Рішення

від 07.12.2023 по справі 509/3595/23

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/3595/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Козирського Є.С.

секретаря Лисенко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 -правонаступника ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Аско-Донбас Північний", про стягнення шкоди заподіяної злочином, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, який обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 21.09.2019 приблизно о 14:00 на 13 км +480 м автодороги Н-33 «Одеса-Білгород-Дністровський-Монаші» в Овідіопольському районі Одеської області, керуючи автопоїздом у складі тягача «DAF TE 95 XF 430», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом-цистерною-Е «MENCI SL 1053FS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , допустив грубе порушення вимог п.п.1.5, 2.3 б) 11.3, 12.1 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 та виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем Mercedes-Benz Sprinter, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 .

Внаслідок означеної ДТП загинула донька ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , яка була пасажиром автомобіля Mercedes-Benz Sprinter, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Позивач посилається на те, що у зв`язку з загибеллю доньки поніс витрати на поховання, що складаються з оплати санітарно-косметичних послуг із бальзамування у розмірі 6 000 грн., із оплати послуг копання могили у розмірі 1700 грн., вартість поминального обіду у розмірі 11000грн., поховання у розмірі 37 200 грн.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Mercedes-Benz Sprinter, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_4 була застрахована відповідачем на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО/0993995 від 25.04.2019.

Відповідач листом від 11.11.2019 №1236 повідомив позивача про відсутність підстав для визнання події страховим випадком та виплати страхового відшкодування.

Позивач вказує, що смерть ОСОБА_7 є прямим наслідком ДТП внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки, у зв`язку з чим є страховим випадком та підставою для виплати страхового відшкодування, а відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування є протиправною.

Посилаючись на приписи Цивільного кодексу України, Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів позивач просить суд стягнути з відповідача страхове відшкодування витрат на поховання в сумі 50 076 грн., страхове відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 076 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, аргументуючи тим, що позивач не позбавлений права на одержання страхової суми в порядку, передбаченому Положенням про обов`язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 р. N 959, та на те, що матерілами справи не підтверджується факт протиправної поведінки в момент ДТП ОСОБА_4 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована ним, що унеможливлює покладання на відповідача обов`язку зі сплати страхового відшкодування на користь позивача.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що 21 вересня 2019 року, приблизно о 14:04 год., ОСОБА_3 здійснював перевезення вантажу знаходячись за кермом технічно справного автопоїзду у складі тягача «DAF TE 95 XF 430», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом-цистерною-Е «MENCI SL 1053FS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався в умовах необмеженої видимості, по асфальтованому, сухому дорожньому покриттю автодороги сполученням «Одеса-Білгород-Дністровський-Монаші», яка є автомобільним шляхом загального користування національного значення «Н-33», що проходить в Одеській області, має відповідне обладнання дорожнього покриття та придорожньої зони.

Так, проїжджаючи на 13 км + 480 м зазначеної автодороги в Овідіопольському районі Одеської області, де організований двосторонній рух і проїзна частина має три смуги руху: дві у напрямку м. Одеси і одну у напрямку м. Білгород-Дністровський, що позначені горизонтальною дорожньою розміткою 1.1. (вузька суцільна лінія, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків) і 1.5. (переривчаста лінія, яка позначає межі смуг руху, за наявності двох і більше смуг, призначених для руху в одному напрямку), та рухаючись поза населених пунктів, на прямій ділянці, з боку м. Одеси в напрямку м. Білгород-Дністровський, зі швидкістю не менше 60 км/год., водій ОСОБА_3 , на ділянці проїзної частини, яка потребувала від нього особливої уваги, через жвавий рух інших учасників дорожнього руху, а саме: вантажних та легкових автомобілів, які рухались попереду, один за одним, як попутно, так і у зустрічному напрямку, та особливості рельєфу дороги, а саме: наявності спуску з ухилом (крутизною) близько 4 градусів, здійснюючи перевезення майже 25 тон наливного вантажу, грубо порушивши вимоги п.п. 1.5.; 2.3. б); 11.4.; 12.1. та вимоги розділу 34 «Дорожня розмітка» «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ№ 1306 від 10.10.2001 р. був вкрай неуважним, не вживши заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації, проявивши злочинну самовпевненість і не передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків.

В цей самий час, по вказаній ділянці автодороги, з боку м. Білгород-Дністровський у напрямку м. Одеси, прямолінійно, у лівій смузі свого напрямку, зі швидкістю близько 70-80 км/год., рухався технічно справний автомобіль «MERCEDES-BENZ Sprinter 312 D», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ПАТ «Чорноморська транспортна компанія» ОСОБА_4 , який здійснював перевезення 11 пасажирів за приміським маршрутом № «52 К» сполученням «Одеса автовокзал «Привоз» - ст. Аккаржа».

Так, грубо порушуючи вимоги п.п. 1.5.; 2.3. б); 11.4.; 12.1. та вимоги розділу 34 «Дорожня розмітка» ПДР, та свідомо створюючи небезпеку для інших учасників дорожнього руху, водій ОСОБА_3 , під час руху по спуску на небезпечній ділянці, не врахував дорожню обстановку, особливості вантажу, що ним перевозиться і завантаженого стану свого транспортного засобу, не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух автопоїзда і безпечно керувати ним, постійно не слідкуючи за дорожньою обстановкою та її зміною, а також зміною напрямку свого руху, і, як наслідок,при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру - перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1., яку було заборонено перетинати, виїхав на зустрічну половину проїзної частини, де допустив зіткнення на зустрічних курсах передньою лівою частиною тягача «DAF TE 95 XF 430», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з передньою лівою частиною автомобіля «MERCEDES-BENZ Sprinter 312 D», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під кутом близько 155-165 градусів, на смузі руху останнього, в результаті чого автомобіль «MERCEDES-BENZ Sprinter 312 D», реєстраційний номер НОМЕР_3 , відкинуло за межі проїзної частини на праве за ходом його руху узбіччя, де відбулося його перекидання на правий борт.

Пасажиру автомобіля «MERCEDES-BENZ Sprinter 312 D», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_6 в результаті ДТП заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, які перебувають у прямому причинному зв`язку з її смертю на місці пригоди.

За змістом полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО/0993995 від 25.04.2019, укладеного між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний», як страховиком, та ОСОБА_8 , як страхувальником, страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, становить 200 000 грн., за шкоду, заподіяну майну, дорівнює 100 000 грн., франшиза 2 000 грн. Забезпеченим транспортним засобом є «MERCEDES-BENZ Sprinter 312 D», реєстраційний номер НОМЕР_3 . Строк дії договору страхування (полісу): з 00:00 28.04.2019 по 27.10.2019.

Приписами ст. 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Договір страхуванняукладається вписьмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката). (ст. 981 ЦК України)

За змістом ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку. Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування. Особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.

Положеннями ст. 999 ЦК України унормовано, що Законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Згідно ст. 2 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Відповідно до статті 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.

У статті 5 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Положеннями ст. 6 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Частиною 1 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 1188 ЦК України, якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Відповідно ч.4 ст. 263 ЦПК України суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, який викладено у постанові від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21), згідно якого положення ч. 2 ст. 1188 ЦК України застосовуються лише у випадку, якщо: 1) відбулася взаємодія джерел підвищеної небезпеки; 2) потерпілим від неї є інша особа, ніж власники (володільці), наприклад, транспортних засобів; 3) ці власники (володільці) завдали шкоди потерпілому спільно, тобто поведінка кожного із них була неправомірною (зокрема, у разі порушення кожним певних Правил дорожнього руху, що призвело до взаємодії джерел підвищеної небезпеки та завдання внаслідок цього шкоди третій особі). Тоді їхня вина у завданій потерпілому шкоді не має значення, і вони зобов`язані відшкодувати цю шкоду незалежно від такої вини.

Отже слід виходити не лише з наявності особи, яка обвинувачується за ст. 286 КК України, а й з наявності в діях всіх учасників події ознак неправомірної поведінки під час керування транспортним засобом та зв`язку між такою поведінкою та завданням шкоди.

За змістом наявного в матеріалах справи висновку судової транспортно-трасологічної експертизи №705-А від 21.10.2019 року в діях водія автомобіля MERCEDES BENZ, держ.номер НОМЕР_3 , ОСОБА_4 з технічної точки зору не вбачається невідповідностей вимогам п.12.3 ПДР, які знаходиться у причинному зв`язку з настанням події, у зв`язку з цим він не мав технічної можливості запобігти зіткненню.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі76,77 ЦПК України).

Згідно вимогстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

У справі відсутні докази протиправної поведінки ОСОБА_4 , під час керування транспортним засобом MERCEDES BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_3 , та зв`язку між такою поведінкою та завданням шкоди, що є обов`язковою умовою для кваліфікації події - ДТП саме як страхового випадку в контексті положень Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з чим безпосередньо і пов`язується виникнення у страховика (відповідача) обов`язку здійснити страхове відшкодування на користь потерпілого (позивача).

Враховуючи викладене, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно дост. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Справедливість судовогорішення вимагає,аби такірішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються.Межі такогообов`язкуможуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такогорішення.Таким чином,суди маютьдослідити основнідоводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністюзмагальні документ, що стосуються правта свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» встановлено: «Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважать важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року)..

На підставі викладеного й керуючись ст.ст.12,13,19,23,141,258-259,263,265,273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 -правонаступника ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Аско-Донбас Північний", про стягнення шкоди заподіяної злочином відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення буде складений 14.12.2023 року.

Суддя: Є. С. Козирський