Постанова

від 13.12.2023 по справі 4/69/07

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 рокум. ОдесаСправа № 4/69/07м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №6

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Діброви Г.І.,

Разюк Г.П.,

секретар судового засідання Андрущенко В.В.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Котенко О.О., за довіреністю;

від ДВС: Сокол Ю.С., не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області

від 06 жовтня 2023 року (повний текст складено 10.10.2023) про задоволення скарги Акціонерного товариства Миколаївобленерго (№01.01./01-22-3679 від 19.07.2023) на дії та рішення державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду

у справі №4/69/07

за позовом: Державного підприємства Енергоринок

до відповідача: Акціонерного товариства Миколаївобленерго

про стягнення 174 328 521,70 грн., -

орган, дії якого оскаржуються: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,

суддя суду першої інстанції: Мавродієва М.В.,

місце винесення ухвали: м. Миколаїв, вулиця Фалєєвська, 14, Господарський суд Миколаївської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 13.12.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 19.07.2007 частково задоволені позовні вимоги Державного підприємства Енергоринок до ВАТ ЕК Миколаївобленерго (нині АТ «Миколаївобленерго) про стягнення з останнього 174 328 521,70 грн., з яких: 121 946 255,25 грн. - основного боргу за поставлену електроенергію, 10384091,01 грн. - пені, 26 939 588,77 грн. - збитків від інфляції, 6 522 348,80 грн. 3% річних та 8536237,87 грн. - штрафу за договором №1118/01 від 31.07.2002.

Стягнуто на користь позивача 121 271 022,23 грн. основного боргу, 7 403 880,22 грн. 3% річних, 28 580 017,97 грн. збитків від інфляції, 515 396 грн. пені, 7 173,93 грн. 7% штрафу, 25 500 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. На суму 4 638 560,38 грн. пені, 128 768,97 грн. збитків від інфляції, 71 615,10 грн. 3% річних, 8 529 063,94 грн. 7% штрафу в позові відмовлено, а провадження на суму 675 233,02 грн. основного боргу припинено.

На виконання вказаного судового рішення Господарським судом Миколаївської області був виданий відповідний наказ.

У липні 2023 Акціонерне товариство (АТ) Миколаївобленерго (далі також відповідач, боржник) звернулось до Господарського суду Миколаївської області зі скаргою №01.01./01-22-3679 на дії державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду у даній справі, в якій просило:

1) визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинського Тараса Євгенійовича щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 03.07.2023 у виконавчому провадженні №3642797 на загальну суму 196 824 587,15 грн.;

2) визнати неправомірною та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 03.07.2023 у виконавчому провадженні №3642797 на загальну суму 196 824 587,15 грн.

Скарга обґрунтована тим, що на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України знаходиться виконавче провадження №3642797, до якого зведено виконавчі провадження про стягнення боргу з АТ Миколаївобленерго на користь ДП Енергоринок по 5 виконавчим документам наказів Господарського суду Миколаївської області від 31.07.2007 у справі №4/69/07, від 09.03.2005 у справі №3/177, від 28.01.2005 у справі №11/274, від 03.08.2015 №9/217/06 та від 05.09.2014 №12/472/07.

АТ Миколаївобленерго вказує, що 03.07.2023 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинським Тарасом Євгенійовичем у ВП №3642797 винесена постанова про арешт коштів боржника на загальну суму 196 824 587,15 грн., з яких 178 931 470,14 грн. - залишок боргу за виконавчими документами та 17 893 147,01 грн. виконавчого збору, однак, без винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

Боржник вважає, що дії державного виконавця в частині винесення постанови щодо арешту рахунків його філій на загальну суму 196 824 587,15 грн., яка значно перевищує фактичну суму боргу 178 911 066,32 грн., та без винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, є безпідставними та такими, що порушують права АТ Миколаївобленерго, а тому рішення державного виконавця, оформлене постановою про арешт коштів боржника від 03.07.2023 у ВП №3642797 на суму 196 824 587,15 грн., - є неправомірним, а постанова підлягає скасуванню.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.10.2023 у справі №4/69/07 (суддя М.В. Мавродієва) скаргу Акціонерного товариства Миколаївобленерго №01.01./01-22-3679 від 19.07.2023 на дії та рішення державного виконавця - задоволено. Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинського Тараса Євгенійовича щодо винесення постанови від 03.07.2023 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №3642797 на загальну суму 196 824 587,15 грн. Визнано неправомірною та скасовано постанову від 03.07.2023 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №3642797 на загальну суму 196 824 587,15 грн.

Господарський суд Миколаївської області, дослідивши обставини справи, встановив, що в порушення положень Закону України Про виконавче провадження, державним виконавцем при винесені 03.07.2023 постанови про арешт коштів боржника на загальну суму 196 824 587,15 грн., не було проведено перевірку виконання боржником відповідних судових рішень, чим не дотримано засад справедливості, неупередженості, об`єктивності та співмірності заходів примусового виконання судових рішень, а також не винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 17 893 147,01 грн., що свідчить про те, що постанова про арешт коштів боржника на загальну суму 196 824 587,15 грн. є безпідставною.

Не погоджуючись зі вказаною ухвалою суду першої інстанції, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 06.10.2023 у справі №4/69/07 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги Акціонерного товариства Миколаївобленерго відмовити у повному обсязі.

Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала винесена з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням процесуального права.

На переконання апелянта, постанова про накладення арешту на кошти винесена із дотриманням вимог Закону України Про виконавче провадження, а тому, у разі встановлення невідповідності суми накладеного арешту реальному боргу, суд може скасувати постанову державного виконавця частково, а не повністю. При цьому, на підтвердження своєї правової позиції апелянт посилається на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2023 у справі №400/6134/23.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 06.10.2023 у справі №4/69/07 про задоволення скарги Акціонерного товариства Миколаївобленерго (№01.01./01-22-3679 від 19.07.2023) на дії та рішення державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду; розгляд апеляційної скарги призначено на 13 грудня 2023 року о 12:30 год.

06.12.2023 від Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач не погоджується з доводами останньої, вважає її безпідставною та необґрунтованою та просить суд апеляційної інстанції залишити без задоволення апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Мінюста України, а ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 06.10.2023 у справі №4/69/07 про задоволення скарги Акціонерного товариства Миколаївобленерго (№01.01./01-22-3679 від 19.07.2023) на дії та рішення державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду - без змін.

Відзив боржника містить доводи, які є аналогічними доводам скарги АТ "Миколаївобленерго" на дії державного виконавця. Разом з цим, відповідач переконаний у тому, що оскільки державним виконавцем неправильно визначена сума боргу за виконавчими провадженнями, на яку розповсюджується арешт, а також за відсутності в Законі України «Про виконавче провадження» правових норм, які б дозволяли державному виконавцю відкоригувати суму арешту коштів, єдиним способом захисту майнових прав Товариства є скасування постанови про арешт коштів боржника в повному обсязі, що свідчить про те, що оскаржувана ухвала господарського суду Миколаївської області від 06.10.2023 у справі №4/69/07 є законною та обґрунтованою.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 задоволено клопотання представника АТ «Миколаївобленерго» - Котенка Олега Олеговича про надання останньому можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв`язку EasyCon. Вирішено здійснювати розгляд апеляційної скарги у справі №4/69/07 в режимі відеоконференції.

Державне підприємство Енергоринок відзиву на апеляційну скаргу не надало.

В судовому засіданні 13.12.2023 представник АТ «Миколаївобленерго», виклавши свою позицію, заперечував проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представники позивача та ДВС у судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Разом з цим, згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги, обов`язкова явка учасників справи в судове засідання апеляційної інстанції Південно-західним апеляційним господарським судом не визнавалась, участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, а також враховуючи, що неявка вказаних учасників судового провадження, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні представника Державного підприємства Енергоринок та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У судовому засіданні 13.12.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як зазначалось вище та підтверджується матеріалами справи, на підставі рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2007 у справі №4/69/07, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2007, стягнуто з Акціонерного товариства Миколаївобленерго на користь Державного підприємства Енергоринок 121271022,23 грн боргу, 7403880,22 грн - 3% річних, 28580017,97 грн збитків від інфляції, 515396 грн пені, 7173,93 грн - 7% штрафу, 25500 грн держмита, 118 грн витрат на ІТЗ судового процесу.

31.07.2007 у справі №4/69/07 Господарським судом Миколаївської області видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2013 розстрочено виконання рішенням суду від 19.07.2007 у справі №4/69/07 з березня 2013 року по лютий 2023 року включно згідно графіку.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2005, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2005, змінено пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2004 у справі №3/177 та стягнуто з Акціонерного товариства Миколаївобленерго на користь Державного підприємства Енергоринок 159324566,31 грн боргу, 13295102,42 грн - 3% річних, 43108133,65 грн - збитків від інфляції, 100000 грн пені, 1700 грн - держмита, 118 грн - витрат на ІТЗ судового процесу.

09.03.2005 у справі №3/177 Господарським судом Миколаївської області видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.04.2013 розстрочено виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2005 у справі №3/177 на 10 років з березня 2013 року по лютий 2023 року включно згідно графіку.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2004, яку змінено постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2005, у справі №11/274 стягнуто з Акціонерного товариства Миколаївобленерго на користь Державного підприємства Енергоринок 27075516,73 грн боргу, 5238844,41 грн збитків від інфляції, 2678489,15 грн - 3% річних, 2550 грн держмита, 118 грн витрат на ІТЗ судового процесу.

28.01.2005 у справі №11/274 Господарським судом Миколаївської області видано наказ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.07.2007 у справі №11/274 припинено стягнення з Акціонерного товариства Миколаївобленерго на користь Державного підприємства Енергоринок за постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2005 у частині стягнення пені в сумі 1913831,05 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.04.2013 розстрочено виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2004 (з урахуванням внесених змін постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2005) у справі №11/274 з березня 2013 року по лютий 2023 року включно згідно графіку.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.09.2014 у справі №12/472/07 затверджено укладену між Державним підприємством Енергоринок та Публічним акціонерним товариством Миколаївобленерго мирову угоду від 03.09.2014, зокрема, на наступних умовах:

- заборгованість ПАТ Миколаївобленерго перед ДП Енергоринок, станом на момент укладення даної мирової угоди, складає 102778603,26 грн, в тому числі: 81440946,16 грн - основного боргу за куповану електроенергію, 6314757,23 грн - 3% річних, 9125181,19 грн - інфляційних нарахувань, 5897718,68 грн - пені;

- сторони дійшли згоди, що сплата заборгованості в сумі 102778603,26 грн здійснюється боржником до 28.02.2023 (включно);

- кожний черговий платіж має бути здійснений боржником не пізніше останнього числа місяця, в якому він (платіж) підлягає перерахуванню згідно графіку з вересня 2014 року по лютий 2023 року (включно).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.08.2015 у справі №9/217/06 затверджено укладену між Державним підприємством Енергоринок та Публічним акціонерним товариством Миколаївобленерго мирову угоду від 29.07.2015, зокрема, на наступних умовах:

- заборгованість ПАТ Миколаївобленерго перед ДП Енергоринок, станом на момент укладення даної мирової угоди, складає 41455953,05 грн основного боргу за куповану електроенергію;

- сторони дійшли згоди, що сплата заборгованості в сумі 41455953,05 грн здійснюється боржником до 28.02.2023 (включно);

- кожний черговий платіж має бути здійснений боржником не пізніше останнього числа місяця, в якому він (платіж) підлягає перерахуванню згідно графіку з серпня 2015 року по лютий 2023 року (включно).

Судом першої інстанції встановлено, що на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України знаходиться виконавче провадження №3642797 про стягнення боргу з АТ Миколаївобленерго на користь Державного підприємства Енергоринок за вказаними судовими рішеннями:

- з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 31.07.2007 №4/69/07 про стягнення 121271022,23 грн боргу, 7403880,22 грн 3% річних, 28580017,97 грн збитків від інфляції, 515396 грн пені, 7173,93 грн 7% штрафу, 25500 грн держмита, 118 грн витрат на ІТЗ судового процесу;

- з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 09.03.2005 №3/177 про стягнення 159324566,31 грн боргу, 13295102,42 грн - 3% річних, 43108133,65 грн - збитків від інфляції, 100000 грн пені, 1700 грн - держмита, 118 грн - витрат на ІТЗ судового процесу;

- з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 28.01.2005 №11/274 про стягнення 27075516,73 грн боргу, 5238844,41 грн збитків від інфляції, 2678489,15 грн 3% річних, 2550 грн держмита, 118 грн витрат на ІТЗ судового процесу;

- з примусового виконання ухвали Господарського суду Миколаївської області від 03.08.2015 по справі №9/217/6 про стягнення 41455953,05 грн боргу, яка згідно заяви стягувача станом на 01.06.2023 становить 10635488,89 грн;

- з примусового виконання ухвали Господарського суду Миколаївської області від 05.09.2014 по справі №12/472/07 про стягнення 102778603,26 грн боргу, яка згідно заяви стягувача станом на 01.06.2023 становить 29022754,94 грн.

03.07.2023 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинським Тарасом Євгенійовичем у виконавчому провадженні №3642797 винесена постанова про арешт коштів боржника на загальну суму 196 824 587,15 грн.

У вказаній постанові зокрема зазначено, що станом на день винесення постанови залишок боргу за виконавчими документами становить 178 931 470,14 грн. Виконавчий збір, що підлягає стягненню за виконавчими документами становить 17 893 147,01 грн.

Проте, орган примусового виконання рішення не надав суду доказів винесення у виконавчому провадженні №3642797 постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 17 893 147,01 грн. Водночас, виконавчий збір, у вказаному розмірі, віднесено виконавцем до складу грошових коштів, на які ним накладено арешт.

Крім того, згідно довідки Акціонерного товариства Миколаївобленерго щодо стану заборгованості перед Державним підприємством Енергоринок за вказаними судовими рішеннями загальна сума заборгованості станом на 31.05.2023 складала 183 426 247,81 грн, а станом на 30.06.2023 178 911 066,32 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, станом на дату накладення арешту 03.07.2023 сума заборгованості по вказаним судовим рішенням також складала 178 911 066,32 грн.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваної ухвали, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Відповідно до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців є Закон України "Про виконавче провадження".

За змістом ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

При цьому, законодавцем передбачений чіткий порядок вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні. Державний виконавець наділений відповідними повноваженнями, він повинен дотримуватись цих вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених Законом України Про виконавче провадження.

Зокрема, такими засадами є - верховенство права, законність, справедливість, неупередженість та об`єктивність, гласність та відкритість виконавчого провадження, співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями (ст. 2 Закону України Про виконавче провадження).

Разом з тим, порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.

Вчинення державним виконавцем дій, які визначені законом для виконання судового рішення, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

В контексті наведеного апеляційний суд зазначає, що під час розгляду скарги на дії (бездіяльність) виконавця господарський суд, користуючись правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом, повинен з`ясувати та перевірити належність виконання виконавцем визначених законом обов`язків, і в залежності від установлених обставин ухвалити відповідне рішення про задоволення (відмову у задоволенні) такої скарги.

Частиною 1 ст. 13 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно із ч. 3 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Отже, враховуючи вимоги ст. 56 Закону України Про виконавче провадження, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням, зокрема, суми виконавчого збору.

Проте, колегія суддів наголошує, що набуття права на стягнення суми виконавчого збору Закон України Про виконавче провадження пов`язує з винесенням постанови про стягнення виконавчого збору.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження, постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець має виносити одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.

В свою чергу, як вбачається з апеляційної скарги виконавця, постанов про стягнення виконавчого збору на суму 17 893 147,01 грн., на яку накладено арешт оскаржуваною постановою, державним виконавцем не виносилось.

За встановлених обставин та наведеного правового регулювання, колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що у державного виконавця не було підстав для арешту грошових коштів АТ «Миколаївобленерго» на суму виконавчого збору у розмірі 17 893 147,01 грн., оскільки постанов про стягнення цієї суми виконавчого збору державним виконавцем не приймалось.

Крім того, за умовами ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (пункт 1).

Однак, в порушення наведених положень Закону, державним виконавцем при винесені 03.07.2023 постанови про арешт коштів боржника не було проведено перевірку виконання боржником судових рішень, чим не дотримано засад справедливості, неупередженості, об`єктивності та співмірності заходів примусового виконання судових рішень.

Отже, вирішуючи справу, суд першої інстанції правильно встановив, що постанова від 03.07.2023 про арешт коштів боржника на загальну суму 196 824 587,15 грн. винесена державним виконавцем безпідставно, оскільки сума, на яку накладений арешт, не відповідає дійсності, адже станом на дату накладення арешту сума заборгованості по вказаним судовим рішенням складала 178 911 066,32 грн.

Також судова колегія цілком погоджується з висновком місцевого господарського суду, який зазначив, що посилання органу примусового виконання рішення на те, що при встановленні невідповідності суми реальному боргу, суд може скасувати постанову в частині звернення стягнення, а не постанову в цілому, оскільки сама постанова винесена із дотриманням вимог Закону України Про виконавче провадження, судом відхиляється приймаючи до уваги, що невідповідність розміру актуальної заборгованості відповідача станом на 03.07.2023, сумі грошових коштів, на який накладено арешт, як раз і свідчить про недотримання державною виконавчою службою вимог Закону України Про виконавче провадження.

Крім того, вищенаведені доводи апелянта колегією суддів відхиляються і з огляду на те, що повноваженнями щодо накладення арешту на майно (кошти) боржника у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів наділений саме виконавець, тоді як зазначення судом конкретних дій виконавця під час розгляду скарги є виходом за межі повноважень суду, наданих чинним законодавством при постановленні судових рішень.

Водночас, судова колегія критично ставиться до посилання виконавця на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2023 у справі №400/6134/23, оскільки у відповідності до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах лише Верховного Суду, а не в постановах суду апеляційної інстанції. Крім того, у вказаній справі боржником не оспорювалась сума стягнення самого боргу.

Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування оскарженої ухвали, апелянтом не наведено. Аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки обставин зазначених місцевим судом.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду Миколаївської області про задоволення скарги боржника №01.01./01-22-3679 від 19.07.2023 на дії та рішення державного виконавця з підстав її обґрунтованості та доведеністю матеріалами справи.

Судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали також правильно враховано правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №910/7310/20, про наділення суду повноваженнями скасовувати рішення органів державної виконавчої служби чи приватних виконавців.

Враховуючи вищевикладене, Південно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та постановлено ухвалу з дотриманням норм процесуального права, що дає підстави для залишення ухвали Господарського суду Миколаївської області від 06.10.2023 у справі №4/69/07 без змін, а апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - без задоволення.

Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати апелянта по сплаті судового збору при подачі апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 06.10.2023 про задоволення скарги Акціонерного товариства Миколаївобленерго №01.01./01-22-3679 від 19.07.2023 на дії та рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при примусовому виконанні рішення у справі №4/69/07 залишити без змін.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складений 14.12.2023.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяДіброва Г.І.

СуддяРазюк Г.П.