предмет застави у порядку, визначеному цим договором та/або кредитним договором.

Відповідно до п. 3.9.2. кредитного договору позивач 27.04.2023 на адресу відповідача направив вимогу № 100.19-07/5501/2023-26 вих. від 21.02.2023 про дострокове повернення кредиту, яка була отримана особисто відповідачем 02.05.2023.

Таким чином, 02.05.2023 вважається днем вручення відповідачу вимоги № 100.19-07/5501/2023-26 вих. від 21.02.2023 про дострокове повернення кредиту та 30-денний строк на її виконання сплинув 02.06.2023.

Недотримання відповідачем умов кредитного договору щодо сплати щомісячних платежів по кредиту та процентах, неотримання повідомлень та вимог позивача про сплату простроченої заборгованості є порушенням майнових прав та інтересів позивача, за захистом яких АТ «Ощадбанк» змушений звернутися до суду.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором № 676_0195 від 24.09.2021 у розмірі 461401, 09 гривень. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 у розмірі 461401, 09 гривень перед АТ «Ощадбанк» за кредитним договором № 676_0195 від 24.09.2021 звернути стягнення на предмет застави, а саме: транспортний засіб марки Ford, модель Ecosport, державний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2020, номер шасі НОМЕР_3 , синього кольору, що належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом реалізації предмета застави на електронних торгах відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, що має бути визначена на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Стягнути з ОСОБА_1 на користь філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 6921,01 грн.

14.08.2023 ухвалою Березанського міського суду Київської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

27.09.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено вказану вище цивільну справу до судового розгляду по суті.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі, судові повістки про виклик до суду на 06.09.2023, 27.09.2023, копію позовної заяви з доданими до неї документами відповідач ОСОБА_1 отримала, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 90; 95).

Про судові засідання, призначені на 19.10.2023, 15.11.2023 відповідач ОСОБА_1 повідомлялася в порядку, встановленому ст. 128 ЦПК України.

Однак, конверти повернулися до суду із відміткою органів поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання» (а.с 100; 107).

Судову повістку про виклик до суду на 04.12.2023 відповідач ОСОБА_1 отримала, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 114).

Отже, відповідач ОСОБА_1 в силу приписів ст. 128 ЦПК України, належним чином повідомлена про місце, дату і час судового засідання, до суду не з`явилася, про причини неявки не повідомила, клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи від неї не надходило.

Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив, заперечень.

Кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з матеріалами справи, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_1 не скористалася своїм правом, наданим ст. 178 ЦПК України, та не подала відзив.

Відповідно доч.1ст.223ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Підстав, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, для відкладення судом розгляду справи, суд не вбачає.

В силу приписів ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Як визначеноч.1ст.1ст.280ЦПК України,суд можеухвалити заочнерішення напідставі наявниху справідоказів заодночасного існуваннятаких умов: 1)відповідач належнимчином повідомленийпро дату,час імісце судовогозасідання; 2)відповідач нез`явився всудове засіданнябез поважнихпричин абобез повідомленняпричин; 3)відповідач неподав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зважаючи на те, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явилася в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин такої неявки, не подала відзив, а позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність усіх умов для проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими Главою 11 Розділу ІІІ ЦПК України (ч. 2 ст. 281 ЦПК України).

Представник позивача Світич П.В., участь якого в судовому засіданні була забезпечена в порядку ст. 212 ЦПК України, позов підтримав у повному обсязі, позов просив задоволити в повному обсязі, з підстав у ньому викладених. Проти проведення заочного розгляду справи не заперечував.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст.5ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 15 ЦК України закріплює право особи на захист цивільних прав та інтересів. Так, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як визначено ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору (ч. 1, 2 ст. 634 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Як передбачено ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Як закріплено у ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зч.1ст.1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

В силу приписів ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом статті 1056-1ЦК України (розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з ч. 1-2 ст. 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання або в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ч. 1 ст. 574 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про заставу» № 2654-XII від 02.10.1992 заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча вимога або вимога, яка може виникнути в майбутньому, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Згідно з ч. 1,3,6 предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Права заставодержателя (право застави) на річ, яка є предметом застави, поширюються на її приналежності, якщо інше не встановлено договором. Право застави поширюється на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання заставленого майна, у випадках, встановлених договором. Предмет застави залишається у заставодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 12 Закону України «Про заставу» у договорі застави визначаються суть, розмір та строк (термін) виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, тa/або посилання на договір чи інший правочин, яким встановлено основне зобов`язання, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. Опис предмета застави в договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).

Як встановлено приписами ч. 1 ст. 13 Закону України «Про заставу» договір застави повинен бути укладений у письмовій формі.

Як передбачено ч. 1, 3 ст. 577 ЦК України якщо предметом застави є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, установлених законом. Застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Моментом реєстрації застави рухомого майна є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (ч. 4 ст. 577 ЦК України).

Правові наслідки невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою передбачені ст. 589 ЦК України. Так, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 5 ст. 590 ЦК України у разі часткового виконання боржником зобов`язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

Заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет застави: 1) у разі порушення заставодавцем правил про наступну заставу; 2) у разі порушення заставодавцем правил про розпоряджання предметом застави; 3) в інших випадках, встановлених законом або договором (ч. 2 ст. 592 ЦК України).

Як передбачено п. 3.1.7 договору застави рухомого майна (майнових прав та транспортного засобу) № 620 від 24.09.2021 заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язання, забезпеченого заставою за цим договором, а якщо вимога не буде задоволена, незалежно від настання строку виконання зобов`язання, звернути стягнення на предмет застави, у тому числі, у разі: (3) невиконання та/або неналежного виконання заставодавцем кредитного договору (у тому числі й щодо сплати будь-яких платежів, які повинні здійснюватися відповідно до кредитного договору, якщо прострочення строку погашення будь-якого з платежів або його часина становить більше місяця).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п`ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором (ч. 1, 6, 7 ст. 20 Закону України «Про заставу»).

Як передбачено ч. 1 ст. 21 Закону України «Про заставу» реалізація заставленого майна здійснюється шляхом його продажу на аукціонах (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів, якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).

Згідно зіст.28Закону України«Про заставу»застава припиняється,зокрема,з припиненнямзабезпеченого заставоюзобов`язання; в разі примусового продажу заставленого майна.

Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна визначений Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» № 1255-IV від 18.11.2003.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимогкредиторів тареєстрацію обтяжень» обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; 6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження. Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом. Боржник вправі до дня продажу предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах повністю виконати забезпечену обтяженням вимогу обтяжувача разом з відшкодуванням витрат, понесених обтяжувачем у зв`язку з пред`явленням вимоги і підготовкою до проведення публічних торгів. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах.

Як передбачено ч. 1 ст. 26 Закону України України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання в порядку, встановленому цим Законом (у тому числі передача цінних паперів електронної форми існування у власність обтяжувача відповідно до законодавства про депозитарну систему України); 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші, майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, або цінні папери. 5) реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Судом встановлено, що 24.09.2021 Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 уклали Договір про споживчий кредит (для придбання транспортного засобу) № 676_0195 (а.с. 13-21).

Як передбачено п.п. 2.2 п. 2 кредитного договору кредит надається в загальному розмірі 462 950,00 грн на строк 84 місяці, з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 23.09.2028, якщо інший строк та/або термін не буде встановлено згідно з умовами цього договору.

Кредит надається для придбання транспортного засобу за договором купівлі-продажу (цільове призначення кредиту) (п. 2.3 кредитного договору).

Згідно з п. 2.4.1 кредитного договору, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати банку плату (проценти) у розмірі 6,99 (шість цілих дев`яносто дев`ять сотих) % процентів річних. Зазначена в цьому пункті договору процентна ставка є фіксованою.

Відповідно до п. 2.4.2 2.4.3 кредитного договору проценти нараховуються банком щомісячно за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за кредитом, що був отриманий позичальником, починаючи з дати видачі кредиту до терміну остаточного повернення кредиту, визначеного цим договором. При нарахуванні процентів за користування кредитом враховується перший і не враховується останній день фактичного користування кредитом.

Як передбачено п. 3.2.1 кредитного договору банк здійснює надання кредиту одноразово в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок продавця транспортного засобу Філія «Віннер ФКН» ТОВ «Віннер Автомотів», код 43224594, № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Альфа-банк» у м. Києві, код банку 300346.

Відповідно до п. 3.3.1 кредитного договору, всі платежі за цим кредитним договором (повернення кредиту, сплата процентів за його користування, комісійної винагороди, штрафних санкцій тощо) здійснюються шляхом списання банком коштів з поточного рахунку.

Згідно з п. 3.3.3 кредитного договору позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту рівними частинами в розмірі 5512 (п`ять тисяч п`ятсот дванадцять) гривень 00 копійок, сплату процентів, нарахованих банком на залишок основної суми боргу за кредитом, комісійних винагород (у разі їх встановлення за цим договором) щомісячно до 24 числа місяця, наступного за звітним, починаючи з жовтня 2021 року, шляхом внесення коштів на Поточний рахунок, які банк, використовуючи право договірного списання коштів, надане йому згідно з умовами цього договору, списує в рахунок погашення основної суми боргу за кредитом, сплати процентів, комісійних винагород відповідно до черговості, визначеної цим договором.

Пунктом 3.9 кредитного договору врегульовано питання дострокового погашення кредиту за ініціативою банку.

Так, відповідно до п. 3.9.1, 3.9.2 кредитного договору банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання позичальником взятих на себе обов`язків або недотримання умов, передбачених цим договором та/або документами забезпечення та/або іншими договорами, укладеними позичальником з банком, вимагати дострокового повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають до сплати за цим договором), у тому числі, але не виключно, у разі якщо відбулось: 3.9.1.1 затримання на один календарний місяць сплати частини Основної суми боргу за кредитом та/або процентів за користування кредитом, інших платежів за цим договором та/або платежів за договором відновлюваної кредитної лінії, укладеним між позичальником та банком щодо надання кредиту для оплати страхових платежів за договором страхування транспортного засобу (у разі укладення такого договору); 3.9.1.2 використання кредитних коштів не за цільовим призначенням кредиту; 3.9.1.3 втрати предметом застави ліквідності або зменшення її вартості, позбавлення позичальника права власності на предмет застави відповідно до умов документу забезпечення, виникнення обставин, що унеможливлюють звернення стягнення на предмет застави; 3.9.1.4 неподання позичальником на вимогу банку документів, що стосуються його фінансового стану; 3.9.1.5 порушення позичальником умов документів забезпечення, в тому числі в разі несплати страхових платежів, порушення умов зберігання предмету застави, що призведе до пошкодження, знищення та втрати його вартості, що обумовлена документом забезпечення; 3.9.1.6 у випадку відмови від підтримання ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансових операцій у випадках, визначених статтею 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», а також у випадку застосування інших санкційних списків в тому числі міжнародних.

Виконання позичальником вимоги банку щодо дострокового повернення кредиту, належних до сплати процентів, комісійних винагород та інших платежів відповідно до умов цього договору повинно бути проведено позичальником протягом тридцяти календарних днів з дати одержання такої вимоги від банку. Сторони підтверджують, що термін дострокового повернення всієї суми кредиту, нарахованих процентів за його користування та інших платежів, що містяться у вимозі банку, направленій позичальнику, відповідно до цього пункту договору є зміною терміну остаточного повернення кредиту в бік його зменшення. Сторони домовились, що вказана в цьому пункті зміна терміну, на який надано кредит, не є зміною банком в односторонньому порядку умов цього договору. Сторони за взаємною згодою встановили, що визначений в абзаці першому цього пункту договору строк починає відліковуватись з дати вручення позичальнику відправлення, що зазначена в повідомленні про вручення поштового відправлення, або дата, зазначена на такому листі позичальником при отриманні ним зазначеного листа особисто. Якщо пошта (поштова служба) не може вручити письмову вимогу про усунення порушення зобов`язання позичальнику через відсутність за місцем проживання вказаної особи, через його відмову прийняти поштове відправлення, через незнаходження фактичного місця проживання позичальника або з інших причин, письмова вимога про усунення порушення зобов`язання вважається врученою позичальнику у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Отже, на підставі кредитного договору у сторін виникли зобов`язання, де банк зобов`язаний надати позичальнику кредит на умовах цього договору, а позичальник зобов`язаний повернути у передбачені цим договором строки кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у порядку та на умовах, визначених цим договором.

17.09.2021 філія «Віннер ФКН» Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер Автомотів», що представляє інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер Автомотів» та ОСОБА_1 уклали договір купівлі-продажу автомобіля № ФКФ-2021-340, копія договору долучена до позовної заяви (а.с. 6-9).

Як зазначено в розділі 4 вказаного вище договору купівлі-продажу, враховуючи, що товар придбавається покупцем на підставі кредитного договору із банківською установою, право власності на товар переходить до покупця після сплати ним авансового платежу в строки, розмірі та порядку, що передбачені п. 5.1.1 цього договору, але за умови надання покупцем письмового підтвердження банківської установи щодо згоди надати покупцю кредит в строки та обсязі, що є необхідним для придбання товару на умовах цього договору, але в будь-якому разі не меншому, ніж сума остаточного платежу товару.

Згідно з п. 2.1 договору купівлі-продажу автомобіля від 17.09.2021 ціна товару станом на дату укладення цього договору становить всього разом з ПДВ 584243,00 гривень.

Предметом договору купівлі-продажу автомобіля від 17.09.2021 був транспортний засіб Ford Ecosport, рік випуску 2020, номер шасі НОМЕР_3 , ціна 18518.00 євро (додаток №1 до договору купівлі-продажу № ФКФ-2021-340 від 17.09.2021 (зворотній бік а.с. 9).

24.09.2021 Філія «Віннер ФКН» ТОВ «Віннер Автомотів» та ОСОБА_1 підписали додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу автомобіля № ФКФ-2021-340, у якій дійшли згоди щодо викладення розділу 4. Особливі умови (придбання авто на умовах кредитування) в редакції, викладеній в додатковій угоді (а.с. 10).

24.09.2021 Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» та фізична особа ОСОБА_1 досягли згоди щодо врегулювання усіх майнових та організаційних аспектів та уклали договір застави рухомого майна (майнових прав та транспортного засобу) № 620 (а.с. 23-30).

Згідно з п. 2.1 п. 2 договору застави рухомого майна (майнових прав та транспортного засобу) № 620 від 24.09.2021 предметом застави є майнові права заставодавця за договором купівлі-продажу (в сумі, що дорівнює вартості транспортного засобу згідно з договором купівлі-продажу), які полягають у праві отримати від контрагента майно (транспортний засіб) з наступними характеристиками: автомобіль марки Ford, модель Ecosport, vin-код (номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , рік випуску 2020, колір синій, об`єм двигуна 998: транспортний засіб з моменту заставодавцем права власності на нього. За домовленістю сторін вартість предмету застави складає 579429 (п`ятсот сімдесят дев`ять тисяч чотириста двадцять дев`ять) гривень 00 копійок. Сторони погодили, що предметом застави також вважаються: майнові права щодо отримання майна, які набуде заставодавець у разі зміни умов договору купівлі-продажу; все, що отримає заставодавець за договором купівлі-продажу у разі виконання його контрагентом своїх зобов`язань за таким договором купівлі-продажу відповідно до статті 52 Закону України «Про заставу», зокрема, поставлене заставодацю майно за договором купівлі-продажу, майнові права на отримання якого надані у заставу за цим договором (а.с. 24).

Предмет застави є власністю заставодавця на підставі договору купівлі-продажу, і немає жодних договірних змін строків позовної давності щодо правочинів, на підставі яких заставодавець набув право власності на предмет застави. Заставодавець свідчить, що договір купівлі-продажу укладений у відповідності до законодавства і майнові права за ними є дійсними та підлягають примусовій реалізації, а стосовно предмета застави не була оформлена довіреність іншій особі щодо володіння та/або користування, в тому числі, з правом відчуження (п.п. 2.3 п. 2 договору застави рухомого майна (майнових прав та транспортного засобу) № 620 від 24.09.2021).

Відповідно до п.п. 2.5-2.6 п. 2 договору застави рухомого майна (майнових прав та транспортного засобу) № 620 від 24.09.2021 заставою за цим договором забезпечується в повному обсязі виконання усіх зобов`язань заставодавця за кредитним договором, укладеним між заставодержателем та заставодавцем, що існують в теперішній час і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Заставодавець ознайомлений та погоджується з умовами кредитного договору стосовно розміру основного зобов`язання, що забезпечується заставою відповідно до цього договору, розуміючи при цьому можливість зміни його розміру у випадках, передбачених умовами кредитного договору.

Як передбачено п.п. 4.1-4.2 п. 4 договору застави рухомого майна (майнових прав та транспортного засобу) № 620 від 24.09.2021 застава за цим договором виникає з моменту підписання цього договору. У випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, та/або у випадках невиконання заставодавцем обов`язків за цим договором, а також у інших випадках, передбачених цим договором та/або законодавством, заставодержатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на предмет застави у порядку, визначеному цим договором та/або кредитним договором.

Застава припиняється у разі: (1) виконання у повному обсязі зобов`язання; (2) в інших випадках, передбачених законодавством та/або цим договором. Заставодержатель вправі задовольнити за рахунок предмета застави свої вимоги в повному обсязі, який визначається заставодержателем самостійно на момент реалізації права застави, у тому числі, але не виключно, щодо: (1) повернення основної суми кредиту; (2) сплати процентів за користування кредитом; (3) сплати комісійних винагород; (4) компенсації витрат, пов`язаних з конвертацією коштів; (5) сплати нарахованих та несплачених на момент реалізації права застави штрафні санкції за порушення зобов`язань за кредитним договором (неустойка, пеня, штраф); (6) компенсації витрат, понесених заставодержателем у зв`язку зі зверненням стягнення на предмет застави та його реалізацією, у тому числі, витрат на оплату послуг аудиторів, адвокатів та інших документально підтверджених витрат заставодержателя, якщо вони будуть мати місце; (7) компенсації завданих заставодержателю збитків в повному обсязі (п.п. 4.4 п. 4 договору застави рухомого майна (майнових прав та транспортного засобу) № 620 від 24.09.2021).

Згідно з п.п. 6.1 п. 6 договору застави рухомого майна (майнових прав та транспортного засобу) № 620 від 24.09.2021 заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі: 6.1.1 порушення заставодавцем та/або позичальником умов будь-яких договорів, укладених заставодержателем, в т.ч умов будь-якого кредитного договору та цього договору та/або 6.1.2 недостовірності, неповноти чи викривлення інформації, наданої заставодержателю у зв`язку з укладанням цього договору та/або будь-якого кредитного договору та/або будь-якого кредитного договору: та/або 6.1.3 пред`явлення іншими особами вимог щодо предмета застави, здійснення процедури публічного приватного обтяження предмета застави, звернення стягнення на предмет застави чи виникнення інших обставин, що можуть призвести до ускладнення та затягування задоволення вимог заставодержателя в рахунок предмета застави; та/або 6.1.4 у випадку відкриття господарським судом щодо заставодавця провадження у справі про неплатоспроможність; та/або 6.1.5 настанням інших випадків, передбачених законодавством або будь-яким кредитним договором.

Відповідно до п. 6.5 договору застави рухомого майна (майнових прав та транспортного засобу) № 620 від 24.09.2021 звернення стягнення на предмет застави здійснюється відповідно до законодавства: на підставі рішення суду; або шляхом застосування позасудових засобів звернення стягнення.

У встановленому законом порядку застава рухомого майна була зареєстрована, що вбачається з копії Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 75189011 від 24.09.2021, виданого Регіональною філією міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи», зареєстровано 24.09.2021 за № 29334955 (а.с. 34-35).

Відповідно до копії Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) № 84637217 від 20.06.2023 внесено зміни до реєстраційного запису Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 29334955, ти змін: зміна обтяження, звернення стягнення (до змін): не зареєстровано; звернення стягнення (після змін): зареєстровано звернення стягнення 20.06.2023 (а.с. 36).

21.02.2023 позивачем було надіслано ОСОБА_1 вимогу про усунення порушення зобов`язань за договором про споживчий кредит (на придбання транспортного засобу) № 676_0195 від 24.09.2021 (вих. №100.19-07/5501/2023-26/ВИХ від 21.02.2023), у якому позивач повідомив відповідачу, що станом на 20.02.2023 загальна сума заборгованості перед Банком становить 457476,34 грн, з яких: строкова заборгованість за основним боргом: 390624,68 грн; прострочена заборгованість за основним боргом: 44096,00 грн; прострочені проценти за користування кредитом: 20174,85 грн; строкові проценти за користування кредитом: 2580,81 грн; пеня: 0,00 грн. Вказано, що банк вимагає від ОСОБА_1 сплатити протягом 30 (тридцяти) календарних днів заборгованість за кредитом в сумі 457476,34 грн. У разі непогашення всієї суми заборгованості за кредитом банком буде розпочато процедуру стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з позичальника та звернення стягнення на предмет застави шляхом проведення публічних торгів у межах процедури виконавчого провадження (а.с. 37-38).

На підтвердження отримання ОСОБА_1 вимоги до позовної заяви долучено копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення АТ «Укрпошта» з відміткою про отримання поштового відправлення особисто адресатом 02.05.2023 (а.с. 39).

Отже, 02.05.2023 вважається днем вручення відповідачу вимоги № 100.19-07/5501/2023-26 вих. від 21.02.2023 про дострокове повернення кредиту та 30-денний строк на її виконання сплинув 02.06.2023.

15.06.2023 Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» за вих. № Л-1189/55/5.1-0.2-2023 від 15.06.2023 надіслав ОСОБА_1 повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та початок судового провадження за договором про споживчий кредит (на придбання транспортного засобу) № 676_0195 від 24.09.2021, у якому, серед іншого, з посиланням на п. 4.2 договору застави майна та ст. 24 Закону України «Про заставу» вказано, що ОСОБА_1 не виконано зобов`язання за кредитним договором, чим порушено забезпечене обтяженням зобов`язання, тому Банком прийнято рішення розпочати процедуру стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження (а.с. 40).

АТ «Ощадбанк» узяті на себе зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, перерахувавши кошти у розмірі 462950,00 грн на поточний рахунок продавця транспортного засобу Філія «Віннер ФКН» ТОВ «Віннер Автомотів» № НОМЕР_1 , підтвердженням чого є копія меморіального ордера № 676_0195 (816700300411) від 24.09.2021, долучена до позовної заяви (а.с. 41).

Відповідач не виконувала свої зобов`язання за кредитним договором , чим порушила його умови щодо сплати щомісячних платежів по кредиту та процентах.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТВБВ № 100260195 філія Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» за основним боргом, процентами, пенею, 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання згідно з кредитним договором № 676_0195 від 24.09.2021, позичальник: ОСОБА_1 , внаслідок прострочення платежів за кредитом та процентами станом на 23.06.2023 у відповідача виникла заборгованість у розмір 461401,09 грн, яка складається з: 428678,86 грн - заборгованість за основним боргом за кредитом; 32721,55 грн - заборгованість за процентами (а.с. 42-43).

Позивач надав копію виписки по рахунках клієнта ОСОБА_1 (а.с. 44-58).

На виконання вимог ч. 3 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» позивач як обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, до початку процедури звернення стягнення зареєстрував в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) № 84637217 від 20.06.2023 (а.с. 36).

Станом на час розгляду справи відповідач не надала доказів сплати нею зазначеної суми заборгованості за кредитом.

ОСОБА_1 не скористалася своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, не подала відзиву на позовну заяву, не надала контррозрахунку заборгованості, не навела жодних доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин.

Таким чином, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, і питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред`явленні позову до суду сплатив судовий збір в сумі 6921,01 грн (а.с. 1).

Таким чином, з огляду на задоволення позовних вимог, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача 6921,01 грн на відшкодування понесених позивачем судових витрат по сплаті судового збору.

На підставівикладеного,керуючись ст. 11, 15-16, 509, 526, 572, 574, 577, 589, 590, 633, 634, 638-639, 1048-1049, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 12-13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 289, 354-356 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерноготовариства "Державнийощадний банкУкраїни"до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості тазвернення стягненняна предметзастави - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь філії-Головне управлінняпо м.Києву таКиївській областіАТ «Ощадбанк»заборгованість закредитним договором№ 676_0195від24.09.2021у розмірі 461 401 (чотириста шістдесят одна тисяча чотириста одна) гривня 09 копійок, що складається з: 428678 (чотириста двадцять вісім тисяч шістсот сімдесят вісім) гривень 86 копійок - заборгованість за кредитом; 32 721 (тридцять дві тисячі сімсот двадцять одна) гривня 55 копійок - заборгованість за процентами.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Ощадбанк» за кредитним договором № 676_0195 від 24.09.2021у розмірі 461401 (чотириста шістдесят одна тисяча чотириста одна) гривня 09 копійок, що складається з: 428 678 (чотириста двадцять вісім тисяч шістсот сімдесят вісім) гривень 86 копійок - заборгованість за кредитом; 32 721 (тридцять дві тисячі сімсот двадцять одна) гривня 55 копійок - заборгованість за процентами, звернути стягнення на предмет застави за договором застави рухомого майна (майнових прав та транспортного засобу) № 620 від 24.09.2021, а саме: транспортний засіб марки Ford, модель Ecosport, державний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2020, номер шасі НОМЕР_3 , синього кольору, що належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом реалізації предмета застави на електронних торгах відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, що має бути визначена на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 6921 (шість тисяч дев`ятсот двадцять одна) гривня 01 копійка.

Заочне рішеннянабирає законноїсили,якщо протягомстроків,встановлених ЦПКУкраїни,не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду.

Позивач: Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", код ЄДРПОУ: 00032129, в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», місцезнаходження: вул. Володимирська, 27, м. Київ, код ЄДРПОУ: 09322277.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Повний текст рішення буде складено 14 грудня 2023 року.

Суддя Т. В. Дудар